Єдиний державний реєстр судових рішень
Господарський суд Харківської області
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
УХВАЛА
"27" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/834/26 вх. № 834/26 Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді (вх. № 26411 від 26.10.2026)
по справі
за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Нове століття агро"про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійний край" , код ЄДРПОУ 43617830за участю:
пр-к боржника - Іваненко Є.В.,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/834/26 про банкрутство ТОВ "Олійний край".
Ухвалою суду від 30.04.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олійний край", призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Кожушко О.В., здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-сайті Судової влади України.
01.05.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 79287.
До господарського суду, 23.06.2026 надійшла заява гр. ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Олійний край" на загальну суму 225 000 доларів США та судовий збір у розмірі 15 707,81 грн у справі № 686/23070/25, а також 6656 грн судового збору за подання заяви кредитора до суду.
Ухвалою від 25.06.2026 заяву кредитора залишено без руху, повідомлено про виявлені судом недоліки та зобов`язано заявника в строк не пізніше п`яти днів з дня вручення цієї ухвали суду: надати суду інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника; визначити грошові зобов`язання в національній валюті України.
Під час перебування судді у відпустці, до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 про усунення недоліків заяви, в зв`язку з чим суд розглянув її після виходу з відпустки.
Ухвалою суду від 07.07.2026 року призначено до розгляду в судовому засіданні (поза межами попереднього засідання суду) заяву гр. ОСОБА_1 з вимогами до боржника на 04.08.2026; зобов`язано розпорядника майна та боржника надати суду письмове повідомлення про результат розгляду вимог кредитора.
В судовому засіданні 04.08.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 на 06.10.2026, зобов`язавши кредитора-заявника надати всі наявні документи, що підтверджують та обґрунтовують заявлені грошові вимоги до боржника
В судовому засіданні 06.10.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на 27.10.2026.
26.10.2026 до суду від представника гр. ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Міньковського С.В., в якій заявник посилається на обставини, які викликають сумнів у його безсторонності.
В обґрунтвання заявленого відводу заявник зазначає, що випереджальне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Олійний край" зменшувало фактично доступний кредиторам час для реалізації їхніх прав на підставі підписаного і доступного судового рішення. Законодавча тривалість строку залишалася тридцятиденною, однак його перебіг було запущено раніше за оформлення електронного оригіналу акта, на який посилалося повідомлення. На думку заявника, випереджальне оприлюднення відомостей про банкрутство до оформлення підписаного електронного оригіналу ухвали може свідчити про надання процесуальної переваги боржнику. Воно запускає перебіг строку для інших кредиторів ще до оформлення та доступності електронного судового акта, а отже зменшує фактично доступний їм період для ознайомлення з ним та реалізації повного обсягу прав у процедурі банкрутства. Наведене обґрунтовує сумнів у забезпеченні судом рівних умов для заявника та боржника.
Присутній в судовому засіданні представник боржника заперечує проти доводів заявленого відводу, вважає його необгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши заяву представника гр. ОСОБА_1 про відвід судді Міньковського С.В., суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1, 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи, що заяву про відвід судді представником гр. ОСОБА_1 подано через підсистему Електронний суд 23.10.2026 (у п`ятницю) поза робочий час суду, зареєстрована в понеділок 26.10.2026, а судове засідання призначено на 27.10.2026 (тобто заява надійшла менше ніж за три робочі дні до судового засідання), така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, в зв`язку з чим питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно зі ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
При цьому, відповідно до ч.4 цієї статті, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Обґрунтовуючи заяву про відвід судді, представник гр. Дяка А.Г. вказує на те, що суддею було підписано короткий і повний тексти ухвали лише 04.05.2026, водночас повідомлення про відкриття провадження сформоване й оприлюднене 01.05.2026 о 18:03.
На переконання заявника, таке випереджальне оприлюднення повідомлення зменшувало фактично доступний кредиторам час для реалізації їхніх прав на підставі підписаного і доступного судового рішення. Законодавча тривалість строку залишалася тридцятиденною, однак його перебіг було запущено раніше за оформлення електронного оригіналу акта, на який посилалося повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За приписами статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст.9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як вбачається з поданої представником заявника-кредитора заяви про відвід, заявником не наведено та не обґрунтовано наявності підстав, визначених частинами першою, другою та третьою статті 35, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.
Викладені в заяві про відвід обставини за своєю суттю є припущенням заявника про порушення прав кредиторів початком відліку тридцятиденного строку для заявлення кредиторами своїх вимог без доступу до судового рішення на підставі якого здійснено оприлюднення повідомлення.
Проте, з такими доводами не можна погодитись, оскільки в підготовчому засіданні у справі про банкрутство юридичної особи господарським судом здійснюється перевірка обґрунтованості вимог лише заявника (ініціюючого кредитора), а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто текст судового рішення за наслідками проведення підготовчого засідання не стосується порушених прав або інтересів інших осіб, окрім ініціюючого кредитора та боржника. Проте, наслідком такого відкриття справи є - виникнення обов`язку у кредиторів заявити до боржника грошові вимоги.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс) в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Суд звертає увагу, що обов`язок подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника виникають у конкурсних кредиторів саме з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство і не пов`язуються жодною нормою Кодексу з підписанням скороченого або повного тексту судового рішення.
Це також випливає з імперативних приписів частини 12 ст. 39 КУзПБ, яка передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.
Таким чином, посилання представника Дяка А.Г. на те, що різне у часі оприлюднення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство впливає на реалізацію прав кредиторів у встановлений строк подати до суду заяви з вимогами до боржника, спростовуються нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Як свідчать матеріали справи, сам заявник відводу (гр. ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду із заявою з грошовими вимогами до боржника після значного спливу тридцятиденного строку (23.06.2026, а строк встановлений до 01.06.2026).
Тобто, наведені представником гр. ОСОБА_1 доводи про відвід судді по даній справі свідчать про відсутність підстав для відводу. Із вимог процесуального законодавства випливає, що відвід повинен бути мотивований та обгрунтований. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та грунтуватися на певних конкретних доказах.
Згідно ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відсутність таких доказів унеможливлює висновок про те, що такі побоювання є об`єктивно обґрунтованими, а не власними суб`єктивними припущеннями заявника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви (вх. №26411 від 26.10.2026) про відвід судді Міньковського С.В. від розгляду справи № 922/834/26.
Керуючись статями 35-36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Міньковському С.В. у справі 922/834/26 (вх. №26411 від 26.10.2026).
Відмовити в задоволенні заяви за вх. №26411 від 26.10.2026 про відвід судді Міньковського С.В. у справі № 922/834/26.
Заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена і підписана 27.10.2026.
Суддя Міньковський С.В.
Судебное решение № 140993923, Господарський суд Харківської області было принято 27.10.2026. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить полезные данные.
то решение относится к делу № 922/834/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: