Решение № 141006885, 27.10.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1546/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої-судді: Губіш О.А.

при секретарі: Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнарожний Банк», в особі представника Анохіної Ольги Олексіївни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнарожний Банк» (далі - АТ «ПУМБ»), в особі представника Анохіної О. О., звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 129 323, 26 грн. Посилається на те, що між АТ «ПУМБ» та відповідачкою укладено кредитні договори: 21.08.2024 - кредитний договір №200331031404, за яким позичальнику видано кредит у сумі 17800 грн; 28.10.2024 - кредитний договір №1028246294, за яким позичальнику видано кредит у сумі 80000 грн. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 28 червня 2026 склала: по кредитному договору від 21.08.2024 № 200331031404 22 068, 79 грн, з яких: 15 531,15 грн - заборгованість за кредитом; 6537, 64 грн - заборгованість за процентами; по кредитному договору від 28.10.2024 № 1028246294 107 254, 47 грн, з яких: 73 729, 40 грн - заборгованість за кредитом; 10,24 грн - заборгованість процентами; 33 514, 83 грн - заборгованість за комісією.

Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 28.06.2026 становить 129 323, 26 грн. Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачці на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була.

А тому, просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами, а також понесені судові витрати.

Позовна заява подана до Борщівського районного суду Тернопільської області 21 вересня 2026 року через систему «Електронний суд».

З доданих до позовної заяви матеріалів опису вкладення, відправлення № 0505700498217 «Поштова служба «Укрпошта», вбачається, що копія позовної заяви з додатками направлені позивачем відповідачці за місцем реєстрації 17 вересня 2026 року.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачці протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали надіслати відзив на позовну заяву.

Як слідує з наявного в матеріалах справи поштового повідомлення, ухвалу суду про відкриття провадження, відповідачка отримала 28 вересня 2026 року.

На момент розгляду справи судом відповідачкою відзиву на позов, будь-яких заяв, клопотань подано не було.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволення частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АТ «ПУМБ» та відповідачкою 21 серпня 2024 року було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви №200331031404 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого та паспорта споживчого кредиту відповідачка отримала кредит у формі кредитної лінії в розмірі 17800,00 грн. Строк дії Договору 12 місяців. Стандартна процентна ставка за користування коштами Кредитного ліміту складає 35,88%, денна процентна ставка складає 0,0611%. Тип процентної ставки: фіксована. Реальна річна процентна ставка складає 42,36%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 229 грн. Загальні витрати за користування коштами Кредитного ліміту 2 229.00 грн. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: (2 229.00 грн. (загальні витрати за користування коштами Кредитного ліміту)/ 10 000 грн. (загальний розмір кредиту))/ 365 днів (строк кредитування у днях) ? 100%. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10 000 гривень та наступним її погашенням у строк 12 місяців рівними платежами. З виписки/особового рахунку за період з 21.08.2024 по 28.06.2026 вбачається, що відповідачка користувалася наданими їй кредитними коштами та періодично здійснювала погашення заборгованості.

Також, між АТ «ПУМБ» та відповідачкою укладено 28 жовтня 2024 кредитний договір, шляхом підписання заяви №1028246294 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якого та паспорта споживчого кредиту відповідачка отримала споживчий кредит на загальні цілі у розмірі 80 000,00 грн. Строк дії Договору 36 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2,22%. Розмір процентної ставки: 0,01% річних, розмір денної процентної ставки за Споживчим кредитом складає: 0.0730%. Тип процентної ставки: фіксована. Загальні витрати за Споживчим кредитом 63 948,16 грн. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: (63 948,16 грн (загальні витрати за Споживчим кредитом) /80 000грн (загальний розмір кредиту))/1 095 днів (строк кредитування у днях) ? 100%.

Так, з платіжної інструкції №TR.86982748.59072.25528 від 28.10.2024 вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 отримала від АТ «ПУМБ» шляхом здійснення переказу кошти в сумі 80000,00 грн.

