Постановление суда № 140961307, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27 жовтня 2026 рокуСправа № 520/34479/26Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 10.08.2020 по 05.01.2022 із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення та інших додаткових виплат, що розраховуються з розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 10.08.2020 по 05.01.2022, які мали розраховуватися із застосуванням розрахункової величини при розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та виплатити недоотриману частину в розмірі 56 421,96 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 та утриманням військового збору у розмірі 1,5 відсотка відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Судом з матеріалів позову встановлено, що в якості представника позивача в позовній заяві зазначений ОСОБА_2 , яким подано позовну заяву до суду через систему "Електронний суд" та підписано її.

Згідно ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.

Частиною 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 59 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Суд зазначає, до позовної заяви представником позивача додано довіреність, сформовану в системі Електронний суд наступного змісту:

« Я, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), уповноважую Біленко Євген Леонідович (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців) Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.»

Долучена до позовної заяви електронна довіреність від 15.07.2026, яка сформована в підсистемі "Електронний суд", не містить підписів сторін та повної інформації про представника (у тому числі на підтвердження наявності адміністративно процесуальної дієздатності) та довірителя, переліку повноважень представника у відповідності до вимог ст.ст. 44, 47 КАС України, а тому не може свідчити про вільне волевиявлення особи, яка видала довіреність, на уповноваження іншої особи представляти її інтереси. Крім того, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою, тобто в даному випадку не дотримано.

Слід звернути увагу, що положення КАС України не містять посилань, що представник може представляти інтереси особи на підставі електронної довіреності, сформованої в підсистемі "Електронний суд".

Крім того, електронна довіреність є лише додатком до документів, що підтверджують повноваження представника, оскільки вказана електронна довіреність формується в підсистемі "Електронний суд" автоматично для підтвердження лише електронного підпису особи, яка подає позов, скаргу і т.і. від імені особи, та не містить обсягу повноважень.

Відповідно до частини першої та абзацу першого і другого частини третьої статті 202 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.

Згідно з частиною першою статті 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до положень статті 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 245 Цивільного кодексу України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ч.1). Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (ч.2).

Проте, до позовної заяви нотаріально посвідченої довіреності на представництво Біленком Євгеном Леонідовичем інтересів ОСОБА_1 в Харківському окружному адміністративному суді не надано.

Необхідно зазначити, що доданий до позовної заяви документ "Довіреність", який сформований в системі "Електронний суд", не є належним документом на підтвердження повноважень Біленка Євгена Леонідовича на представництво інтересів Круголя Андрія Петровича в Харківському окружному адміністративному суді у розумінні ст.59 КАС України, ст.ст.244-245 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2025 у справі №440/555/24 вказав, що порядок надання доступу користувачем його представнику(ам) до матеріалів судових справ через його електронний кабінет в системі «Електронний суд», визначений Положенням про АСДС не відміняє порядку підтвердження повноважень на представництво особи в суді, визначений процесуальним законом - КАС України.

Враховуючи, що вказану довіреність підписано Біленком Євгеном Леонідовичем, суд дійшов висновку, що наданий документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді та з нього не можливо встановити дійсну волю довірителя.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 02.12.2025 у справі №120/1089/25, від 17.12.2025 у справі № 320/61656/24, від 15.12.2025 у справі № 420/30110/25.

Враховуючи викладене, позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

Наведений вище висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 15.02.24 по справі № 640/20000/22 та від 09.06.2026 №420/28947/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно ч. 6 та 8 ст.169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55,57, 59, 169, 171,241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.