Решение № 141004529, 27.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12463/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Приходько Людмили Аркадіївни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» в особі представника Приходько Л.А. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.04.2024 року в розмірі 274 800,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснює банківське обслуговування фізичних осіб у межах банківського продукту «Monobank», який передбачає дистанційне обслуговування клієнтів, відкриття поточних рахунків, випуск платіжних карток та встановлення кредитних лімітів.

03.04.2024 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank».

Підписанням Анкети-заяви відповідачка підтвердила, що ознайомилася з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які разом з Анкетою-заявою складають Договір про надання банківських послуг.

На підставі укладеного Договору відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано платіжну картку № НОМЕР_2 .

Згідно з Тарифами за карткою monobank пільговий період користування кредитними коштами становить до 62 днів, пільгова процентна ставка 0,00001 % річних, базова процентна ставка 3,1 % на місяць, збільшена процентна ставка у випадку прострочення 6,2 % на місяць.

Позивач зазначає, що Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту.

Натомість відповідачка взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконувала, своєчасно не здійснювала погашення кредитної заборгованості та сплату передбачених Договором платежів, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою обов`язку щодо внесення щомісячних мінімальних платежів строк прострочення перевищив 90 днів, що, за твердженням позивача, відповідно до пункту 5.16 Розділу ІІ Умов є істотним порушенням зобов`язань за Договором.

30.05.2025 року Банк направив відповідачці повідомлення засобами мобільного додатку про істотне порушення умов Договору та необхідність погашення заборгованості.

Оскільки відповідачка заборгованість не погасила, Банк вважає, що відповідно до пунктів 5.18, 5.19 Розділу ІІ Умов кредит набув статусу «на вимогу», а вся заборгованість стала такою, що підлягає поверненню.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 274 800,30 грн, з яких: 137 450,15 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 66 082,08 грн заборгованість за процентами; 600,00 грн заборгованість за пенею; 70 668,07 грн заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Посилаючись на порушення відповідачкою умов кредитного договору та положень статей 509, 525, 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 274 800,30 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідачки не заперечувала.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, шляхом направлення смс-повістки на мобільний номер телефону зазначений у позовній заяві, причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 27.08.2026 року дана цивільна справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03.04.2024 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 оформлено договірні відносини щодо надання банківських послуг у межах банківського продукту «Monobank» шляхом підписання відповідачкою Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.

Відповідно до змісту Анкети-заяви остання разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Тарифами, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту визначена складовою частиною Договору.

На виконання укладеного Договору відповідачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та надано платіжну картку № НОМЕР_2 .

Пунктом 5.2 Розділу ІІ Умов передбачено, що ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком відповідно до внутрішніх процедур і доводиться до відома клієнта в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом дистанційного обслуговування. Пунктом 5.5 Розділу ІІ Умов передбачено, що кредит надається у формі поновлюваного кредитного ліміту або кредитної лінії, який може бути використаний для отримання готівкових коштів та здійснення безготівкових розрахунків. Відповідно до пункту 5.8 Розділу ІІ Умов Банк надає клієнту кредит для оплати видаткових операцій, здійснених з використанням платіжної картки або її реквізитів, а також для оплати комісій і платежів, передбачених Договором. Відповідно до наведених позивачем Тарифів за карткою monobank базова процентна ставка становить 3,1 % на місяць, збільшена процентна ставка 6,2 % на місяць, пільгова процентна ставка 0,00001 % річних, а пільговий період до 62 днів.

Позивач стверджує, що 30.05.2025 року відповідачці засобами мобільного додатку направлено повідомлення про істотне порушення умов Договору та необхідність погашення заборгованості.

Відповідно до розрахунку, на який посилається позивач, заборгованість відповідачки за Договором становить 274 800,30 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та порядку, встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статей 205, 207, 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка суду.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд виходить із того, що предметом доказування в цій справі є факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, надання відповідачці кредитних коштів, їх фактичного використання, порушення строків повернення кредиту та правомірність нарахування кожної складової заявленої до стягнення заборгованості.

Укладення договору шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг саме по собі не суперечить положенням цивільного законодавства.

Водночас при вирішенні питання про стягнення заборгованості суд повинен установити не лише факт підписання Анкети-заяви, але й те, які саме умови кредитування були погоджені сторонами на момент укладення Договору.

Умови і правила обслуговування та Тарифи, на які посилається Банк, підлягають оцінці щодо їх належності до укладеного між сторонами Договору, зокрема з урахуванням редакції, чинної на момент його укладення, та доказів доведення відповідних умов до відома позичальника.

Наявність у матеріалах справи редакції Тарифів, затвердженої після укладення Договору, не може сама по собі підтверджувати погодження відповідачкою таких умов 03.04.2024 року.

Щодо вимоги про стягнення основного боргу суд зазначає, що обов`язок повернути кредит виникає в позичальника внаслідок фактичного отримання та використання кредитних коштів.

Тому визначальним для вирішення цієї частини спору є підтвердження факту надання відповідачці кредитних коштів та встановлення їх неповернутого залишку.

Позивачем заявлено до стягнення 137 450,15 грн основної заборгованості за кредитом.

Разом з тим суд враховує, що розмір заборгованості за тілом кредиту має підтверджуватися не лише складеним Банком розрахунком, але й первинними даними про рух коштів за рахунком, з яких можливо встановити фактичне використання кредитних коштів, внесення відповідачкою платежів та порядок їх зарахування.

Особливе значення має передбачений пунктом 5.22 Умов механізм збільшення кредитної заборгованості на суми процентів та неустойки.

Саме лише відображення Банком відповідних сум у складі основної кредитної заборгованості не змінює їх правової природи та не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність їх нарахування.

Відтак суд має відмежувати фактично використані відповідачкою кредитні кошти від процентів, комісій, пені та інших платежів, які могли бути включені до залишку кредитної заборгованості внаслідок проведених Банком операцій.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 66 082,08 грн суд виходить із того, що відповідно до статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на отримання процентів у розмірі та порядку, встановлених договором.

Водночас нарахування процентів за користування кредитом можливе в межах строку кредитування, погодженого сторонами, або до моменту належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Після спливу строку кредитування або належного пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється, а інтереси кредитодавця щодо прострочення виконання грошового зобов`язання забезпечуються положеннями статті 625 ЦК України з урахуванням законодавчих обмежень.

Позивач зазначає, що 30.05.2025 року відповідачці направлено повідомлення про істотне порушення умов Договору, після чого кредит набув статусу «на вимогу».

За таких обставин суд має встановити, чи містило зазначене повідомлення належну вимогу про дострокове повернення всієї кредитної заборгованості, чи було воно доведене до відома відповідачки та з якої саме дати змінився строк виконання основного зобов`язання.

Вказані обставини мають істотне значення для визначення періоду правомірного нарахування договірних процентів.

Крім того, застосування збільшеної процентної ставки у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань потребує оцінки її правової природи, оскільки платіж, який фактично є відповідальністю за прострочення виконання кредитного зобов`язання, не може стягуватися лише на тій підставі, що в договорі він визначений як проценти.

Таким чином, для задоволення вимоги про стягнення 66 082,08 грн процентів необхідним є підтвердження погодженої сторонами процентної ставки, періоду нарахування, суми заборгованості, на яку вони нараховані, та відсутності у складі заявленої суми платежів, стягнення яких заборонене законом.

Щодо вимог про стягнення пені та заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення 600,00 грн пені та 70 668,07 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами в період дії воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до зазначеної норми в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, передбачено списання кредитодавцем неустойки та інших платежів, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у визначений законом період.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець на період дії воєнного стану встановив спеціальні гарантії захисту позичальників, звільнивши їх від відповідальності за прострочення виконання кредитних зобов`язань у вигляді неустойки та платежів, передбачених статтею 625 ЦК України.

Суд враховує, що спірний Договір укладено 03.04.2024 року, тобто в період дії воєнного стану.

Відтак нарахування пені за порушення строків виконання зобов`язань за цим Договором суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 600,00 грн пені задоволенню не підлягає.

Окремо оцінюючи вимогу про стягнення 70 668,07 грн заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суд зазначає, що правова природа відповідного платежу визначається не його найменуванням у розрахунку Банку, а підставами виникнення та порядком нарахування.

Якщо зазначена сума нарахована саме у зв`язку з простроченням виконання відповідачкою грошового зобов`язання за кредитним договором, вона має характер відповідальності за порушення зобов`язання.

У такому випадку на неї поширюються положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому підстави для її стягнення відсутні.

Отже, за умови підтвердження того, що сума 70 668,07 грн є платою за прострочення виконання кредитного зобов`язання, у задоволенні цієї частини позовних вимог також необхідно відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 274 800,30 грн та зазначено про сплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

У разі підтвердження належними доказами основної заборгованості в розмірі 137 450,15 грн та договірних процентів у розмірі 66 082,08 грн загальна сума обґрунтованих позовних вимог становитиме 203 532,23 грн.

За такого результату розгляду справи частка задоволених позовних вимог становитиме приблизно 74,07 % від загальної ціни позову.

Відповідно пропорційна частина заявленого позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн становитиме 1 971,92 грн.

Разом з тим остаточний розподіл судових витрат залежить від встановленого судом розміру обґрунтованих позовних вимог та перевірки належного розміру фактично сплаченого судового збору.

З огляду на викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 1013, 7681, 89, 141, 247, 258259, 263265, 280283 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Приходько Людмили Аркадіївни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.04.2024 року в розмірі 203 532,23 (двісті три тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні, 23 копійки, з яких: 137 450,15 (сто тридцять сім тисяч чотириста п`ядесят) гривень, 15 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 66 082,08 (шістдесят шість тисяч вісімдесят дві) гривні, 08 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 971,92 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят одна) гривня 92 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.