Решение № 140990088, 21.10.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

21.10.2026

Єдиний унікальний номер 389/4141/25

провадження №2/389/1097/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді - Українського В.В.

за участю: секретаря судового засідання - Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Знам`янка Кіровоградської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «СВЕА ФІНАНС», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 і просить винести рішення, яким стягнути на його користь заборгованість за договором №632959 від 24.02.2023 в загальній сумі 80620,00 грн та понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 24.02.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір №632959 про надання споживчого кредиту, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. За цим договором позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в гривні (кредит) в сумі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, встановлені договором. Кредит надано на строк 365 днів, стандартна процентна ставка 2,2% в день. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу на його карту № НОМЕР_1 , повідомлену останнім при оформленні кредиту, грошові кошти в сумі 10000,00 грн. Однак ОСОБА_1 не виконував взяті на себе зобов`язання, не здійснив повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих за строк користування кредитом, у повному обсязі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. У подальшому, 11.01.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», на даний час ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу №01.02-95/24, відповідно до умов якого до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним вище договором в загальній сумі 80620,00 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту (тілом) 10000,00 грн, заборгованості по відсоткам 70620,00 грн. Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав відзив на позовну заву у якій позовні вимоги визнав частково лише в сумі 10000,00 грн - фактично отриманого та неповернутого боргу. Позовні вимоги в частині нарахованої заборгованості за відсотками в сумі 70620,00 грн не визнав, оскільки протягом усього періоду, за який відсотки нараховані, проходив військову службу за призовом пі час мобілізації, відтак користувався пільгою, встановленою п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розподіл судових витрат вважає необхідним здійснити в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам. Також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у частині визнаних позовних вимог, зокрема 50% судового збору, за визнання відповідачем позовних вимог в сумі 10000,00 грн, необхідно повернути позивачу з державного бюджету, від сплати залишку відповідач звільнений на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», який звільняє військовослужбовців від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а даний спір виник саме внаслідок мобілізації і проходження відповідачем військової служби.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, позовна заява містить клопотання у якому представник позовні вимоги підтримав, справу просить розглядати за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник наддав заяву у якій просить справу розглядати за його та позивача відсутності, з урахуванням поданого відзиву, доказів та клопотань.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановив наступне.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних бо оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із змісту ст.12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 24.02.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №632959 (в порядку ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор К608), відповідно до умов якого: останній отримав кредит в сумі 10000,00 грн, строк кредиту 365 днів; дата повернення кредиту 19.02.2024; стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується в межах строку кредитування; кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на повідомлену картку № НОМЕР_1 ; передбачено відповідальність за невиконання/неналежне виконання умов вказаного кредитного договору, зокрема штрафні санкції.

Довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» від 12.09.2025 №20250912-3339 підтверджує, що, на підставі договору про організацію переказу грошових коштів з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» №03052022-1 від 03.05.2022, на картку клієнта ЕПЗ 4149510062982170, 24.02.2023 було перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн.

Розрахунок заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свідчить про те, що, станом на 11.01.2024, загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №632959 від 24.02.2023, за період з 24.02.2023 до 11.01.2024, становить 80620,00 грн і складається із: заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, заборгованості по відсоткам 70620,00 грн.

11.01.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», наразі ТОВ «СВЕА ФІНАНС», укладено договір факторингу №01.02-95/24, відповідно до умов якого до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №632959 від 24.02.2023 в загальній сумі 80620,00 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, заборгованості по відсоткам 70620,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов вказаного договору свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, право вимоги до якого перейшло відповідно до договору факторингу, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №632959 від 24.02.2023 в загальній сумі 10000,00 грн, яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, яка діяла станом на день укладення договору кредиту, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Чинна редакція ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Аналіз вищевикладених положень дає можливість зробити висновок, що пільги стосовно звільнення від нарахування процентів за користування кредитом мають не всі військовослужбовці, а лише ті, які підпадають під визначені у законі категорії. Категоріями військовослужбовців, які мають пільги щодо звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, є: 1) військовослужбовці, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; 2) військовослужбовці, які призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; 3) інші військовослужбовці, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, перелік яких наведено у ч.15 ст.14 вказаного Закону.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2020 (справа №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

На підтвердження наявності у відповідача пільг, передбачених ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», надано: повістку на відправку, довідку №67 від 22.03.2023, довідку №1358 від 26.02.2023, військовий квиток серії НОМЕР_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу по мобілізації 17.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до указу Президента України №758/2022.

Таким чином, враховуючи, що відповідач, станом на час укладення спірного кредитного договору, був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, і на даний час є військовослужбовцем, на нього розповсюджуються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відтак позовні вимоги в частині стягнення процентів за кредитним договором №632959 від 24.02.2023 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення представника відповідача в частині необхідності звільнення від сплати судового збору, шляхом, у зв`язку із визнанням відповідачем позовних вимог на суму 10000,00 грн, шляхом повернення 50% сплаченого судового збору позивачу з державного бюджету, за звільненням від сплати залишку на підставі п.12 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», який звільняє військовослужбовців від сплати судового збору у справах, пов`язаних із виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, а даний спір виник саме внаслідок мобілізації і проходження відповідачем військової служби, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

За змістом ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. В даному випадку відповідач визнав не у повному обсязі, а частково, відтак ч.1 ст.142 ЦПК України застосуванню не підлягає.

В силу п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків дійсно звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Разом з тим, сам по собі спір про стягнення заборгованості за кредитним договором автоматично не пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. Враховуючи підстави та предмет позову, що під час судового розгляду не встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №632959 від 24.02.2023 пов`язані із виконанням відповідачем військового обов`язку та/або під час виконання службових обов`язків, заперечення представника відповідача в цій частині не беруться до уваги, що узгоджується із висновком ВП ВС від 09.10.2019 (справа №9901/311/19 (провадження № 11-795заі19)).

На підставі викладеного та керуючись ст. 223, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №632959 від 24.02.2023 в загальній сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп (яка складається із: заборгованості за сумою кредиту 10000,00 грн).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в сумі 300 (триста) грн 38 коп.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», юридична адреса: вулиця Іллінська,8, м.Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Український В.В.