Решение № 140992937, 27.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.10.2026р. Справа № 905/169/25 (199/8134/26)

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Дмитренко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519)

про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

в межах справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ, -

сторони не з`явились, -

СУТЬ СПОРУ ТА ХІД СПРАВИ:

До Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи № 905/169/25 про банкрутство надійшли матеріали цивільної справи № 199/8134/26 (№ провадження 2/199/6356/26) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАСНОЛИМАНСЬКЕ про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі (вх.№ 4486/26).

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., посилається на те, що з 07.09.2022 перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті. 01.05.2024 прибув о 6:00 год. на підприємство на перший наряд. Разом з іншими працівниками дільниці № 1-1 звернувся до керівництва підприємства та дільниці з вимогою виплатити заборгованість з заробітної плати, в іншому випадку вирішив не приступати до роботи до погашення заборгованості. Цього ж дня, об 11:00 год. в приміщенні нарядної дільниці № 1-1 у присутності позивача представниками адміністрації підприємства було складено акт по факту відмови від роботи, але до акту не було залучено письмових пояснень позивача по факту відмови від роботи, а приблизно о 13:30 год. під час залишення території підприємства позивачем було виявлено, що його пропуск у вигляді магнітної картки заблокований. Наступного дня, 02.05.2024 ОСОБА_1 прибув на підприємство о 6:00 год на перший наряд, але був не допущений на територію підприємства працівниками охорони, у зв`язку із звільненням за прогул. Також позивач зазначає, що 14.05.2024 отримав поштою від відповідача копію наказу від 01.05.2024 № 140 Про застосування дисциплінарного стягнення, згідно з яким позивач звільнений з 01.05.2024 за скоєний прогул 01.05.2024 по п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, а застосування відповідачем пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у даному випадку ОСОБА_1 знаходився на території підприємства 01.05.2024 в період з 6:00 год до 11:30 год - у приміщенні нарядної дільниці № 1-1. Відтак позивач просить суд визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 140к Про застосування дисциплінарного стягнення та поновити ОСОБА_1 на роботі електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці № 1-1 ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: паспортні дані та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду позивача, правовстановлюючі документи представника позивача, роздруківку відомостей з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення, адвокатський запит від 24.05.2024, поштову накладну з описом, довідку ГП УК Краснолиманская про відмітки Таб.№ 24954 - ОСОБА_1 за 01.05.2024, наказ ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 140к Про застосування дисциплінарного стягнення, повідомлення ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 88/12 про надсилання наказу про звільнення, опис вкладення до цінного листа Про застосування дисциплінарного стягнення, витяг з трудової книжки ОСОБА_1 , довідку Пенсійного фонду України за формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу, позовну заяву від 13.06.2026 до Добропільського міськрайонного суду Донецької області, ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.07.2024 про відкриття провадження у справі № 227/1846/24, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду від 01.10.2025 у справі № 227/1846/24, ухвалу Господарського суду Донецької області від 25.05.2026 у справі № 905/169/25 (905/347/26), квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/169/25 (199/8134/26) та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.08.2026 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою від 21.09.2026 господарський суд прийняв до свого провадження цивільну справу № 199/8134/26 для розгляду в межах господарської справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ"; вирішив справу № 905/169/25 (199/8134/26) розглядати за правилами спрощеного провадження, призначив судове засідання, встановив сторонам строк для подачі суду заяв по суті та документів, вирішив інші процедурні питання.

01.10.2026 в системі Електронний суд відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№ 5368/26), за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Стверджує про те, що ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ як роботодавець діяв у порядку і спосіб, встановлений трудовим законодавством, та належним чином задокументував факт відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин, а також повідомив належним чином позивача про його звільнення. Вказує, що позивач, у свою чергу, не надав жодних документальних підтверджень поважності причин, які б перешкоджали йому виконувати свої трудові обов`язки 01.05.2024. Крім того, відповідач зауважує, що у зв`язку з воєнним станом в Україні та активними бойовими діями на території Покровського району Донецької області, відновлення трудових відносин з позивачем у вигляді його поновлення на роботі з повним робочим днем у шахті є фізично неможливим.

Також відповідач зазначає про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

До відзиву додано наступні документи: правовстановлюючі документи підписанта, акт ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 11 про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності на роботі, акт від 01.05.2025 № 14 про відмову ОСОБА_1 отримати наказ про накладення дисциплінарного стягнення, довідку про відмітки: таю № 24954 - ОСОБА_1 за 01.05.2024, доповідна заступника начальника дільниці № 1-1 Здоровцова А.О. від 01.05.2024 про відмову їхати у шахту у 1 зміну працівників згідно переліку, роздрук з сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення за трекінгом, договір № 01/11-3 на надання послуг виробничого характеру від 01.11.2017 з додатковими угодами до нього, картка руху документу, наказ ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 140к Про застосування дисциплінарного стягнення, повідомлення ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 88/12 про надсилання наказу про звільнення та докази надсилання з описом, квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Ухвалою суду від 13.10.2026 відкладено розгляд справи на 27.10.2026, встановлено сторонам строк для подачі суду заяв по суті, пояснень та документів, визнано явку представників сторін у судове засідання обов`язковою, вирішені інші процедурні питання.

Про хід справи сторони повідомлені в системі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

З огляду на приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

18.10.2026 в системі Електронний суд позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі та без участі його представника, з додатками (вх.№ 01-41/7335/26 від 19.10.2026).

20.10.2026 в системі Електронний суд відповідачем подані додаткові пояснення у справі, з додатками (вх.№5900/26 від 21.10.2026).

У судовому засіданні 27.10.2026 сторони участі не приймали, що в розумінні ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду справи в цьому судовому засіданні.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, учасники справи мали достатньо часу для висловлення своєї правової позиції і надання доказів на підтвердження аргументів, тому суд вважає можливим розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами у цьому судовому засіданні в приміщенні суду у відсутність учасників справи, що не з`явились.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ:

Відповідач, ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32281519), є юридичною особою приватного права, резидент України, зареєстрований 14.04.2003, основним видом діяльності є КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля.

З відкритих даних відомо (https://opendatabot.ua/c/32281519), що з 30.05.2026 адресою місцезнаходження юридичної особи ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ значилась: Донецька обл., місто Покровськ, місто Родинське, ДП "ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ "КРАСНОЛИМАНСЬКА"; з 15.03.2024 змінилась адреса в ЄДР з місто Київ, вул.Прорізна (Шевченківський р-н), будинок 12 А на адресу: місто Київ, вул.Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 64; з 12.02.2025 змінилась адреса в ЄДР з місто Київ, вулиця Хмельницького Богдана Шевченківський Р-Н, будинок 64 на адресу: Донецька обл., місто Краматорськ, Краматорський район, вулиця Хортицька, будинок 87 Б.

Відповідачу видано 19.12.2003 спеціальний дозвіл на користування надрами № 3316, а саме видобування кам`яного вугілля та супутніх корисних копалин в межах шахтного поля ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ на полі діючої шахти Краснолиманська Красноармійського (нині - Покровського) району Донецької області, строком 19 років (до 19.12.2032).

Шахта «Краснолиманська» входить в склад самостійної юридичної особи - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557), що знаходиться за адресою: 85310, Україна, місто Покровськ, Донецька обл., місто Родинське, вулиця Перемоги, буд.9.

Тобто, виробничі процеси, робочі місця та інфраструктура ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ були безпосередньо інтегровані в єдиний виробничий комплекс Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» та знаходилися на одній виробничій території на підставі договірних відносин між ними.

Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 07.09.2022 перебував у трудових відносинах з ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ", працюючи електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

01 травня 2024 року електрослюсар підземний 5 розряду дільниці № 1-1 Пономарьов А.А., таб. № 24954, у 6-00 годин отримав наряд на виконання робіт в підземних умовах.

Позивач повинен був прибути на робоче місце для виконання своїх трудових обов`язків 01.05.2024 року о 8-00 годині.

Сторонами не оспорюється, що після отримання наряду 01.05.2024 ОСОБА_1 відмовився їхати в шахту на своє робоче місце для виконання своїх трудових обов`язків.

Згідно наявного в матеріалах справи табелю обліку робочого часу (арк.справи 15) ОСОБА_1 , таб. № НОМЕР_2 , 01.05.2024 о 06:04 год. прибув на територію підприємства, о 12:35 год. залишив територію підприємства.

Відповідно до доповідної заступника начальника дільниці №1-1 Здоровцова А.О. від 01.05.2024, складеної об 11:05 год, робітники дільниці №1-1, серед яких в тому числі позивач - ОСОБА_1 , відмовилися їхати в шахту у 1-шу зміну, чим скоїли прогул.

Згідно наказу ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" від 01.05.2024 № 140к "Про застосування дисциплінарного стягнення" ОСОБА_1 , електрослюсаря підземного 5 розряду дільниці № 1-1 (таб. № 24954), звільнено 01 травня 2024 року за скоєний прогул по п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Даний наказ надісланий 01.05.2024 рекомендованою поштою позивачу разом з повідомленням № 88/12 від 01.05.2024 про звільнення та отриманий ОСОБА_1 15.05.2024, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється позивачем.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Згідно із ст. 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 2 цього Кодексу працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором, або угодою сторін.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Частиною першою статті 149 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 536/1755/20 (провадження № 61-21194св21), від 27 листопада 2023 року у справі № 486/78/23 (провадження № 61-14192св23), від 13 грудня 2023 року у справі № 621/2124/22 (провадження № 61-11016св23) вказано, що: «при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника».

На вимогу суду відповідач не надав посадову інструкцію позивача, докази визначення робочого місця позивача. У своїх письмових поясненнях від 20.10.2026 відповідач вказує, що Книга нарядів про розподіл за дільницями, змінами, доведення виробничих завдань і загальних об`єктів робіт, Наряд-путівки та інша виробнича та кадрова документація залишилися на підприємстві, місцезнаходженням якого є територія активних бойових дій в умовах воєнного стану в Україні і такі документи фізично не доступні для пред`явлення у зв`язку із повним припиненням діяльності підприємства, пошкодженням адміністративних будівель на виробничій території під час обстрілів ворожими військами, призупиненням дії трудових договорів з 30.10.2024 з працівниками та у подальшому з 25.04.2025 припиненням дії трудових договорів з працівниками ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ.

Трудові відносини в Україні під час воєнного стану регулюються Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX, який має пріоритет над нормами Кодексу законів про працю (КЗпП).

Суд враховує, що електрослюсар підземний 5-го розряду виконує складні роботи з монтажу, демонтажу, ремонту, налагодження, випробування та здавання в експлуатацію гірничого та електротехнічного обладнання безпосередньо в шахті (Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 64 Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи, затверджений Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 13.10.1999 N 249, з подальшими змінами).

У справі, що розглядається, суд встановив, що 1 травня 2024 року ОСОБА_1 , отримавши наряд на виконання робіт в підземних умовах, своїх трудових обов`язків не виконував, що підтверджується доповідною запискою заступника начальника дільниці №1-1 ОСОБА_2 від 01.05.2024 та не оспорюється самим позивачем.

ОСОБА_1 відмовився їхати в шахту у 1-шу зміну, чим скоїв прогул, при цьому, будь-яких причин відсутності на роботі, які могли бути би визнані поважними, позивач не навів.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що об 11:00 год. в приміщенні нарядної дільниці № 1-1 в присутності позивача представниками адміністрації підприємства був складений акт по факту відмови позивача від роботи, при цьому посилається на те, що йому було відмовлено у залученні до акту письмових пояснень по факту відмови від роботи.

Проте, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження аргументів позивача щодо відмови адміністрації підприємства надати пояснення про причини відсутності на робочому місці.

Матеріали справи містять акт ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 11, складений об 11год.35 хв. начальником відділу кадрів Корлотян І.Г. у присутності начальника дільниці № 1-1 Здоровцова А.О. та зав.гірничими роботами з МДО Безрук Р.О., про те, що ОСОБА_1 запропоновано письмово пояснити причини відсутності на роботі 01.05.2024р. у 1-шу зміну, але надати письмові пояснення ОСОБА_1 відмовився.

В матеріалах справи відсутні докази вжиття позивачем будь-яких заходів для надання відповідачу відповідних пояснень 01.05.2024 у тому числі й поштою.

Також, згідно наявного в матеріалах справи акту ТОВ КРАСНОЛИМАНСЬКЕ від 01.05.2024 № 14, складеного заступником начальника дільниці № 1-1 Здоровцовим А.О., помічником начальника дільниці № 1-1 Колісник А.М. та завідувачем гірничих робіт з МДО Безрук Р.О., отримати наказ № 140к від 01.05.2024 Про накладення дисциплінарного стягнення та ознайомитись з ним ОСОБА_1 відмовився.

Як зазначає позивач, причиною відмови від виконання наряду 01.05.2024 стала наявність непогашеної підприємством-роботодавцем заборгованості по заробітній платі перед позивачем. На підтвердження таких аргументів позивач долучив до матеріалів позовної заяви довідку Пенсійного фонду України за формою ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу.

Проте, відомості реєстру застрахованих осіб має лише суто технічне призначення для акумулювання інформації про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Копія довідки з індивідуальних відомостей про застраховану особу, видана управлінням Пенсійного фонду України, не підтверджує наявність заборгованості по заробітній платі та не визначає її розмір. Такого ж висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц (провадження № 61-34037св18).

Суд зазначає, що сама по собі наявність заборгованості роботодавця перед працівником не є поважною причиною для порушення трудової дисципліни та відповідно прогулу. Щоб отримати борг із роботодавця, працівнику слід було звертатися до судових або інших органів, а не пропускати роботу. Позивачем не доведено поважність причини для невиходу на роботу, не доведено, що явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не могли бути усунуті самим працівником, а обставини, що склалися, зокрема наявність заборгованості по заробітній платі, могли бути усунуті позивачем у спосіб, передбачений законодавством про оплату праці.

Суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України проведено з дотриманням норм трудового законодавства, оскільки він вчинив прогул, який роботодавець належним чином зафіксував та документально підтвердив, що свідчить про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі.

Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" від 01.05.2024 № 140к "Про застосування дисциплінарного стягнення" та поновлення ОСОБА_1 на роботі електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці №1-1 ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ".

Суд відхиляє аргументи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України, оскільки наявними в матеріалах справи доказами спростовуються такі аргументи, зокрема наданими позовною заявою ОСОБА_1 від 13.06.2026 до Добропільського міськрайонного суду Донецької області, ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.07.2024 про відкриття провадження у справі № 227/1846/24, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 01.10.2025 у справі № 227/1846/24.

У статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем не виконаний, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 28.10.2026.

Суддя Н.В. Величко