Решение № 140979637, 27.10.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13494/26

Провадження № 2/712/6454/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 14.05.2025-100001406, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 2 500,00 грн строком на 217 днів, із кінцевою датою повернення 16 грудня 2025 року.

Умовами договору передбачено сплату процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та за ставкою «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Також договором передбачено нарахування комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 225,00 грн, та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 225,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.

За умовами договору комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлювалася за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів, відновлення пароля, інформування про строки внесення платежів, надання консультацій та інші дії, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Крім того, умовами кредитного договору передбачено нарахування неустойки в розмірі 37,50 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми простроченого зобов`язання. Також договором передбачено відповідальність позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Позивач посилався на те, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, перерахувавши 14 травня 2025 року кредитні кошти в розмірі 2 500,00 грн на платіжний засіб, зазначений відповідачем під час укладення договору.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем, зокрема, надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.04.2026 № 1-1704, відповідно до якої 14.05.2025 через платіжну систему iPay.ua здійснено успішне перерахування 2 500,00 грн на платіжну картку відповідача з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 14.05.2025-100001406».

Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув, проценти та інші передбачені договором платежі не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком загальна заборгованість відповідача становить 8 300,00 грн, з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 3 875,00 грн. - заборгованість за процентами; 225,00 грн. - комісія, пов`язана з наданням кредиту; 450,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 1 250,00 грн. - неустойка.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з нього 8 300,00 грн заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.09.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, у спрощеному провадженні.

Відповідач правом подання відзиву не скористався. Про відкриття провадження по справі повідомлявся належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно зі ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів.

Згідно зі статтями 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 14 травня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 14.05.2025-100001406 шляхом акцепту відповідачем електронної пропозиції кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, має юридичну силу договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації, зокрема із використанням системи BankID Національного банку України, та акцептував умови кредитного договору.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується також довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. № 1-1704 від 17 квітня 2026 року.

Зі змісту зазначеної довідки встановлено, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Споживчий центр» укладено договір на переказ коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01 квітня 2024 року.

На виконання відповідного договору 14 травня 2025 року о 14 годині 22 хвилини 25 секунд через платіжну систему iPay.ua здійснено успішне перерахування 2500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , номер транзакції НОМЕР_2 , із призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 14.05.2025-100001406».

Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт перерахування кредитних коштів за реквізитами, визначеними під час укладення договору, та виконання кредитодавцем зобов`язання щодо надання кредиту.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Належних доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів чи сплати нарахованих процентів матеріали справи не містять.

Відповідно до умов договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від відповідного періоду користування кредитними коштами із застосуванням погоджених сторонами процентних ставок.

Позивачем заявлено до стягнення 3875 грн. процентів за користування кредитними коштами.

Оцінивши умови кредитного договору, погоджені сторонами процентні ставки та наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить із того, що проценти, нараховані за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, є платою за правомірне користування кредитом та підлягають стягненню відповідно до статей 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основної суми кредиту в розмірі 2500 грн. та процентів у розмірі 3875 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до умов кредитного договору сторони погодили одноразову комісію, пов`язану з наданням кредиту, в розмірі 9% від суми кредиту, що становить 225 грн.

Зазначена комісія нараховується в день видачі кредиту та сплачується відповідно до погодженого графіка платежів.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Як убачається з умов договору, комісія за надання кредиту є одноразовим платежем, її розмір визначений у договорі та пов`язаний із здійсненням операції з надання кредитних коштів позичальнику.

Суд враховує, що позивачем підтверджено фактичне перерахування кредитних коштів із використанням платіжного сервісу, а відповідний платіж передбачений умовами укладеного сторонами договору.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 225 грн.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 450 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка відповідно до умов договору становить 225 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим.

Згідно з умовами договору зазначена комісія встановлюється за організацію інформаційної підтримки позичальника телефоном, в особистому кабінеті та відділеннях кредитодавця, забезпечення можливості здійснення платежів, відновлення пароля, інформування про строки внесення платежів, консультаційні та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, зобов`язаний безоплатно повідомляти йому інформацію про поточний розмір заборгованості, здійснені платежі, строки та умови виконання кредитного зобов`язання.

Частиною п`ятою статті 12 зазначеного Закону встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на необхідність розмежування платних додаткових послуг кредитодавця та послуг, які відповідно до закону мають надаватися споживачу безоплатно.

Суд враховує, що в умовах спірного договору формально передбачено невключення до комісії послуг, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно відповідно до законодавства.

Водночас сам по собі такий припис не підтверджує фактичного надання позичальнику окремих додаткових послуг, за які передбачено відповідну плату.

Зміст визначених договором послуг свідчить, що вони переважно пов`язані із забезпеченням звичайного функціонування кредитних правовідносин, організацією прийняття платежів та інформуванням позичальника про виконання його зобов`язань.

Позивачем не надано належних та достатніх доказів того, які саме самостійні додаткові послуги, відмінні від звичайного супроводження кредитного договору, фактично надавалися відповідачу, у чому полягав їх обсяг та чим обґрунтовується необхідність сплати за них окремої комісії.

При цьому встановлення фіксованої комісії незалежно від фактичного обсягу отриманих споживачем додаткових послуг не може саме по собі свідчити про обґрунтованість відповідної вимоги.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для стягнення з відповідача 450 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення 1250 грн. неустойки, нарахованої у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, зазначеною нормою передбачено, що неустойка та інші платежі, нараховані починаючи з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд враховує доводи позивача про те, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» виключено Законом України № 3498-IX.

Проте виключення зазначеного положення спеціального закону не скасовує та не припиняє дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено самостійну законодавчу підставу звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов`язання в період воєнного стану.

Оскільки спірний кредитний договір укладено 14 травня 2025 року, а заявлена до стягнення неустойка нарахована за порушення зобов`язань у період дії воєнного стану, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про стягнення 1250 грн. неустойки слід відмовити.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми матеріального права, суд доходить висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Споживчий центр».

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 14.05.2025-100001406 від 14 травня 2025 року в загальному розмірі 6600 грн, яка складається з: 2500 грн. - основна сума кредиту; 3875 грн. - проценти за користування кредитом; 225 грн. - комісія за надання кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо стягнення 450 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 1250 грн. неустойки, необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, а саме в розмірі 6600 грн. із заявлених 8300 грн., що становить 79,52% позовних вимог, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог.

Витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви у паперовій формі, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 114,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 , адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за кредитним договором № 14.05.2025-100001406 від 14 травня 2025 року у розмірі 6 600,00 гривень, судовий збір у розмірі 1 926,25 гривень, а всього стягнути 8 526,25 гривень (вісім тисяч п`ятсот двадцять шість грн 25 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» - код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_1 .