Решение № 140918348, 26.10.2026, Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/1968/26

провадження № 2-а/388/15/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026м. ДолинськаДолинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області, в якому (позові), зокрема, просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7638716 від 30.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7638795 від 30.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що оскаржуваними постановами його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вважає оскаржувані постанови такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки на момент їх винесення відповідач не підтвердив наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу та не довів дотримання процедури, встановленої Законом України «Про національну поліцію».

Ухвалою від 11.08.2026 зазначений адміністративний позов, поданий без додержання вимог ч. 8 ст. 160, ч. 3 ст. 161 КАС України, був залишений без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Крім того, зазначеною ухвалою позивачу було роз`яснено окремі положення ст. 48 КАС України, якими передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

При цьому, у зазначеній ухвалі позивачу було запропонувати розглянути питання про надання згоди на заміну первісного відповідача (ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області) належним відповідачем (Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області), про що повідомити суд, або звернутися до суду з клопотанням про залучити до участі у справі співвідповідача, або повідомити суд про відсутність згоди на заміну відповідача чи залучення співвідповідача.

Заявою позивача від 31.08.2026 недоліки позовної заяви було усунено, а саме надано суду документ, що підтверджує сплату судового збору.

Поряд з цим позивач не повідомляв суду про свою згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем та не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача і не повідомити суд про відсутність згоди на заміну відповідача чи залучення співвідповідача.

Ухвалою від 01.09.2026 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Інші заяви по суті справи чи заяви з процесуальних питань до суду не надходили.

Дослідивши наявні у справі докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надавши оцінку доводам, викладеним у позовній заяві на обґрунтування позовних вимог та у відзиві на позовну заяву на обґрунтування заперечення проти позову, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Тобто, оскарження у судовому порядку постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.

Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

На підставі досліджених доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Позивачем оскаржуються постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7638716 та серії ЕНА № 7638795, прийняті поліцейським Відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 30.07.2026, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 та ч. 3 ст. 121 КУпАП відповідно та накладені адміністративні стягнення у виді штрафу.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1, ст. 126, ч. 3 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за вказаними статтями відділення поліції не діють як самостійний суб`єкт владних повноважень. Вони діють від імені відповідного органу Національної поліції.

Таким чином, відділення поліції не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не його підрозділи, які входять до його складу та від його імені посадова особа здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 17.09.2020 (справа № 742/2298/17).

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 Положення «Про Національну поліцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877 Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730, крім інших, було утворено Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, як територіальний орган Національної поліції.

Враховуючи зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, судом відзначається, що належним відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області відокремленим підрозділом якого є ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до ст. ст. 25, 26, 42 КАС України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Позивачем пред`явлено адміністративний позов до ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

В ухвалі від 11.08.2026 судом позивачу було роз`яснені положення ч. 3 ст. 48 КАС України та запропоновано замінити первісного відповідача (ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області) належним відповідачем (Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області), або звернутися до суду з клопотанням про залучити до участі у справі співвідповідача, або повідомити суд про відсутність згоди на заміну відповідача чи залучення співвідповідача

Положеннями ч. 4 ст. 48 КАС України передбачено, що якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Отже, можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно за клопотанням позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові № 162/445/16-а від 02.09.2020.

Однак, позивач не повідомляв суду про свою згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем та не звертався до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача. При цьому позивач не повідомляв суд й про відсутність згоди на заміну відповідача.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

З огляду на викладене суд констатує, що позивачем пред`явлено позов до відповідача - ВП №1 КРУП ГУНП в Кіровоградській області, тоді як належним відповідачем у цій справі є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 40108709).

Таким чином позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинен нести інший орган, а не той, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.

Варто зауважити, що інші доводи позивача не підлягають оцінці судом у цьому провадженні, оскільки, позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги те, що адміністративний позов було пред`явлено до неналежного відповідача, позивачем у ході розгляду справи не було заявлено про заміну відповідача на належного та/або залучення співвідповідача та не повідомлено про відсутність згоди на заміну відповідача, - на підставі чого суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на їх пред`явлення до неналежного відповідача, оскільки, в силу вимог процесуального закону, суд із власної ініціативи за відсутності відповідного клопотання сторони позивача позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися із позовом до суду про скасування оскаржуваних постанов до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись статтями 241-246, 255, 286 КАС України,

ухвалив:

адміністративний позов ОСОБА_1 до відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: вул. Нова, буд. 42, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500.

Суддя О.А. Кнуров