Решение № 141079983, 30.10.2026, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/552/26

Провадження №2/574/464/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

представника позивача Менька Д.Д.

представника відповідача Демчука Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Менька Д.Д. звернулася до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, який мотивує тим, що їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №241968, виданого 19.08.2010 Буринською райдержадміністрацією Сумської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.06.2020 р. №1063, належить на праві власності земельна ділянка площею 3,7534 га, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хустянської сільської ради.

19.11.2015 року між нею, як орендодавцем, та ПрАТ «Райз-Максимко», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки №343, згідно з умовами якого орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку. Згідно п.8 цього договору він укладений до 31.12.2022 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Відповідно до п.36 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

У 2022 році вона дізналася, що згідно з додатковою угодою №1 від 01.01.2018 до вищезазначеного договору оренди земельної ділянки укладеного між нею та орендарем ПрАТ «Райз-Максимко», внесено зміни, згідно яких, орендаря ПрАТ «Райз-Максимко» змінено на ТОВ «Райз Північ», строк дії з 31.12.2022 , з правом пролонгації, змінено на строк дії до 31.12.2025, з правом пролонгації.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.06.2026 року №479864333 свідчить про те, що право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, змінено на підставі додаткової угоди №1 від 01.01.2018, видавник: сторони за договором, орендар: ПрАТ «Райз-Максимко» змінено на орендар: ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», строк дії: 31.12.2025, з правом пролонгації.

Дізнавшись, що без її дозволу та згоди строк дії договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, пролонговано до 31.12.2025 р. шляхом підробки підпису орендодавця, вона усно висловила свої заперечення проти продовження договірних відносин представнику ТОВ «Райз Північ», проте за захистом своїх порушених прав у визначеному чинним законодавством порядку нікуди не зверталась.

В листопаді 2025 року вона отримала від ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» лист-повідомлення №286 від 23.10.2025 р. про намір ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» продовжити дію договору оренди земельної ділянки №343 від 19.11.2015 року, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача. Зазначеним листом ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ» повідомило її, що відповідно до п.8 договору оренди землі №343 від 19.11.2015 року (земельна ділянка площею 3,7534 га, кадастровий номер земельної ділянки 5920987900:08:002:1032), договір укладено на строк 10 (десять) років до 31.12.2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Також до даного листа було додано два оригінальних примірники додаткової угоди від 18.11.2025 року на продовження дії договору оренди земельної ділянки №343 від 04.06.2015 року, підписаних зі сторони орендаря.

У відповідь на зазначений лист-повідомлення вона 12.11.2025 р. надіслала на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» рекомендованим листом з описом вкладення лист-повідомлення від 12.11.2025, у якому зазначила, що 31.12.2025 року закінчується строк дії договору оренди щодо її земельної ділянки. По закінченню строку дії договору оренди землі вона не бажає поновлювати договір оренди на новий строк. Та повідомляє про своє рішення заздалегідь, до закінчення строку оренди, у встановлений договором термін. Просила договір оренди вважати таким, що втратив чинність, з моменту закінчення його строку дії, у зв`язку із вищенаведеним, не використовувати її земельну ділянку для посіву сільськогосподарських культур, які не можуть бути зібрані із її земельної ділянки до моменту закінчення строку дії договору оренди. По закінченню договору оренди, просила повернути належну їй земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно із тим, який був в момент передачі її в користування, припинити користування земельною ділянкою та здійснити розрахунок за всіма зобов`язаннями. Зазначений лист отриманий ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» 18.11.2025 р.

Оригінали додаткової угоди від 18.11.2025 р. на продовження дії договору оренди земельної ділянки №343 від 19.11.2015 року, підписаних зі сторони орендаря, вона не підписувала і на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не відправляла.

На протязі листопада-грудня 2025 року вона на телефонні дзвінки представників ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» неодноразово повідомляла про свою відмову продовжувати дію договору оренди і підписання нових додаткових угод на наступні роки, мотивуючи це тим, що дія договору оренди закінчується 31.12.2025 р.

Відтак, вона вважала, що строк дії договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, закінчився 31.12.2025 року.

Не зважаючи на викладені обставини, 17.03.2026 р. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» перерахувало на її банківський рахунок кошти в сумі по 22400,00 грн. в якості орендної плати за 2026 рік за договором оренди вищезазначеної земельної ділянки. Оскільки вона заперечувала та заперечує проти продовження строку дії договорів оренди належних їй земельних ділянок, то вона намагалась повернути отримані кошти відправнику ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», як безпідставно нараховані кошти, але здійснити таке повернення не мала можливості з причини не відображення банківських реквізитів відправника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

На час звернення до суду з даним позовом вона від третьої особи дізналась банківські реквізити відповідача, тому на підтвердження своїх заперечень проти продовження договірних відносин з відповідачем 02.06.2026 року здійснила повернення безпідставно перерахованих їй коштів на рахунок відповідача у розмірі по 22400,00 грн.

Оскільки вона не підписувала договір оренди землі від 26.12.2024, поданий на державну реєстрацію ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», згідно якого строк дії договору оренди землі на належну їй земельну ділянку без її згоди продовжено з 31.12.2025 до 31.12.2032, то вона змушена звернутись до суду з цим позивом.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію змін до іншого речового права щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га; номер запису: 17738070; дата державної реєстрації: 04.12.2025, внесені до Реєстру 09.12.2025 на підставі рішення державного реєстратора Кривоозерської селищної ради Миколаївської області Микитей М.О., індексний номер рішення: 82292865, на підставі договору оренди землі, серія та номер: бн, виданий 26.12.2024, видавник: ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», зміст, характеристика змін іншого речового права: строк дії: 31.12.2025, з правом пролонгації, змінено на строк: 17 р., 1 міс., 12 дн., дата закінчення дії: 31.12.2032 ,з правом пролонгації та стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на її користь судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Ухвалою судді Буринського районного суду Сумської області від 08.07.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

22.07.2025 року від представника відповідача ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заявлені позовні вимоги не визнав, вважаючи їх безпідставними та заперечував проти задоволення позову, покликаючись на те, що між позивачем та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» дійсно наявні правовідносини у сфері оренди землі на підставі договору оренди землі, який був укладений між позивачем та ПРАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» та в який в подальшому вносилися зміни. Земельна ділянка перебуває в користуванні ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» із 2018 року на підставі тристоронньої угоди до договору оренди. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», як орендар сплачує обумовлену договором оренду плату. Позивач стверджує, що не підписувала додаткової угоди до договору оренди землі з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» в 2018 та 2024 році, тобто що сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, а отже правочин є таким, що не вчинений (неукладений), права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Покликаючись на норми законодавства, представник відповідача у відзиві вказав, що за змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір найму (оренди) землі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав. Зазначає, що суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю і чи приймав він таку оплату. У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше). Вважає, що поведінка позивача, яка передала земельну ділянку в оренду, а тепер заперечує право відповідача на користування такою ділянкою, не є добросовісною. Звертає увагу, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та відповідачем є укладеним, дійсним та чинним, а також таким, що виконується сторонами, а отже не може бути визнаним судом недійсним (неукладеним). Зазначає, що доводи позовної заяви в частині того, що позивач повернула кошти, а саме отриману орендну плату за 2026 рік, як доказ того, що позивач не бажала продовження відносин та не схвалювала договір просять суд сприймати критично, з огляду на наступне. У відповідності до ст.21 ЗУ «Про оренду землі» у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається. Таким чином, демонстративне повернення коштів не має ні юридичного, ні фактичного значення, оскільки в разі задоволення цього позову, зокрема позивач матиме право на відшкодування збитків за час перебування земельної ділянки в оренді. А в разі відмови у задоволенні позову ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» буде вимушене знову перераховувати кошти, оскільки наявність судової справи не звільняє орендодавця від обов`язку сплачувати орендну плату. Невірно обраний спосіб захисту є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позову. Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 04.08.2026 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у відповідача ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» оригінал договору оренди землі від 26.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», згідно якого 04.12.2025 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію змін іншого речового права щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, згідно яких строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки змінено з 21.12.2025 року, з правом пролонгації на 31.12.2032, з правом пролонгації.

