Решение № 141019599, 26.10.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1318/26

Провадження № 2/135/842/26

РІШЕННЯ

іменем України

26.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

03.08.2026 року через систему «Електронний суд» до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №19411-02/2026 від 09.02.2026 року в сумі 33 412,8 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 09.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» і ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №19411-02/2026, відповідно до умов якого Товариство надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 19 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість за договором №19411-02/2026 від 09.02.2026 в розмірі 33 412,8 грн, з яких: 18 829 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 10 167,6 грн сума заборгованості за відсотками; 4 416,2 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за договором, позивач вимушений звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.08.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту №19411-02/2026, відповідно до умов якого Товариство надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 19 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 09.02.2026. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 08.06.2026.

Згідно п.1.4. Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в длень на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісія за видачу кредиту в сумі 1900 грн (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки фіксована. Денна процентна ставка складає 0,98%.

Відповідно до п.1.6. Договору кредит надається клієнту у безготівковій формі в національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4314-14хх-ххх-1554.

Пунктом 2.21. Договору передбачено, що після підписання Договору Товариство надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок Клієнта за реквізитами банківської картки Клієнта, зазначеної в Заявці та цьому Договору.

Згідно п.2.2 Договору видача кредитів Клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн використовуючи мережу «Інтернет», через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua.

За умовами укладеного договору (п.п.2.1., 2.3.-2.8. Договору) для підписання договору відповідач відвідав веб-сайт Товариства, де ознайомився з Правилами надання коштів у позику, кредитними продуктами Товариства, примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту тощо, створив на веб-сайті особистий кабінет Клієнта, для чого пройшов процедуру ідентифікації та верифікації й надав свої персональні ідентифікаційні дані, та заповнив у особистому кабінеті заявку-анкету, у якій вказав необхідні дані для прийняття рішення про надання кредиту, надав згоду на передачу і обробку своїх персональних даних з метою оцінки фінансового стану.

В подальшому, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» направило відповідачу ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор Y613, який він використав 09.02.2026 о 20:48:58 для підписання договору, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП».

Відповідно до п.2.17 Договору введенням коду на сайті Товариства Клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення Кредитного договору (електронний підпис Клієнта накладається на оригінал Договору).

Згідно п.7.1. Договору цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2. цього Договору.

Отже, укладаючи кредитний договір ОСОБА_1 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 19 000 грн шляхом зарахування 09.02.2026 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією про зарахування №1001746977 від 09.02.2026 та листом платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_260723134812 від 23.07.2026.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав кредитні зобов`язання, внаслідок чого згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №19411-02/2026 від 09.02.2026 на 20.07.2026 у відповідача утворилася заборгованість за кредитом на суму 33 412,80 грн, в тому числі: 18 829 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 10 167,60 грн сума заборгованості за відсотками; 4 416,20 грн сума заборгованості за штрафними санкціями.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про надання фінансового кредиту №19411-02/2026 від 09.02.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем ОСОБА_1 укладений з використанням відповідачем одноразового ідентифікатора. Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Первинний кредитор ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виконало свої обов`язки за електронним договором №19411-02/2026 від 09.02.2026 та надало відповідачу кредит в сумі 19 000 грн, проте відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування ним.

Враховуючи, що долучені до позовної заяви докази підтверджують надання кредитних коштів ОСОБА_1 , фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 18 829 грн та процентів за користування кредитом в сумі 10 167,60 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафом у розмірі 4 416,20 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №19411-02/2026 від 09.02.2026, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 28 996,60 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 18 829,00 грн, проценти за користування кредитом 10 167,60 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (28 996,60 грн (розмір задоволених вимог) х 100 %/33 412,80 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 86,78% задоволених вимог; 2662,40 грн х 86,78%/100 = 2 312,34 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , Додаткова угода №19411-02/2026 від 20.07.2026 до Договору про надання правової допомоги №44022416 від 02.01.2026, Акт №19411-02/2026 надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20.07.20226 на суму 6000 грн, детальний опису робіт (наданих послуг) необхідних для надання правової допомоги.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5000 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 4 339 грн (5000 грн. х 86,78%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.30В) заборгованість за договором про надання кредиту №19411-02/2026 від 09.02.2026 в розмірі 28 996 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 60 копійок, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 18 829,00 грн, проценти за користування кредитом 10 167,60 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд.30В) судовий збір в розмірі 2 312,34 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 339,00 грн, а всього 6 651 (шість тисяч шістсот п`ятдесят одну) гривну 34 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова