Решение № 141018680, 28.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/27130/24

Провадження № 2/752/928/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.10.2026 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АТП 13058» про стягнення заборгованості із заробітної плати, добових за відрядження, компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

з участю:

представника позивача - адвоката Речицького М. Л.,

представника відповідача - директора товариства Міщенка С. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

1.1. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АТП 13058», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АТП 13058» (далі - відповідач або товариство), та з урахуванням поданих у справі розрахунків просив стягнути з відповідача на свою користь:

-заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2020 по 16.12.2022;

-заборгованість по виплаті добових за відрядження до Італії, а саме: з 16.07.2020 по 27.07.2020, з 14.01.2021 по 22.01.2021, з 11.02.2021 по 23.02.2021 та з 26.03.2021 по 03.04.2021;

-середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

У розрахунках, поданих під час розгляду справи, позивач визначав зарплатну заборгованість, застосовуючи середні статистичні показники заробітної плати у підгалузі наземного транспорту за відповідні квартали та індекси інфляції. За добові заявлено чотири періоди загальною тривалістю 43 дні за ставкою 300 грн на день.

1.2. Обґрунтування позову

На обґрунтування позову позивач зазначив, що з 27.07.1994 перебував у трудових відносинах із товариством і працював водієм. За його твердженням, заробітна плата та добові за відрядження йому не виплачувалися, а отримати від роботодавця повні відомості про нарахування та виплати він не зміг. 16.12.2022 його призвали на військову службу. Позивач вважав, що має право на стягнення невиплачених сум і компенсації їх знецінення.

1.3. Позиція відповідача

Відповідач позов не визнав. Заперечував наявність заборгованості, посилаючись на те, що заробітна плата нараховувалася відповідно до індивідуальних тарифних ставок позивача та виплачувалася, а добові за відрядження також були сплачені. Відповідач заперечував проти використання середніх статистичних показників по галузі як доказу заробітку конкретного працівника та вказував на недоліки розрахунків інфляційної компенсації. Також зазначав, що позивача не звільняли, трудові відносини зберігалися під час проходження ним військової служби.

1.4. Процесуальні питання

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 головуючим суддею визначений Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.12.2024 відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 26.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача відомостей щодо нарахованої заробітної плати та добових.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.08.2026 первісного відповідача - Публічне акціонерне товариство «АТП 13058» замінено належним відповідачем - Приватним акціонерним товариством «АТП 13058». Зміна організаційно-правової форми та найменування відбулася зі збереженням коду ЄДРПОУ 05475147.

Ухвалою суду від 21.05.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Судове засідання відбулося 19.10.2026 за участі представника позивача та представника відповідача. В судовому засіданні 19.10.2026 представник позивача не підтримав позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та просив суд вказану позовну вимогу не розглядати.

Після судових дебатів суд відповідно до статті 244 ЦПК України оголосив про перехід до ухвалення рішення та відклав його проголошення до 28.10.2026.

2. Мотивувальна частина

2.1. Обставини, встановлені судом

Із трудової книжки та інших матеріалів справи вбачається, що позивач перебував у трудових відносинах із Публічним акціонерним товариством «АТП 13058», а в подальшому із його правонаступником, Приватним акціонерним товариством «АТП 13058» і працював водієм.

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підтверджують, що товариство з кодом ЄДРПОУ 05475147 продовжило діяльність як Приватне акціонерне товариство «АТП 13058».

Матеріали справи не містять наказу про звільнення позивача, проте, як стверджує позивач і що не заперечує представник відповідача ОСОБА_1 був призваний на військову службу за мобілізацією.

Відповідач подав розрахункові листки позивача за окремі місяці 2020 - 2022 років. У них відображено індивідуальні тарифні ставки, кількість відпрацьованих днів або годин, нараховані суми, утримання та суми до виплати. Зокрема, у розрахункових листках фігурують тарифні ставки 4 800 грн, 5 000 грн, 6 000 грн, 6 500 грн та 6 700 грн.

Наказом Публічного акціонерного товариства «АТП 13058» (ЄДРПОУ:05475147) від 01.08.2018 № 40-пн для закордонних відряджень установлено граничну норму добових витрат 300 грн на добу.

Позивач заявив, що мали місце такі періоди відрядження до Італії: з 16.07.2020 до 27.07.2020 - 12 днів; з 14.01.2021 до 22.01.2021 - 9 днів; з 11.02.2021 до 23.02.2021 - 13 днів; з 26.03.2021 до 03.04.2021 - 9 днів. Загальна тривалість становить 43 дні.

Фільтрована виписка руху грошових коштів по рахунку ОСОБА_1 відкритого у АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2020 по 21.03.2025 містить інформацію про здійснення відповідачем переказу грошових коштів (поповнення карт Приват-24) із вказанням у призначенні платежу «на відрядження», проте, суд встановив, що у періоди з: 16.07.2020 до 27.07.2020; з 14.01.2021 до 22.01.2021; з 11.02.2021 до 23.02.2021; та з 26.03.2021 до 03.04.2021 вказана виписка не підтверджує здійснення відповідачем жодних переказів.

Відповідач заперечував невиплату добових, посилаючись на їх виплату, але не подав платіжних або касових документів, які б давали змогу безсумнівно, не ґрунтуючись на припущеннях, віднести конкретні суми до цих чотирьох відряджень. Окрім цього, представник відповідача не заперечив, щодо часу та термінів відрядження позивача.

Розрахунки позивача щодо зарплатної заборгованості побудовані на статистичних показниках середньої заробітної плати за видом економічної діяльності «наземний транспорт».

Згідно наданих відповідачем розрахункових листків суд встановив, що посадовий оклад ОСОБА_1 у період: з січня 2020 року по липень 2020 року (включно) становив 4 800,00 гривень; з вересня 2020 року по грудень 2020 року (включно) становив 5 000,00 гривень; з січня 2021 року по вересень 2021 року (включно) становив 6 000,00 гривень, з грудня 2021 року по січень 2022 року (включно) становив 6 500,00 гривень; з лютого 2022 року по грудень 2022 року (включно) становив 6 700,00 гривень.

Водночас, з наданих відповідачем видаткових касових ордерів суд встановив, що відповідач здійснив виплату позивачу заробітної плати: за січень 2020 року у загальному розмірі 3 864,00 гривень; за лютий 2020 року у загальному розмірі 3 864,00 гривень; за липень 2020 року у загальному розмірі 2 688,00 гривень; за вересень 2020 року у розмірі 4 025,00 гривень та за грудень 2020 року у розмірі 226,44 гривень.

Доказів виплати позивачу заробітної плати за інші періоди відповідач до суду не надав.

Таким чином, враховуючи подані відповідачем розрахункові листи, а також видаткові касові ордери, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем із заробітної плати за період з 01.01.2020 по 16.12.2022 становить (4 800 + 5 000 + 4 774,56 + 6 000 + 6 000 + 6 000 + 6 000 + 6 000 + 6 000 + 6 000 + 6 500 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700 + 6 700) = 123 373,56 гривень.

2.2. Нормативне регулювання та оцінка суду

Частина сьома статті 43 Конституції України гарантує право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом. За статтею 94 КЗпП України заробітна плата є винагородою, обчисленою, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату праці відповідно до законодавства, колективного договору та укладеного трудового договору.

Стаття 115 КЗпП України зобов`язує роботодавця виплачувати заробітну плату регулярно у встановлені строки. Частина друга статті 30 Закону України «Про оплату праці» покладає на роботодавця обов`язок забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Відомості про тарифну ставку, фактично відпрацьований час, нарахування, утримання та належну до виплати суму мають відображатися в індивідуальних документах обліку працівника.

За правилами статей 12, 76-81 та 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності. Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які не заперечуються учасниками справи, не потребують доказування, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо їх достовірності.

2.2.1. Щодо заборгованості із заробітної плати

Подані позивачем статистичні відомості про середню заробітну плату працівників у підгалузі наземного транспорту характеризують середній показник для відповідного виду економічної діяльності. Вони не встановлюють індивідуальну тарифну ставку ОСОБА_1 , обсяг фактично виконаної ним роботи, кількість відпрацьованих днів чи годин, а також склад його нарахувань. Тому такі статистичні показники самі по собі не доводять розмір заробітної плати, яка належала саме позивачеві. Цей підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.05.2020 у справі № 182/1861/15-ц: для вирішення спору про заборгованість із заробітної плати працівник має довести розмір заробітної плати, встановлений за виконану ним роботу, а також наявність заборгованості за спірний період.

Для визначення індивідуального заробітку суд ураховує розрахункові листки позивача, подані відповідачем, у яких зазначені тарифні ставки та нарахування за окремі періоди, а також установлені судом виплати, підтверджені видатковими касовими ордерами. Ці первинні документи стосуються безпосередньо позивача і дають змогу визначити належні йому суми без застосування середніх статистичних показників по галузі.

Відповідач, заперечуючи проти стягнення заборгованості, посилався на її виплату. Водночас на підтвердження погашення нарахувань за інші періоди, крім сум, зафіксованих у поданих видаткових касових ордерах та відомостях про перекази, належних платіжних документів суду не надав. Сам факт нарахування заробітної плати у розрахунковому листку не підтверджує її фактичну виплату. Оскільки саме роботодавець веде облік праці й оплати та зберігає документи про розрахунок із працівником, відсутність належних доказів виплати не дає підстав вважати відповідні суми виплаченими.

За змістом частини другої статті 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Виплата заробітної плати має відображатися у первинних документах бухгалтерського обліку, які дають змогу встановити дату, суму та одержувача коштів. Дотримання правил бухгалтерського обліку і збереження документів, що підтверджують виплату працівникові заробітної плати, належить до обов`язків роботодавця. У цій справі відповідач подав документи про окремі виплати, які суд урахував при визначенні залишку боргу, однак не подав належних доказів повного погашення нарахованих позивачеві сум. Тому суд стягує не суму, визначену за статистичними припущеннями чи самими лише твердженнями сторін, а доведений за наявними індивідуальними документами обліку розмір непогашеної заборгованості - 123 373,56 грн.

З урахуванням індивідуальних тарифних ставок, установлених виплат і відсутності доказів погашення решти нарахованих сум суд визначає заборгованість відповідача із заробітної плати за період з 01.01.2020 до 16.12.2022 у розмірі 123 373,56 грн. Поданий позивачем статистичний розрахунок не покладається судом в основу визначення цієї суми; її розмір встановлено за індивідуальними документами обліку та доказами фактичних виплат.

Сума заробітної плати, визначена судом до стягнення, зазначається без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Відповідач як податковий агент утримує та перераховує передбачені законом податки і збори під час виконання рішення. Такий підхід відповідає висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 07.10.2020 у справі № 523/14396/19 (провадження № 61-10657св20).

2.2.2. Щодо добових за відрядження

Стаття 121 КЗпП України гарантує працівникові, направленому у службове відрядження, відшкодування витрат та виплату добових за час перебування у відрядженні. Наказом відповідача від 01.08.2018 № 40-пн для закордонних відряджень визначено добові у розмірі 300 гривень на добу. Періоди відряджень до Італії та їх тривалість - 12, 9, 13 та 9 днів - відповідачем не спростовані; загалом вони становлять 43 дні.

Банківська виписка не містить переказів із призначенням «на відрядження» у межах цих чотирьох установлених періодів. Інших платіжних чи касових документів, які підтверджували б виплату саме добових за ці відрядження, відповідач не надав. Документи про інші перекази на відрядження без належної прив`язки до спірних поїздок не доводять виконання обов`язку щодо виплати добових за них.

Отже, заборгованість із добових становить 43 дні ? 300 гривень, тобто 12 900 гривень Ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

2.2.3. Щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку

Статті 116 та 117 КЗпП України регулюють відповідальність роботодавця за затримку остаточного розрахунку саме при звільненні працівника. Стаття 117 передбачає виплату середнього заробітку за час затримки у разі невиплати належних звільненому працівникові сум у строки, встановлені статтею 116 цього Кодексу; у чинній редакції період такого відшкодування обмежений шістьма місяцями.

Матеріали справи не містять наказу про звільнення ОСОБА_1 . Навпаки, установлені обставини свідчать, що трудові відносини не були припинені, а місце роботи та посада зберігалися за позивачем у зв`язку з призовом на військову службу. Сам факт призову за мобілізацією не є звільненням і не створює обов`язку провести остаточний розрахунок за статтею 116 КЗпП України. Отже, відсутня необхідна передумова застосування статті 117 цього Кодексу.

Крім того, у судовому засіданні 19.10.2026 представник позивача зазначив, що позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки не підтримує та просив її не розглядати.

2.2.4. Щодо розрахунків із застосуванням індексів інфляції

Позивач долучив розрахунки, у яких до сум, визначених ним на підставі середніх статистичних показників заробітної плати у транспортній галузі та добових, застосовано індекси інфляції. Водночас у прохальній частині позову, окремої вимоги про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не заявлено.

За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог. Доданий розрахунок є обґрунтуванням позиції позивача щодо розміру сум, але сам по собі не є заявою про зміну предмета позову та не доповнює прохальну частину новою вимогою. Тому суд не вирішує питання про стягнення компенсації втрати частини доходів як самостійної вимоги та не включає її до суми стягнення.

2.2.5. Щодо судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Матеріали справи містять платіжні інструкції про сплату позивачем судового збору по 1 211,20 грн кожна, загалом 2 422,40 грн. З огляду на задоволення вимог про стягнення заробітної плати та добових і наявність у справі підтвердження фактично сплаченого збору, судові витрати в цій частині підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Отже, позов підлягає задоволенню: з відповідача належить стягнути заборгованість із заробітної плати у розмірі 123 373,56 грн та добові за відрядження у розмірі 12 900 грн;

Окрема вимога про інфляційну компенсацію не заявлена і судом не вирішується.

Керуючись статтями 43 Конституції України, 94, 115, 116, 117, 119, 121 КЗпП України, статтями 1, 21, 30 Закону України «Про оплату праці», статтями 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АТП 13058» про стягнення заборгованості із заробітної плати, добових за відрядження та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТП 13058» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул.Кайсарова, 7/9; код ЄДРПОУ 05475147) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість із заробітної плати за період з 01.01.2020 по 16.12.2022 у розмірі 123 373 (сто двадцять три тисячі триста сімдесят три) гривні 56 копійок без утримання податків та інших обов`язкових платежів. Податки та збори підлягають утриманню відповідачем як податковим агентом під час виконання рішення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТП 13058» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул.Кайсарова, 7/9; код ЄДРПОУ 05475147) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість із виплати добових за відрядження до Італії за періоди з 16.07.2020 по 27.07.2020, з 14.01.2021 по 22.01.2021, з 11.02.2021 по 23.02.2021 та з 26.03.2021 по 03.04.2021 у загальному розмірі 12 900 (дванадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АТП 13058» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул.Кайсарова, 7/9; код ЄДРПОУ 05475147) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «АТП 13058» (місцезнаходження: 03022, м. Київ, вул.Кайсарова, 7/9; код ЄДРПОУ 05475147).

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя С. О. Чекулаєв