Решение № 141048877, 29.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12249/26

Провадження № 2/161/6296/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Луцьк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» про захист прав споживача, визнання незаконними та скасування рішень комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Волиньобленерго», у якому просив визнати незаконними та скасувати рішення комісії ПрАТ «Волиньобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлені протоколами № 1435 та № 1436 від 02 квітня 2026 року, а також протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04 березня 2026 року представниками ПрАТ «Волиньобленерго» складено акт про порушення ПРРЕЕ № 002512 щодо об`єкта споживача за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі вказаного акта комісією відповідача прийнято оспорювані рішення.

Позивач зазначав, що встановлений на об`єкті засіб обліку електричної енергії перебував у справному стані, пломби не були пошкоджені, втручання у роботу засобу обліку не встановлено. Вказував, що спожита електрична енергія проходила через засіб комерційного обліку, у зв`язку з чим вважав необґрунтованими висновки відповідача щодо наявності порушення ПРРЕЕ.

Також позивач не погоджувався з вихідними даними, використаними відповідачем при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, зокрема із застосуванням номінального струму автоматичного вимикача 40 А, та вважав здійснені нарахування необґрунтованими.

Щодо рішення, оформленого протоколом № 1436, позивач заперечував проти визначеного періоду перерахунку вартості електричної енергії, використаної на непобутові потреби. Посилався на інформацію з особистого кабінету споживача, за якою 26 січня 2026 року контролером отримано покази лічильника, та вважав цю дату датою останнього контрольного огляду, яку відповідач мав урахувати при визначенні обсягів перерахунку.

У відзиві на позовну заяву представник ПрАТ «Волиньобленерго» проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що акт про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року складений уповноваженими представниками оператора системи з дотриманням вимог ПРРЕЕ, а встановлені під час перевірки обставини підтверджуються актом, схемою електроживлення, фотоматеріалами та іншими матеріалами перевірки.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача зазначала, що їх розмір є завищеним та не відповідає критеріям розумності, співмірності й необхідності. Просила врахувати складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, характер підготовлених документів та повторюваність правових аргументів.

У подальшому до матеріалів справи долучено висновок експерта № 10751 від 17 червня 2026 року за результатами проведення електротехнічного дослідження автоматичного вимикача EKF BA47-63.

У ході розгляду справи ПрАТ «Волиньобленерго» прийнято рішення, оформлене протоколом № 1658 від 09 липня 2026 року, яким скасовано рішення комісії, оформлене протоколом № 1435 від 02 квітня 2026 року, та проведено перерахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії.

У зв`язку з цим 28 липня 2026 року представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2026 року вказану заяву прийнято до розгляду.

З урахуванням змінених позовних вимог позивач просить визнати незаконними та скасувати рішення комісії ПрАТ «Волиньобленерго», оформлені протоколом № 1436 від 02 квітня 2026 року та протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Деркач Д.В. позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зміну підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.

Представник відповідача Кардаш І.Д. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Також заперечувала проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його завищеним та неспівмірним зі складністю справи й обсягом наданих адвокатом послуг.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтями 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Правила роздрібного ринку електричної енергії затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312.

Щодо рішення комісії, оформленого протоколом № 1436 від 02 квітня 2026 року.

Як установлено судом, 04 березня 2026 року представниками ПрАТ «Волиньобленерго» складено акт про порушення ПРРЕЕ № 002512.

02 квітня 2026 року комісією ПрАТ «Волиньобленерго» проведено розгляд указаного акта, за результатами якого, зокрема, прийнято рішення, оформлене протоколом № 1436.

Підставою для прийняття цього рішення стало встановлення обставин використання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби.

Пунктом 2.3.12 ПРРЕЕ визначено порядок організації обліку та розрахунків у разі використання електричної енергії на об`єкті побутового споживача на непобутові потреби. У разі виявлення такого використання оператор системи складає акт про порушення, у якому зазначаються виявлені факти та зобов`язання споживача здійснити заходи з усунення порушення.

Рішенням, оформленим протоколом № 1436 від 02 квітня 2026 року, позивача зобов`язано здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби, організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом щодо об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 .

Із досліджених судом фотоматеріалів убачається, що на відповідному об`єкті розміщена вивіска «СТО» із зазначенням контактних номерів телефонів, біля приміщення знаходяться транспортні засоби, ворота приміщення відкриті, а всередині знаходиться обладнання, характерне для станції технічного обслуговування транспортних засобів, зокрема автомобільний підйомник.

Указані фотоматеріали суд оцінює в сукупності з актом про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року, схемою електроживлення об`єкта та іншими матеріалами справи.

У сукупності ці докази підтверджують фактичне використання відповідної частини об`єкта як станції технічного обслуговування транспортних засобів, тобто для потреб, які за своїм характером є непобутовими. Сам факт використання електричної енергії для потреб СТО стороною позивача під час розгляду справи визнавався, водночас заперечувалася обґрунтованість визначеного відповідачем періоду перерахунку.

Доводи сторони позивача про справність засобу обліку, відсутність пошкодження пломб та проходження спожитої електричної енергії через засіб комерційного обліку не спростовують установленого непобутового використання. Рішення, оформлене протоколом № 1436, у цій частині ґрунтується на використанні електричної енергії, яка обліковувалася та оплачувалася за побутовим тарифом, на непобутові потреби.

Не спростовує цих обставин і висновок експерта № 10751 від 17 червня 2026 року, оскільки предметом відповідного дослідження було визначення фактичного номінального струму автоматичного вимикача, який експертом установлено на рівні 25 А.

Величина номінального струму автоматичного вимикача не є обставиною, на якій ґрунтується висновок комісії щодо використання позивачем електричної енергії на непобутові потреби. Крім того, у протоколі № 1436 зазначено дозволену потужність об`єкта споживача 7 кВт та вказано, що факту заниження потужності не встановлено.

Отже, встановлені обставини підтверджують обґрунтованість рішення комісії в частині зобов`язання позивача здійснити заходи з усунення порушення та врегулювати відповідні договірні відносини.

Водночас доведеність такого порушення не звільняє відповідача від дотримання передбаченого ПРРЕЕ порядку визначення обсягів електричної енергії, які підлягають перерахунку.

Оцінюючи посилання позивача на проведення контрольного огляду 26 січня 2026 року, суд ураховує, що в наданій ним інформації з особистого кабінету споживача за цю дату у графі «Спосіб отримання» зазначено «Контролер», а у графі «Тип показника» «Контрольний». Ці відомості підтверджують отримання контролером показів лічильника, однак не містять інформації про проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку та результати такого огляду.

Відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ контрольний огляд засобу комерційного обліку передбачає виконання комплексу робіт із візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку, установлених пломб та індикаторів, зняття показів, а також виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Отже, сама по собі згадка про отримання контролером показів лічильника не підтверджує виконання зазначеного комплексу робіт. Тому суд не приймає посилання позивача на вказану таблицю, як достатнє підтвердження проведення контрольного огляду 26 січня 2026 року.

Водночас, позивач акцентував увагу на тому, що самостійно усно повідомив працівників ПрАТ «Волиньобленерго» про використання електричної енергії для потреб станції технічного обслуговування та необхідність приведення такого споживання у відповідність до встановлених вимог, після чого 18 лютого 2026 року працівники відповідача прибули на об`єкт. До пояснень щодо усного звернення суд ставиться критично, оскільки його дата та зміст не підтверджені іншими доказами.

Суд також дослідив додані до позовної заяви акти про порушення № 002490 від 18 лютого 2026 року та № 002512 від 04 березня 2026 року, а також повторно подану представником відповідача читабельнішу копію акта від 18 лютого 2026 року та рішення комісії, оформлене протоколом № 1352а від 05 березня 2026 року. Обидва акти про порушення складені за однаковою формою, яка передбачає зазначення виявленого порушення, відомостей про засіб обліку електричної енергії, його покази, пломбування та схему електроживлення споживача.

Акт про порушення фіксує виявлені під час перевірочних заходів обставини, тоді як проведення контрольного огляду встановлюється за змістом фактично виконаних дій. Відповідно, виявлення під час такого огляду порушення та оформлення його актом про порушення не виключають можливості врахування проведеного огляду при визначенні періоду перерахунку.

З матеріалів від 18 лютого 2026 року вбачається, що працівники відповідача провели огляд об`єкта споживача, під час якого встановили використання електричної енергії для професійної або господарської діяльності, зокрема для потреб станції технічного обслуговування автомобілів, на об`єкті, розрахунки за спожиту електричну енергію на якому здійснювалися за тарифом для побутового споживача.

Під час перевірки проведено огляд засобу комерційного обліку, зафіксовано відомості про нього та його покази, перевірено наявність і цілісність пломб, із зазначенням в акті, що всі пломби згідно з актом про опломбування не пошкоджені. Сукупність зазначених відомостей підтверджує фактичне обстеження об`єкта та засобу обліку, під час якого працівники відповідача встановили характер використання електричної енергії споживачем.

Рішенням комісії, оформленим протоколом № 1352а від 05 березня 2026 року, акт про порушення № 002490 від 18 лютого 2026 року скасовано, а матеріали технічної перевірки, оформлені актом № 526004081 від цієї ж дати, визнано такими, що оформлені з порушенням вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ. Комісія також зазначила, що результати цієї перевірки не можуть вважатися належною останньою технічною перевіркою при визначенні періоду порушення.

Представник відповідача посилалася на зазначене рішення комісії як на підставу неврахування заходів від 18 лютого 2026 року. Водночас у протоколі не конкретизовано допущених недоліків та їх впливу на достовірність зафіксованих відомостей про стан вузла обліку й характер використання електричної енергії. Надані представником відповідача пояснення також не дали можливості уточнити, які саме недоліки виключають врахування фактично виконаних дій як контрольного огляду.

Оцінивши зазначені документи в сукупності, суд доходить висновку, що 18 лютого 2026 року працівниками відповідача проведено заходи, які за своїм змістом відповідають контрольному огляду засобу комерційного обліку. Оформлення виявлених обставин актом про порушення та подальше його скасування самі по собі не спростовують факту проведення такого огляду. Висновок комісії щодо неналежного оформлення технічної перевірки також не є достатньою підставою для неврахування фактично здійсненого контрольного огляду.

Зі змісту протоколу № 1436 від 02 квітня 2026 року вбачається, що комісія розглянула акт про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року та за результатами його розгляду визначила обсяги спожитої електричної енергії, які підлягають перерахунку електропостачальником.

У розділі протоколу «Інформація для здійснення перерахунку електропостачальником» зазначено дозволену потужність об`єкта споживача 7 кВт, відсутність усунення порушення та обсяги споживання електричної енергії, які підлягають перерахунку електропостачальником.

Згідно з таблицею обсягів споживання за особовим рахунком № НОМЕР_1 до перерахунку включено: за жовтень 2025 року 760 кВт·год, листопад 2025 року 665 кВт·год, грудень 2025 року 802 кВт·год, січень 2026 року 772 кВт·год, лютий 2026 року 833 кВт·год, березень 2026 року 648 кВт·год, загалом 4 480 кВт·год.

Відповідно до пункту 2.3.12 ПРРЕЕ електропостачальник на підставі отриманої копії протоколу комісії проводить перерахунок вартості фактично спожитої електричної енергії за період із дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки, якщо її проведено після останнього контрольного огляду, до дня виявлення порушення, але не більше шести місяців, а також із дня виявлення порушення до дня проведення засідання комісії або усунення порушення, якщо його було усунуто до дня засідання комісії.

Встановлений цією нормою шестимісячний строк є максимальною межею та не дає підстав включати до перерахунку період, який передував останньому контрольному огляду.

Отже, при визначенні обсягів перерахунку за результатами розгляду акта від 04 березня 2026 року комісія мала врахувати проведення попереднього контрольного огляду 18 лютого 2026 року. Однак обсяги визначено починаючи з жовтня 2025 року, без урахування зазначеного огляду. Іншої правової підстави для включення до спірного перерахунку обсягів споживання за період до 18 лютого 2026 року відповідач не обґрунтував.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення комісії ПрАТ «Волиньобленерго», оформлене протоколом № 1436 від 02 квітня 2026 року, у частині визначення обсягів спожитої електричної енергії, які підлягають перерахунку електропостачальником за жовтень 2025 року березень 2026 року загальною кількістю 4 480 кВт·год, прийнято з порушенням порядку визначення періоду перерахунку, передбаченого пунктом 2.3.12 ПРРЕЕ, а тому в цій частині воно підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

У задоволенні вимоги про скасування цього рішення в іншій частині слід відмовити.

Самостійне визначення нового обсягу та вартості електричної енергії не є предметом заявлених позовних вимог. У межах цього спору суд перевіряє законність оспорюваного рішення комісії та встановлює порушення порядку визначення періоду перерахунку.

Щодо рішення комісії, оформленого протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року.

Як установлено судом, рішенням комісії ПрАТ «Волиньобленерго», оформленим протоколом № 1435 від 02 квітня 2026 року, за результатами розгляду акта про порушення ПРРЕЕ № 002512 від 04 березня 2026 року встановлено порушення, передбачене підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, та здійснено розрахунок обсягу і вартості необлікованої електричної енергії.

При проведенні цього розрахунку відповідач виходив із номінального струму автоматичного вимикача 40 А, унаслідок чого розрахункову потужність визначено в розмірі 23,76 кВт, добовий обсяг споживання 190,08 кВт·год, загальний обсяг необлікованої електричної енергії за період із 04 березня 2025 року до 04 березня 2026 року 69 374 кВт·год, а її вартість 845 279,74 грн.

21 травня 2026 року комісією ПрАТ «Волиньобленерго» повторно розглянуто акт про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року.

Як убачається зі змісту протоколу № 1560 від 21 травня 2026 року, під час цього розгляду комісією досліджувалися, зокрема, акт про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року, схема електроживлення, протокол № 1435 від 02 квітня 2026 року, витяг з особового рахунку № НОМЕР_1 , акт технічної перевірки від 04 березня 2026 року та матеріали фотофіксації.

За результатами розгляду комісією вирішено залишити без змін рішення від 02 квітня 2026 року щодо проведення нарахування за актом про порушення ПРРЕЕ № 002512 від 04 березня 2026 року.

Отже, протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року нового розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії не здійснювалося. За результатами повторного розгляду комісія підтвердила раніше прийняте рішення щодо нарахування, оформлене протоколом № 1435 від 02 квітня 2026 року, відповідно до якого вартість необлікованої електричної енергії становила 845 279,74 грн.

Після прийняття оспорюваного рішення проведено електротехнічне дослідження автоматичного вимикача EKF BA47-63, результати якого оформлено висновком експерта № 10751 від 17 червня 2026 року.

Відповідно до цього висновку на автоматичному вимикачі наявне маркування C25, ознак зміни позначень не встановлено, а проведеними випробуваннями підтверджено, що фактичний номінальний струм автоматичного вимикача становить 25 А. При первісному розрахунку, оформленому протоколом № 1435 та залишеному без змін протоколом № 1560, відповідач виходив із показника 40 А.

09 липня 2026 року комісією ПрАТ «Волиньобленерго» з урахуванням висновку експерта № 10751 від 17 червня 2026 року проведено повторний розгляд акта про порушення № 002512 від 04 березня 2026 року.

За результатами цього розгляду прийнято рішення, оформлене протоколом № 1658 від 09 липня 2026 року, яким проведено перерахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і скасовано рішення комісії, оформлене протоколом № 1435 від 02 квітня 2026 року.

При новому розрахунку застосовано номінальний струм автоматичного вимикача 25 А, визначено потужність 14,85 кВт, добовий обсяг споживання 118,8 кВт·год, загальний обсяг за період із 04 березня 2025 року до 04 березня 2026 року 43 362 кВт·год, а вартість необлікованої електричної енергії 526 579,39 грн.

Отже, рішення комісії, оформлене протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року, було прийнято до проведення експертного дослідження та підтверджувало первісне нарахування в розмірі 845 279,74 грн, здійснене із застосуванням номінального струму автоматичного вимикача 40 А.

Натомість рішення, оформлене протоколом № 1658 від 09 липня 2026 року, прийнято вже з урахуванням висновку експерта про фактичний номінальний струм автоматичного вимикача 25 А. На підставі цих даних відповідач здійснив новий розрахунок, визначивши вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 526 579,39 грн, та скасував рішення, оформлене протоколом № 1435 від 02 квітня 2026 року.

Водночас рішення, оформлене протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року, яким первісне рішення № 1435 залишено без змін, відповідач не скасував. Таким чином, воно продовжує підтверджувати нарахування, розмір якого самим відповідачем надалі переглянуто через невідповідність використаного показника фактичним технічним характеристикам автоматичного вимикача.

Суд ураховує, що підставою для скасування рішення № 1435 та проведення нового розрахунку стали об`єктивні технічні дані, встановлені експертним дослідженням, проведеним за ініціативою позивача та врахованим відповідачем при прийнятті рішення № 1658.

За таких обставин збереження чинності рішення, оформленого протоколом № 1560, яке підтверджує первісне нарахування за скасованим рішенням № 1435, є необґрунтованим. Тому позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення комісії ПрАТ «Волиньобленерго», оформленого протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року, підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт, відповідно до якого вартість наданої правничої допомоги становить 44 000 грн, платіжну інструкцію, що підтверджує сплату позивачем указаної суми, а також попередній розрахунок судових витрат та детальний опис наданої правничої допомоги.

З наданих документів убачається, що сторонами договору погоджено фіксований розмір гонорару адвоката.

Установлення фіксованого гонорару не передбачає необхідності визначення його розміру шляхом множення кількості витрачених адвокатом годин на погодинну ставку. Тому відсутність погодинної деталізації виконаних робіт сама по собі не свідчить про непідтвердженість відповідних витрат.

Разом із тим, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд оцінює їх реальність, необхідність, розумність та співмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та значенням справи для сторони.

Представник ПрАТ «Волиньобленерго» у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні заперечувала проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи його завищеним і неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг. Просила врахувати характер підготовлених процесуальних документів і повторюваність викладених у них правових аргументів.

Судом установлено, що фактично понесеними та документально підтвердженими є витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 44 000 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до статей 137, 141 ЦПК України, суд ураховує характер і складність спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, зміст та кількість підготовлених процесуальних документів, часткову повторюваність викладеної в них аргументації, а також значення справи для позивача.

Суд також ураховує результат розгляду справи: рішення, оформлене протоколом № 1560, скасовується повністю, а рішення, оформлене протоколом № 1436, у частині визначення обсягів електричної енергії, які підлягають перерахунку. Водночас у частині скасування зобов`язання усунути порушення та врегулювати договірні відносини позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Погоджений між адвокатом та клієнтом розмір гонорару визначає їхні взаємні зобов`язання, однак не є безумовною підставою для покладення всієї цієї суми на іншу сторону спору.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності та врахувавши заперечення відповідача, суд уважає, що відшкодування всієї заявленої суми в розмірі 44 000 грн не відповідало б критеріям розумності та співмірності судових витрат.

З урахуванням обсягу фактично наданої правничої допомоги, характеру підготовлених документів, складності справи та часткового задоволення позову суд визначає остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у сумі 15 000 грн. У відшкодуванні решти заявлених витрат слід відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору за позовом, пов`язаним із порушенням його прав як споживача. За результатами розгляду справи судом надано захист за обома самостійними немайновими вимогами: рішення, оформлене протоколом № 1560, скасовано повністю, а рішення, оформлене протоколом № 1436, у частині визначення обсягів електричної енергії, які підлягають перерахунку. Оскільки ставка судового збору за кожну немайнову вимогу є фіксованою, а задоволена частина вимоги щодо рішення № 1436 не має грошового вираження, підстав для арифметичного зменшення відповідної ставки збору суд не встановив. Відповідно до частин першої та шостої статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за дві немайнові вимоги з урахуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позову в електронній формі в розмірі 2 129,92 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 259, 263265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» про захист прав споживача, визнання незаконними та скасування рішень комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 1436 від 02 квітня 2026 року, у частині визначення обсягів споживання електричної енергії, які підлягають перерахунку електропостачальником за жовтень 2025 року березень 2026 року загальною кількістю 4 480 кВт·год.

Визнати незаконним та скасувати рішення комісії Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформлене протоколом № 1560 від 21 травня 2026 року щодо акта про порушення ПРРЕЕ № 002512 від 04 березня 2026 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на користь ОСОБА_1 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 2 129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго», місцезнаходження: Волинська область, м. Луцьк, вул. Назарія Яремчука, буд. 4, поштовий індекс 43023, код ЄДРПОУ 00131512.

Дата складення повного судового рішення 29 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур