Решение № 140976811, 26.10.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1372/26

Провадження №2/338/1220/26

26 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1741370 у сумі 25409,99 грн, з яких 5499,99 грн - заборгованість за основним боргом, 17160,00 грн - проценти за користування кредитом, 2750,00 грн - штрафи, а також сплаченого судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачкою укладено кредитний договір, за яким кредитодавець надав кошти, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти. Позивач зазначає, що 19 березня 2025 року набув право вимоги на підставі договору факторингу, однак зобов`язання позичальницею належним чином не виконано. На підтвердження вимог подано договір з графіком платежів, заяву-анкету, документ платіжної установи про переказ коштів, розрахунок боргу, документи щодо факторингу та направлення кореспонденції.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 11 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28 серпня 2026 року представник позивача заявила клопотання про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації про рух коштів за картковим рахунком та видачу відповідачці картки № НОМЕР_1 .

Ухвалою Богородчанського районного суду від 03 вересня 2026 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано у банківської установи інформацію про надходження на платіжну картку, яка належить відповідачу.

10 вересня 2026 року представник позивача подала клопотання про долучення витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1903-25 від 19 березня 2025 року, пославшись на технічну помилку під час формування додатків до позову. Відомості про вирішення судом питання прийняття цього доказу, оцінку причин його несвоєчасного подання та надання іншій стороні можливості ознайомитися з ним відповідно до статті 83 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, відповідачка викликалася до суду шляхом опублікуванням оголошення на сайті «Судова влада».

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові та електронні матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

За статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справу в межах заявлених вимог. Відповідно до статті 89 ЦПК України докази оцінюються як окремо, так і в сукупності та взаємному зв`язку. Жоден доказ не має наперед установленої сили. Заочна форма розгляду не звільняє позивача від обов`язку довести укладення договору, надання кредиту, набуття права вимоги та розмір боргу, а сама відсутність заперечень не є визнанням позову.

Судом встановлено, що 30 липня 2024 року о 12 год 12 хв 34 сек ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 уклали договір № 1741370 про надання споживчого кредиту за продуктом «Комфортний». У договорі та заяві-анкеті зазначені персональні дані відповідачки, зокрема РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону, електронна адреса та реквізити платіжної картки. Договір містить відомості про його підписання позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором M655.

За пунктами 1.3, 1.4 договору сума кредиту становить 5500,00 грн, строк кредитування - 360 днів, проценти сплачуються кожні 30 днів. У графіку платежів визначено кінцеву дату повернення кредиту - 25 липня 2025 року. Основна сума підлягає поверненню в останню дату графіка. Періодичність сплати процентів не означає, що весь кредит надано лише на 30 днів.

Пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору визначено стандартну ставку 1,50 % на день та знижену ставку 1,35 % на день. Знижена ставка застосовується, якщо до 29 серпня 2024 року або протягом трьох наступних календарних днів споживач сплатить не менше першого передбаченого графіком платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Це альтернативні умови і графік передбачає перший розрахунковий період тривалістю 30 днів і проценти за нього 2227,50 грн, що відповідає обчисленню 5500,00 ? 1,350 % ? 30. Комісії та додаткові платні послуги договором не передбачені.

За пунктом 3.1 проценти нараховуються за фактичні дні користування на залишок основного боргу на початок кожного календарного дня, а в день надання - у момент надання коштів.

У пункті 2.1 договору визначено спосіб надання кредиту шляхом переказу на картку № НОМЕР_1 .

Факт отримання коштів, підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 01 квітня 2025 року № 20250401-3691, який містить інформацію про успішний переказ від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 5500,00 грн 30 липня 2024 року о 12 год 12 хв 49 сек на картку з тією самою маскою. Наведено номер транзакції 85ad7300-1668-40f7-a6a7-6e0176fb927f, номер операції в системі кредитодавця 17413701722330766, код авторизації 004548 та банк-еквайр АТ «ПУМБ».

Також, факт отримання коштів підтверджується інформацією АТ КБ «Приват Банк», отриманої на підставі ухвали Богородчанського районного суду від 03.09.2026 року, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку№ НОМЕР_1 та в період з 03.07.2024 до 05.09.2024 було зараховано суму в розмірі 5000 гривень.

За статтями 207, 639, 1055 ЦК України та статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронна форма договору й використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором допускаються законом. Відсутність власноручного підпису на паперовому примірнику сама по собі не спростовує укладення такого договору. Водночас самий лише запис про ідентифікатор не замінює оцінки інших доказів, тому суд зіставляє його з персоналізованими умовами договору, заявою-анкетою та реквізитами фактичного переказу.

У розрахунку відображено платіж 23 серпня 2024 року в сумі 1856,26 грн: 1856,25 грн зараховано на проценти, 0,01 грн на основний борг.

Позивач сам урахував цей платіж та заявив до стягнення залишок тіла 5499,99 грн.

Суд ураховує наведене часткове погашення, разом з тим докази інших погашень у досліджених матеріалах справи відсутні. Відсутність таких документів не використовується для нарахування будь-яких додаткових сум понад заявлені вимоги.

Також, судом встановлено, що 19 березня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 1903-25.

У підписаному індивідуальному витягу з реєстру за рядком 1638 зазначено ОСОБА_1 , її РНОКПП, договір № 1741370 від 30 липня 2024 року та складові заявленого боргу, отже сукупність цих реквізитів індивідуалізує відступлену вимогу саме щодо відповідачки.

Згідно зі статтями 512, 514, 516, 1077 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене новому кредиторові. До нього переходять права в обсязі та на умовах, які існували на час переходу. Договір факторингу, акт та індивідуальний витяг у їх сукупності підтверджують правонаступництво позивача. Включення певної суми до реєстру не звільняє нового кредитора від доведення її законності та правильності.

Щодо вимоги стягнення заборгованості за основним боргом та процентами, суд зазначає наступне.

За статтями 526, 530, 629, 1049, 1054 ЦК України позичальник повинен належно виконати погоджені зобов`язання та повернути надану суму у визначений строк. На час звернення з позовом кінцева дата повернення кредиту 25 липня 2025 року минула. Із наданих 5500,00 грн на основний борг зараховано 0,01 грн. Тому вимога щодо 5499,99 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статті 1048, 1054, 1056-1 ЦК України регулюють право кредитодавця на погоджену плату за користування коштами та порядок визначення процентної ставки. Проценти за статтею 1048 ЦК України слід відмежовувати від відповідальності за прострочення. Вимог про стягнення інфляційних втрат або процентів за статтею 625 ЦК України позивач не заявив.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду пов`язала припинення права на договірні проценти із закінченням строку кредитування або достроковою вимогою за частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що заявлені проценти нараховані до 19 березня 2025 року, тобто в межах 360-денного строку. Доказів реалізації дострокової вимоги, яка змінила б цей строк до кінцевої дати розрахунку, не встановлено.

Суд перевіряє також дотримання імперативного обмеження денної процентної ставки. Частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» застосовується з урахуванням перехідного регулювання, запровадженого Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Для договору, укладеного 30 липня 2024 року, у межах другого 120-денного перехідного періоду, максимальна денна процентна ставка становила 1,5 %. За умовами цього договору комісії відсутні, а визначена на дату його укладення денна процентна ставка не перевищує зазначеної межі.

З огляду на час укладення договору № 1741370, фіксований характер його ставки та відсутність доказів нового договору або продовження строку кредитування суд не застосовує до нього автоматичну заміну погодженої ставки на 1 % з початком наступного етапу законодавчого регулювання. Перевіряється денна процентна ставка в розумінні Закону, а не її ототожнення з реальною річною процентною ставкою. Водночас дотримання граничної ставки не усуває обов`язку перевірити знижку, кількість днів та фактичний залишок боргу.

Розрахунок позивача містить загальну суму нарахованих процентів 19016,25 грн та сплачені проценти 1856,25 грн, унаслідок чого заявлено залишок 17160,00 грн. Арифметична рівність цих підсумків сама по собі не підтверджує правильності кожного нарахування.

З 30 липня по 23 серпня 2024 року включно минуло 25 днів. Проценти за цей час становлять 5500,00 ? 0,0135 ? 25 = 1856,25 грн. Саме таку суму кредитодавець зарахував у погашення процентів, а решту платежу 0,01 грн, у дострокове погашення тіла. Отже, передбачена пунктом 1.5.2 альтернативна умова знижки виконана, а вимоги про мінімальну суму саме часткового дострокового повернення цей пункт не містить. Вимога щодо розміру першого платежу стосується іншої альтернативи.

