Решение № 140961244, 27.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

27 жовтня 2026 року №520/31112/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу № 520/31112/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (вул. Центральна, буд. 9, м. Мирноград, Покровський район, Донецька область, 85323, ЄДРПОУ 44670895) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна від 01 червня 2026 року № 10556 «Про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 » за заявою № ЗВ-09.11.2025-265612;

- зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № ЗВ-09.11.2025-265612 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

- зобов`язати Комісію при повторному розгляді заяви надати належну оцінку технічному стану саме квартири АДРЕСА_2 , як самостійному об`єкту нерухомого майна;

- зобов`язати Комісію при повторному розгляді заяви врахувати правову оцінку суду щодо можливості надання компенсації за знищену квартиру як самостійний об`єкт нерухомого майна незалежно від встановлення факту непридатності багатоквартирного будинку в цілому.

Аргументуючи ці вимоги зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_3 , яка внаслідок бойових дій стала непридатною для використання за цільовим призначенням, що підтверджується звітом про технічний стан та актом обстеження. Оскаржуваним рішенням комісія відмовила їй у компенсації з підстави виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві, однак які саме дані є недостовірними, у рішенні не вказано, а фактичним мотивом відмови стала неможливість встановити факт непридатності багатоквартирного будинку в цілому. На переконання позивача, квартира є самостійним об`єктом нерухомого майна, компенсація за її знищення не може залежати від встановлення факту знищення всього будинку, а комісія була зобов`язана оцінити технічний стан саме квартири АДРЕСА_4 .

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі № 520/31112/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що розгляд заяви не зводиться до формального врахування тверджень заявника: комісія перевіряє відомості та досліджує документи, і в цій справі вона не обмежилася наданими заявницею фотоматеріалами, а звернулася до Державного космічного агентства України та отримала результати супутникового моніторингу. За витягом з протоколу від 31 березня 2026 року № 3/52 установлено руйнування двох під`їздів із шести, а щодо решти під`їздів підстав констатувати аналогічний ступінь руйнування немає, тому пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій у розмірі 81-100 відсотків не підтверджено. Віднесення квартири до самостійного об`єкта нерухомого майна, на думку відповідача, не звільняє від обов`язку встановити факт її знищення, а передбачене постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 815 дистанційне обстеження проводиться щодо об`єкта - будинку, а не щодо кожної квартири окремо. Відповідач також указав на недоліки поданого позивачем звіту про технічний стан: відсутність обмірних креслень, схем розташування дефектів і пошкоджень, відсутність підтвердження проведення візуального обстеження, виконання звіту на підставі матеріалів замовника без інструментального обстеження. Разом із цим відповідач у відзиві зазначив, що висновок про недостатність підтверджень щодо знищення будинку як цілісного об`єкта не слід автоматично ототожнювати з висновком про подання заявницею конкретних недостовірних даних щодо квартири АДРЕСА_4 .

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 30 травня 2006 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2989268514160. Об`єкт зареєстровано у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, за номером ОНМ-14.12.2025-572964.

09 листопада 2025 року позивач через Єдиний державний вебпортал електронних послуг подала заяву № ЗВ-09.11.2025-265612 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна з обранням виду компенсації - житловий сертифікат.

Рішенням комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна від 10 грудня 2025 року № 6400 розгляд заяви № ЗВ-09.11.2025-265612 зупинено у зв`язку з неможливістю проведення обстеження об`єкта з міркувань безпеки.

Позивач подала до комісії звіт про технічний стан № ЗТС 07-02-2026 від 12 лютого 2026 року та акт обстеження від 16 лютого 2026 року. Зазначений звіт сформовано у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером TO01:9330-0997-0233-5129, вид обстеження - попереднє, і за його висновками об`єкт є непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, рекомендовано виконання невідкладних робіт щодо демонтажу (ліквідації) об`єкта.

Згідно з протоколом засідання комісії з обстеження від 31 березня 2026 року № 3/52 комісія розглянула матеріали супутникового моніторингу Державного космічного агентства України та фотоматеріали мешканців і встановила, що будинок є п`ятиповерховим і має шість під`їздів, при візуальному огляді отриманих матеріалів наявні руйнації двох під`їздів, решта під`їздів значних ушкоджень візуально не має, руйнації об`єкта в розмірі 81-100 відсотків відсутні. За результатами розгляду комісія вирішила, що встановити факт непридатності будинку в цілому неможливо.

