Постановление суда № 141069825, 29.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1533/26

Провадження № 2-п/947/177/26

УХВАЛА

29.10.2026

Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Жекової А.О.

представників ЖБК «Київський-6» Міхіної Н.М., адвоката Сухецької С.М.

представника позивача адвоката Скиби Є.А.

розглянувши заяву про скасування заочного рішення від 20 травня 2026 року у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири -

ВСТАНОВИВ:

Заходами електронного суду, представник відповідача, звернулась до суду із заявою про скасування заочного рішення від 20 травня 2026 року у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2026 року задоволені позовні вимоги та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» грошові кошти у розмірі 291481,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири 30.09.2025, а також судові витрати у вигляді 8 000 гривень в рахунок відшкодування витрат на проведення будівельно- технічного експертного дослідження та сплаченого позивачем судового збору у сумі 2 331,84 грн.

З матеріалів справи вбачається що ЖБК Київський-6» (ЄДРПОУ 20997372) має зареєстровану адресу на яку судом надсилались ухвала про відкриття провадження та судові повістки.

Представником відповідача головою правління ЖБК «Київський-6» до суду 20.08.2026 подана заява про перегляд заочного рішення , яка обґрунтована тим, що кооператив не був належним чином повідомлено про наявність судового розгляду та не мав можливість подати власні заперечення та доводи стосовно заявлених вимог , експертиза , на підставі якої була встановлено причина залива квартири позивачки та розрахований розмір матеріальної шкоди, була проведена без участі представників кооперативу а тому є недопустимим доказом по справі а також містить неправдиві дані щодо причин заливу так як на час зливи, яка відбулась 30.09.2025 в квартирі позивачці були відчинені вікна що сприяло заливу квартири.

У судовому засіданні представниками відповідача була підтримана заява про перегляд заочного рішення та заявлено про те що дах будинку на час зливи був у нормальному стані так як сама позивачка під час ремонтних робіт які вона здійснювала у свої квартирі нещодавно не скаржилась на стан даху, сама злива 30.09.2025 була аномальним природним явищем що виключає відповідальність кооперативу за пошкоджений дах, самі пошкодження були відремонтовані власними силами мешканців будинку та є свідки які бачили що під час зливи у квартирі позивачки були відчинені вікна.

Представник позивача заперечував проти скасування заочного рішення та наполягав на тому що жодних доказів що мають істотне значення для розгляду справи представниками відповідача до суду не було надано, не бажання отримувати почтову кореспонденцію свідчить про недобросовісність самого керівництва кооперативу як і не створення електронного кабінету юридичної особи всупереч діючого законодавства.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, одним з критеріїв якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору.

Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotins проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274).

Усталена практика Верховного Суду щодо відсутності порушення прав сторони яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС але не виконує даний обов`язок внаслідок чого не отримує кореспонденцію базується на нормах Закону № 3200-IX (діє з 18.10.2023), який покладає цей обов`язок на всі юридичні особи приватної та публічної форм власності.

Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2024 року у cправі № 908/3731/23 визначив що саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, що сприяє виконанню завдання судочинства а саме, справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Верховний Суд в ухвалі від 29.09.2025 у справі № 911/899/22(911/3490/22) додатково роз`яснив, що чинне законодавство не містить у собі винятків, які б звільняли юридичну особу від обов`язку зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Частина четверта статті 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( у тому числі факту не бажання отримувати кореспонденцію або не створення електронного кабінету ).

Крім того, як вже зазначено судом, підставою для скасування заочного рішення є не лише факт поважності причин неявки відповідача до судового засідання та не надання заяв по суті справи а і те що докази на які посилається сторона має істотне значення для розгляду справи.

Представники відповідача посилаються лише на вже існуючи докази, оцінка яким надана судом , вважаючи експертний висновок недопустим та не правдивим доказом який не міг прийматись судом а також обґрунтовуючи власну позицію припущеннями ( злива аномальна, дах криши не було пошкоджено до зливи, вікна квартири позивачці були відкриті під час зливи) так як жодних доказів складених актів , опитування свідків, звернення відповідними заявами про визнання зливи форс-мажорною обставиною , звіту спеціалістів та таке інше , до суду не надано.

Таким чином, у даному випадку, на думку суду відсутні визначені у ст. 232 ЦПК України умови скасування заочного рішення .

Зазначені у заяві про перегляд заочного рішення, підстави, фактично, стосуються незгоди із прийнятим рішенням та необхідності переоцінки тих доказів які врахував суд при розгляд справи, що у відповідності до загальних положень ст. 232 та 367 ЦПК України віднесено законодавцем до повноважень апеляційного суду а не встановлено як підстава для перегляду заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 260, 284, 285, 287, 353,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву представник відповідача про скасування заочного рішення від 20 травня 2026 року у цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Повний текст ухвали складено 29.10.2026.

Залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення означає що зазначене заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В. О. Луняченко