Графік прямо визначає перший період у 30 днів і суму 2227,50 грн, яка дорівнює процентам за 30 днів за зниженою ставкою. З урахуванням договірного включення дня видачі це період з 30 липня по 28 серпня 2024 року включно

29 серпня 2024 року є датою першого планового платежу. Тлумачення цієї дати як додаткового, 31-го дня знижки не узгоджується з визначеними в тому самому графіку кількістю днів і сумою процентів. Після 23 серпня залишалося п`ять днів погодженого пільгового періоду з 24 по 28 серпня включно.

З 24 серпня 2024 року база нарахування становить 5499,99 грн. За період з 24 по 28 серпня 2024 року включно належні проценти дорівнюють 5499,99 ? 0,0135 ? 5 = 371,25 грн. З 29 серпня 2024 року по 19 березня 2025 року включно 203 дні. Проценти становлять 5 499,99 ? 0,015 ? 203 = 16747,47 грн. Сумарно непогашені проценти дорівнюють 17118,72 грн. Окремо додавати до боргу вже сплачені 1856,25 грн процентів підстави відсутні.

Відмінність від розрахунку позивача пояснюється також його внутрішньою неузгодженістю, зокрема: нарахування 2433,75 грн у наступному після платежу рядку відповідає п`яти дням зниженої та 25 дням стандартної ставки на первісну суму 5500,00 грн, тоді як сума 2516,25 грн у подальшому рядку перевищує звичайні 30 днів стандартних процентів на 41,25 грн. У підсумку заявлені 17160,00 грн відповідають 208 дням стандартної ставки на первісні 5500,00 грн без залишку належної знижки та зменшення тіла. Відсутній оновлений графік не може сам по собі підтверджувати скасування вже набутої знижки або відступ від пункту 3.1 договору.

Таким чином, вимога про проценти підлягає задоволенню в сумі 17118,72 грн. У частині 41,28 грн слід відмовити як у недоведеному перевищенні договірного розрахунку.

Щодо вимоги про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути 2750,00 грн штрафів. У розрахунку ці суми відображені в рядках за жовтень та листопад 2024 року як 1650,00 грн і 1100,00 грн за прострочення платежів. За правовою природою це відповідальність за порушення зобов`язання, а не плата за правомірне користування кредитом.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє позичальника в період дії воєнного або надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування від передбаченої статтею 625 ЦК України відповідальності та від неустойки за прострочення кредитного зобов`язання. Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі за таке прострочення підлягають списанню кредитодавцем.

Заявлені штрафи нараховані за прострочення у 2024 році в період воєнного стану. Тому стягненню вони не підлягають незалежно від їх включення до договору, розрахунку або реєстру відступлених вимог.

Суд застосовує пряму законодавчу заборону, а не зменшує санкцію на власний розсуд. У вимозі про 2750,00 грн штрафів належить відмовити повністю. Ця пільга щодо відповідальності не скасовує обов`язку повернути основний борг та сплатити правомірно нараховані проценти в межах строку кредитування.

Отже, із заявлених 25409,99 грн доведено 22618,71 грн: 5499,99 грн основного боргу та 17118,72 грн процентів. У решті 2791,28 грн, що складається з 41,28 грн процентів і 2750,00 грн штрафів, позов задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Сплату позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн підтверджує виконана платіжна інструкція № 48122 від 03 серпня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. Із відповідачки підлягає стягненню 2369,94 грн судового збору: 2662,40 ? 22618,71 ? 25409,99 = 2369,94. Решта сплаченого збору залишається за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 83, 89, 141, 247, 263265, 280282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1741370 від 30 липня 2024 року в сумі 22618 (двадцять дві тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 71 копійка, з яких 5499 гривень 99 копійок - основний борг та 17118 гривень 72 копійки - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень 94 копійки судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідачка, якій повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву про перегляд подано протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення. Строк може бути поновлено також у разі його пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка може оскаржити його в загальному порядку. Строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу вирішено без повідомлення (виклику) учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку апеляційного оскарження, якщо скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення, то застосовуються й інші передбачені статтею 354 ЦПК України підстави та обмеження поновлення строку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Решетов