Решение № 140986012, 12.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1233/26

Номер провадження 2/950/852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Стеценка В. А.,

за участю секретаря Радковської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідачки, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1499314.

15.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1499314 від 16.03.2024 року в сумі 26 125 грн. 00 коп. перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача звернувся до суду та просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1499314 від 16.03.2024 року в сумі 26 125 грн. 00 коп. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка у судове засідання теж не з`явилася, її представник в судовому засіданні та у наданому письмовому відзиві позовні вимоги визнав частково. Свої заперечення мотивував тим, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані позивачем у завищеному розмірі, а стягнення штрафних санкцій при виконанні кредитних договорів у період дії воєнного стану не передбачено чинним законодавством.

З платіжної інструкції (а.с. 4), дослідженої в судовому засіданні, вбачається, що при поданні позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 662 грн. 40 коп.

З кредитного договору, таблиці, паспорту споживчого кредиту, правил, листа, довідки (а.с. 5-16), досліджених в судовому засіданні, вбачається, що 16.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1499314, згідно якого їй було надано кредит в сумі 2 500 грн. 00 коп. строком до 12.03.2025 року зі сплатою процентів та узгоджено графік погашення заборгованості.

З розрахунку, договору, реєстру, платіжної інструкції (а.с. 16-25), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 15.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1499314 від 16.03.2024 року в сумі 26 125 грн. 00 коп. перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

З рішення, наказу, статуту, виписки (а.с. 26-29), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ТОВ «Свеа Фінанс» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).

Вислухавши представника відповідачки та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, між сторонами склалися цивільні правовідносини, позовні вимоги пов`язані з спорами, що виникають із кредитних договорів і підлягають до задоволення частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що 16.03.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1499314, згідно якого їй було надано кредит в сумі 2 500 грн. 00 коп. строком до 12.03.2025 року зі сплатою процентів.

15.07.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1499314 від 16.03.2024 року в сумі 26 125 грн. 00 коп. перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідачка не виконала свої обов`язки належним чином і станом на 04.05.2026 року їй нараховано суму поточної заборгованості перед позивачем за кредитом, отриманим в ТОВ «Слон Кредит» в розмірі 26 125 грн. 00 коп., з яких: 2 500 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту; 22 375 грн. 00 коп. заборгованість по відсотках, нарахованих за ставкою 2,5 % в день; 1 250 грн. 00 коп. пеня, штраф.

При цьому, відповідно ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування із змінами від 22.11.2023 року максимальний розмір процентної ставки, розрахованої відповідно частини четвертої цієї статті не може перевищувати 1%.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України із змінами від 15.03.2022 року у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник ЗВІЛЬНЯЄТЬСЯ від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи і не були оспорені в судовому засіданні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язання може бути замінений іншою собою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст.ст. 526, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Суд бере до уваги, що згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень та вважає, що в судовому засіданні представником позивача було доведено, що відповідачка не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором і станом на 04.05.2026 року їй нараховано суму поточної заборгованості перед позивачем за кредитом, отриманим в ТОВ «Слон Кредит» в розмірі 26 125 грн. 00 коп., з яких: 2 500 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту; 22 375 грн. 00 коп. заборгованість по відсотках, нарахованих за ставкою 2,5 % в день; 1 250 грн. 00 коп. пеня, штраф.

Вказані обставини були встановлені з матеріалів справи і не були оспорені в судовому засіданні (а.с. 4-29).

В той же час, суд буре до уваги те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24 грудня 2023р., ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%".

Разом з тим, ч. 5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що: "Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним".

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23, Суд «нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (аb initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ірso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (egra omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/ набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ех officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах».

У зазначеній справі кредитний договір укладено 16 березня 2024р., тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5% є нікчемними в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому суд бере до уваги доводи представника відповідачки в тій частині,, що в період з 16 березня 2024 р. по 11 березня 2025 р. кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами та вимагати їх стягнення в розмірі 9000 грн., виходячи з такого розрахунку: 2500 грн. 1% х 360 днів = 9 000, які і можуть бути стягнуті на користь позивача з відповідачки.

Також суд бере до уваги доводи представника відповідачки в тій частині, що 24 лютого 2022 р. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022р., у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022р., який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 р. №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту частково і стягнути з відповідачки заборгованість по кредитному договору виходячи з розрахунків наданих її представником в розмірі 11 500 грн. 00 коп., з яких: 2 500 грн. 00 коп. заборгованість по тілу кредиту; 9 000 грн. 00 коп. заборгованість по відсотках.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним відшкодувати позивачу сплачений ним судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 549-552, 1050, 1054 ЦК України;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за Договором №1499314 від 16.03.2024 року у розмірі 11 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) судовий збір в сумі 1 171 грн. 79 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Володимир СТЕЦЕНКО