Решение № 141102947, 22.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/42/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 Справа № 908/1841/24 (908/1234/24)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844 до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661)

про стягнення 428 989,27 грн.

в межах розгляду справи про банкрутство №908/1841/24

Боржник Приватне акціонерне товариство Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844

Керуючий санацією Шестопалова Ольга Дмитрівна, свідоцтво №1264 від 31.07.2013. (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 151А кімната 52)

За участю представників сторін: від позивача Ткаченко О.С. ордер АР №1277453 від 19.11.2025.; від відповідача Погосян С.Г., витяг з ЄДР

УСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури санації перебуває справа № 908/1841/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844.

Так, ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2025. затверджений План санації Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844 у справі №908/1841/24, схвалений зборами кредиторів 08.09.2025. Введено процедуру санації Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10, 69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844. Керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Шестопалова Олега Володимировича.

Приватне акціонерне товариство Електропівденмонтаж-10 через підсистему Електронний суд звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 428 989,27 грн., з яких: 364974,66 грн. основного боргу по оплаті виконаних робіт на підставі договору № 2605/2021/20-121-01-21-10346 від 26.05.2021, 18019,41 грн 3% річних та 45995,20 грн інфляційних втрат. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 10000,00 грн, які він просив стягнути з відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 справу № 908/1234/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1234/24, присвоєно справі номер провадження 18/75/24, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі №908/1234/24; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання даної ухвали відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Відповідно до ухвали суду від 30.07.2024 матеріали справи № 908/1234/24 за позовом приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 до акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 428989,27 грн передано за територіальною (виключною) юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи № 908/1841/24 про банкрутство приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2024, відповідно по Положення про автоматизовану систему документообігу суду, частини 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства позовну заяву передано на розгляд судді Сушко Л.М. у провадженні якої перебуває справа №908/1841/24 про банкрутство приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10.

Ухвалою суду від 23.08.2024 прийнято до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про стягнення 428 989,27 грн в межах розгляду справи про банкрутство №908/1841/24, розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи, розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1841/24 (908/1234/24), учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Від АТ НАЕК Енергоатом 02.09.2024 надійшов відзив на позовну заяву, відповідач просить у позову відмовити, а в разі задоволення позову зменшити розмір 3% річних до максимально можливого розмірі та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позивачем надано суду 03.09.2024 відповідь на відзив.

Також АТ НАЕК Енергоатом заявлено клопотання про витребування оригіналів документів, в якому відповідач зазначає, що ставить під сумнів відповідність копій документів, поданих ПАТ Електромонтаж-10, оригіналам, посилаючись на приписи ст.ст. 42, 73,74, 80, 81, 91 ГПК України просить витребувати у ПАТ Електропівденмонтаж-10 оригінали письмових доказів: Договір на виконання робіт № 2605/2021/20-121-01-21-10346 від 26.05.2021 з додатками, додаткові угоди до договору № 2605/2021/20-121-01-21-10346 від 26.05.2021 з додатками, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3.

Відповідно до ухвали суду від 18.10.2024 розгляд справи № 908/1841/24 (908/1234/24) вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 908/1841/24 (908/1234/24) призначено на 12.11.2024 о 10-40 год.

Представники сторін в судове засідання 12.11.2024 не з`явились.

Відповідно до ухвали суду від 12.11.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом про витребування оригіналів письмових доказів; витребувано у ПрАТ Електропівденмонтаж-10 оригінали Договору на виконання робіт № 2605/2021/20-121-01-21-10346 від 26.05.2021 з додатками, додаткові угоди до договору № 2605/2021/20-121-01-21-10346 від 26.05.2021 з додатками, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати. Відкладено підготовче засідання з розгляду позову до 05.12.2024 о/об 10-20 год.

Від позивача 18.11.2024 надійшли до суду додаткові пояснення, щодо відсутності витребуваних оригіналів документів ухвалою суду від 12.11.2024.

02.12.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення розгляду даної справи до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови. В обгрунтуваня зазначено, що 27.03.2024 ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду справу № 908/1162/23 по подібним правовідносинам передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Підставою для передачі справи № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стало питання необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону.

В судовому засіданні 05.12.2024 представник відповідача підтримала заявлене клопотання, просить зупинити провадження за позовом.

Ухвалою суду від 05.12.2024. зупинено провадження у справі № 908/1841/24 (908/1234/24) за позовом Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, приміщення 13, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844) до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) про стягнення 428 989,27 грн. до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови.

Як з`ясовано судом, 03 жовтня 2025 року Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду винесено постанову у справі № 908/1162/23, яку оприлюднено через Єдиний державний реєстр судових рішень 08 жовтня 2025 року. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвалою суду від 19.08.2026. провадження у справі №908/1841/24 (908/1234/24) за позовом Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, приміщення 13, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 00121844) до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) про стягнення 428 989,27 грн. поновлено з 06.10.2026. Підготовче засідання призначено на 06.10.2026. о/об 09-40.

07.09.2026. від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі у яких він просить суд задовольнити в повному обсязі заявлені ним вимоги та стягнути з Відповідача вартість виконаних робіт, а також нараховані відсотки та інфляційні втрати та заявляє, що таке рішення жодним чином не суперечитиме правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у справі № 908/1162/23.

22.09.2026. від Відповідача надійшли додаткові заперечення на позов у яких він просить суд: 1. Прийняти додаткові заперечення у справі № 908/1841/24 (908/1234/24) до розгляду та врахувати їх при ухваленні рішення. 2. Відмовити ПАТ «Електропівденмонтаж-10» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 3. Витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги покласти на Позивача.

Ухвалою суду від 06.10.2026. закрито підготовче провадження у справі №908/1841/24/(908/1234/24) та призначено справу до розгляду по суті на 22.10.2026. о/об 09-30 год.

13.10.2026. від Позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

15.10.2026. від Відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення Позивача.

В судовому засіданні по суті 22.10.2026. на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «Електропівденмонтаж-10» звернулося до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС» про стягнення 428 989,27 грн, з яких 364 974,66 грн. - основна заборгованість за виконані будівельні роботи, 18 019,41 грн. - 3 % річних та 45 995,20 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами 26.05.2021 укладено договір № 2605/2021 на виконання будівельних робіт, за умовами якого позивач зобов`язався виконати відповідні роботи, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

На виконання договірних зобов`язань позивачем виконано роботи, вартість яких становить 364 974,66 грн. Виконання робіт та їх вартість оформлено актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в № 01-06-01 і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, підписаними сторонами 30.06.2022.

Відповідно до пункту 2.9 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 60 календарних днів з дати підписання замовником довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3. Позивач зазначає, що строк оплати спірних робіт сплив 29.08.2022, однак відповідач своїх грошових зобов`язань не виконав.

Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання та просить стягнути 3 % річних у розмірі 18 019,41 грн. за період з 01.09.2022 по 23.04.2024 та інфляційні втрати в розмірі 45 995,20 грн.

Відповідач проти задоволення позову заперечує. Зокрема, посилається на положення частини другої статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зазначаючи, що позивач був зареєстрований у місті Енергодарі, яке з 04.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією, а тому господарські операції, оформлені документами від 30.06.2022, не можуть бути підставою для стягнення коштів.

На думку відповідача, дата підписання акта форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 свідчить про оформлення спірних робіт після початку окупації, що ставить під сумнів правомірність відповідних правовідносин та достовірність первинних документів.

Позивач у відповідь на заперечення зазначає, що роботи, оплата яких є предметом спору, фактично виконані до початку окупації міста Енергодара, а підписання первинних документів у червні 2022 року було зумовлене об`єктивними обставинами та не свідчить про виконання робіт після 04.03.2022.

На підтвердження цих доводів позивач посилається, зокрема, на лист філії «Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС» АТ «НАЕК Енергоатом» від 06.11.2025 № 21-9382/28, у якому зазначено, що з 04.03.2022 енергоблок № 6 для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заміни комплектних трансформаторних підстанцій відповідного типу в ремонт не виводився, а також на нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_1 , який у відповідний період обіймав посаду голови правління позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

26 травня 2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька томна електрична станція» та Приватним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10» (надалі за текстом «Позивач») було укладено Договір № 2605/2021 на виконання робіт: «Технічне переоснащення. ВП «Запорізька АЕС», м. Енергодар, Промислова, 33, Енергоблок № 6. Турбінне відділення. Заміна комплектних трансформаторних підстанцій типу КТПВП. СНЕ ТВ. Будівельномонтажні та пусконалагоджувальні роботи» (надалі за текстом «Договір»).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1420:

1. Утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661).

2. Затверджено Статут акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Положення про наглядову раду акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Положення про принципи формування наглядової ради акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

3. Установлено, що:

- акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства;

- відокремлені підрозділи державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (філії, представництва).

Державна реєстрація Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відбулася 11 січня 2024 року (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань додається).

Таким чином, у спірних відносинах Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі за текстом «Відповідач») є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» і, отже, належним відповідачем у справі.

Згідно з п.п.1.1, 2.1 і 3.1 (в редакції додаткової угоди № 2 від 01.12.2021 р.) Договору Позивач (підрядник) зобов`язався за дорученням Відповідача (замовника) протягом червня 2021 року - грудня 2022 року виконати на свій ризик власними силами роботи за вказаною вище темою та за вартістю, яка, з урахуванням ПДВ, складає 27 382 101,59 грн.

Пунктом 2.9 Договору встановлено, що оплата виконаних робіт провадиться Відповідачем на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3), оформленої в установленому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача протягом 60 календарних днів з дати підписання довідки Замовником.

Тим самим пунктом Договору обумовлено, що частина вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання Відповідачем належним чином оформленої податкової накладної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. При застосуванні Позивачем касового методу нарахування ПДВ відсутність реєстрації податкової накладної протягом терміну, установленого пунктом 201.10 статті 210 Податкового кодексу України від дати перерахування грошових коштів Відповідачем, є підставою для повернення Позивачем Відповідачеві, за його письмовою вимогою, грошових коштів в розмірі суми ПДВ.

Позивач застосовує касовий метод нарахування податку на додану вартість, що підтверджується електронною копією податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за січень 2022 року (останній звітний період до початку повномасштабного вторгнення, за який Позивачем було подано податкову звітність) та квитанції № 2 про її прийняття контролюючим органом додаються.

Відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/ небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника додатків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

За приписами, встановленими пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається платником податку-продавцем на дату виникнення податкових зобов`язань.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, платник податків, який використовує касовий метод нарахування податку на додану вартість, складає податкову накладну та реєструє її в Єдиному реєстрі податкових накладних лише після отримання оплати за проданий товар (виконану роботу) на підставі зарахування відповідної суми коштів на свій банківський рахунок.

З наведеного, своєю чергою, випливає, що у спірних відносинах Відповідач зобов`язаний був оплатити Позивачеві виконані останнім роботи протягом 60 календарних днів з дати підписання Відповідачем довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 в повному обсязі, включно із сумою податку на додану вартість у складі вартості виконаних робіт.

Обумовлені Договором роботи Позивач, зі свого боку, виконував повністю і належним чином.

Зокрема, Позивачем в межах Договору були виконані роботи на загальну суму 364 974,66 грн. (Триста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 66 копійок), що підтверджується підписаною сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) від 30.06.2022 р.

Отже, з огляду на наведені вище умови Договору Відповідач мав оплатити Позивачеві виконані не пізніше 29 серпня 2022 року. Однак, вказані зобов`язання Відповідачем не виконані.

Наявність вказаної заборгованості, у складі заборгованості за іншими укладеними між сторонами договорами, визнається Відповідачем, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31 березня 2023 року.

Пунктом 11.2 Договору визначено обов`язковість дотримання досудового порядку врегулювання спорів між сторонами.

На виконання цієї умови Позивач 06 грудня 2022 року звертався до Відповідача із претензією щодо оплати заборгованості за виконані роботи, в тому числі за Договором, що розглядається, однак Відповідач, зі свого боку, залишив претензію без розгляду та задоволення.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це зазначається в акті, і він підписується другою стороною.

З наведених положень законодавства вбачається, що обов`язок замовника оплатити будівельні роботи виникає у зв`язку з їх виконанням та прийняттям у порядку, визначеному договором і законом.

На підтвердження виконання робіт позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на суму 364 974,66 грн., підписану сторонами 30.06.2022.

Крім того, наявність вказаної заборгованості, у складі заборгованості за іншими укладеними між сторонами договорами, визнається Відповідачем, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31 березня 2023 року.

Стосовно доводів сторін щодо застосування положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд ураховує, що відповідач у додаткових запереченнях від 22.09.2026 посилається на правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.

Суд ураховує правовий висновок, викладений Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, відповідно до якого факт тимчасової окупації відповідної території встановлюється з огляду на фактичні обставини, а застосування передбачених законом обмежень щодо здійснення економічної діяльності не може бути поставлено в залежність виключно від наявності окремого рішення державного органу про визнання такої території окупованою.

Водночас зазначений правовий висновок не звільняє суд від необхідності встановити фактичні обставини конкретного спору, зокрема характер господарської операції, час фактичного виконання договірних зобов`язань та юридичне значення дій, учинених сторонами після початку окупації.

У справі № 908/1162/23 Верховний Суд вирішував спір щодо стягнення заборгованості за електричну енергію, поставлену на тимчасово окуповану територію у листопаді-грудні 2022 року. Натомість у цій справі предметом розгляду є вимога про оплату будівельних робіт, які, за твердженням позивача, фактично виконані до початку окупації, а документи щодо їх прийняття та вартості підписані 30.06.2022.

Отже, наведені справи мають відмінності у фактичних обставинах і характері спірних правовідносин. Саме по собі це не виключає врахування правового висновку Верховного Суду, проте вимагає перевірки того, чи встановлено в цій справі обставини, за яких відповідні законодавчі обмеження поширюються на спірну господарську операцію.

Відповідно, вирішальним у цій справі є встановлення того, чи здійснювалася господарська діяльність, яка підпадає під відповідну законодавчу заборону, після початку тимчасової окупації, або ж після цієї дати сторони лише документально оформили виконання договірних зобов`язань, реалізованих до окупації.

Судом установлено, що договір № 2605/2021 укладено сторонами 26.05.2021, тобто до початку повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації та окупації міста Енергодара. Додатковою угодою № 2 від 02.12.2021 визначено період виконання робіт з червня 2021 року до 15.12.2022.

Саме по собі встановлення загального строку виконання робіт до 15.12.2022 не підтверджує, що конкретні роботи, вартість яких заявлена до стягнення, фактично виконувалися після 04.03.2022. Для такого висновку необхідно дослідити зміст акта КБ-2в та довідки КБ-3, а також інші докази, що стосуються часу виконання відповідних робіт.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення тим, що довідка форми КБ-3 стосується червня 2022 року та підписана 30.06.2022. Однак дата підписання документа і зазначення звітного місяця не є тотожними даті фактичного виконання робіт.

Первинні документи у будівництві, зокрема акт форми КБ-2в та довідка форми КБ-3, використовуються для документального оформлення обсягу та вартості робіт і проведення розрахунків між замовником та підрядником. Тому для встановлення часу виконання робіт необхідно враховувати зміст відповідних документів, договірні умови та інші докази, а не лише календарну дату їх підписання.

Суд бере до уваги довід позивача про те, що в довідці КБ-3 не зазначено, що спірні роботи фактично виконані саме в червні 2022 року. Якщо відповідні документи містять лише відомості про звітний місяць, вартість робіт і суму розрахунків, сама така позначка не є достатнім доказом фактичного виконання робіт після 04.03.2022.

Суд ураховує лист філії «Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС» АТ «НАЕК Енергоатом» від 06.11.2025, у якому зазначено, що з 04.03.2022 енергоблок № 6 для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заміни комплектних трансформаторних підстанцій відповідного типу в ремонт не виводився.

Зазначений лист походить від структурного підрозділу відповідача та містить відомості щодо режиму експлуатації енергоблока, на якому мали виконуватися спірні роботи. За умови відповідності зазначених у листі робіт тим роботам, які відображені в акті № 01-06-01, його зміст узгоджується з доводами позивача про неможливість виконання спірних робіт після 04.03.2022.

При цьому суд не ототожнює факт невиведення енергоблока в ремонт із безумовним підтвердженням виконання всіх спірних робіт до цієї дати. Доказове значення листа полягає в тому, що він у сукупності з іншими доказами дає змогу оцінити можливість виконання робіт у період після початку окупації.

Суд також ураховує нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_1 , який у період спірних правовідносин обіймав посаду голови правління позивача. У заяві свідок надав пояснення щодо обставин підписання акта виконаних робіт і довідки про їх вартість, а також причин часової розбіжності між фактичним виконанням робіт та оформленням документів щодо їх прийняття.

Ці пояснення суд оцінює в сукупності з іншими доказами, ураховуючи обізнаність свідка про відповідні обставини, зміст його пояснень та їх узгодженість із письмовими доказами. Нотаріальне засвідчення заяви не надає викладеним у ній відомостям наперед установленої сили, однак не позбавляє суд можливості врахувати їх під час оцінки сукупності доказів.

За результатами оцінки наданих матеріалів суд виходить із того, що відповідач обґрунтовує свою позицію переважно датою оформлення первинних документів та загальними положеннями законодавства про тимчасово окуповані території. При цьому наведені відповідачем доводи самі по собі не встановлюють, що роботи, зазначені в акті № 01-06-01, фактично виконувалися після 04.03.2022.

Суд також ураховує, що відповідач, заперечуючи проти стягнення вартості робіт, посилається на нікчемність правочину, але питання про наявність такої нікчемності має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин виконання договору та змісту відповідних дій сторін, а не лише дати оформлення документа, що засвідчує обсяг і вартість робіт.

За встановлених у цій справі обставин суд не вбачає підстав для висновку, що сам факт підписання сторонами 30.06.2022 акта КБ-2в та довідки КБ-3 автоматично зумовлює нікчемність договору № 2605/2021 від 26.05.2021 або виключає виникнення у відповідача обов`язку оплатити роботи, фактично виконані та прийняті до початку окупації.

Щодо можливості встановлення факту виконання позивачем на користь відповідача робіт згідно з вказаними довідками за відсутності їх оригіналів, а також за відсутності оригіналу Договору та додаткової угоди № 1 до нього суд зазначає таке.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 тощо.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, за загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг тощо).

В свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Близький за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21.

Отже, за певних обставин (в тому числі у зв`язку з окупацією певного населеного пункту, в якому проводились роботи та втратою доступу до первинних документів) сторони не позбавлені можливості доводити реальність господарської операції іншими документами.

У спірних відносинах обидві сторони підтверджують, що у їх розпорядженні відсутні оригінали документів, що пов`язані з виконанням робіт у м. Енергодар згідно Договору. Вказане пов`язане із загальновідомим фактом перебування м. Енергодар, в якому знаходиться ВП «Запорізька АЕС» в тимчасовій окупації, у зв`язку з чим у сторін спору відсутній доступ до первинних документів, пов`язаних з виконанням Договору, які залишились на території м. Енергодар.

Крім того, враховуючи письмові пояснення позивача та фотофіксацію офісних приміщень позивача в м. Енергодар, суд доходить висновку, що оригінали первинних документів та інших документів, пов`язаних з виконанням Договору (в тому числі і оригінали довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), що долучені позивачем до позову в електронних та паперовіх копіях, скоріше за все, знищені в результаті обстрілу офісного приміщення позивача, яке знаходиться на території, де велися активні бойові дії та яка на момент розгляду спору знаходиться в окупації країни-агресора.

Втім, фактична відсутність у сторін договору та сторін спору оригіналів первинних та інших документів, що пов`язані з виконання умов Договору, не може свідчити про відсутність реальності господарської операції (виконання робіт) та не підписання відповідних документів взагалі, в даному конкретному спорі.

Так, до матеріалів справи Позивачем надано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2023, що підписаний між Позивачем та Державним підприємством «НАЕК «Енергоатом», правонаступником якого є Відповідач, вже в березні 2023 року. З вказаного акту вбачається, що сторони Договору підтвердили наявність за Відповідачем станом на 31.03.2023 заборгованості перед Позивачем за Договором в розмірі 364 974,66 грн.

Відповідач у Відзиві не заперечує факту того, що акт звірки підписаний уповноваженою особою філії.

Верховний Суд у Постанові від 19.03.2026. по справі №908/1841/24 (908/1261/24) зазначає наступне: Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Проте, в розумінні статей 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Згідно статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Оцінивши договір, первинні документи, лист філії «Відокремлений підрозділ Запорізька АЕС» від 06.11.2025 № 21-9382/28, заяву свідка ОСОБА_1 та доводи сторін, з огляду на стандарт вірогідності доказів, суд доходить висновку, що надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують виконання та прийняття відповідачем спірних робіт, а доводи відповідача не спростовують виникнення у нього обов`язку оплатити їх вартість.

За таких обставин вимога про стягнення 364 974,66 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3 % річних є наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання та спрямовані на захист майнового інтересу кредитора.

Оскільки судом установлено наявність у відповідача простроченого грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт, позивач має право вимагати застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 01.09.2022 по 23.04.2024 у сумі 18 019,41 грн. та інфляційних втрат у сумі 45 995,20 грн, суд виходить із того, що ці вимоги є похідними від установленого факту прострочення оплати основного боргу. Відповідач не надав належного контррозрахунку, який би спростовував заявлені суми, та не довів обставин, що свідчили б про відсутність підстав для застосування статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 18 019,41 грн. та інфляційних втрат у сумі 45 995,20 грн. також підлягають задоволенню.

Отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10» є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь Приватного акціонерного товариства Електропівденмонтаж-10 (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 25, прим. 13, код ЄДРПОУ 00121844) 364 974,66 грн. (Триста шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 66 копійок) основного боргу, 18 019,41 грн. (Вісімнадцять тисяч дев`ятнадцять гривень 41 копійку) 3% річних, 45 995,20 грн. (Сорок п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять гривень 20 копійок) інфляційних втрат, 5 147,90 грн. (П`ять тисяч сто сорок сім гривень 90 копійок) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 28.10.2026.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко