№ 140916901, 14.10.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2835/26

Номер провадження 3/950/1168/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 003659 від 15 серпня 2026 року, ОСОБА_1 25 липня 2026 року близько 21 год. 14 хв., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала передбачені законодавством батьківські обов`язки щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не забезпечила належного нагляду за дитиною, внаслідок чого остання у вечірній час самостійно залишила домоволодіння, чим порушила вимоги ст. 150 Сімейного кодексу України.

Зазначені дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для її життя та виховання.

Таким чином, обов`язок батьків щодо належного виховання та догляду за дитиною включає забезпечення її безпеки, здійснення нагляду відповідно до віку та індивідуальних потреб, недопущення ситуацій, за яких малолітня дитина може опинитися в небезпечних для життя чи здоров`я умовах.

Частиною першою ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у невиконанні або неналежному виконанні батьками встановлених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

При цьому суд враховує, що не кожний випадок неналежного догляду за дитиною автоматично свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити фактичні обставини її поведінки, наявність відповідного обов`язку та винне невиконання цього обов`язку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що обставини правопорушення підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 003659 від 15 серпня 2026 року, рапортом працівника поліції від 25 липня 2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , не забезпечила належного нагляду за своєю донькою, внаслідок чого виникла ситуація, пов`язана із самостійним залишенням дитиною місця проживання у вечірній час.

Зазначені відомості узгоджуються з рапортом працівника поліції від 25 липня 2026 року, відповідно до якого близько 22 год. 14 хв. до поліції надійшло повідомлення про неналежне виконання обов`язків щодо догляду за малолітньою дитиною за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами опрацювання повідомлення працівниками поліції встановлено, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вечірній час залишила домоволодіння, у зв`язку з чим виник конфлікт між її батьками.

Суд враховує, що повідомлення до поліції було здійснено безпосередньо в день події, а наведені в рапорті відомості підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо виникнення ситуації, пов`язаної з відсутністю належного нагляду за малолітньою дитиною.

Судом також досліджено письмові пояснення ОСОБА_1 від 15 серпня 2026 року, у яких вона повідомила про сімейні обставини, проживання разом із дітьми, відносини з їхнім батьком та обставини події 25 липня 2026 року.

Зі змісту зазначених пояснень убачається, що між батьками дитини існують розбіжності щодо питань, пов`язаних із доглядом за дітьми та їх вихованням.

Разом із тим наведені ОСОБА_1 обставини не усувають покладеного на неї законодавством обов`язку забезпечувати належний нагляд за малолітньою донькою, зокрема в пізній вечірній час.

Суд також дослідив письмові пояснення батька дитини ОСОБА_3 від 15 серпня 2026 року, у яких він повідомив про сімейні відносини з ОСОБА_1 , обставини проживання дітей та подію, яка сталася 25 липня 2026 року.

Зазначені пояснення підтверджують наявність між батьками конфліктних відносин щодо виховання дітей, однак сам по собі такий конфлікт не виключає обов`язку кожного з батьків забезпечувати належні умови життя, виховання та безпеки малолітньої дитини.

Оцінюючи пояснення обох батьків, суд зазначає, що їхні розбіжності щодо сімейних обставин не є предметом розгляду цієї справи. Визначальне значення має встановлення того, чи забезпечила ОСОБА_1 належний нагляд за своєю малолітньою донькою в конкретних обставинах події.

Судом встановлено, що дитині на час події було п`ять років, а тому з огляду на її вік вона потребувала постійного належного нагляду з боку батьків або інших повнолітніх осіб, яким було доручено здійснювати такий нагляд.

Залишення дитиною такого віку місця проживання у вечірній час за відсутності належного контролю створює потенційну небезпеку для її життя та здоров`я, зокрема з огляду на обмежену здатність малолітньої дитини самостійно оцінювати небезпечні ситуації та уникати їх.

Установлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не забезпечила належного контролю за місцеперебуванням малолітньої доньки, не вжила достатніх заходів для недопущення її самостійного перебування поза домоволодінням у вечірній час, чим неналежно виконала передбачені законодавством обов`язки щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини.

При цьому суд враховує, що для кваліфікації дій за ч. 1 ст. 184 КУпАП не є обов`язковим настання негативних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров`ю дитини. Достатнім є встановлення винного ухилення від виконання передбачених законом батьківських обов`язків.

Суд не ототожнює сам факт виникнення сімейного конфлікту з неналежним виконанням батьківських обов`язків, а виходить із сукупності встановлених обставин, що характеризують конкретну поведінку ОСОБА_1 стосовно малолітньої доньки.

Оцінивши докази відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони є взаємопов`язаними та достатніми для встановлення факту неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітньої дитини.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд керується вимогами статей 23, 33 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді попередження або штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, вік дитини, обставини залишення нею домоволодіння у вечірній час, а також необхідність забезпечення належного виконання матір`ю батьківських обов`язків у подальшому, суд вважає, що застосування адміністративного стягнення у виді попередження не буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності.

Разом із тим суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не працює, має на утриманні дітей, а матеріали справи не містять відомостей про обставини, які обтяжують її адміністративну відповідальність.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім адміністративним стягненням буде штраф у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн, тому судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 , становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 184, 251, 252, 280, 283, 284, 285, 287, 294, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Штраф стягнути на користь держави за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК Сум. обл./Лебединська МТГ/21081100, код ЄДРПОУ 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA098999980314020542000018554, код класифікації доходів бюджету 21081100, найменування платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення. У разі оскарження постанови перебіг цього строку зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду ч протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