Решение № 140917048, 26.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21289/26

Провадження № 2/752/14755/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102061535 від 25.01.2026 року на загальну суму 18 327,32 грн, яка складається з:

заборгованості за основною сумою кредиту (тілом) - 5 000,00 грн;

заборгованості за процентами за користування кредитом - 2 997,32 грн;

заборгованості за комісіями - 3 330,00 грн;

штрафу - 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 25.01.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102061535, за умовами якого позичальниці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. Первинний кредитор виконав свої зобов`язання в повному обсязі шляхом перерахування коштів на банківську картку відповідачки. Надалі між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Оскільки зобов`язання за кредитом належним чином не виконувалися, утворилася зазначена заборгованість, яку позивач просив стягнути у примусовому порядку разом із судовими витратами.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 25.01.2026 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 за допомогою електронних засобів ідентифікації було укладено кредитний договір № 102061535, за умовами якого позичальниці надано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн. Факт перерахування коштів на користь відповідачки підтверджується платіжними документами матеріалів справи.

Згідно зі ст. 526, 530, 610, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

На підставі договору факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 право грошової вимоги за кредитним договором правомірно перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР». Відповідачку було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги шляхом надсилання SMS-повідомлення на її фінансовий номер.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості за основною сумою кредиту (тілом) у розмірі 5 000,00 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 2 997,32 грн, і відповідачка доказів повернення вказаних коштів суду не надала, позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення комісій у розмірі 3 330,00 грн та штрафу у розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» та законодавства про споживче кредитування, умови договору про надання споживчого кредиту є несправедливими, якщо вони містять додаткові платежі (комісії за обслуговування/надання кредиту), які не пов`язані з реальним наданням окремої послуги споживачеві, а фактично збільшують вартість кредиту без надання додаткового блага. Нарахування таких комісій суперечить принципу добросовісності та балансу інтересів сторін. Крім того, під час вирішення питання про стягнення штрафних санкцій (штрафів/пені) судом враховуються загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, а також відсутність належного та детального розрахунку доведеності збитків кредитора. За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення комісій та штрафу слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші понесені позивачем судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (у частині основного боргу та процентів), судові витрати підлягають стягненню з відповідачки пропорційно до задоволеної суми.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, оф. 601) за кредитним договором № 102061535 від 25.01.2026 року заборгованість за основною сумою кредиту (тілом) у розмірі 5 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 2 997,32 грн., а також 1 161,81 грн. судового збору та 223,38 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя