Решение № 141027870, 23.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2026м. СумиСправа № 920/919/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/919/26

за позовом Акціонерного товариства Енергетична компанія України (вул.Іллінська, буд. 8, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 32984271),

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Центральна міська клінічна лікарня Сумської міської ради (вул. Сумської артбригади, буд. 13, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 05519480),

про стягнення 534989,22 грн,

установив:

23.07.2026 через систему Електронний суд позивач звернувся з позовом, за яким просить стягнути з відповідача 527639,46 грн заборгованості за договором №2270/2 від 30.12.2025 за фактично спожиту електричну енергію у березні та квітні 2026 року, 3918,87 грн 3% річних, 3430,89 грн інфляційних збитків, а також судові витрати, що складаються, як зазначає позивач у позові, із суми судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір якої становить 50000,00 грн.

23.07.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/919/26 призначено до розгляду судді Короленко В.Л.

24.07.2026 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДРПОУ, за якою відповідач Комунальне некомерційне підприємство Центральна міська клінічна лікарня Сумської міської ради, зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 05519480 та місцезнаходженням: вул. Сумської артбригади, буд. 13, м. Суми, 40021.

27.07.2026 позивач подав клопотання про долучення доказів (вх №3970), за яким позивач зазначив, що у зв`язку з тим, що до позовної заяви помилково було долучено неналежний документ про сплату судового збору, позивач просив долучити до матеріалів справи належний доказ сплати судового збору, а саме: платіжну інструкцію №4888 від 22.07.2026 в сумі 6419,87 грн.

Ухвалою від 28.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №920/919/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

19.08.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №4325), за яким відповідач просить відмовити у позові.

31.08.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх №4497), в якому позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити, врахувавши зазначену відповідь на відзив.

11.09.2026 відповідач подав заперечення (вх №4700), відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позову.

Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи подані сторонами клопотання та заяви по суті справи.

Згідно з ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом заяв по суті спору, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

30.12.2025 Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради підписало заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №1 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.12.2025 №2270/2.

30.12.2025 між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (далі постачальник, позивач) та Комунальним некомерційним підприємством «Центральна міська клінічна лікарня» Сумської міської ради (далі споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №2270/2 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, без розподілу (ДК 021:2015 "09310000-5 - Електрична енергія") як товарної продукції (надалі - товар) споживачу постачальником та укладається сторонами.

Згідно з п. 1.2 договору умови цього договору розроблені відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", «Про публічні закупівлі», укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

У пункті 2.1 договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.5 та п. 2.6 договору найменування товару - електрична енергія, без розподілу (ДК 021:2015 "09310000-5 - Електрична енергія"); кількість товару за цим договором: 551000 кВт*год (Додаток № 3 до договору).

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, що є додатком 2 до цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, що є додатком 2 до цього договору.

Сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до пункту 5.1 цього розділу, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами договору (п. 5.4 договору).

У пункті 5.6 договору у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник повинен письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару (коливання ціни товару на ринку має бути підтверджено документом від Торгово-промислової палати, її територіальних органів).

Відповідно до п. 5.7 договору споживач має право на дострокове розірвання цього договору, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору в частині умов постачання електричної енергії та нові умови постачання виявилися для споживача неприйнятними.

Згідно з п. 5.10 договору оплата вартості електричної енергії здійснюються споживачем в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 робочих днів з моменту дата виставлення рахунку. Оплата вважається здійсненою після того, як на спеціальний розрахунковий рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спеціальний розрахунковий рахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

У пункті 5.11 договору визначено, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені договором, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, що визначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.15 договору спосіб оплати за послугу з розподілу та/або передачі електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, що є додатком 2 до цього договору.

Згідно з п. 5.16-5.17 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Факт зміни ціни на електричну енергію оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти з моменту документального підтвердження зміни ціни на ринку відповідними документами.

У пункті 9.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством.

Відповідно до п. 9.3 договору у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ.

Зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом укладання додаткової угоди, якщо інше не передбачено цим договором (п. 13.3 договору).

Споживачем в межах договору було обрано комерційну пропозицію №1ВПт для споживачів, які не відносяться до сегменту ринку, обов`язки постачання якому покладені на Постачальника універсальної послуги, що є Додатком 2 до договору (далі комерційна пропозиція).

Відповідно до розділу «Ціна» комерційної пропозиції фактична ціна (тариф) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, що зазначається в акті-купівлі продажу електроенергії, становить - __ грн з ПДВ, за 1 кВт*год.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії є складовою ціни 1 кВт*год електричної енергії.

Порядок зміни ціни.

Ціна за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця розраховується відповідно до п.п. 7 п. 5.3 Договору за формулою: Ц = (СРДН + Т + П)*1,2, де:

СРДН - середньозважена ціна на електроенергію на ринку «на добу наперед», що визначається за даними опублікованими Оператором ринку на його офіційному сайті https://www.oree.com.ua/index.php/indexes, як середньозважена ціна за результатами торгів у періоді постачання (звітному місяці, або відповідному періоді в разі не повного місяця постачання);

Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (регульована ціна), за результатами торгів складає 0,71368 грн/кВт*год без ПДВ (Постанова НКРЕКП № 2009 від 05.12.2025);

П - ціна послуг постачання, пов`язаних з постачанням електричної енергії споживачу, що включає дохідність постачальника, витрати на покриття небалансів та інші витрати постачальника щодо діяльності на ринку електричної енергії і складає 0,200005 грн/кВт*год без ПДВ. Дана ціна не змінюється протягом дії договору.

Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової Т і Р з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) регульованих цін (тарифів), що враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію.

Постачальник здійснює коригування ціни шляхом збільшення/зменшення відповідної складової СРДН за даними опублікованими Оператором ринку по результатам торгів на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді.

Відповідно до розділу «Обсяг постачання» комерційної пропозиції кількість: активна електрична енергія - 551000 кВт*год, згідно з відповідним тарифом (ціною) на електроенергію.

Згідно з розділом «Вартість договору» комерційної пропозиції загальна вартість цього договору становить 3698795,78 грн (три мільйони шістсот дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень сімдесят вісім копійок), в тому числі ПДВ 616465,96 грн (шістсот шістнадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень дев`яносто шість копійок) і є орієнтовною.

Відповідно до розділу «Спосіб оплати» комерційної пропозиції оплата здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначений у розрахункових документах. Сума переплати/недоплати споживача визначається після завершення звітного розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного звітного розрахункового періоду. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання рахунку

Згідно з розділом «Строк дії договору» комерційної пропозиції договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2026 (включно), а в частині проведення розрахунків договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Дія договору може бути припинена достроково в порядку та на підставах, що передбачені умовами договору та чинним законодавством України.

Позивач зауважив, що у період з 01.01.2026 по 15.04.2026 постачальником було поставлено, а відповідачем фактично спожито 161007 кВт*год електричної енергії на загальну суму 1790399,73 грн з ПДВ.

Позивач у позові зазначив, що під час виконання договору між сторонами виникали розбіжності щодо погодження додаткових угод про зміну ціни електричної енергії. Відповідач не підписав жодної додаткової угоди, що стосувалася зміни ціни. Разом із тим відповідач отримав та підписав акти приймання-передачі електричної енергії за розрахункові періоди з 01.01.2026 по 31.01.2026 та з 01.02.2026 по 28.02.2026, а також здійснив оплату за спожиту електричну енергію за зазначені періоди.

Позивач наголошує, що надалі відповідач не погодив зміну ціни електричної енергії на розрахункові періоди березня та квітня 2026 року, не підписав відповідні додаткові угоди, акти приймання-передачі електричної енергії, повернув їх постачальнику без підпису та не здійснив оплату за фактично спожитий обсяг електричної енергії.

Листом від 21.04.2026 №01-22/11/1364 відповідач надіслав постачальнику вимогу щодо перерахунку, за якою відповідач вимагає здійснити перерахунок вартості електричної енергії за період з 01.01.2026 по 28.02.2026, посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №922/2321/22 від 24.01.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 09.03.2026 у справі №918/1258/25.

У листі від 29.04.2026 №1050/26 позивач зазначив, що вказані у вищезазначеному листі відповідачем рішення прийняті у справах, фактичні обставини яких не є тотожними до взаємовідносин постачальника та споживача. У даних рішеннях наведені роз`яснення прямо стосуються саме порядку зміни ціни, визначеного пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ( підпункту 2 пункту 19 Особливостей), тоді як підпункт 7 пункту 19 Особливостей є окремою самостійною підставою, що регулює формульне ціноутворення, і на яку зазначене обмеження та підходи не поширюються. Таким чином, постачальник зазначив, у нього відсутні підстави для здійснення відповідачу перерахунку вартості електричної енергії у період з 01.01.2026 по 28.02.2026 так само як відсутнє застосування обмеження щодо 10% у разі зміни ціни, оскільки ціна визначається відповідно до погодженого сторонами формульного механізму, що відповідає підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178.

За актом приймання-передачі електричної енергії за березень 2026 року від 31.03.2026 №48326031 позивач поставив відповідачу 44347 кВт*год за ціною 8,273335 грн/кВт*год вартістю 440277,11 грн з ПДВ та виставив відповідачу рахунок на оплату від 06.04.2026 №483260319 в сумі 440277,11 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії за квітень 2026 року від 30.04.2026 №48326041 позивач поставив відповідачу 12169 кВт*год за ціною 5,982575 грн/кВт*год вартістю 87362,35 грн з ПДВ та виставив відповідачу рахунок на оплату від 05.05.2026 №483260419 в сумі 87362,35 грн.

Позивач зауважив, що на підставі листа відповідача від 26.03.2026 №01-22/1г/1068 (копія якого додана до позову) договір між позивачем та відповідачем було достроково припинено 15.04.2026.

Позивач наголошує, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість за фактично спожиту електричну енергію у березні та квітні 2026 року в розмірі 527639,46 грн.

Фактичні обсяги поставленої електричної енергії підтверджуються інформацією оператора системи розподілу, а саме:

-листом №59-25/1871 від 12.05.2026 філії «Сумський МРЕМ» АТ «Сумиобленерго», відповідно до якого обсяг розподіленої електричної енергії за березень 2026 року становив 44347 кВт*год;

-листом №53/9811 від 14.07.2026 АТ «Сумиобленерго», відповідно до якого обсяг розподіленої електричної енергії за квітень 2026 року становив 12169 кВт*год.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач, порушуючи вимоги пункту 5.10 договору та додатку 2 до договору (комерційної пропозиції), не виконав свій обов`язок щодо своєчасної оплати фактично спожитої електричної енергії, внаслідок чого станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 527639,46 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 4.12. розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі Кодекс комерційного обліку).

Згідно з пунктом 4.13. ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що сторони спірного договору погодили формульний розрахунок, а ціна визначається щомісяця після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у відповідний розрахунковий період.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема:

1) за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

2) за пунктом 7 частини п`ятої наведеної норми - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 3-7 такого змісту:

« 3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Оскільки спірний договір був укладений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тому у відповідності до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням норм Особливостей №1178.

Так, пункт 19 Особливостей № 1178 (тут і надалі - в редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод) містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку» та «зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед» у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Умови укладеного між відповідачами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару (електричної енергії) визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.

Отже, за умовами спірного договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед» відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей № 1178.

Суд погоджується з відповідачем, що позивач повинен довести не лише обсяг фактично спожитої електричної енергії, а й те, що ціна, за якою здійснено нарахування, набула чинності для сторін саме в порядку, передбаченому договором № 2270/2 та чинним законодавством.

Так, відповідно до п. 5.17 договору факт зміни ціни на електричну енергію оформлюється відповідною додатковою угодою. Сторони мають право в такій додатковій угоді встановити, що змінена ціна починає діяти з моменту документального підтвердження зміни ціни на ринку відповідними документами. Вказані положення також узгоджуються з п.13.3 договору, за яким зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом укладання додаткової угоди, якщо інше не передбачено цим договором, а також з п.13.7 договору, у відповідності до якого всі зміни до цього договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що є невід`ємною частиною договору і мають переважаючу силу над положеннями договору.

Суд погоджується з відповідачем, що наявність у договорі погодженої сторонами формули ціни не означає виникнення у позивача права одноосібно визначати остаточну ціну без дотримання погодженого порядку її зміни. Дійсно, договором № 2270/2 сторони погодили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою: Ц = (СРДН + Т + П) Х 1,2, однак позивач помилково ототожнює порядок щомісячного коригування ціни відповідно до об`єктивних ринкових показників із порядком зміни та введення в дію нової ціни як умови договору. Вказана формула визначає математичний механізм розрахунку відповідної ціни з урахуванням змін ринкових показників, однак сама по собі не усуває встановленого договором порядку документального оформлення такої зміни та не надає позивачу права в односторонньому порядку визначати ціну, обов`язкову для відповідача.

Отже, погодження сторонами формули ціни не може розглядатися як безумовне та наперед надане позивачу право одноосібно встановлювати остаточний розмір грошового зобов`язання відповідача. Для цього має бути дотриманий встановлений договором порядок реалізації відповідного механізму ціноутворення через його погодження додатковою угодою.

Зі змісту пп. 7 п. 19 Особливостей не випливає, що дана норма надає позивачу право ігнорувати договірний порядок оформлення зміни ціни. Навпаки, сама конструкція диспозиції цієї норми пов`язує можливість її застосування з наявністю у конкретному договорі встановленого порядку зміни ціни. Отже, умовою застосування підпункту 7 є не лише наявність ринкового показника, а сукупність таких обставин: 1) наявність у договорі відповідного порядку зміни ціни; 2) настання передбаченої договором обставини; 3) належне визначення складових ціни; 4) дотримання порядку введення такої ціни в дію; 5) належне документальне оформлення зміни.

В свою чергу, останні дві обставини позивачем не доведені, а з матеріалів справи вбачається відсутність факту договірного погодження зміни ціни договору.

Оскільки договором № 2270/2 прямо визначено процедуру оформлення зміни ціни, зокрема пунктом 5.6 передбачено направлення постачальником письмової, обґрунтованої та документально підтвердженої пропозиції про зміну ціни, а пунктом 5.17 оформлення факту зміни ціни відповідною додатковою угодою, суд дійшов висновку, що за відсутності підписаних відповідачем додаткових угод про зміну ціни позивач не довів завершення передбаченого договором механізму погодження нової ціни, а тому не має правових підстав ототожнювати односторонньо здійснений ним розрахунок за формулою із погодженою сторонами ціною.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено постачання відповідачу електричної енергії у березні 2026 року у розмірі 44347 кВт/год та в квітні 2026 року у розмірі 12169 кВт/год; ціна договору відповідно до комерційної пропозиції складає 6,712878 кВт/год.

Таким чином, вартість спожитої відповідачем електричної енергії у березні 2026 року складає 297696,00 грн (44347 кВт/год х 6,712878 кВт/год), у квітні 81689,01 грн (12169 кВт/год х 6,712878 кВт/год), що разом складає 379385,01 грн. Додаткових угод, укладених між сторонами спору щодо зміни ціни електричної енергії, що визначено пунктом 5.17 договору, матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем умов договору в частині несвоєчасної та неповної оплати вартості поставленої електричної енергії в розмірі 379385,01 грн за березень-квітень 2026 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 379385,01 грн вартості поставленої електричної енергії суд визнає законними та обґрунтованими, в іншій частині стягнення основного боргу суд відмовляє за необґрунтованістю.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3430,89 грн інфляційних втрат, 3918,87 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим позивачем розрахунком останній зазначив, що у період з 19.04.2026 по 22.07.2026 заборгованість відповідача за поставлену електричну енергію склала 4401277,11 грн, а у період з 17.05.2026 по 22.07.2026 87362,35 грн. Ураховуючи зазначені періоди та заборгованість, позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи заборгованість відповідача за договором за березень 2026 року склала 297696,00 грн за квітень 81689,01 грн. Ураховуючи зазначений розмір заборгованості, факт надсилання відповідачу рахунків за спірні періоди, та умови укладеного між сторонами договору (п.5.10. договору), у межах заявлених позивачем періодів за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних, за яким:

-інфляційні втрати на заборгованість 297696,00 грн за період 19.04.2026 по 22.07.2026 склали 3279,11 грн; інфляційні втрати на заборгованість 87362,35 грн за період 17.05.2026 по 22.07.2026 склали 163,13 грн; що разом складає 3442,24 грн;

-3 % річних на заборгованість 297696,00 грн за період 19.04.2026 по 22.07.2026 склали 2324,48 грн; 3% річних на заборгованість 87362,35 грн за період 17.05.2026 по 22.07.2026 склали 449,85 грн; що разом складає 2774,33 грн.

З огляду на здійснений судом розрахунок, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат суд задовольняє в межах заявленого розміру 3430,89 грн.

Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних суд задовольняє в частині стягнення 2774,33 грн, в іншій частині суми 3% річних - відмовляє за необґрунтованістю.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 297696,00 грн вартості спожитої еклектичної енергії за березень 2026 року, 81689,01 грн вартості спожитої еклектичної енергії за квітень 2026 року, 3430,89 грн інфляційних втрат та 2774,33 грн 3% річних, з огляду на що суд задовольняє позовні вимоги як законні та обґрунтовані у даній частині позовних вимог. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 6419,87 грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 22.07.2026 №4888.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4627,08 грн судового збору, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Центральна міська клінічна лікарня Сумської міської ради (вул. Сумської артбригади, буд. 13, м. Суми, 40021; код за ЄДРПОУ 05519480) на користь Акціонерного товариства Енергетична компанія України (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 32984271) 379385,01 грн (триста сімдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят п`ять грн 01 коп.) заборгованості за поставлену електричну енергію в березні-квітні 2026 року, 3430,89 грн (три тисячі чотириста тридцять грн 89 коп.) інфляційних втрат, 2774,33 грн (дві тисячі сімсот сімдесят чотири грн 33 коп.) 3% річних, а також 4627,08 грн (чотири тисячі шістсот двадцять сім грн 08 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 29.10.2026.

СуддяВ.Л. Короленко