Рішенням комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна від 01 червня 2026 року № 10556 ОСОБА_1 відмовлено у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за заявою № ЗВ-09.11.2025-265612 на підставі підпункту 2 пункту 6 статті 6 Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» - у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві. У рішенні зроблено посилання на протокол від 31 березня 2026 року № 3/52, пункт 4 статті 1, підпункт 2 пункту 6 статті 6 Закону № 2923-IX та пункт 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Це рішення затверджено розпорядженням начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 01 червня 2026 року № 3484р. Суд зауважує, що у назві затвердженого цим розпорядженням акта зазначено «Про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 згідно із заявою ЗВ-09.11.2025-265612», тоді як саме рішення № 10556 має протилежний зміст - про відмову у наданні компенсації.

Зміст оскаржуваного рішення № 10556 не містить відомостей про те, які саме дані, зазначені позивачем у заяві № ЗВ-09.11.2025-265612, визнано недостовірними, і не містить оцінки поданих позивачем звіту про технічний стан та акта обстеження. Витребуваних судом відомостей про те, які саме дані визнано недостовірними, з документами, що це підтверджують, відповідач не надав; у відзиві відповідач натомість зазначив, що висновок про недостатність підтверджень щодо знищення будинку як цілісного об`єкта не слід автоматично ототожнювати з висновком про подання заявницею конкретних недостовірних даних щодо квартири АДРЕСА_4 .

Отже, обставини прийняття оскаржуваного рішення матеріалами справи підтверджуються і сторонами не заперечуються. Спір зводиться до того, чи відповідає це рішення вимогам закону.

Стверджуючи про протиправність рішення комісії від 01 червня 2026 року № 10556 та про наявність підстав для повторного розгляду її заяви, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна врегульовано Законом України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закон № 2923-IX) і Порядком подання та розгляду заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600 (далі - Порядок № 600).

Пунктом 4 статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищеними об`єктами нерухомого майна є об`єкти нерухомого майна, розташовані на території України, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, стали непридатними для використання за цільовим призначенням та не можуть бути відновлені шляхом проведення ремонту (поточного або капітального), реконструкції чи реставрації або відновлення яких є економічно недоцільним. Підпунктом «а» цього пункту до таких об`єктів віднесено, зокрема, квартири та інші жилі приміщення в будівлі.

Із наведеного визначення вбачається, що квартира є самостійним об`єктом нерухомого майна, за знищення якого надається компенсація, і критерієм знищення є непридатність саме цього об`єкта для використання за цільовим призначенням за неможливості або економічної недоцільності його відновлення. Відтак при розгляді заяви про надання компенсації за знищену квартиру предметом оцінки комісії є стан саме квартири, а стан багатоквартирного будинку в цілому досліджується в тій мірі, в якій він впливає на придатність квартири для використання за цільовим призначенням.

Пунктом 6 статті 6 Закону № 2923-IX визначено перелік підстав для прийняття комісією рішення про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, до яких віднесено подання заяви особою, яка не має права на отримання компенсації або не має повноважень на подання заяви (підпункт 1), виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві (підпункт 2), та подання заяви після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону (підпункт 3). Цей перелік є вичерпним, а кожна з підстав має самостійний зміст.

Оскаржуване рішення прийнято з підстави, передбаченої підпунктом 2 пункту 6 статті 6 Закону № 2923-IX, - у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві. Застосування цієї підстави передбачає встановлення комісією конкретних даних, які заявник зазначив у заяві, і конкретних відомостей, що свідчать про їх недостовірність. Проте оскаржуване рішення таких даних не називає: у ньому не зазначено, які саме відомості, подані позивачем, визнано недостовірними та на підставі чого зроблено такий висновок. Відповідних відомостей і документів відповідач не надав і на виконання ухвали суду, якою вони були витребувані.

Натомість із протоколу засідання комісії від 31 березня 2026 року № 3/52, на який зроблено посилання в оскаржуваному рішенні, вбачається, що фактичним мотивом комісії був інший висновок - про неможливість установити факт непридатності будинку в цілому з огляду на те, що руйнації зафіксовано у двох під`їздах із шести. Висновок про неможливість установити факт непридатності будинку в цілому за своїм змістом не є висновком про недостовірність даних, зазначених заявником у заяві, і не є висновком щодо стану квартири АДРЕСА_4 . Це визнав і сам відповідач у відзиві, зазначивши, що недостатність підтверджень щодо знищення будинку як цілісного об`єкта не слід автоматично ототожнювати з висновком про подання заявницею конкретних недостовірних даних щодо квартири АДРЕСА_4 .

Таким чином, підстава, з якої комісія відмовила позивачу у наданні компенсації, не узгоджується з мотивами, покладеними в основу рішення, і матеріалами справи не підтверджена.

Крім того, оскаржуване рішення не містить оцінки поданих позивачем звіту про технічний стан № ЗТС 07-02-2026 від 12 лютого 2026 року та акта обстеження від 16 лютого 2026 року, тобто доказів, які безпосередньо стосуються предмета розгляду - технічного стану об`єкта. Доводи відповідача про недоліки цього звіту наведені лише у відзиві на позовну заяву. Суд зазначає, що правомірність рішення суб`єкта владних повноважень перевіряється судом виходячи з мотивів, викладених у самому рішенні на момент його прийняття, і не може бути обґрунтована доводами, яких у рішенні немає. Наведені відповідачем доводи щодо недоліків звіту підлягають оцінці комісією при повторному розгляді заяви, однак не виправляють рішення, у якому такої оцінки не міститься.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Оскаржуване рішення цьому критерію не відповідає, оскільку прийняте з підстави, зміст якої в рішенні не розкрито і матеріалами не підтверджено, без оцінки поданих заявником доказів і без установлення обставин, що стосуються стану квартири АДРЕСА_4 як самостійного об`єкта нерухомого майна.

За наведених обставин рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна від 01 червня 2026 року № 10556 є протиправним і підлягає скасуванню, а заява позивача № ЗВ-09.11.2025-265612 - повторному розгляду.

Вирішуючи питання про суб`єкта, на якого покладається обов`язок повторного розгляду заяви, суд ураховує, що комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна утворена розпорядженням начальника Мирноградської міської військової адміністрації від 26 травня 2023 року № 287р, діє у складі цього органу, не є юридичною особою і не має самостійного процесуального статусу, а її рішення набувають чинності після затвердження розпорядженням начальника військової адміністрації. Відтак належним відповідачем у справі є Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, і саме на неї покладається обов`язок забезпечити повторний розгляд заяви позивача утвореною нею комісією.

Щодо вимог зобов`язати комісію при повторному розгляді заяви надати належну оцінку технічному стану саме квартири АДРЕСА_4 як самостійному об`єкту нерухомого майна і врахувати правову оцінку суду щодо можливості надання компенсації за знищену квартиру незалежно від встановлення факту непридатності багатоквартирного будинку в цілому, суд зазначає таке.

Установлення факту знищення об`єкта нерухомого майна та оцінка доказів, поданих заявником, належать до повноважень комісії, а не суду. Задоволення цих вимог означало б, що суд наперед визначає зміст майбутнього рішення комісії та підміняє її у здійсненні наданих їй законом повноважень, що суперечить частині 2 статті 19 Конституції України і меті судового контролю. Висновки, викладені в мотивувальній частині цього рішення, є обов`язковими для відповідача в силу статті 129-1 Конституції України та статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України і не потребують додаткового зобов`язання. Отже, у задоволенні цих двох вимог належить відмовити.

Частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України). Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Відтак решта доводів та аргументів сторін, наведених у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовує.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (вул. Центральна, буд. 9, м. Мирноград, Покровський район, Донецька область, 85323, ЄДРПОУ 44670895) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 01 червня 2026 року № 10556 «Про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 » за заявою № ЗВ-09.11.2025-265612.

Зобов`язати Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44670895) забезпечити повторний розгляд Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № ЗВ-09.11.2025-265612 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44670895) судовий збір у розмірі 1 300 (одна тисяча триста) грн 00 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар