Постановление суда № 141103520, 02.11.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/138/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.11.2026 Справа № 908/2455/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи за скаргою ТОВ «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу у справі №908/2455/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, пр. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» (69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2)

про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 30.10.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (позивач у справі) надійшла скарга (вх. №23171/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 30.10.2026) на бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського МРУ Міністерства юстиції України Тішиної Ірини Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області по справі №908/2455/25 від 24 листопада 2025 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2026 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказу суду у справі №908/2455/25 передано на розгляд судді Федько О.А.

02.11.2026 до суду від ТОВ «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» надійшло клопотання (вх. №23270/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 30.10.2026) про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи №908/2455/25 за скаргою ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність державного виконавця Центрального ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського МРУ Міністерства юстиції України Тішина Ірини Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області по справі №908/2455/25 від 24 листопада 2025 року.

У вказаному клопотанні позивач з посиланням на ст.ст. 32, 35 - 39 ГПК України висловив заперечення щодо здійсненого автоматизованого розподілу скарги у даній справі та вказав, що має вагомі підстави стверджувати, що суддя Федько О.А. є упередженою по відношенню до Позивача, та має бути відведена від здійснення правосуддя.

Мотивуючи підстави для відводу позивач зазначив, що додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 27 жовтня 2025 року по справі №908/2455/25 відмовлено ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у задоволені заяви про покладення на ТОВ «ТРЕЙД МІНУС ТОРГ 2015» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 124, 129, 244 ГПК України, в межах справи №908/2455/25. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16 січня 2026 року, апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 27 жовтня 2025 року по справі №908/2455/25 задоволено.

Розглянувши клопотання ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, в якому заявлено відвід судді Федько О.А. від розгляду справи за скаргою на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказу суду у справі №908/2455/25, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За змістом частин 2 та 3 статті 38 ГПК України учасниками справи може бути заявлено відвід судді з підстав, зазначених у статтях 35, 36 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня коли заявник дізнався про таку підставу.

Відвід судді заявлено позивачем одночасно з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання наказу суду у справі №908/2455/25.

За правилами частини 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, законодавчо унормовано, що скарги на дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, які пов`язані з виконанням рішення господарського суду, розглядає саме той суд, який ухвалив рішення у справі в першій інстанції.

Отже, при здійсненні автоматизованого розподілу скарги у справі №908/2455/25 не було порушено порядку визначення судді для розгляду скарги ТОВ «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС».

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частинами 7, 8, 11 ст. 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відтак, суду належить оцінити наявність / відсутність підстав для відводу судді, визначених ст.35, 36 ГПК України.

Частинами 1 та 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).

Аналіз наведеного вище дає підстави для висновку про те, що правило ст. 35 Господарського процесуального кодексу України у контексті обставин відводу, що розглядається, застосовується лише коли дії судді носять характер суб`єктивності (упередженості), у випадках, чітко регламентованими наведеними вище нормами процесуального закону.

Ці правила є чіткими, і застосовуються незалежно від того, в якій інстанції суддя розглядає справу і не можуть бути піддані вільному трактуванню.

Суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. ст. 126, 129 Конституції України).

За вказаних обставин сам лише факт розгляду суддею справи по суті та ухвалення судового рішення у ній не може розцінюватися як обставина, що ставить під сумнів безсторонність судді під час подальшого розгляду процесуальних питань, пов`язаних із виконанням цього рішення.

Незгода сторони із судовими рішеннями, ухваленими суддею, може бути реалізована шляхом використання передбачених законом способів їх перегляду в апеляційному чи касаційному порядку. Водночас така незгода не є підставою для відводу судді від розгляду справи. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі № 914/284/19.

У даному випадку позивач в якості підстав для відводу судді зазначає ухвалення суддею Федько О.А. додаткового рішення від 27.10.2025 у даній справі, яке було скасоване судом апеляційної інстанції. Позивач не наводить конкретних обставин, які б підтверджували обставини, що відповідно до ст. 35 ГПК України є підставою для відводу судді, зокрема заінтересованість судді у результаті розгляду справи, перебування у родинних відносинах з учасниками справи, інші обставини, що можуть впливати на об`єктивність судового розгляду.

Отже, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу судді, а заявлений відвід фактично пов`язаний з незгодою з процесуальними рішеннями судді, ґрунтується на припущеннях щодо можливої упередженості, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з абзацом першим частини 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «НІКО-ТАЙС» (вх. № 23270/08-08/25 від 02.11.2026) про відвід судді Федько О.А. від розгляду справи № 908/2455/25 за скаргою на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу у справі №908/2455/25 необґрунтованою.

Передати матеріали справи № 908/2455/25 на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Повний текст ухвали складений та підписаний 02.11.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.А. Федько