07.09.2026 року від представника відповідача ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка О.М. надійшла заява якій він повідомив, що не може надати суду витребувані докази, оскільки не має їх у своєму розпорядженні, оскільки між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та позивачем в грудні 2024 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі. Крім того, 02.09.2025 р. був укладений Договір про надання послуг зберігання №141-П між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ПрАТ «КОМПАНІЯ «РАЙЗ». За вказаним договором зберігання було передано оригінали реєстраційних справ (договорів оренди землі із фізичними особами (орендодавцями)), в т. ч. і витребовувані судом. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» направлено запит на повернення оригіналів документів, але згідно отриманої відповіді вказані документи було пошкоджено.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 17.09.2026 року клопотання представника позивача Менька Д.Д. про призначення судової почеркознавчої експертизи за його проханням залишено без розгляду, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася про причини неявки не повідомила та клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Представник позивача Менько Д.Д. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, звертав увагу суду на те, що відповідачем не надано належних доказів, що саме витребуваний судом договір оренди був пошкоджений, а ненадання його оригіналу унеможливило призначення судової почеркознавчої експертизи.

Представник відповідача ТОВ «Райз Північ» Демчука Є.В. позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, покликаючись на те, що 26.12.2024 року між сторонами новий договір оренди щодо спірної земельної ділянки не укладався, а було укладено лише додаткову угоду, якою продовжено строк дії раніше укладеного договору оренди від 19.11.2015 року. Також наголошував, що додаткова угода підписана позивачем та виконувалась сторонами, а повернення позивачем отриманої нею орендної плати не спростовує презумпцію правомірності правочину.

З врахуванням вказаних обставин та положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.10.2010 року ОСОБА_2 , державним нотаріусом Буринської районної державної нотаріальної контори Сумської області видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за №1063, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 3,75 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Хустянсьької сільської ради Буринського району Сумської області та яка належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №643736. виданого 05.12.2002 року Хустянською сільською радою Буринського району Сумської області відповідно до розпорядження голови Буринської райдержадміністрації №223 від 25.09.2002 р., зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №736, кадастровий номер: 5920987900:08:002:1032 є його дочка ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідно Державного акту на право власності на землю серії ЯЛ №241968, виданого 19.08.2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, 1063, від 25.06.2010, Державний нотаріус Анохін О.В. ВМХ 432247 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011062701541 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7534 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хустянської сільської ради (а.с.10).

19.11.2015 р. між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі №343, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Хустянської сільської ради, площею 3,7534 га, з кадастровим номером 5920987900:08:002:1032 (а.с.12-14).

Згідно п.8 договору, договір укладений до 31.12.2022 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 37 договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2018 між ОСОБА_1 , ПрАТ «Райз-Максимко» та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» була укладена тристороння додаткова угода №1, відповідно до якої права і обов`язки орендаря за договором оренди перейшли до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5920987900:08:002:1032, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області державним реєстратором виконавчого комітету Новосуханівської сільської ради Сумського району Сумської області Нікітенком П.В. 27.11.2016 зареєстровано за ОСОБА_1 номер відомостей про речове право: 17738017 (в державному реєстрі речових прав) та зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПрАТ «Райз-Максимко»; 22.12.2018 року на підставі додаткової угоди №1 виданої 01.01.2018 ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ОСОБА_1 , державним реєстратором Комишанської сільсько ради Охтирського району Лузан І.А. внесено зміни до реєстру за індексним номером рішення: 44805198, а саме: додано додаткову угоду від 01.01.2028, Орендар: ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», видалено орендар ПрАТ «Райз-Максимко», строк дії договору 31.12.2025; 04.12.2025 державним реєстратором Кривоозерської селищної ради Миколаївської обл. Микитей М.О. внесено зміни до реєстру за індексним номером рішення: 82292865, а саме: додано договір оренди землі виданий 26.12.2024, видавник ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та змінено строк дії договору, а саме: 17 р., 1 міс., 12 дн., змінено на 31.12.2032 (а.с.15-16).

На адресу ОСОБА_1 від ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» за №286 від 23.10.2025 року надійшов лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі №343 від 19.11.2015 року, вжиття власником землі заходів для забезпечення виконання вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі» та недопущення порушення права землекористувача, в якому відповідач повідомив про намір продовжити дію договору оренди землі та просив підписати додаткові угоди на продовження дії договору оренди земельної ділянки №343 від 19.11.2015 року та направити один екземпляр на наступну адресу: 41300, вул. 8 Березня 22, м. Кролевець, Сумська обл., а також додано два оригінальних примірники додаткової угоди на продовження дії Договору оренди земельної ділянки №343 від 19.11.2025 року, підписаної зі сторони орендаря (а.с.17).

12.11.2025 р. ОСОБА_1 на адресу ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» надіслала лист-повідомлення про небажання продовжувати договір оренди землі, в якій повідомила, що 31.12.2025 року закінчується строк дії договору оренди належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, по закінченню строку дії договору оренди землі вона не бажає поновлювати договір оренди на новий строк. Та по закінченню строку оренди, просила повернути належну їй земельну ділянку у стані не гіршому, порівняному із тим, який був в момент передачі її в користування (а.с.19).

Даний лист отриманий відповідачем 18.11.2025 р. (а.с.20).

Крім того, ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» із заявою-запитом на надання інформації щодо банківських реквізитів ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», в якій вона просила надати їй банківські реквізити ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на які вона перерахує повернення коштів в сумі 22400,00 грн. які безпідставно нараховані ним 17.03.2026 р. за неукладений з нею договір оренди землі за 2026 р. кад. номер 5920987900:08:002:1032, оскільки вона не давала згоди на продовження договору оренди землі №343 від 19.11.2025 (який закінчився 31.12.2025 р) про що вона неодноразового письмово повідомляла (а.с.21).

З копії квитанції до платіжної інструкції від 02.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» було перераховано кошти в сумі 22400,00 грн., призначення платежу: повернення безпідставно нарахованої орендної плати за договором оренди землі за 2026 р. від ОСОБА_1 (а.с.22).

Представником позивача разом з позовною заявою було подано клопотання, яке задоволено судом, про витребування оригіналу договору оренди землі від 26.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», згідно якого 04.12.2025 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено реєстрацію змін іншого речового права щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га, згідно яких строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки змінено з 31.12.2025 року з правом пролонгації, на 31.12.2032 року, з правом пролонгації (а.с.23).

Також представник позивача заявляв клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи для встановлення достовірності підпису ОСОБА_1 у договорі оренди землі від 26.12.2024 (а.с.24).

Проте, сторона відповідача не надала суду оригіналу витребуваного договору оренди землі від 26.12.2024 року, посилаючись на те, що 02.09.2025 був укладений Договір про надання послуг зберігання №141-П між ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та ПрАТ «Компанія «РАЙЗ». За вказаним договором зберігання було передано оригінали реєстраційних справ (договорів оренди землі із фізичними особами (орендодавцями)), в тому числі і витребувані судом. ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» направило запит на повернення оригіналів документів, проте отримало відповідь про те, що внаслідок аварії водопроводу в приміщенні де зберігалися документи за адресою: АДРЕСА_1 , частина документів була підтоплена і пошкоджена та не підлягає ідентифікації. Віднайти серед переданих на зберігання та вцілілих документів оригінал додаткової угоди до договору оренди землі від 26.12.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5920987900:08:002:1032 не вдалося. Ідентифікувати вказані документи з поміж пошкоджених не представилося можливим (а.с.59, 61, 62, 63, 64-66).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно зі ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У частині 1 cт.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

За правилами ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громади і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу вимог ст.16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 cт.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст.215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч.1 ст.215 ЦК України, так і у ст.ст.229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що договір оренди землі від 26.12.2024 р. та додаткової угоди до договору оренди землі №343 від 19.11.2015 року вона не підписувала та не мала наміру продовжувати договір оренди, про що повідомила орендаря 12.11.2025 року.

Також в судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутній примірник договору оренди землі від 26.12.2024.

Оскільки позивач стверджує про не укладення спірного договору оренди землі та про відсутність у неї примірника такого договору, то суд вважає, що саме на відповідача покладається обов`язок надати докази на підтвердження укладення договору оренди землі, а бо додаткової угоди, як стверджує представник відповідача.

При цьому, суд враховує, що сторона позивача до суду подавала клопотання про витребування у відповідача ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» оригіналу договору оренди землі від 26.12.2024. Крім того, сторона позивача до суду подавала клопотання в якому просила призначити у справі судову почеркознавчу експертизу для доведення факту не укладення такого договору.

Таким чином, позивачем вживалися усі процесуальні дії для доведення своїх позовних вимог.

Разом з тим, відповідачем не надано оригінал договору оренди землі від 26.12.2024 або додаткової угоди, на яку покликався представник відповідача в судовому засіданні.

Копії договору оренди землі або додаткової угоди від 26.12.2024, на підставі якої за ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» 04.12.2025 року зареєстровано право оренди належної позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, на строк до 31.12.2032, відповідачем також не надано.

При цьому, під час судового засідання представник відповідача не заперечував, що копія такої додаткової угоди від 26.12.2024 знаходиться в розпорядженні ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» і він з нею ознайомлений.

Належним доказом, який би міг засвідчити належність підпису особи на письмових документах є висновок почеркознавчої експертизи

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 601/2139/21, від 24 травня 2023 року у справі №567/792/22, від 19 червня 2023 року у справі № 601/1965/21, від 21 червня 2023 року у справі № 567/874/22.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Пунктом 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, встановлено, що, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

У цьому аспекті суд враховує судову практику Верховного Суду пов`язану із застосуванням положень частини десятої статті 84 ЦПК України (постанови Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 130/1508/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 130/1510/18, від 24 червня 2020 року у справі № 130/1509/18, від 21 жовтня 2020 року у справі № 130/1503/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 581/39/20) та зауважує, що ненадання оригіналу оспорюваного правочину унеможливлює проведення ініційованої позивачем судової почеркознавчої експертизи та з`ясування судом обставин підписання ОСОБА_1 . Додаткової угоди від 18.12.2024 щодо спірної земельної ділянки.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2023 справа № 558/140/22 провадження № 61-7608св23.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно зі ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Однак, жодних доказів на спростовування доводів позивача про те, що договір оренди землі від 26.12.2024 нею не укладався та не підписувався, відповідачем до суду надано не було.

Будь-яких доказів укладення між сторонами додаткової угоди від 26.12.2024 до договору оренди землі №343 від 19.11.2015 року відповідачем також не надано.

Враховуючи доведеність позивачем відсутності у неї наміру продовжувати договірні відносини з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» та волевиявлення на укладення з ним будь-якого правочину від 26.12.2024, щодо оренди відповідачем належної їй земельної ділянки, а також, що відповідач не надав жодних доказів, на підставі, яких можливо було б встановити укладення такого договору оренди або додаткової угоди, суд дійшов висновку про невчинення правочину, а відтак і про відсутність прав та обов`язків за таким правочином.

Таким чином, з огляду на те, що договір оренди землі від 26.12.2024 є неукладеним, зареєстроване за відповідачем право оренди відсутнє.

Доводи представника відповідача про виплату позивачу орендної плати за 2026 рік не заслуговують на увагу, оскільки позивач до звернення в суд з даним позовом просила керівника ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» надати банківські реквізити для повернення безпідставно нарахованих 17.03.2026 року коштів, оскільки згоди на продовження договору оренди землі №343 від 19.11.2015 р. (який закінчився 31.12.2025 р.) вона не дала, а також 02.06.2026 року повернула відповідачу отримані кошти.

Крім того, за відсутності в матеріалах справи самого тексту договору оренди від 26.12.2024, або додаткової угоди, як стверджує представник відповідача, суд позбавлений можливості встановити розмір та порядок сплати орендної плати, які передбачені таким договором чи додатковою угодою.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року (справа №145/2047/16-ц) звернула увагу на те, що законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2026 року у справі № 456/252/22 сформулювала наступні висновки:

«108. У частині першій статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. А частина третя цієї статті прямо декларує, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Диспозитивність - це один із базових принципів судочинства, керуючись яким позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача, який вважає, що саме у такий спосіб буде захищено його порушене право.

109. Заявлення негаторного позову шляхом повернення власнику майна дійсно не є єдиним універсальним способом захисту порушених прав власника майна, який має перешкоди в користуванні ним.

110. Оскільки предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують вчинення відповідачем дій, що перешкоджають власнику майна використовувати належні йому права, позивач, з огляду на характер порушень, самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим їх усунути.

111. Така особа може вимагати, щоб суд надав захист її праву на землю, заявляючи вимоги про усунення існуючих перешкод шляхом припинення дій, що порушують право або відновлюють становище, яке існувало до порушення права (вимоги про повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права тощо), залежно від того, у який спосіб чиняться перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним їй майном.

112. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)].

113. Невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можна витлумачити відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України). Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 910/2389/23.

114. Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

115. Таким чином, коли власник землі обґрунтовує позовні вимоги наявністю перешкод у користуванні чи розпорядженні земельною ділянкою (безпідставним фактичним користуванням майном або реєстрацією речового права іншої особи), то залежно від позовних вимог, характеру порушених прав та фактичних обставин справи суд, якщо негаторний позов визнано обґрунтованим, може захистити права такого власника в незаборонений законом спосіб, спрямований на усунення порушень (у тому числі й шляхом повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права).

116. Для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред`явлення вимоги про повернення майна, визнання відсутнім права оренди чи скасування державної реєстрації права користування іншої особи, залежно від обставин кожної конкретної справи».

Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до cт.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельної ділянки за відповідачем, які не ґрунтуються на укладеному договорі оренди землі, порушують права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження, належною йому на праві власності, земельною ділянкою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування державної реєстрації змін до права оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 року в справі № 922/3130/19.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано ордер на дання правничої допомоги (а.с.9).

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Однак, вищевказаний розмір вартості послуг адвоката, суд вважає необґрунтованим і таким, що є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для позивача.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, складність справи, обсяг об`єктивно необхідного часу для надання послуг адвокатом у даній справі, суд вважає обґрунтованим розмір вказаних витрат в сумі 8000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст.10-13, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки задовольнити.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію змін до іншого речового права щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5920987900:08:002:1032, площею 3,7534 га; номер запису: 17738070; дата державної реєстрації: 04.12.2025, внесені до Реєстру 09.12.2025 на підставі рішення державного реєстратора Кривоозерської селищної ради Миколаївської області Микитей Мар`яни Олександрівни, індексний номер рішення: 82292865, на підставі договору оренди землі, серія та номер: бн, виданий 26.12.2024, видавник: ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», зміст, характеристика змін іншого речового права: строк дії: 31.12.2025 змінено на строк: 17 р., 1 міс., 12 дн., дата закінчення дії: 31.12.2032 з правом пролонгації.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 витрати, понесені по сплаті судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач ТОВ «РАЙЗ-ПІВНІЧ», адреса місцезнаходження: 42304, Сумська область, Сумський район, смт. Степанівка, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 34264631.

Повне судове рішення складено 30.10.2026 року.

Суддя Т.Р. Гук