Постановление суда № 141068112, 30.10.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 жовтня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/14544/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.10.2026 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування", у якому просив:

визнати протиправними та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 05.10.2026 № 1808/26/8474, яким скасовано попереднє рішення про встановлення групи та терміну інвалідності ОСОБА_1 ;

зобов`язати Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" поновити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю першої "Б" групи безстроково з моменту його скасування.

28.10.2026 позов за результатами автоматизованого розподілу переданий судді Кукобі О.О.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просив зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонування стану особи від 05.10.2026 № 1808/26/8474 про скасування попереднього рішення щодо встановлення групи та терміну інвалідності ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" про визнання протиправним та скасування рішення.

Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову позивач зазначив, що є особою з повною сліпотою обох очей, що підтверджено довідкою МСЕК серії 12 ААГ № 109858, Індивідуальною програмою реабілітації № 8 та іншими документами, доданими до позову. Позивач визнаний повністю непрацездатним і потребує постійного стороннього догляду, що підтверджено висновком про результати комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг від 15.01.2026.

Позивач наголосив, що оскаржуване рішення призведе до негайного припинення виплати пенсії по інвалідності та соціальної допомоги, яка є єдиним джерело існування. Заявник зазначив, що позбавлення цих коштів поставить його на межу виживання.

При цьому, позивач зазначив, якщо заходи забезпечення позову не будуть вжиті, для відновлення прав знадобиться значний час, що за наявності І групи інвалідності по зору є надмірно важким тягарем.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У силу пункту 1 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

А відповідно до частини другої цієї статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Забезпечення позову це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Суд враховує, що в матеріалах справи наявна копія оскаржуваного рішення від 05.10.2026 № 1808/26/8474, яким скасовано рішення про встановлення ОСОБА_1 першу "Б" групи інвалідності безстроково на підставі довідки МСЕК серії 12 ААГ № 109858 від 19.12.2023.

В обґрунтування рішення Комісія вказала, що ЦОФСО здійснено належним чином повідомлення про необхідність прибуття особи для повного медичного обстеження з метою перевірки обґрунтованості рішення щодо визнання її особою з інвалідністю, яке було раніше прийняте медико-соціальною експертною комісією. У повідомленні була зазначена інформація про місце, дату та час, коли така особа мала прибути до ЦОФСО, про що в матеріалах медико-експертної справи особи наявні відповідні підтверджуючі документи й докази.

У зв`язку з неприбуттям особи до ЦОФСО та відсутністю в особи виключних підстав для перенесення строків медичних обстежень, передбачених абз. 3, п. 8.5, абз. 13 п. 51 Положення за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання експертна команда прийняла рішення скасувати попереднє рішення МСЕК щодо встановлення групи і терміну інвалідності.

Суд враховує, що згідно з п. 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних відносин) якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

Водночас, як зазначає позивач, ним у визначеному законом порядку з 02.05.2023 зареєстровано адресу місця його проживання: АДРЕСА_1 . Натомість в додатках до матеріалів справи містяться рекомендовані листи з повідомленням, які направлені відповідачем за неактуальною адресою, а саме: АДРЕСА_2 . При цьому актуальна адреса позивача чітко вказана в Індивідуальній програмі реабілітації № 8 від 19.12.2023 та у Висновку про результати комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб від 15.01.2026.

Позивач стверджує, що внаслідок вказаних обставин був позбавлений права у наданні актуальної медичної документації, яка відображає стан його здоров`я на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач також звернув увагу, що відповідач повністю проігнорував характер хвороби та скасував інвалідність суто на підставі процедурних мотивів, при цьому, маючи доступ до медичної справи, у якій містилися медичні дані на момент встановлення І групи інвалідності.

ОСОБА_1 неодноразово у змісті заяви про забезпечення позову та позовній заяві зауважував, що ЦОФСО при скасуванні рішення застосував суто формальний підхід, який належним чином не обґрунтовано, що свідчить про повну відсутність об`єктивного оцінювання повсякденного функціонування.

Зокрема, позивач акцентував увагу на консультативному висновку від 24.10.2022 № 004424, за яким йому встановлений діагноз: часткова атрофія зорового нерву, вторинна макулодистрофія обох очей; гострота зору на обидва ока 0,01, що, за твердженням позивача, на дату встановлення йому інвалідності у 2023 році відповідало саме першій "Б" групі інвалідності.

Крім того, позивач зауважив, що відповідно до положень частини другої статті 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, виплата пенсії по інвалідності припиняється у разі якщо особа не з`явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк; виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.

Позивач звертав увагу суду, що пенсія по інвалідності та соціальна допомога є єдиним джерелом існування, а тому невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного рішення невідворотно призведе до завдання шкоди його інтересам та порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд отримав відомості від 30.10.2026 №3534898 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, з яких встановив, що за 2025 рік єдиним доходом позивача є соціальна виплата у розмірі 1000,00 грн.

Суд, оцінюючи доводи позивача, звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Водночас суд зауважує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

З огляду на вищезазначені приписи законодавства та повідомлені позивачем обставини, на підтвердження яких надані наявні у позивача письмові докази, суд дійшов висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме - доведено, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до позбавлення ОСОБА_1 єдиного джерела доходу для забезпечення належного рівня існування та задоволення базових потреб. За умови невжиття вказаних заходів забезпечення позову до набрання рішення законної сили відновлення прав позивача стане неможливим, оскільки шкода завдана за період розгляду справи матиме невідворотний характер.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог.

Запропонований позивачем спосіб забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Суд розуміє, що забезпечення проведення перевірки достовірності встановлення діагнозів та обґрунтованості призначення груп інвалідності здійснюється задля уникнення зловживання на реалізацію такого права, однак, у цьому випадку, дотримання процедури має становити баланс між приватним інтересом позивача та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та ухвалення судового рішення.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого правового стану до розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 05.10.2026 № 1808/26/8474 про скасування попереднього рішення щодо встановлення групи та терміну інвалідності ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 440/14544/26.

Суд звертає увагу на приписи статті 156 КАС України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Керуючись статтями 2, 5, 150-156, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи від 05.10.2026 № 1808/26/8474 про скасування попереднього рішення щодо встановлення групи та терміну інвалідності ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі № 440/14544/26.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Позивач (заявник, стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач (боржник): Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування" (код за ЄДРПОУ 03191673; пров. Макаревського Феодосія, буд. 1-А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49005).

Допустити ухвалу до негайного виконання.

Копію ухвали надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Олександр КУКОБА