№ 141034608, 29.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/5398/26

Провадження №: 3/332/1241/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду міста Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області за протоколом серії ВАД №786372 від 18.08.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №786372 від 18.08.2026 року 18.08.2026 року о 10-30 годин за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання, передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо забезпечення належного виховання, догляду та безпеки свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановленою, що з кінця червня 2026 року неповнолітній ОСОБА_2 фактично не проживає за місцем свого проживання з матір`ю, а перебуває у сторонніх осіб, при цьому мати не забезпечила належного контролю за місцем перебування та безпекою дитини. Лише 17.08.2026 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про розшук свого сина, як безвісти зниклого. Після встановлення місцезнаходження неповнолітнього ОСОБА_2 , 18.08.2026 року дитина знову залишила місце проживання. Даними діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2 ст. 150, ст. 155 Сімейного кодексу України.

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судові засідання 05.10.2026, 29.10.2026 року ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі, а також шляхом направлення смс-повідомлень на номер, вказаний в протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Заводського районного суду міста Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно неї. Так, ОСОБА_1 була обізнана щодо вищевказаної події, їй було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення їй висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, вона мала реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо неї або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, за наявності заяви про розгляд протоколу за відсутності ОСОБА_1 , суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Частина перша ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Обов`язки батьків щодо виховання дітей розкриваються у нормах спеціального законодавства, що рулює відносини у сім`ї та охорону дитинства.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вина особи підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №786372 від 18.08.2026 року в якому в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП;

-рапорт помічника чергового відділення поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Зубенка С.В., де зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 17.08.2026 о 19-48 годин ОСОБА_1 повідомила, що син заявниці пішов з дому та перебуває день на вул. Історична, буд. 42 чи 49;

-рапорт помічника чергового відділення поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Зубенка С.В., де 18.08.2026 року о 01-28 годин зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 звернулась з заявою про те, що 18.08.2026 о 01-00 год неповнолітній ОСОБА_2 пішов з дому;

-інформаційна довідка старшого інспектора СЮП ВП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Г. Ярової, відповідно до якої ОСОБА_1 17.08.2026 року звернулась до чергової частини відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області щодо перебування сина ОСОБА_2 18.08.2026 року о 01-25 годин ОСОБА_1 знову зателефонувала до чергової частини та повідомила, що син повернувся та потім знову втік. Під час перевірки встановлено, що родина перебуває на обліку як СЖО в службі у справах дітей відділу по Заводському району ЗМР у зв`язку з тим, що батьки ухиляються від виконання покладених на них батьківських обов`язків. Також встановлено, що ОСОБА_2 з кінця червня 2026 самовільно покинув своє місце мешкання та проживав у знайомої дівчини за адресою АДРЕСА_3 . 17.08.2026 під час проведення розшукових заходів місцезнаходження ОСОБА_2 було встановлено та передано матері, але о 01-25 год ОСОБА_1 знову звернулась до поліції зі зверненням про те, що ОСОБА_2 повторно залишив своє місце мешкання. 18.08.2026 поліцейськими було встановлено місцезнаходження ОСОБА_2 у покинутій автівці біля буд. 42 по вул. Історична в м. Запоріжжя. Дитину було передано матері;

-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, відповідно до якого ОСОБА_1 вказала, що 18.08.2026 року о 23-00 год її син пішов з дому;

- в письмових поясненнях ОСОБА_4 вказав, що він з червня 2026 року перебував у квартирі, де проживає його знайома та час від часу повертався додому, телефонував матері та повідомляв про своє місцезнаходження. 17.08.2026 ОСОБА_2 був виявлений працівниками поліції за місцем проживання своєї знайомий та повернутий додому. 18.08.2026 ОСОБА_2 знову пішов з дому, про що не повідомив матір. Додому повертатись він не хотів адже матір зловживає спритними напоями;

- в письмових поясненнях ОСОБА_5 зазначила, що вона має відносини із ОСОБА_2 , який неодноразово вказував, що не хоче повертатись додому, тому що матір із вітчимом зловживають спиртними напоями. 17.08.2026 працівники поліції виявили ОСОБА_2 вдома у ОСОБА_5 та повернули додому до матері;

- ОСОБА_6 в письмових поясненнях повідомила, що ОСОБА_2 з кінця червня 2026 року проживав разом із її донькою в них вдома. ОСОБА_2 допомагав по господарству та повертатись до матері не хотів, обґрунтовуючи це тим, що матір зловживає спритними напоями;

- в письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що з кінця червня 2026 року її син, ОСОБА_2 не проживав вдома, а проживав у своєї дівчини. Час від часу син приходив додому, а після повертався до дівчини. Також ОСОБА_1 в письмових поясненнях не заперечувала, що зловживає спритними напоями, що також стало причиною зникнення сина;

-фотознімки ОСОБА_2 .

За змістом ч.ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що ОСОБА_1 не виконує обов`язку, передбаченого ст. 150 СК України, а саме не дбає про безпеку своєї дитини.

При вирішенні питання про покарання, суддя, враховуючи характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Реквізити для сплати штрафу: номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/21081100.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 80 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.Д. Сапунцов