Решение № 14101775, 02.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11                                                                                           Справа№ 30/232 (10)

За позовом: ПАТ „ВТБ Банк” в особі відділення «Львівська регіональна дирекція»ПАТ „ВТБ Банк”, м. Львів

до відповідача: МПП «Меркурій», м. Стрий

про стягнення 335571,53 дол. США (2654974,84 грн.)

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: Мовчко А.О.

Від відповідача: н/з

Суть спору:           

Позов подано ПАТ „ВТБ Банк” в особі відділення «Львівська регіональна дирекція»ПАТ „ВТБ Банк”, м. Львів до МПП „Меркурій”, м. Стрий про стягнення 335571,53 дол. США, що в еквіваленті становить 2654974,84 грн.

Ухвалою суду від 15.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.01.2011р.

13.01.2011р., 08.02.2011р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог від 20.01.2011р., у якому просить стягнути з відповідача 326034,76 дол. США, що в еквіваленті становить 2579521,81 грн. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви.

          Представник відповідача явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

25.03.2008р. між сторонами спору укладено договір валютної кредитної лінії №10.44-31/08-КЛ. Відповідно до даного договору позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлюваної валютної кредитної лінії з

максимальним загальним лімітом 185000,00 дол. США, плата за користування кредитом: 14/5% ріних, кінцевий строк повернення суми кредиту –24.03.2009р.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання по кредитному договору виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується меморіальними валютними ордерами ( в матеріалах справи).

Однак, відповідач свої зобов”язання по договору не виконав, у зв”язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по кредиту за період з 25.12.2008р. по 25.10.2010р., в сумі 185000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 1463683,00 грн. та прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих з 08.12.2008р. по 25.10.2010р. в розмірі 55736,33 дол. США, що в еквіваленті становить 440974,70 грн.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог п.8.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов»язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування, інших платежів згідно з умовами кредитного договору більше 3 банківських днів, позивальник зобов»язаний сплатити на користь позивача пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення. Так, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.12.2008р. по 25.10.2010р, в

розмірі 64777,88 дол. США що в еквіваленті становить 512509,63 грн. та пеню

за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.12.2008р. по 25.10.2010р. в розмірі 9536,77 дол. США, що в еквіваленті становить 75453,02 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно розрахунку позовних вимог, позивачем нараховано 3% річних за тілом кредиту за період з 25.12.2008р, по 25.10.2010р. в розмірі 9494,02 грн., що в еквіваленті становить 75098,96 грн. та 3% річних за відсотками за період з 08.12.2008р. по 25.10.2010р. в розмірі 1491,76 дол. США, що в еквіваленті становить 11802,51 грн.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, заборгованість відповідача станом на 25.10.2010р. складає 326034,76 дол. США, що в еквіваленті становить 2579521,81 грн. та підтверджено довідкою позивача від 21.02.2011р. №170004-2 про стан заборгованості відповідача (в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 625, 627, 638, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 216 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з малого приватного підприємства «Меркурій», м. Стрий, вул. Базарна, 5А (п/р 26001301004599 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 385316, код ЄДРПОУ 311479360 на користь публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Львівська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк», м.Львів, вул. Данилишина,4 (код ЄДРПОУ 14359319) –326034,76 дол. США що в еквіваленті становить 2579521,81 грн. заборгованості, 25500,00 грн.

державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 04.03.2011р.