Решение № 141019523, 28.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

28.10.2026 Справа № 756/8587/26

Справа № 756/8587/26

Провадження № 2/756/7608/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

КП «Київтеплоенерго» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 96 483,73 грн, яка складається з:

- заборгованості за послугу з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 29 765,60 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 072,18 грн та 3% річних у розмірі 1 856,88 грн;

- заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 713,30 грн, інфляційних втрат у розмірі 15,51 грн, 3% річних у розмірі 9,64 грн та пені у розмірі 11,73 грн;

- заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 46 300,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 6 865,23 грн, 3% річних у розмірі 2 133,87 грн та пені у розмірі 2 596,21 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 84,88 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 58,60 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 був виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Будинок АДРЕСА_1 підключений до мереж тепло- та водопостачання, а квартира АДРЕСА_2 у цьому будинку - до внутрішньобудинкових систем, тому відповідачі, які зареєстровані у квартирі, є споживачами зазначених послуг. Договори про надання послуг є публічними договорами приєднання, оприлюдненими позивачем у встановленому порядку. Відповідачі своєчасно не оплачували спожиті послуги, внаслідок чого станом на 28.02.2026 утворилася заборгованість, на яку позивач нарахував інфляційні втрати, 3% річних та пеню. Оскільки відповідачі зареєстровані у квартирі, вони несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026 справу передано на розгляд судді Діденку Є.В.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду справу передано для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 07.09.2026 справу прийнято до провадження судді Шролик І.С. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.08.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Онищенко Є.М. подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги у частині 95 648,67 грн, пов`язаній з постачанням гарячої води, не визнав. Зазначив, що квартира обладнана квартирним засобом обліку гарячої води JS заводський № 10021211, показання якого 00352 куб. м зафіксоване актом обстеження від 11.04.2017 і залишалося незмінним до демонтажу засобу обліку 14.07.2026; у квартирі встановлено електричний бойлер; позивач нараховував плату за гарячу воду як для квартири без засобу обліку («квартирний прилад ПГВ - відсутній») за розрахунковими обсягами, не враховуючи показань засобу обліку. Інфляційні втрати, 3% річних і пеню на заборгованість за гарячу воду вважав похідними вимогами, що не підлягають задоволенню. Щодо заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заявив про застосування позовної давності. Також просив розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням сторін та витребувати у позивача і Державної прикордонної служби України докази.

Клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає з огляду на таке. Предметом позову є стягнення грошової суми у розмірі 96 483,73 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі, який зводиться до оцінки письмових доказів щодо способу нарахування плати, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін (ч. 6 ст. 279 ЦПК України). Наявні у справі докази є достатніми для вирішення спору, тому підстав для витребування доказів, про яке просив представник відповідача, суд не вбачає.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва.

За квартирою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким позивач нараховує плату за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, що вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача станом на 28.02.2026 за особовим рахунком обліковується заборгованість: за послугу з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 - 29 765,60 грн; за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 - 46 300,10 грн; за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 - 713,30 грн; з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії - 84,88 грн; з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води - 58,60 грн.

У розрахунку заборгованості позивач зазначив, що квартирний прилад обліку гарячої води відсутній, і визначав обсяг спожитої гарячої води розрахунково, зокрема по 12,00 куб. м на місяць.

Актом обстеження від 11.04.2017, складеним представником СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго», зафіксовано, що у квартирі встановлено засіб обліку гарячої води JS заводський № 10021211 з показанням 00352 куб. м, а також встановлено електричний бойлер.

Актом ТОВ «Екотех Груп» № 387798 від 14.07.2026 «Зняття/приймання на абонентський облік засобів обліку води» зафіксовано демонтаж засобу обліку гарячої води JS заводський № 10021211 з показанням 00352 куб. м та встановлення нового засобу обліку гарячої води SDH заводський № 17008286 з початковим показанням 00000 куб. м.

Згідно зі свідоцтвом ТОВ «Еталон-АСП» № ИИ-00501200726005 від 20.07.2026 демонтований засіб обліку № 10021211 за результатами повірки визнано придатним до застосування.

Актом КП «Київтеплоенерго» № 0009073 від 29.07.2026 новий засіб обліку гарячої води SDH заводський № 17008286 прийнято на абонентський облік з показанням 00000 куб. м.

Актів про недопуск виконавця до засобу обліку гарячої води № 10021211, про його несправність, пошкодження пломб чи втручання в його роботу, а також про зняття цього засобу обліку з обліку матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» кількісний показник комунальних послуг - це кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням абонентів.

У період до 01.05.2022 відносини з надання послуги з централізованого постачання гарячої води регулювалися Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630). Згідно з абз. 2 п. 10 Правил № 630 справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування.

Згідно з п. 33 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (далі - Правила № 1182), плата за послугу розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Пунктом 31 Правил № 1182 передбачено, що розрахунок зі споживачем як зі споживачем, приміщення якого не оснащене вузлом розподільного обліку, допускається у разі недопущення споживачем виконавця до вузла обліку для зняття показань або ненадання показань - після закінчення тримісячного строку, протягом якого приймається середньодобове споживання за попередні 12 місяців. Факт недопущення споживачем виконавця до вузла обліку для зняття показань фіксується шляхом складення акта у довільній формі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (правова позиція Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, підтверджена постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).

У постанові від 11.04.2024 у справі № 501/2531/20 (провадження № 61-10198св22) Верховний Суд, посилаючись на висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 229/1539/17, зазначив, що «саме виконавець послуги несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку споживача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Таким чином, контроль за проведенням періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися виконавцем зазначених послуг». Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 22.02.2023 у справі № 759/23657/20 (провадження № 61-21217св21) за участю КП «Київтеплоенерго».

Мотиви та висновки суду

Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 , тому є споживачами житлово-комунальних послуг, які надає позивач, та відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з їх оплати.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за постачання гарячої води суд зазначає, що квартира відповідачів у спірний період була обладнана квартирним засобом обліку гарячої води № 10021211. Його наявність задовго до початку спірного періоду зафіксована актом обстеження від 11.04.2017, складеним представником попереднього виконавця послуги, а демонтаж цього засобу обліку з тим самим показанням 00352 куб. м - актом від 14.07.2026. Після демонтажу засіб обліку пройшов повірку і визнаний придатним до застосування.

Незмінність показань засобу обліку з 11.04.2017 по 14.07.2026 свідчить про те, що централізована гаряча вода у квартирі у спірний період не споживалася. Ця обставина узгоджується з наявністю у квартирі електричного бойлера, встановленого ще у 2017 році.

Позивач, натомість, визначав обсяг спожитої гарячої води розрахунково, як для квартири без засобу обліку, зазначивши у розрахунку, що квартирний прилад обліку відсутній. Доказів на підтвердження цієї обставини, а саме актів про зняття засобу обліку № 10021211 з обліку, його несправність, втручання в його роботу, недопуск виконавця до засобу обліку для зняття показань, позивач суду не надав. За таких обставин у позивача не було передбачених п. 10 Правил № 630, п. 31 Правил № 1182 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» підстав для нарахування плати за гарячу воду без урахування показань квартирного засобу обліку.

Наведене свідчить, що нарахована позивачем заборгованість за послугу з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 29 765,60 грн та за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 46 300,10 грн не відповідає фактичному обсягу спожитої послуги, а тому не є доведеною.

Оскільки вимоги про стягнення основної заборгованості за постачання гарячої води задоволенню не підлягають, не підлягають задоволенню і похідні від них вимоги про стягнення нарахованих на цю заборгованість інфляційних втрат у розмірі 6 072,18 грн та 6 865,23 грн, 3% річних у розмірі 1 856,88 грн та 2 133,87 грн, а також пені у розмірі 2 596,21 грн.

Позовна давність застосовується лише до вимог, які є обґрунтованими по суті. Оскільки у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за централізоване постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 відмовлено з підстав їх недоведеності, заява представника відповідача про застосування позовної давності до цих вимог розгляду не потребує.

Вимоги про стягнення плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 58,60 грн суд вважає обґрунтованими, оскільки така плата відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» покриває витрати виконавця на обслуговування абонента і не залежить від обсягу спожитої гарячої води.

Вимоги про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 713,30 грн та плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 84,88 грн відповідач заперечувала лише з посиланням на необхідність доведення позивачем кожної складової. Наявність у квартирі засобу обліку гарячої води та електричного бойлера на обсяг спожитої теплової енергії не впливає. Розрахунок у цій частині відповідачі належними та допустимими доказами не спростували, контррозрахунку не надали, доказів оплати послуг не подали.

Оскільки відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання з оплати послуги з постачання теплової енергії, з них на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» підлягають стягненню нараховані на цю заборгованість інфляційні втрати у розмірі 15,51 грн, 3% річних у розмірі 9,64 грн та пеня у розмірі 11,73 грн.

Доводи відповідача про непроживання у квартирі у зв`язку з перебуванням за кордоном на висновки суду щодо заборгованості за постачання теплової енергії не впливають, оскільки право на неоплату комунальних послуг за період тимчасової відсутності не поширюється на постачання теплової енергії (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

За таких обставин, оцінивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у загальному розмірі 893,66 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за постачання гарячої води у розмірі 76 065,70 грн та нарахованих на неї інфляційних втрат, 3% річних і пені у загальному розмірі 19 524,37 грн, а всього 95 590,07 грн, слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Представник відповідача Шульженко С.П. у відзиві навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн та зазначив, що докази їх розміру будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення. Тому питання про розподіл цих витрат може бути вирішене після подання відповідних доказів у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 328 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 893,66 грн, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 30,82 грн, тобто по 15,41 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість у загальному розмірі 893,66 грн, яка складається із заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 713,30 грн, інфляційних втрат у розмірі 15,51 грн, 3% річних у розмірі 9,64 грн, пені у розмірі 11,73 грн, заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії у розмірі 84,88 грн та заборгованості з плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води у розмірі 58,60 грн.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору по 15,41 грн., з кожного .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5).

Відповідач-1: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Відповідач-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Суддя Ірина ШРОЛИК