Решение № 140996481, 22.10.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21514/26

пр. № 2/759/13383/26

22 жовтня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою серії АА № 805915 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Ковальчуком І. Ю. від 25.04.2007, номер запису про обтяження 59841538.

В обґрунтування позову зазначає, що вона є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До спадкової маси увійшла належна спадкодавцю 1/3 частка у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 . Після відкриття спадкової справи №59/2025 та оформлення документів для прийняття спадщини було з`ясовано, що на вказане нерухоме майно постановою серії АА № 805915 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Ковальчуком І. Ю. від 25.04.2007, номер запису про обтяження 59841538, було накладено арешт.

Позивач зазначає, що арешт було накладено у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1039, виданого Московським районним судом м. Києва 25.03.2001 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів, починаючи з 28.03.1997. Боржником вказано ОСОБА_3 , 1971 року народження. Відомості про РНОКПП відсутні. При цьому, її батько не був стороною вказаного виконавчого провадження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не 1971 року.

Через наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про обтяження - арешт 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказану частку у праві власності після смерті свого батька.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи обрано головуючу суддю Горбенко Н. О.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено у справі судове засідання по суті. Постановлено повідомити відповідача ОСОБА_2 про розгляд даної справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Витребувано у Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Юлії Здановської, 22/15, м. Київ, 03022) інформацію: 1) про реєстраційні номери облікових карток платників податків, роки народження, адреси зареєстрованих місць проживання стягувача ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-1039, виданого Московським районним судом м. Києва 25.03.2001 у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини, починаючи з 28.03.1997; 2) чи був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , боржником у виконавчому провадженні щодо виконання виконавчого листа № 2-1039, виданого Московським районним судом м. Києва 25.03.2001 у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини, починаючи з 28.03.1997; 3) про стан виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-1039, виданого Московським районним судом м. Києва 25.03.2001 у справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини, починаючи з 28.03.1997 (в розрізі актуальності накладеного арешту на даний час).

07 жовтня 2026 року від Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла відповідь НОМЕР_4 від 25.09.2026 (вих №109102), у якій зазначено, що згідно пошукових даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Києва, виданого 25.03.2001 у справі № 2-1039 про стягнення з ОСОБА_3 (зазначена адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (зазначена адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини, починаючи з 28.03.1997. 07.03.2002 державним виконавцем Бутовою С.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно інформації, яка міститься в Системі постанова про накладення арешту на майно боржника відсутня, також відсутня і інша інформація, а саме РНОКПП та дати народження боржника та стягувача у виконавчому провадженні.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кучер В.М. подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, у якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подання відзиву не скористалася, про розгляд справи повідомлена належним чином. Судова повістка-повідомлення направлена на поштову адресу відповідача повернулася на адресу суду без вручення адресату із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідача було повідомлено про розгляд даної справи шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України.

Третя особа Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду від відповідача та третьої особи не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на викладене, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи та їх представників, що не з`явились.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов наступних висновків.

Так, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 61,62 кв.м., на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5 (1/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка), ОСОБА_6 (1/3 частка), що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12.11.2003, виданого Святошинською районною у місті Києві радою.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 31.07.2025, виданого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 66 років, про що зроблено актовий запис № 4258.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 82102154 від 05.08.2025, після смерті ОСОБА_3 відкрита спадкова справа № 59/2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В.

Після померлого ОСОБА_3 спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину, є його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (довідка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О. В. вих №587/02-14 від 01.07.2026).

Згідно з Інформаційною довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 484093171 від 01.07.2026, 17.05.2007 внесено запис про накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , постанова серії АА № 805915 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Ковальчуком І.Ю. від 25.04.2007, номер запису про обтяження 59841538.

Відповідно до пошукових даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні у Голосіївському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Києва, виданого 25.03.2001 у справі № 2-1039 про стягнення з ОСОБА_3 (зазначена адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 (зазначена адреса: АДРЕСА_3 ) аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини, починаючи з 28.03.1997. 07.03.2002 державним виконавцем Бутовою С.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з інформацією, яка міститься в Системі, постанова про накладення арешту на майно боржника відсутня, також відсутня і інша інформація, а саме РНОКПП та дати народження боржника та стягувача у виконавчому провадженні (лист Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України НОМЕР_4 від 25.09.2026 (вих №109102)).

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За правилами ч. ч. 1, 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені п.п. 1-2 та 2 п. 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом.

Таким чином, судом установлено, що позивач є спадкоємцем за законом щодо майна померлого ОСОБА_3 , якому за життя належала 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька. Проте, вона не може належним чином оформити право на спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно з інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого майна існує обтяження у виді арешту, зареєстрованого за реєстровим номером 59841538 від 25.04.2007, накладеного постановою серії АА №805915 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Ковальчуком І. Ю. від 25.04.2007.

Як убачається із постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 805915 від 25.04.2007, боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Києва, виданого 25.03.2001 у справі № 2-1039 вказано ОСОБА_3 , 1971 року народження.

При цьому, матеріалами справи не підтверджено законність накладення та подальшого збереження зазначеного обтяження.

Матеріалами справи також підтверджено, що особа, щодо якої внесено відповідний запис про обтяження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є боржником у будь-яких відкритих виконавчих провадженнях, а судове рішення, яке зазначене підставою для внесення такого запису, не може бути ідентифіковане чи підтверджене відповідними документами. Натомість із наявних у матеріалах належних та допустимих доказах міститься інформація про те, що боржником у виконавчому провадженні НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Московського районного суду м. Києва, виданого 25.03.2001 у справі № 2-1039, боржником є саме ОСОБА_3 , 1971 року народження, адреса боржника: АДРЕСА_2 . При цьому, батько позивача ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його адресою було: АДРЕСА_4 .

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для подальшого існування арешту, зареєстрованого за реєстраційним номером обтяження 59841538.

За таких обставин подальше існування арешту фактично створює необґрунтовані перешкоди позивачу у здійсненні належного їй права власності, у тому числі щодо оформлення спадкових прав після смерті її батька, як одного зі співвласників квартири, без доведення законності такого втручання.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини, враховуючи, що подальше існування такого обтяження (арешту) перешкоджає позивачу реалізувати своє право на отримання спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність зняття арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89,141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою серії АА № 805915 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, Ковальчуком І.Ю. від 25.04.2007, номер запису про обтяження 59841538.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Н.О. Горбенко