Решение № 140981040, 22.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 128/4171/26

Провадження № 2-а/127/370/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гриневича В.С.,

секретар судового засідання: Руда І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №128/4171/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 05.09.2026 представниками відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області було винесено постанову серії ЕНА №07831477 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу 340 грн. 00 коп. відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Із вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає її такою, що підлягає скасуванню.

Як зазначається позивачем, ненадання представником відповідача належних доказів вчинення нею правопорушення безпосередньо під час встановлення обставин та складання постанови є грубим порушенням її прав.

На підставі вищевикладеного позивач просила позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.10.2026 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Як слідує з відеозапису здійсненого на бодікамеру поліцейського, яка роз`яснює позивачці про вчинення нею правопорушення, що полягає у здійсненні її транспортного засобу повороту праворуч із вул. Мечнікова на Хмельницьке шосе із середнього ряду (із встановленим дорожнім знаком 4.5 «Рух прямо або ліворуч»). На відео позивачка не заперечує щодо вчинення нею вказаного правопорушення.

При виїзді із вул. Мечнікова на вище вказане перехрестя першим поворотом праворуч являється з`їзд на Львівське шосе, а отже саме із вказаної дорожньої смуги мала здійснити виїзд позивачка дотримуючись вимог дорожнього знака 4.2 «Рух праворуч».

Враховуючи викладені обставини, дану постанову представник відповідача вважає законною та вважає що підстави для задоволення позову відсутні.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, однак заявою від 22.10.2026 просила розгляд справи провести у її відсутність, зазначивши, що позовну заяву підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Частиною четвертою статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05.09.2026 поліцейським відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області рядовим поліції Співаком Дмитром Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №7831477, якою визнано винною ОСОБА_1 в тому, що вона 05.09.2026 о 10:01 год. в с. Зарванці, вул. Хмельницьке шосе, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку напрямок руху по смугах, зі смуги яка показує напрямок руху прямо і ліворуч здійснила рух праворуч, чим порушила п. 33 ПДР Порушення вимог дорожніх знаків.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 8.1 а) ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до пункту 8.4.ПДР України дорожні знаки поділяються на групи:

а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;

б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;

г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об`єктів обслуговування;

е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Відповідно до розділу 33 Дорожні знаки ПДР знак 4.5 «Рух прямо або ліворуч» відноситься до наказових знаків та дозволяє рух лише праворуч.

Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за диспозицією частини першої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення вимог дорожніх знаків.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 05.09.2026 о 10:01 год. в с. Зарванці, вул. Хмельницьке шосе, керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку напрямок руху по смугах, зі смуги яка показує напрямок руху прямо і ліворуч здійснила рух праворуч, чим порушила п. 33 ПДР.

В позовній заяві позивач заперечувала такі обставини, зазначаючи що не вчиняла адміністративного правопорушення.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з доданого до відзиву відеозапису із службової нагрудної бодікамери працівника поліції, не вбачається того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконала вимогу дорожнього знаку напрямок руху по смугах, зі смуги яка показує напрямок руху прямо і ліворуч здійснила рух праворуч.

На вказаному відеозаписі зафіксовано лише спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, однак зі вказаного відеозапису судом не можливо встановити факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Посилання представника відповідача з приводу того, що на вказаному відеозаписі сама позивач погодилась із даними порушеннями судом до уваги не приймаються, оскільки сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 751/4821/17.

Суд зауважує, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Маликом Олегом Олександровичем) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.

Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., матеріали справи не містять.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за частиною першою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕНА №7831477 від 05 вересня 2026 року, винесену поліцейським відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області рядовим поліції Співаком Дмитром Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області адреса: 21050, місто Вінниця, вулиця Театральна, 10.

Суддя: