Решение № 141086867, 20.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа №907/374/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично - інвестиційна група, м. Київ

до відповідача Аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області

про стягнення 993 153,67 грн, в тому числі 982 724,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025, 9481,24 грн пені та 948,12 грн трьох процентів річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Маркулич Д.В.

представники:

Позивача Борсенко О.В., адвокат, ордер серії АО №1139248 від 20.08.2024

Відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група, м. Київ звернулося до суду з позовом до відповідача Аварійно рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 995 076,43 грн, в тому числі 982 724,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025, 11 229,20 грн пені та 1122,92 грн трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2026 відкрито провадження у справі №907/374/26 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2026. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.

Враховуючи ту обставину, що 28.05.2026 підготовче засідання у справі №907/374/26 фактично не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пригари Л.І. у відрядженні з 28.05.2026 по 30.05.2026 на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області №6-в від 25.05.2026 Про відрядження голови суду Лесі Пригари, ухвалою суду від 08.06.2026 підготовче засідання призначено на 13.08.2026.

Ухвалою суду від 13.08.2026 підготовче засідання у справі №907/374/26 відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 27.08.2026 (вх. №02.3.1-02/8432/26 від 27.08.2026), якою останній просить стягнути з відповідача суму 993 153,67 грн, в тому числі 982 724,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025, 9481,24 грн пені та 948,12 грн трьох процентів річних; закрито підготовче провадження у справі №907/374/26 та призначено справу до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 20.10.2026. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.

Відповідач через підсистему Електронний суд подав клопотання б/н від 19.10.2026 (вх. №02.3.1-02/10282/26 від 20.10.2026), за змістом якого просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю його уповноваженого представника у іншому судовому процесі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, суд доходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

У даному контексті суд зазначає, що сторони мають не тільки процесуальні права, але й процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частина 4 вказаної статті регламентує, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зловживання правом має місце, коли під видимою формальною реалізацією прав учасника провадження, що визначені ст. 43 ГПК України, такий учасник провадження має намір затягувати судовий процес.

Згідно зі статтею 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі Тойшлер проти Германії (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18 сформулював правовий висновок про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки.

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі №910/12842/17, від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, від 07.07.2022 у справі №918/539/16, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що відповідач не зазначив об`єктивної неможливості проведення судового засідання, призначеного на 20.10.2026, без його участі та його уповноваженого представника.

Що ж стосується наведених відповідачем обставин в обґрунтування причин неявки в судове засідання, то суд зазначає, що такі не можуть бути визнані поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справ в інших судах не може мати привілеїв та переваг по відношенню до розгляду справи №907/374/26 в Господарському суді Закарпатської області.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Ухвалою суду від 08.09.2026 явка уповноважених представників сторін у судове засідання 20.10.2026 була визнана судом на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи на власний розсуд скористалися наданим їм частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.

Згідно з приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

За змістом частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.02.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої у лютому 2026 року електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 982 724,31 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за означеним Договором, позивачем заявлено до стягнення з останнього 9481,24 грн пені та 948,12 грн трьох процентів річних.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 16.04.2026 про відкриття провадження у справі №907/374/26, ухвали суду від 08.06.2026, 13.08.2026 та ухвала суду від 08.09.2026 про закриття підготовчого провадження у справі №907/374/26 та призначення справи до судового розгляду по суті були доставлені до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України)

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергетично інвестиційна група (постачальником, позивачем у справі) та Аварійно рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (споживачем, замовником, відповідачем у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025 (далі Договір), пунктом 2.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених Договором електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія), в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику за використану електричну енергію у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених Договором.

Згідно п. 3.1., 3.2. Договору, термін поставки (передачі) товару: з дати, зазначеної в повідомленні, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням адміністратора комерційного обліку до 31.12.2026 включно. Місце поставки (передачі) товару об`єкти споживача, згідно з Додатком №3 до Договору.

За умовами п. 5.1., 5.2. Договору визначено, що загальна вартість цього Договору становить 1 173 629,56 грн, крім того, ПДВ 234 725,91 грн, разом з ПДВ 1 408 355,47 грн. До загальної вартості цього Договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за врегульованими тарифами.

Відповідно до п. 5.3., 5.4., 5.6. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим Договором. Загальна вартість Договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії споживачу.