Так, само з виписки/особового рахунку за період з 28.10.2024 по 28.06.2026 вбачається, що відповідачка отримала кредит в розмірі 80000,00 грн, користувалася наданими їй кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості.

Суд враховує, що виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідачки, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції).

Судом встановлено, що спірні кредитні договори підписані сторонами, які досягли згоди з істотних умов договору. Відповідачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірних договорів та в подальшому виконувала його умови, а банк надав позичальнику інформацію про умови кредитування, відсоткову ставку, комісії.

В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, наданих АТ «ПУМБ», відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами щодо повернення кредитів, сплати процентів передбачених кредитними договорами, належним чином не виконала, у зв`язку з чим, у неї утворилась заборгованість станом на 28.06.2026: по кредитному договору від 21.08.2024 № 200331031404 22 068, 79 грн, з яких: 15531,15 грн - заборгованість за кредитом; 6537, 64 грн - заборгованість за процентами; по кредитному договору від 28.10.2026 №1028246294 - 107 254, 47 грн, з яких: 73 729, 4 грн - заборгованість за кредитом; 10,24 грн - заборгованість за процентами; 33 514, 83 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості, судом встановлено, що відповідачка користувалася кредитними коштами, здійснювала погашення заборгованості, відтак зобов`язана повернути тіло кредиту та проценти.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено письмові вимоги (повідомлення) на адресу місця проживання, яку вона зазначила у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачкою погашена не була.

Оскільки досудові вимоги банку про погашення кредитної заборгованості позичальником добровільно задоволені не були, банк звернувся з цим позовом до суду для стягнення наявної кредитної заборгованості.

Проте, банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитами, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та процентів, стягнути й заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі встановлено, що відповідно до п. 5.7.3 публічної пропозиції АТ « ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту ( база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

У п. 5 заяви кредитного договору № 1028246294 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 28.10.2024, зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22 %.

Суд звертає увагу, що в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 1028246294 від 28.10.2024 в розмірі 33 514, 83 грн немає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити. Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1028246294 від 24.10.2024, відповідачкою було здійснено платіж в розмірі 1776, 00 грн, який зараховано на погашення заборгованості за комісією, а тому дані кошти слід зарахувати на погашення заборгованості за кредитом. Відтак сума заборгованості за кредитом буде становити 71 953, 4 грн.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачкою порушені майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості: по кредитному договору від 21.08.2024 № 200331031404 22 068, 79 грн, з яких: 15 531, 15 грн - заборгованість за кредитом; 6 537, 64 грн - заборгованість за процентами; по кредитному договору від 28.10.2024 №1028246294 71963,64 грн, з яких: 71 953,40 грн - заборгованість за кредитом; 10,24 грн - заборгованість за процентами. Усього в загальній сумі 94 032,43 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволені частково (94 032, 43 грн. х 100 % : 129 323, 26 грн = 72,71 %), тому з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення 1935,83 грн сплаченого судового збору пропорційно до задоволених вимог (72,71 % з 2662, 40 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 207, 215, 526, 626, 628, 633, 634,638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-268, 273, 274, 279, 280-289, 352-355 ЦПК України,

-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829, НОМЕР_2 ) в загальній сумі заборгованість 94 032 (дев`яносто чотири тисячі тридцять дві) грн 43 коп., яка складається з заборгованості:

-за кредитним договором від 21.08.2024 № 200331031404 22 068, 79 грн, з яких: 15 531, 15 грн - заборгованість за кредитом; 6 537, 64 грн - заборгованість за процентами;

-за кредитним договором від 28.10.2024 № 1028246294 - 71963,64 грн, з яких: 71 953,40 грн - заборгованість за кредитом; 10,24 грн - заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829, НОМЕР_2 ) сплачені судові витрати в сумі 1935 (одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять) грн 83 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829, НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: