Решение № 140913133, 21.10.2026, Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/726/26

Провадження №2/141/558/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу №141/726/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

15.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 4000,00 грн, строком на 360 днів із стандартною процентною ставкою 1% в день, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

19.03.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-10/26, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Однак, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань, у нього утворилась заборгованість за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» в розмірі 19440,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7440,00 грн заборгованість за відсотками, 8000,00 грн неустойка, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2026 відкрито провадження у справі № 141/726/26 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 21.10.2026, зобов`язано позивача надати суду докази сплати відповідачем коштів за договором про надання споживчого кредиту № 2569407 від 14.09.2025, а також зобов`язано відповідача надати суду докази погашення боргу за договором про надання споживчого кредиту №2569407 від 14.09.2025.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/726/26, жодних інших заяв чи клопотань, суду не подав, натомість, в позовній заяві представник позивача Паладич А.О. просила суд розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача, а також не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату та місце розгляду справи № 141/726/26 шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, однак відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав, при цьому, конверт з кореспонденцією суду (ухвала суду від 21.09.2026), надісланий на адресу місця реєстрації відповідача, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/726/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі по тексту товариство) та ОСОБА_1 (далі по тексту споживач) було укладено в електронній формі договір № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі по тексту договір).

Згідно п. 1.1. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, заплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит первісна редакція якого наведена в додатку № 1 до цього договору. У споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п. 1.2 1.5 договору).

Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1% в день в межах строку, вказаного в п. 1.3 договору (п. 1.5 1.5.1 договору).

Відповідно до п. 1.6 договору мета отримання кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 14400,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 2272,93% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 18400,00 грн (п. 1.7 1.10 договору).

Згідно п. 2.1., п. 2.2. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 14.09.2025 або 14.09.2025.

Проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1. договору).

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х689 14.09.2025.

Згідно додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2569407 від 14.09.2025, сторони погодили графік платежів за укладеним договором, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Зокрема, сторонами погоджено дату видачі кредиту 14.09.2025, дати платежів (усього визначено 12 дат платежів), кількість днів у розрахунковому періоді усього 360 (по 30 днів за кожен період), чисту суму кредиту 4000,00 грн, суму платежу за розрахунковий період усього 18400,00 грн, проценти за користування кредитом усього 14400,00 грн, реальну річну процентну ставку 2272,93%, загальну вартість кредиту 18400,00 грн.

Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2569407 від 14.09.2025 підписано відповідачем 14.09.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х689 14.09.2025, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У підписаному ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н890 паспорті споживчого кредиту вказано інформацію та контактні дані кредитодавця ТОВ «Селфі Кредит», основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, у тому числі суму кредиту 4000,00 грн, строк кредитування 360 днів, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, у тому числі стандартна процентна ставка 365% річних (1,00% в день), порядок зміни змінюваної процентної ставки не передбачено договором, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 14400,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 18400,00 грн, реальну річну процентну ставку 2272,93% річних, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію та інші важливі правові аспекти.

Відповідно до листа № 20260408-1709 від 08.04.2026, ТОВ «ПЕЙТЕК» зазначає, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Пейтек» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 01042024-2 від 2024-04-01 та відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 4000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 4d026b2c-cf6f-4eeb-b27f-b64027abf7b4, номер транзакції в системі ТОВ «Селфі Кредит» - b93089a07f0b7b5ff3ca407190753204, електронний платіжний засіб 4441111032943635, код авторизації 629100, дата і час створення: 2025-09-14 12:29:07, призначення платежу виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2569407 від 14.09.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2569407 від 14.09.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.03.2026 становить 19440,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 7440,00 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 8000,00 грн сума штрафних санкцій.

19.03.2026 між ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу № 01.02-10/26, у відповідності до умов якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до інформації, що міститься у реєстрі боржників до договору факторингу №01.02-10/26 від 19.03.2026, за порядком номером 1528 у реєстрі значиться ОСОБА_1 , загальна заборгованість якого за кредитним договором № 2569407 від 14.09.2025 складає 19440,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 7440,00 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 8000,00 грн сума штрафних санкцій.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі № 141/726/26 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.09.2025, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами договору про надання споживчого кредиту.

Поряд з цим, визначаючись щодо розміру загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано суду розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.09.2025 становить 19440,00 грн, з яких: 4000,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 7440,00 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 8000,00 грн сума штрафних санкцій.

Суд не погоджується із вимогами позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.09.2025 в частині нарахування та стягнення заборгованості за штрафними санкціями (неустойкою) у розмірі 8000,00 грн з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 в Україні введено воєнний стан. В подальшому, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні й по теперішній час.

Оскільки договір № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» було укладено між сторонами 14.09.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, суд вважає безпідставними нарахування позивачем суми заборгованості за пенею/неустойкою у розмірі 8000,00 грн, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи № 141/726/26, предмет та підстави заявлених позовних вимог, відсутність доказів повної сплати відповідачем кредитної заборгованості, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.09.2025 у розмірі 11440,00 грн, з яких 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 7440,00 грн заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1566,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1050, 1077-1080, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) заборгованість за договором № 2569407 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 14.09.2025 у розмірі 11440,00 грн (одинадцять тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок), з яких 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок) заборгованість за тілом кредиту, 7440,00 грн (сім тисяч чотириста сорок гривень 00 копійок) заборгованість за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 1566,76 грн (одна тисяча п`ятсот шістдесят шість гривень 76 копійок).

Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 26 жовтня 2026 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя О.М. Слісарчук