Решение № 140931055, 26.10.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/2446/26Провадження № 2/724/1156/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 жовтня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Ахмедова Р.А.

за участю секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

12 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №8246876 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після звернення відповідача із відповідною електронною заявкою на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, ТОВ «Мілоан» 16.01.2025 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання споживчого кредиту № 8246876 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником, первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи, в результаті особу, що вчиняла дії в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Вказує, що 16.01.2025 року позичальник після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір у формі договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Мілоан» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 740723, котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання споживчого кредиту № 8246876, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином, 16.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8246876 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, ТОВ «Мілоан» зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні в сумі 8500,00 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування ним. Кредит надається строком на 345 днів. За Договором нараховуються комісії у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: комісія за надання кредиту становить 2125,00 грн. та нараховується за ставкою 25.00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту; комісія за обслуговування кредиту за весь строк кредитування становить 26180,00 грн. та нараховується за ставкою 14.00 % від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду); проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, що за весь строк кредитування складають 0,00 грн. Додатково умовами Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000,00 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш 2 днів.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

27.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-16/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги від первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та у строки встановлені цим договором факторингу.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 8246876 від 16.01.2025 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 8500,00 грн., заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 11900,00 грн., заборгованість за штрафом - 4250,00 грн., загальна заборгованість - 24650,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

30.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2062131 шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після звернення відповідача із відповідною електронною заявкою на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, ТОВ «Селфі Кредит» 30.01.2025 року направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір про надання споживчого кредиту № 2062131 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи, в результаті особу, що вчиняла дії в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .

Вказує, що 30.01.2025 року позичальник після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «Селфі Кредит» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 одноразовий ідентифікатор Х208, котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання споживчого кредиту № 2062131, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином, 30.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2062131 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 1 кредитного договору, ТОВ «Селфі Кредит» надає позичальнику кредит в гривні у сумі 10200,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1% на день.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26.08.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-34/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) фактору (новому кредитору) права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 2062131 від 30.01.2025 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 10200,00 грн., заборгованість по відсотках - 21216,00 грн., пеня - 5100,00 грн., загальна заборгованість - 36516,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Враховуючи викладене, позивач - ТОВ «Свеа Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №8246876 від 16.01.2025 року у розмірі 24650,00 грн.; заборгованість за договором №2062131 від 30.01.2025 року у розмірі 36516,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду від 09 вересня 2026 року призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, у матеріалах справи міститься клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, з будь-якими заявами і клопотаннями до суду не звертався, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, але судова повістка не вручена у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 у розумінні ст. 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведених обставин, та відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.01.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8246876, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 740723.

Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 8500,00 грн., строк кредитування 345 днів, остаточний термін повернення кредиту 27.12.2025 року (п.1.2., 1.3., 1.4. договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 28305,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює - 3257,21% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 36805,00 грн. (п.1.5. договору).

Відповідно до п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту становить 2125,00 грн., яка нараховується за ставкою 25% від суми кредиту.

Відповідно до п. 1.5.2. договору, комісія за обслуговування кредиту становить 26180,00 грн., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту.

Згідно п. 4.1. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок порушення зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Додатками №1, №2, №3 до договору про споживчий кредит № 8246876 від 16.01.2025 року є Графік платежів, заява на отримання кредиту та додаткові контактні дані позичальника для взаємодії за кредитним договором.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування, що підтверджується його цифровим підписом 606585.

До матеріалів справи долучено правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Мілоан».

Згідно платіжного доручення №146284809 від 16.01.2025 року вбачається переказ ТОВ «Мілоан» грошових коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на суму 8500,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №8246876 від 16.01.2025 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 24650,00 грн., з яких: 8500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11900,00 грн. - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 4250,00 грн. - заборгованість по штрафу.

27.06.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-16/25, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до позичальників, у тому числі за Договором № 8246876, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу, платіжною інструкцією від 30.06.2025 року з оплати фінансування згідно договору факторингу.

30.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2062131 за продуктом «NewShort», який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х208.

Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 10200,00 грн., строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.2., п.1.3., п.1.4. договору).

Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. договору (п. 1.5.1. договору).

Знижена процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується у випадку, якщо споживач до 01.03.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів (п. 1.5.2. договору).

Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (п. 1.6. договору).

Згідно п. 1.7. договору денна процентна ставка складає 1% в день.

За п. 1.8., 1.9. договору загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 36720,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2333,95% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту - 46920,00 грн. (п. 1.10. договору).

Відповідно до п.2.1 договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_4 .

Згідно п. 6.4. договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 1530,00 грн. на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання; у розмірі 306,00 грн. починаючи з п`ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додатками №1, №2 до договору про надання споживчого кредиту №2062131 продукту «NewShort» є Графік платежів та Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, які підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х208.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, ОСОБА_1 ознайомився із умовами кредитування, що підтверджується його цифровим підписом М903.

До матеріалів справи долучено правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі Кредит».

Згідно листа № 20250827-812 від 27.08.2025 року ТОВ «Пейтек», між товариством та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 2024-04-01. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 30.01.2025 року 22:43:16 на суму 10200,00 гривень, код авторизації - PPF22T, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_3 .

26.08.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-34/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги до позичальників, у тому числі за Договором №2062131, що підтверджується реєстром боржників, актом приймання-передачі реєстру боржників від 26.08.2025 року до договору факторингу, платіжною інструкцією від 02.09.2025 року з оплати фінансування згідно договору факторингу.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №2062131 від 30.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.08.2025 року складає 36516,00 грн., з яких: 10200,00 грн. - тіло кредиту; 21216,00 грн. - проценти за користування; 5100,00 грн. - штрафні санкції.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про факторинг» після реєстрації відступлення права грошової вимоги в Реєстрі фактор протягом трьох робочих днів направляє боржнику повідомлення про відступлення клієнтом права грошової вимоги фактору.

Боржник зобов`язаний сплатити фактору грошову суму для виконання грошової вимоги, за умови що відступлення права грошової вимоги зареєстровано у Реєстрі та такий боржник отримав повідомлення відповідно до статті 20 цього Закону (ч. 1 ст. 22 Закону України «Про факторинг»).

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «Свеа Фінанс» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами № 8246876 від 16.01.2025 року та № 2062131 від 30.01.2025 року у добровільному порядку, а сума заборгованості відповідача підтверджується розрахунками заборгованості, які надано суду та відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів.

Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитні договори укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а проценти нараховані з урахуванням положень ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Здійснивши перевірку розрахунків заборгованості, судом встановлено, що такі не суперечить умовам кредитного договору та Закону України «Про споживче кредитування».

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитними договорами, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданими кредитами чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданих позивачем розрахунків.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею, штрафом.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє до теперішнього часу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що штрафні санкції (штрафи, неустойка, пеня) за кредитними договорами нараховані під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З урахуванням вищезазначеного, заборгованість за пенею, штрафом за кредитним договором № 8246876 від 16.01.2025 року нарахована позивачем у розмірі 4250,00 грн. та за кредитним договором № 2062131 від 30.01.2025 року нарахована позивачем у розмірі 5100,00 грн. стягненню не підлягають.

Щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту за кредитним договором №8246876 у розмірі 11900,00 грн. суд зазначає наступне.

Вимога про стягнення боргу з комісією за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки умову про її сплату суд визнає нікчемною з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В договорі про споживчий кредит (індивідуальна частина) зазначено, що комісія за обслуговування кредиту становить 26180,00 грн., що нараховується за ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду).

Враховуючи, що до обслуговування кредитної заборгованості не можна включати дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а умова договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не диференціює дії, передбачені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», з іншими діями, суд визнає нікчемною умову кредитного договору №8246876 від 16.01.2025 року щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 11900,00 грн..

Враховуючи викладені обставини, дослідивши надані суду докази, матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості на загальну суму 39916,00 грн., а саме: за кредитним договором № 8246876 від 16.01.2025 року в сумі 8500,00 грн., з яких: 8500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту; за кредитним договором № 2062131 від 30.01.2025 року в сумі 31416,00 грн., з яких: 10200,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 21216,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (65,25%).

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 61166,00 грн., а задоволено 39916,00 грн., тобто на 65,25% (39916,00 грн. х 100 % / 61166,00 грн. = 65,25%).

А саме, позовні вимоги задоволені на 65,25% - 2662,40 грн. х 65,25% = 1737,21 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 549, 550, 551, 553, 610 - 612, 624, 625, 629, 1046 - 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_6 , МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № 8246876 від 16.01.2025 року у розмірі 8500,00 грн., за кредитним договором № 2062131 від 30.01.2025 року у розмірі 31416,00 грн, що у загальному розмірі становить 39916 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП Банк» НОМЕР_6 , МФО 300528) судовий збір у розмірі 1737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) гривень 21 копійка.

В іншій частині вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Хотинським районним судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місця знаходження: 04070, вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено 26 жовтня 2026 року.

Суддя:Р. А. АХМЕДОВ