Решение № 140952227, 27.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2026м. СумиСправа № 920/1471/24(592/7922/26)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) матеріали справи № 920/1471/24(592/7922/26)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково- виробниче

об`єднання (40004, м. Суми, вул. Британська, 58, ЄДРПОУ 05747991),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Сумської міської державної нотаріальної контори (40011, м. Суми,

пр. Шевченко, 3, ЄДРПОУ 41854303);

2. Арбітражного керуючого Дробот Дениса Миколайовича

(49038, м.Дніпро, площа Вокзальна, буд.2Н; РНОКПП НОМЕР_2 )

про зобов`язання вчинити дії

В межах справи про банкрутство № 920/1471/24 Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання

Справа розглядається без виклику сторін

Суть спору: ОСОБА_1 звернулося до Ковпаківського районного суду Сумської області з позовом в якому просить зобов`язати АТ Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання звернутись до Сумської міської державної нотаріальної контори з листом про внесення в Єдиний Реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про скасування обтяження №7127041 від 05.05.2008 на об`єкт обтяження за адресою: м. Суми, вул. О.Алмазова, (Попова), 35. Крім того, у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору враховуючи його низький майновий стан.

Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 20.05.2026 постановлено: матеріали справи № 920/1471/24(592/7922/26) за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до відповідача Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання (40004, м. Суми, вул. Британська, 58, ЄДРПОУ 05747991), третя особа Сумська міська державна нотаріальна контора (40011, м. Суми, пр. Шевченко, 3, ЄДРПОУ 41854303), про зобов`язання вчинити дії передати до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа №920/1471/24 про банкрутство Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.06.2026 справу №920/1471/24(592/7922/26) призначено судді Ковтуну В.М.

Ухвалою від 26.06.2026 суд у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (вх № 2905 від 17.06.206) відмовив; позовну заяву від 11.05.2026 (вх. № 2894 від 17.06.2026) ОСОБА_1 залишив без руху; встановив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду доказів направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (3328 грн.).

Представником позивача подано до суду клопотання від 02.07.2026 (вх № 2434/26 від 02.07.2026), у якому на виконання ухвали суду від 26.06.2026 з метою виправлення недоліків надає докази сплати судового збору, а саме: квитанцію №РМ-59849 від 02.07.2026 у розмірі 3328,00 грн та докази надсилання відповідачу та третій особі копії позовної заяви разом із додатками, а саме: рекомендоване повідомлення № R400030018719 від 01.07.2026 разом із описом вкладення від 01.07.2026 та рекомендоване повідомлення №R400030018700 від 01.07.2026 разом із описом вкладення від 01.07.2026.

Ухвалою від 06.07.2026 суд прийняв матеріали справи №920/1471/24(592/7922/26) до розгляду. Постановив: Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи № 592/7922/26 здійснювати в межах справи № 920/1471/24 про банкрутство Акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання, в окремому позовному провадженні. Також залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича (49038, м. Дніпро, площа Вокзальна, буд.2Н; РНОКПП НОМЕР_2 ). Окрім цього, зобов`язав позивача надіслати на адресу третьої особи - арбітражного керуючого Дробота Д.М. копію позову та доданих до нього документів, докази такого надсилання подати суду для долучення до матеріалів справи та встановив сторонам строки для надання процесуальних документів по суті спору.

17.07.2026 представник позивача надав до суду докази направлення арбітражному керуючому Дроботу Д.М. копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Станом на 27.10.2026 відповідач відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином. Суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, взявши до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Також, суд звертає увагу, що 18.10.2023 введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023, яким було внесено зміни до ГПК України.

Відповідно до підпункту 17.3 підпункту 17 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п. 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (із змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Відповідно до п. 1 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023р. № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та / або електронній).

З огляду на викладене, враховуючи наявність в АСДС процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду даної справи, з метою процесуальної економії, господарський суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи № 920/1471/24 за матеріалами справи у змішаній формі

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який продовжено і триває станом на день винесення рішення.

Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Окрім цього, приймаючи до уваги, що 26.09.2026 близько 12:00 з території рф завдано авіаудару (попередньо 2 ФАБ) по території міста Суми, внаслідок влучання пошкоджено будівлю Господарського суду Сумської області, у зв`язку з чим роботу суду тимчасово припинено і Господарський суд Сумської області відновив роботу 12.10.2026. Враховуючи означене судом розглянуто справу невідкладно після відновлення роботи суду.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 .

Житловий будинок за вищезазначеною адресою належить заявнику ОСОБА_1 на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку, посвідченого нотаріусом Першої Сумської нотаріальної контори ОСОБА_2 13 квітня 1971 року за р. № 2-2203, дублікат якого замість втраченого виданий завідувачем Сумського обласного державного нотаріального архіву ОСОБА_3 15 липня 2004 року за р. № 1-416, зареєстрованого Комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» 01 грудня 2004 року в реєстрову книгу № 137 за реєстровим № 14919.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в період її роботи на Сумському машинобудівному науково-виробничому об`єднані ім. Фрунзе, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», вказаним підприємством, у червні 1971 року їй ОСОБА_1 (попереднє прізвище ОСОБА_4 ) надана позика у розмірі 700 рублів на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги, що суму позику у встановлений строк не повернуто, адміністрація СМВО ім. Фрунзе звернулася до державного реєстратора Другої Сумської нотаріальної контори з листом № 1469 від 14.07.1971 про накладення заборони на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованої 27.11.2025 номер інформаційної довідки 453931315 наявні відомості про заборону (архівний запис); реєстраційний номер обтяження № 7127041; зареєстровано: 05.05.2008 реєстратором Друга Сумська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: повідомлення 1469, 14.07.1971, СМВО ім. Фрунзе; об`єкт обтяження: інше, блок станція, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відповідно до наряду «Заборони на будівництва громадян» за 1971 рік Другою Сумською державною нотаріальною конторою накладено заборону на будинок ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ) побудований за рахунок позики, на підставі повідомлення про видачу позики Сумського заводу ім. Фрунзе від 14 липня 1971 № 1469 у зв`язку з наданням позики ОСОБА_4 у розмірі 700 руб. на будівництво будинку за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ссуду (позику) вона сплатила підприємству у повному обсязі через дуже короткий час після направлення підприємством листа про накладення заборони.

Відповідно до Довідки Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» від 03.12.2025 № 60/480, зазначено про відсутність заборгованості по ссуді виданій товариством у червні 1971 року ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ).

Позивач також зазначає, що в кінці 2025 року, маючи намір продати своє домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування АДРЕСА_2 ) звернулась до нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори Калініченко Є.Ю., проте останнім позивачу ОСОБА_1 в оформленні договору купівлі-продажу домоволодіння було відмовлено.

З метою відновлення свого права власності, ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Ковпаківського райсуду м. Суми де відповідачем зазначила Сумську державну нотаріальну контору, яка стала правонаступником Другої Сумської державної нотаріальної контори , а АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» ( далі АТ «Сумське НВО» ) - третьою особою.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Сум від 16.03.2026 по справі № 592/1276/26 ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні позову. Підставою для відмовив суд зазначив, що позов заявлений до не належного відповідача та відсутністю визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним. Також зазначив, що належним відповідачем у справі є особа, за зверненням якої було накладено обтяження на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що з метою вирішення питання у позасудовому порядку звернулась з письмовою заявою до керівництва АТ «Сумське НВО», про те щоб адміністрація даного підприємства, добровільно, на підставі вищевказаного рішення суду, звернулось до Сумської міської державної нотаріальної контори з листом про зняття заборони на відчуження належного позивачу ОСОБА_1 житлового будинку, додавши до заяви відповідний проект такого листа.

Проте, АТ «Сумське НВО» такий лист не було підписано. Вказані обставини змусили позивача ОСОБА_1 звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту свого порушеного права власності на належне їй майно.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати економічну ситуацію і природні якості землі.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За змістом статей 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 15. Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 .

Заборгованість по отриманій ссуді у позивача перед відповідачем відсутня, що підтверджує сам відповідач у Довідці від 03.12.2025 № 60/480.

Підставою для накладення обтяження було повідомлення кредитодавця (відповідача) № 1469 від 14.07.1971 р про неповернення своєчасно позики ОСОБА_6 у розмірі 700 руб., отриманих на будівництво будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборгованість по отриманій ссуді у позивача перед відповідачем відсутня, що підтверджує сам відповідач у Довідці від 03.12.2025 № 60/480.

Мета заборони відчуження майна через неповернуту позику це захист майнових прав кредитора та забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань.

Приймаючи до уваги, що сума ссуди (позики) у повному обсязі повернута позикодавцем, підстави для подальшої заборони відчуження майна позивача відсутні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, оскільки позивачем доведено факт порушення прав, за захистом яких він звернувся до суду з позовом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, в зв`язку із чим позов слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково- виробниче об`єднання» (40004, м. Суми, вул. Британська, 58, ЄДРПОУ 05747991) звернутись до Сумської міської державної нотаріальної контори (40011, м. Суми, пр. Шевченко, 3, ЄДРПОУ 41854303) з листом про внесення в Єдиний Реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про скасування обтяження № 7127041 від 05.05.2008 року на об`єкт обтяження за адресою: м. Суми вул. О. Алмазова (колишня Попова) 35.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складене та підписане суддею 27.10.2026.

СуддяВ.М. Ковтун