Постановление суда № 14101774, 17.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

17.01.11                                                                       Справа№ 5015/56/11

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б.

при секретарі Полюхович Х.М.,

за заявою публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк»в особі Львівської філії АБ «Експрес-банк»про зміну способу виконання рішення

у справі №1/1113-25/352

за позовом Акціонерного банку «Експрес-Банк»

до відповідача Державного підприємства «Львівські авіалінії»

про стягнення заборгованості

Представники: від позивача: Гончаренко М.Ю., Олексів Р.Й., довіреності в матеріалах справи;

від відповідача: не з”явився

ВСТАНОВИВ :

Господарським судом Львівської області 08.02.2007р. за результатами розгляду справи №1/1113-25/352 за позовом Акціонерного банку «Експрес-Банк»до Державного підприємства «Львівські авіалінії»про стягнення заборгованості винесено рішення, яким позов задоволено.

На виконання рішення господарським судом Львівської області 20.02.2007р. видано наказ. Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень виконавчої служби Львівської області 06.03.2007р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу господарського суду Львівської області.

06.01.2011р. до господарського суду Львівської області надійшла заява Позивача про зміну способу виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2007р.

Доводи заяви мотивовані наступним:

-          в якості забезпечення зобов’язань за договором (заборгованість по якому стягнуто вищевказаним рішенням господарського суду Львівської області), Сторонами укладено іпотечний договір, предметом іпотеки за яким стали два літаки;

-          згідно ст.33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на підставі рішення суду. Проте, майно Відповідача є державною власністю. Однак, у зв’язку із дією Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»від 29.11.2001р., встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить менше 25 відсотків. До закінчення дії мораторію забороняється примусова реалізація (відчуження об’єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (частко, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств);

-          під час проведення представниками Позивача переговорів з керівництвом ДАП «Львівські авіалінії»було з’ясовано, що заставне майно по кредитному договору частково реалізоване, а саме –літак ЯК-42 UR-42317 1982р.в. При цьому заявник наголошує, що Фондом державного майна України було погоджено відчуження літаків за умови відсутності на момент продажу обмежень чи заборони, встановлених законодавством щодо його продажу.

Поряд з цим, Позивачем в обгрунтування доводів заяви зазначено, що дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме: грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи.

Згідно доводів Заявника, рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2007р. у справі №1/1113-25/352 на час подання заяви не виконано.

У прохальній частині заяви про зміну способу виконання рішення суду заявник просить суд змінити порядок виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2007р. шляхом зобов’язання ВДВС ГУЮ у Львівській області щомісячно перераховувати на розрахунковий рахунок Львівської філії АБ «Експрес-Банк»20% усіх надходжень, які поступають на всі рахунки ДАП «Львівські авіалінії»до повного погашення заборгованості за рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2007р.

В судовому засіданні представниками Заявника усно заявлено про уточнення вимог заяви в частині розміру відсотків –з 20% до 14%.

Крім того, в судовому засіданні представниками Позивача усно, додатково до заяви, пояснено наступні обгрунтування.

Так, можливості погашення кредиту за рахунок реалізації іпотеки немає, оскільки предмет іпотеки частково реалізований; з моменту видачі наказу станом на 2011р. Боржник здійснює господарську діяльність, постійно відкриває рахунки у фінансових установах, здійснює розрахунки по зобов’язанням, але для погашення боргу перед Стягувачем кошти відсутні.

Розглянувши подану заяву, вислухавши пояснення представників Заявника, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено вище, рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2007р. за результатами розгляду справи №1/1113-25/352 за позовом Акціонерного банку «Експрес-Банк»до Державного підприємства «Львівські авіалінії»про стягнення заборгованості винесено рішення вирішено стягнути кошти з Відповідача на користь Позивача.

У заяві про зміну способу виконання рішення Заявник просить стягувати 20% (а в засіданні пояснено про 14%) коштів з рахунку Боржника на виконання рішення.

Проте, враховуючи наведене, Заявник не просить суд змінити порядок виконання рішення, оскільки, у прохальній частині заяви не йдеться про вжиття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими, а просить встановити пропорційність сум, що підлягають до стягнення, відносно коштів, які надходять на рахунки Боржника, що не є зміною порядку виконання рішення.

Крім того, при наведенні доводів щодо існування інших боргових зобов’язань Боржника, Заявником не обґрунтовано підставність та можливість стягнення 20% (чи 14%) усіх коштів, які поступають на рахунок Боржника, за умови встановленої ст.44 Закону України «Про виконавче провадження»черговості задоволення вимог стягувачів.

Крім того, при подачі заяви про зміну порядку виконання рішення, заявником помилково сплачено державне мито у розмірі 85грн. (платіжне доручення №7 від 05.01.2011р.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236грн. (платіжне доручення №28 від 05.01.2011р.

В судовому засіданні представники Заявника усно заявили про необхідність повернення помилково сплачених сум.

          Відповідно до ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Частиною 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року визначено, що поверненню підлягає сплачене державне мито.

Згідно п.17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. N 15, повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито; на підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.

Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів», для повернення зазначених коштів платник подає до суду заяву, в якій зазначається підстава повернення, рахунок платника в установі банку, реквізити іншої фінансової установи чи адреса відділення поштового зв'язку, через які здійснюватиметься повернення коштів; до заяви додається оригінал або засвідчена в установленому порядку копія документа про оплату витрат.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі в тому числі наявні відмітки про зарахування сплаченого держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення до бюджету, суд приходить до висновку про можливість повернення помилково сплачених заявником до бюджету 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.47, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

У Х В А Л И В :

1.          У задоволенні заяви про зміну порядку виконання рішення відмовити.

2.          Повернути Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Експрес-Банк»в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк»(79058, м.Львів, пр..-т В.Чорновола, 67, код ЄДРПОУ 25243353) з бюджету 85грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Суддя                                                                                 Фартушок Т.Б.