Решение № 141027507, 27.10.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1987/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

секретаря судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Висоцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду та просить встановити факт його постійного проживання на час відкриття спадщини, разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що він є рідним онуком по материнській лінії померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Після смерті діда відкрилася спадщина на все належне йому майно, до складу якої, зокрема, увійшли: земельна ділянка площею 0,58 га та земельна ділянка площею 0,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Туменської сільської ради, виданих на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації від 09 грудня 2003 року №491, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю серії Р4 №129933 від 31.03.2004 та серії Р4 №129671 від 31.03.2004.

Реалізуючи своє право на спадкування за законом після спадкодавця (його діда), з метою юридичного оформлення спадкових прав він звернувся до приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В. Проте за результатами розгляду його заяви та наданих документів нотаріус надав йому роз`яснення від 16 травня 2026 року з якого вбачається, що ним пропущено встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, а також не пред`явлено доказів про постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою реєстрації. Йому також було роз`яснено право на звернення до суду.

Витягом із спадкового реєстру від 16 травня 2026 року вбачається те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилася, свідоцтва не видавалися.

Він вважає, що спадщину після смерті діда прийняв, так як фактично проживав разом з ним в одному будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , попри те, що його реєстрація місця проживання значиться по АДРЕСА_1 . Житловий будинок АДРЕСА_2 та житловий будинок №26 розташовані в межах одного спільного двору. На момент відкриття спадщини він фактично проживав разом з ним.

Його бабуся (дружина діда) ОСОБА_3 померла ще у 2005 році. Оскільки його дід після смерті дружини у 2005 році залишився один і через поважний вік (80 років) потребував сторонньої допомоги. Він, як його онук, повністю взяв на себе обов`язки щодо догляду за ним, за домогосподарством його, забезпечення ліками, продуктами харчування та ведення спільного господарства до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертає увагу на те, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалися. Його мати, дочка спадкодавця ОСОБА_4 також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 .

Розбіжність між його місцем реєстрації та фактичним місцем проживання унеможливлює оформлення ним спадкових прав у нотаріальному порядку.

У судове засідання заявник не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив задоволити.

Представник заінтересованої особи - Висоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи сільська рада була повідомлена у встановленому законом порядку. Будь-яких заяв, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень проти заявлених вимог від заінтересованої особи до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності заявника та представника заінтересованої особи на підставі наявних у справі матеріалів, допитавши свідків, які з`явилися у судове засідання.

Допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявника ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27 січня 2026 року (а.с.13).

Родинність відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 від 18 жовтня 1984 року, свідоцтва про народження матері заявника серії НОМЕР_3 від 15 квітня 1957 року та свідоцтва про укладення шлюбу матері заявника серії НОМЕР_4 від 16 листопада 1974 року (а.с.16, 17, 18).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 0,58 га та земельна ділянка площею 0,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Туменської сільської ради, виданих на підставі розпорядження голови Дубровицької райдержадміністрації від 09 грудня 2003 року №491, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю серії Р4 №129933 від 31.03.2004 та серії Р4 №129671 від 31.03.2004 (а.с.23, 24).

Як зазначає заявник та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , яка була дружиною спадкодавця ОСОБА_2 та бабусею заявника та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , яка була матір`ю заявника та дочкою спадкодавця ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 21 січня 2026 року та серії НОМЕР_6 , виданого 06 липня 2018 року (а.с. 19, 20).

Згідно довідки №02-22/95 від 16.02.2026 року, виданої старостою Туменського старостинського округу (а.с. 14) померлий ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 з 15 жовтня 1992 року по 05 лютого 2008 року.

З вказаної довідки вбачається, що за вказаною адресою крім ОСОБА_2 більше ніхто не був зареєстрований.

Втім, як вбачається з Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 23 лютого 2026 року (а.с.15) ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , здійснював догляд за своїм дідусем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 до 05 лютого 2008 року.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного Кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємці попередніх черг після смерті ОСОБА_2 відсутні.

Згідно п.п. 4.12 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначається у змісті п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У судовому засіданні встановлено та наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявник ОСОБА_1 проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вів з ним спільне господарство.

Факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 із дідом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ведення з ним спільного господарства, зокрема підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також підтвердили, що померлий ОСОБА_2 у зв`язку із похилим віком, дійсно потребував постійного догляду, у зв`язку з чим його онук ОСОБА_1 його доглядав.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з письмової відповіді приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В. від 16 травня 2026 року №226/01-16 (а.с.22) ОСОБА_1 роз`яснено, що оскільки ним не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а також не пред`явлені докази про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, які необхідні у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини або в судовому порядку встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, у суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Висоцька сільська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на час відкриття спадщини, разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 29 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Висоцька сільська рада Сарненського району Рівненської області, ЄДРПОУ 04385043, місцезнаходження: 34111, с. Висоцьк, вул. Б.Хмельницького, буд. 20, Сарненський район Рівненська область.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.