На підставі п. 5.7., 5.8. Договору, оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акту приймання-передачі (акт прийняття-передавання/акт прийому-передачі) та рахунку. Вартість спожитої електричної енергії в кожному розрахунковому періоді визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначену згідно з Додатком №2 до Договору.

Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі (акті прийняття-передавання/акті прийому-передачі). Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі Кодекс комерційного обліку), та інших нормативно-правових актів. Оплата проводиться на умовах післяплати за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акту приймання-передачі (акту прийняття-передавання/акту прийому-передачі) (п. 5.9., 5.10. Договору).

Умови п. 5.11. Договору визначають, що у разі виникнення у споживача заборгованості за поставлену електричну енергію за цим Договором, у тому числі у разі затримки бюджетного фінансування, споживач повинен офіційно звернутися до постачальника із пропозицією про складення графіка погашення заборгованості. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього Договору. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором. У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному цим Договором.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. Договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

В свою чергу, згідно з підп. 7.1.1. п. 7.1. Договору, постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

На підставі п. 8.2. Договору, за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а прострочення оплати більше ніж на 30 календарних днів додатково нараховується штраф 10% на суму заборгованості.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2026 року включно, а в частині виконання зобов`язань сторонами до повного їх виконання (п. 14.1. Договору).

Згідно з п. 1, 2 Додатку №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025 Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Ц = (Црдн + Тосп + Впост) * 1,2, де: 1,2 урахування ПДВ (у разі, якщо постачальник не є платником ПДВ у формулі замість 1,2 зазначається 1); Црдн поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку на добу наперед (https://www.oree.com.ua) за поточний розрахунковий період (календарний місяць), грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост вартість послуг постачальника, що включає усі витрати постачальника, які необхідні для належного виконання постачальником умов цього Договору, Впост становить 0,15 грн за 1 кВт*год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору. Зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) відбувається щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. У такому разі постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за 1 кВт*год електричної енергії (Ц). Зміна ціни на ринку на добу наперед підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку (https://www.oree.com.ua). Зміна регульованих (цін) тарифів на послуги передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затверджені у встановленому законодавством порядку. Сторони повідомлені про зміну ціни Договору згідно із встановленим у цьому Додатку порядком.

Додатком №2 до Договору є очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії на 2026 рік, зокрема: у січні 28 000 кВт*год; у лютому 28 000 кВт*год; у березні 19 000 кВт*год; у квітні 14 500 кВт*год; у травні 10 000 кВт*год; у червні 7000 кВт*год; у липні 7000 кВт*год; у серпні 7000 кВт*год; у вересні 10 000 кВт*год; у жовтні 19 000 кВт*год; у листопаді 28 000 кВт*год; у грудні 28 000 кВт*год;

В Додатку №3 до Договору сторонами узгоджено об`єкти споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025 ТОВ Енергетично інвестиційна група у лютому 2026 року було передано, а відповідачем спожито електричної енергії у кількості 81 206 кВт/год на зальну суму 1 063 339,95 грн з ПДВ.

На вказану суму вартості спожитої відповідачем у лютому 2026 електроенергії позивачем виставлено відповідачу (споживачу) рахунок на оплату №287, і на цю ж суму сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі електроенергії №257.

У зв`язку із несплатою відповідачем суми 1 063 339,95 грн вартості спожитої у лютому місяці 2026 року електроенергії у визначені Договором строки, позивачем на адресу відповідача був надісланий лист вимога №332/02 від 25.03.2026, якою останній просив відповідача сплатити наявну заборгованість у п`ятиденний строк від дня отримання претензії.

У рахунок часткового погашення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025 відповідач згідно платіжної інструкції №570 від 02.04.2026 здійснив сплату суми 80 615,64 грн.

Несплата відповідачем у повному обсязі заборгованості за спожиту електричну енергію у лютому 2026 зумовила підстави для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 982 724,31 грн заборгованості у примусовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за означеним Договором, позивачем заявлено до стягнення з останнього 9481,24 грн пені та 948,12 грн трьох процентів річних.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України.

Як встановлюють положення ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На підставі ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 26, 68 та 84 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії, електрична енергія енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, як, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії).

Згідно з ч. 1, 2, 6, 7 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 57 Закону України Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що електропостачальники мають право, зокрема, купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами; на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

За приписами ч. 1, 2, 4, 5 та 9 ст. 72 Закону України Про ринок електричної енергії, роздрібний ринок функціонує для задоволення потреб споживачів у електричній енергії та пов`язаних з цим послуг. Учасниками роздрібного ринку електричної енергії є споживачі, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачам. Постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживачу, укладеним відповідно до правил роздрібного ринку. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж у порядку, встановленому статтею 21 цього Закону. Відносини між учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку та договорами між його учасниками. Правила роздрібного ринку оприлюднюються на офіційних веб-сайтах Регулятора та електропостачальників. Споживачі мають право вільно обирати електропостачальників. Споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За визначенням, наведеним у п. 1.1.2. ПРРЕЕ (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про постачання електричної енергії споживачу це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами; постачання електричної енергії продаж електричної енергії споживачу відповідно до умов договору.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. ПРРЕЕ).

Згідно п. 3.1.5. Правил, електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Відповідно до абз. 1, 5, 6 п. 3.1.7. ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному вебсайті електропостачальника, договір укладається у письмовій формі шляхом підписання сторонами цілісного документа або обміну документами у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та/або Господарським кодексом України та цими Правилами, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються, у письмовій формі, а у випадку укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації у формі електронного документа та підписуються обома сторонами.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. ПРРЕЕ).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії, підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

За змістом п. 4.7., 4.8. ПРРЕЕ, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Пунктом 4.12. ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: - протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; - в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Судом встановлено, що сторонами погоджено порядок та строки оплати отриманої електричної енергії в пункті 5.10. укладеного між ними Договору, за змістом якого оплата проводиться на умовах післяплати за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акту приймання-передачі (акту прийняття-передавання/акту прийому-передачі).

При цьому, на підставі п. 5.9 Договору, фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі (акті прийняття-передавання/акті прийому-передачі).

В даному випадку обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у лютому 2026 року та її вартість визначені рахунком на оплату №287, і підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання-передачі електроенергії №257 від 2026р.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої йому електричної енергії у лютому 2026 року, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 982 724,31 грн.

Водночас у матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано суду доказів щодо повної оплати спірної суми заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 982 724,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними й допустимими доказами не спростованими, а відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Із покликанням на положення п. 8.2. Договору, позивач просить стягнути з відповідача суму 9481,24 грн пені.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2. Договору визначено, що за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а прострочення оплати більше ніж на 30 календарних днів додатково нараховується штраф 10% на суму заборгованості.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН розрахунок заявленої до стягнення суми пені в межах визначених позивачем боргових періодів, суд зазначає, що пеня в розмірі 9481,24 грн, нарахована правомірно (розгорнутий розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Крім того, покликаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача суму 948,12 грн трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №916/3011/24, від 25.04.2025 у справі №916/5400/23).

Інфляційні втрати та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Отже вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, постанови Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №921/27/21, від 26.03.2025 у справі №910/7475/24).

Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 №922/444/24).

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН розрахунок заявлених до стягнення трьох процентів річних у межах визначеного позивачем боргового періоду, суд зазначає, що сума 948,12 грн трьох процентів річних нарахована правомірно (розгорнутий розрахунок трьох процентів річних міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 993 153,67 грн, в тому числі 982 724,31 грн заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025, 9481,24 грн пені та 948,12 грн трьох процентів річних є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд доходить до висновку про задоволення позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 14 897,30 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, вул. Волонтерів, будинок 18, м. Ужгород, Закарпатська область, 88006 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 08588688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично - інвестиційна група, вул. Бойчука Михайла, будинок 43, офіс 5, м. Київ, 01014 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44494907) суму 993 153,67 грн (Дев`ятсот дев`яносто три тисячі сто п`ятдесят три гривні 67 коп.), у тому числі 982 724,31 грн (Дев`ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 31 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії споживачу №251 від 26.12.2025, 9481,24 грн (Дев`ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 24 коп.) пені та 948,12 грн (Дев`ятсот сорок вісім гривень 12 коп.) трьох процентів річних, а також 14 897,30 грн (Чотирнадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень 30 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів із дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 30.10.2026.

Суддя Л.І. Пригара