Решение № 141059934, 28.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3896/26

Провадження №2/639/1983/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чубенко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», подана його представаником до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №202913 в розмірі 13476,50 грн., та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 серпня 2024 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №202913.

ТОВ «НоваПей Кредит» свій обов`язок виконало та надало відповідачу кредит.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №202913 від 27 серпня 2024 року становить 13 476,00 грн, з яких: 11 601,00 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням, 1 575,00 грн сума заборгованості по комісії за надання кредиту та 300,00 грн сума заборгованості за штрафом.

12 листопада 2025 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №12112025, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №202913 від 27 серпня 2024 року.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги на відповідача, остання не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 12.11.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 07 травня 2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання.

18 травня 2026 року судом зареєстрований відзив на позовну заяву сформований відповідачем ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» 17.05.2026, в якому відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог у частині стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 575,00 грн відмовити, як таких, що ґрунтуються на нікчемній умові договору. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення штрафу у розмірі 300,00 грн відмовити у зв`язку з недоведеністю підстав нарахування. Зобов`язати Позивача надати: детальний помісячний розрахунок заборгованості з датами нарахувань та платежів для перевірки правомірності суми основного боргу, докази направлення та вручення Відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги відповідно до ст. 1082 ЦК України. Витребувати від ТОВ «НоваПей Кредит» (ЄДРПОУ 40055034) Витребувати від ТОВ «НоваПей Кредит»: графік платежів за Заявою про приєднання № 202913 від 27.08.2024 із зазначенням дат та розмірів усіх планових щомісячних платежів; виписку по рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за реквізитами платіжної картки, емітованої ТОВ «НоваПей», за весь період з 27.08.2024 по 12.11.2025 включно з відображенням усіх нарахувань, зарахувань та списань; детальний розрахунок заборгованості станом на дату відступлення права вимоги (12.11.2025) з окремим зазначенням: залишку основного боргу, сум нарахованої комісії, дат та підстав нарахування кожного штрафу. У разі часткового задоволення позову судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Зазначив що не заперечує факт укладення 27.08.2024 Заяви про приєднання № 202913 до Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція), стандарт продукту «Розстрочка NovaPay», з ТОВ «НоваПей Кредит».

Водночас зазначає, що позивач заявляє основний борг у розмірі 11 601,00 грн при первісній сумі кредиту 15 000,00 грн. Зазначена різниця в 3 399,00 грн свідчить про те, що в розрахунку враховані певні надходження. Разом з тим Позивачем не надано: повного хронологічного розрахунку із зазначенням дат та сум кожного нарахування; дат та сум кожного платежу, що надходив від Відповідача або третіх осіб; залишку основного боргу після кожного платежу.

Без зазначеного розрахунку Відповідач позбавлений можливості перевірити правомірність і точність суми 11 601,00 грн, що є порушенням права на захист.

Відповідач заперечує позовні вимоги у частині стягнення: комісії за надання кредиту у розмірі 1 575,00 грн як такої, що ґрунтується на нікчемній умові договору; штрафу у розмірі 300,00 грн як непідтвердженого належними доказами.

Умовами Заяви про приєднання № 202913 та Паспорту споживчого кредиту встановлено: номінальна процентна ставка 0,00001% річних; щомісячна комісія за надання кредиту 3,5% на місяць (42% на рік) від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка (РАПС) становить 82,06%. Комісія «за надання кредиту» не є платою за самостійну окрему послугу, відмінну від надання кредиту. На підтвердження цього: комісія є обов`язковою від неї неможливо відмовитись без відмови від кредиту взагалі; комісія нараховується щомісяця протягом усього строку кредитування від суми наданого кредиту тобто є повним функціональним аналогом процентної ставки; номінальна ставка 0,00001% та обов`язкова комісія 42%/рік у сукупності формують реальну вартість кредиту 82,06% РАПС тобто реальна ціна кредиту прихована від споживача за формально нульовою відсотковою ставкою.

Такий спосіб ціноутворення є прихованим перекладенням плати за користування кредитом з процентної ставки на «комісію», що порушує вимоги ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» щодо прозорого визначення загальних витрат за кредитом та вводить споживача в оману. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору, які всупереч принципу добросовісності спричиняють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливі умови договору є нікчемними.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту штраф у розмірі 150,00 грн нараховується за кожен випадок прострочення виконання зобов`язання несплати або несвоєчасного внесення платежу згідно Графіку платежів за умови, що прострочення становить понад 5 (п`ять) календарних днів.

Позивачем до матеріалів справи не надано: Графіку платежів за Заявою № 202913 із зазначенням конкретних дат та розмірів планових щомісячних платежів; доказів того, що прострочення мало місце щонайменше на строк понад 5 календарних днів; розрахунку із зазначенням конкретних дат нарахування кожного з двох штрафів по 150,00 грн та платіжних строків, які були порушені. Без наявності Графіку платежів перевірити підстави нарахування штрафу взагалі неможливо, оскільки саме Графік визначає дати, порушення яких тягне відповідальність.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу № 12112025 від 12.11.2025 ТОВ «НоваПей Кредит» зобов`язалося повідомити боржників протягом 10 робочих днів. Відповідач письмового повідомлення про заміну кредитора не отримував

Відсутність доказу вручення повідомлення свідчить про те, що обов`язок платити безпосередньо Позивачу у Відповідача не виник у встановленому законом порядку до звернення до суду.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів залишено без задоволення.

В судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, заперечення відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено, що 27 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «НоваПей Кредит» із заявою про приєднання №202913 до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція). Стандарт продукту «Розстрочка NovaPay». Заяву про приєднання до умов Договору підписано Позичальником в електронній формі шляхом використання електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу.

Згідно умов п.п. 2.1.- 2.4 заяви, загальний розмір кредиту становить 15 000,00 грн; тип кредиту: кредит; тип процентної ставки: фіксована; розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,00001% річних.

Комісія за надання фінансового інструменту (кредиту): 3,5% в місяць (42% річних) (п.2.6).

Загальні витрати за кредитом: 1575 грн (2.8).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника: 16 575 грн (п.2.10).

Відповідно до умов п.п. 2.13-2.15 заяви, строк користування кредитом: 3 місяці, дата надання кредиту - 27 серпня 2024 року, дата повернення кредиту 27 листопада 2024 року.

Згідно п. 3 визначено порядок повернення кредиту. Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, комісії та інших платежів (за наявності), включно іх кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватиметься Позичальником згідно Графіку платежів: 25.09.2024 5525,00 грн., 25.10.2024 5525,00 грн., 27.11.2024 5525,00 грн.. Дата видачі кредиту 27 серпня 2024 року, сума кредиту становить 15 000,00 грн, проценти за користування кредитом 0 грн, комісія за надання кредиту 1 575,00 грн, загальна вартість кредиту 16 575,00 грн, реальні річна процентна ставка 82,06%, дата повернення кредиту 27 листопада 2024 року (а.с. 32-38).

Також сторони підписали паспорт споживчого кредиту, яким погоджені аналогічні умови (а.с. 30-31).

Згідно платіжної інструкції ТОВ «НоваПей Кредит» №202913 від 27 серпня 2024 року встановлено, що 27.08.2024 року ТОВ «НоваПей Кредит» перерахувало ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_2 кошти в розмірі 15 000,00 грн, призначення платежу: Видача споживчого кредиту за заявою про приєднання №202913 до умов Публічного договору про споживчий кредит за продуктом «Розстрочка NovaPay» від 27.08.2024 ОСОБА_1 (а.с. 39).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «НоваПей Кредит» за кредитним договором №202913 від 27.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 на 11.11.2025 становить 13 476,00 грн, з яких: 11 6010,00 грн основна заборгованість за кредитом, 1 575,00 грн основна заборгованість за комісією та 300,00 гон. основан заборгованість за штрафами. Крім того, з вказаного розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 сплатив на погашення заборгованості 25.09.2024 3000,00 грн, 06.02.2025 399,00 грн. (а.с. 40).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору. Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

12 листопада 2025 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «НоваПей Кредит» (Клієнт) укладено договір факторингу №12112025 (а.с. 42 -45).

Відповідно до положень п. 1.1 договору, Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов?язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов?язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту.

Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід?ємною частиною Договору.

Згідно умов п.1.2 договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід?ємною частиною цього Договору.

В день, коли здійснюється Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників, Клієнт зобов?язаний передати Фактору інформацію згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в Додатку №4 до цього Договору, на підставі Акту прийому-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №5).

Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 12 листопада 2025 року за договором факторингу №12112025 від 12 листопада 2025 року, ТОВ «НоваПей Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали цей акт про те, що на виконання умов договору факторингу №12112025 від 12 листопада 2025 року, Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр боржників (а.с.47).

Як вбачається з платіжної інструкції в національній валюті №173 від 12 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало ТОВ «НоваПей Кредит» 4 732 459,11 грн, призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно Договору факторингу №12112025 від 12.11.2025 року (а.с. 48).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12112025 від 12 листопада 2025 року, від ТОВ «НоваПей Кредит» до ТОВ «ФК «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за заявою №202913 в сумі 13 476,00 грн, з яких: 11 601,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1575,00 грн заборгованість за комісією та 300,00 грн заборгованість за штрафом (а.с. 49).

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від ТОВ «НоваПей Кредит» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

З матеріалів справи встановлено, та не заперечувлось відповідачем що 27 серпня 2024 року між ТОВ «НоваПей Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №202913, шляхом підписання заяви про приєднання до умов Публічного договору про споживчий кредит (публічна пропозиція). Стандарт продукту «Розстрочка NovaPay».

Встановлено та підтверджено зібраними у справі доказами, що позивач видав відповідачу кредит на суму 15000,00 грн на строк 3 місяців, з 27 серпня 2024 року до 27 листопада 2024 року, зі сплатою відсотків 0,00001% річних.

Відповідач належим чином умов договору не виконав та у встановлений строк коштів не повернув.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 13 476,00 грн, з яких: 11 601,00 грн - заборгованість за кредитом, 1 575,00 грн заборгованість за комісією та 300,00 грн заборгованість за штрафами.

Відповідач запепечував проти стягнення з нього комісії иа штрафу та вважав недоведеною суму основної заборгованості, проте контррозрахунку не надав та доказів щодо сплати за кредитом також. А тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 11 601,00 грн є обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 24 255 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для їх стягнення.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом, слід зазначити таке.

Відповідно до вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування за штрафом в період дії воєнного стану, вказана сума в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, а тому відсутні підстави для стягнення неустойки з відповідача.

Від ТОВ «НоваПей Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору №202913 від 27 серпня 2024 року, на підставі договору факторингу №12112025 від 12 листопада 2025 року та витягу з реєстру боржників до вказаного договору.

Докази про те, що такий договір визнаний недійсним чи його дійсність оспорюється в судовому провадженні суду не надані.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості за кредитним договором №202913 від 27 серпня 2024 року в розмірі 11 601,00 грн.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с. 1).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2292,06 грн.., який пропорційно до обгрунтованих позовних вимог в розмірі 11601,00 грн.

Керуючисьст.ст.4,10-13,76-89,133,141,259,263,265,268,273, 352,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитом за договором №202913 від 27.08.2024 у розмірі 11 601 (одинадцять тисяч шістсот одну) гривню 00 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 292 (дві тисячі двісті дев`яносто дві) гривні 06 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 07400, Київвська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя С.О. Рубіжний