Решение № 141059949, 28.04.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/222/25

Провадження №2/639/183/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Скороход Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2024 року представник позивача АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №631791273 у розмірі 93 519,40 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.09.2021 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631791273, відповідно до умов якої Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, у строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Згідно з Витягом з Державного реєстру банків затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа банк») на Акціонерне товариство «Сенс банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк») внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року. Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав, надавши Позичальнику кредит. Однак Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого має заборгованість за Кредитним договором у розмірі 93 519,40 грн., з яких 54732,03 - прострочене тіло кредиту, 16710,46 грн. - відсотки за користування кредитом, 21286,69 грн. - тіло кредиту, 790,22 грн. - відсотки за прострочене тіло кредиту. Станом на день подання позову відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за Договором, чим порушує законні права та інтереси позивача, відтак останній змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.01.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.02.2025 року зобов`язано Акціонерне товариство «Сенс Банк» надати суду докази, що містять: дані про видачу кредитних карток ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на виконання кредитного договору №631791273 від 07.09.2021 року, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 ; дані про видачу кредитних коштів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за кредитним договором б/н від 10.03.2011 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Суду надана відповідь, а також повторно додані до позову документи і виписка по рахунку за інший період (а.с.148-158).

Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 29.04.2025 року клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Рудницького Юлія Ігоровича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі №639/222/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Забезпечено проведення подальших судових засідань в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів представнику позивача АТ «Сенс Банк» - адвокату Рудницькому Ю.І., за наступними реквізитами: електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_2

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, у зв`язку з чим на підставі ухвали Новобаварського районного суду м. Харкова від 28.04.2026 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2021 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631791273, відповідно до умов якої Банк, акцептувавши пропозицію клієнта ОСОБА_1 , зобов`язався надати йому послуги з обслуговування кредитної картки а також надати кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого клієнту кредиту або його частини, банк здійснює подальше кредитування клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів. Також договором передбачено, що клієнту відкрито поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, для клієнта випущена міжнародна платіжна карта строком на 5 років з моменту випуску . Сума встановленої кредитної лінії складає 57000,00 грн. Максимальний ліміт кредиту (кредитної лінії) складає 200000 грн. (а.с.41-44).

Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу, який погодився з ним, підписав угоду і паспорт шляхом введення одноразового ідентифікатора 7284, який направлено відповідачу 07.09.2021 року на вказаний ним номер телефону, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.40) і свідчить про ознайомлення і згоду відповідача з всіма умовами договору.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру банків, затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року (а.с.24-37).

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитною карткою за період з 07.09.2021 по 12.03.2024 року (а.с.15-23).

Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідача за кредитним договором №631791273 від 07.08.2021 року становить 93 519,40 грн., з яких: 54 732,03 грн. - прострочене тіло кредиту, 16 710,46 грн. - відсотки за користування кредитом, 21 286,69 грн. - тіло кредиту, 790,22 грн. - відсотки за прострочене тіло кредиту (а.с. 52-58).

АТ «Сенс банк» на адресу позичальника ОСОБА_1 14.03.2024 року направлялась письмова вимога про дострокове повернення коштів не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення, що підтверджується копією письмової вимоги (повідомлення) від 07.09.2024 року та списком відправлень (а.с. 38-39).

Доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.639 ЦК України д оговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1,2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Сенс Банк» засновані на законі та умовах укладеного кредитного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №631791273 у розмірі 93 519,40 грн., з яких: 54 732,03 грн. - прострочене тіло кредиту, 16 710,46 грн. - відсотки за користування кредитом, 21 286,69 грн. - тіло кредиту, 790,22 грн. - відсотки за прострочене тіло кредиту.

При цьому суд враховує, що відповідач не надав суду відзив з відповідними запереченнями та доказами на їх підтвердження.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 638-641, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 93 519 (дев`яносто три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03050, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ:23494714;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 29.10.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова