Решение № 140910600, 21.10.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/4028/26

2-а/707/43/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Волкової Н.С.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. 14 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до ГУНП в Черкаській області, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у якому просить суд:

- скасувати постанову серії ЕНА № 7829098 від 04.09.2026 старшого сержанта поліції поліцейського відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Метошопа М.А. про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн за ч. 5 ст. 121 КУпАП;

- визнати зупинку автомобіля ВАЗ 21213 НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 04.09.2026 в с. Медведівка такою, що не відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»;

- закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою серії ЕНА № 7829098 від 04.09.2026 старшого сержанта поліції поліцейського відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Метошопом Максимом Анатолійовичем було притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, за порушення правил користування ременями безпеки, а саме п. 2. 3. в. ПДР України.

Причиною зупинки, на твердження старшого сержанта поліції ОСОБА_2 , було порушення правил користування ременями безпеки. На підтвердження підстав зупинки, напарником ст. сержанта ОСОБА_2 , який не представився, було надано на телефоні відеозапис з реєстратора службового автомобіля, коли вони рухались на зустріч. Як стверджував напарник ОСОБА_2 , який надав докази причин зупинки, точні його слова можна буде почути з його портативного відеореєстратора закріпленого на його форменому одязі, він не побачив тіні ременя безпеки тому вирішили, що ОСОБА_1 порушив ПДР України та надали відповідні докази.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності ґрунтується на припущеннях працівників поліції без надання об`єктивних доказів порушення, а зупинка автомобіля відбулась з порушенням ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

1.2. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 21.09.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Роз`яснено сторонам, що відповідно до частини 5 статті 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Витребувано від ГУНП в Черкаській області належним чином завірену копію постанови серії ЕНА № 7829098 від 04.09.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення та матеріали адміністративної справи, на підставі яких було винесено зазначену постанову та інші докази, на підставі яких було прийнято вказану постанову.

1.3. 29.09.2026 від представника відповідача ГУНП в Черкаській області засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на їх необґрунтованість. Також, представник на виконання ухвали суду від 21.09.2026 надав витребувані докази, включаючи диск з відеозаписами.

1.4. 29.09.2026 ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

1.5. 29.09.2026 ОСОБА_1 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав до суду заяву про забезпечення доказів, шляхом заборони відповідачу знищення відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських, старшого сержанта Метошопа Максима Анатолійовича, його напарника (не представлявся), з яким здійснювалось патрулювання та відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля на якому здійснювалось патрулювання 04.09.2026 в с. Медведівка та просив зобов`язати відповідача надати до суду відеозаписи з нагрудних камер патрульних поліцейських.

1.6. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29.09.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, відмовлено. Відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2026 року.

1.7. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи.

Враховуючи, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено, а в матеріалах справи достатньо даних, суд вважає можливим розгляд справи проводити за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.09.2026 серії ЕНА № 7829098, ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 04.09.2026 у с. Медведівка, дорога на с. Медведівка, водій ОСОБА_1 керував тз та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст.121 КУпАП, також не ввімкнув аварійну світову сигналізацію, після зупинки транспортного засобу, чим порушив п. 9.9. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП. Правопорушення об`єднано згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП. Фіксація на нагрудну боді камеру 7760. Транспортний засіб марки «ВАЗ 21213», н.з. НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду від 21.09.2026 до матеріалів справи додано рапорт поліцейського СРПП ВПД №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області ст. сержант Метошопа Максима від 20.09.2026.

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Згідно зі пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 2.3. «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

3.2. Статтею 125 КУпАП передбачено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Пунктом 9.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:

а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;

б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар;

в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами;

г) на механічному транспортному засобі, що буксирується;

ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком «Діти», що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки;

д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі;

е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

3.3. Згідно з п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Поліцейський може зупиняти транспортні засоби в разі якщо водій порушив ПДР України (ст. 35 Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 31 Закону до превентивних заходів, які можуть застосовуватись поліцією, належить застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Для забезпечення публічної безпеки і порядку поліція може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) виявлення або фіксування правопорушення; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (п.п.1, 2 ч.1 ст.40 Закону).

Обов`язок поліцейського забезпечувати відеозйомку під час здійсненням ним службових повноважень шляхом використання портативного відеореєстратора, як пристрою, призначеного для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, прямо передбачений п.п. 4, 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026.

3.4. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. У розглядуваній справі поліцейським здійснено накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення двох правопорушень за правилами ст. 36 КУпАП в одній постанові від 04.09.2026 серії ЕНА № 7829098, а саме: порушення п. 2.3. «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП та вимог п. 9.9. ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП суд зазначає, у матеріалах справи відсутні достатні докази про те, що позивач керував (під час руху) транспортним засобом, не будучи пристебнутим ременем безпеки.

Згідно з оскаржуваною постановою, на підтвердження вчинення позивачем порушення вимог п. 2.3. «в» ПДР України відповідачем додається відеозапис з бодікамери.

Водночас, з переглянутого судом відеозапису слідує, що на ньому не зафіксовано безпосереднього факту адміністративного правопорушення позивача, оскільки відеозапис починається з моменту, коли автомобіль не рухається, а стоїть після зупинки, а позивач знаходиться в ньому. При цьому в ході спілкування позивач заперечував свою винуватість, хоч і не заперечував факту самого керування автомобілем, також неодноразово вказував про те, що відстібнув ремінь безпеки, вже після зупинки тз.

Таким чином, аргументи сторони відповідача не заслуговують на увагу, оскільки суду не надано доказів про те, що позивач саме під час керування транспортним засобом не був пристебнутий ременем безпеки. На відеозаписі міститься фіксація процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, проте самого факту його вчинення на відео не зафіксовано. На відеозаписі з відеореєстратора зафіксовано рух автомобіля, однак з цього відео неможливо чітко встановити чи був водій пристебнутим ременем безпеки.

Суду не надано беззаперечних доказів керування позивачем автомобілем з непристебнутим ременем безпеки, що виключає можливість встановити наявність правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.

4.2. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 125 КУпАП суд зазначає, що підставою для притягнення до відповідальності стало порушення позивачем вимог п. 9.9. ПДР України.

Суд зазначає, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм правил дорожнього руху, тому, формулюючи суть адміністративного правопорушення, вказівка на конкретний пункт (підпункт), яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

В описовій частині постанови йшлося про те, що позивач після зупинки не увімкнув аварійну сигналізацію, що підпадає під положення, визначене пп. «б» п. 9.9. ПДР, водночас працівником поліції в оскаржуваній постанові не вказано підпункт пункту порушеної вимоги ПДР України.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ст. 125 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, матеріали справи не містять.

Щодо наявного в матеріалах справи рапорту, суд зазначає, що рапорт є документом внутрішньо службового характеру і не може слугувати єдиним та однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності інших підтверджуючих матеріалів. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а.

Єдиним доказом вчинення позивача адміністративних правопорушень, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

У даному випадку, на обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

При цьому, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

4.3. Суд відхиляє посилання позивача на незаконність зупинки працівником поліції транспортного засобу, під його керуванням, оскільки з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що одразу після зупинки транспортного засобу позивачу було повідомлено, що така зупинка здійснена на підставі пунктів 1,2 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з керуванням тз з не пристебнутим ременем безпеки, а також з ознаками, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, а саме не горів стоп-сигнал (що підтверджується відеозаписом з бодікамери).

З огляду на встановлені обставини, поліцейським здійснено зупинку транспортного засобу без порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

4.4. Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не надав доказів обґрунтованості оскаржуваної постанови, а тому оскаржувану постанову слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю доказів складу правопорушення в діях позивача. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн згідно з квитанцією від 13.09.2026.

Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026 Справа № 3-148/2025(288/25) Конституційний Суд України виснував, що абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) зі змінами, не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (зокрема в разі безпідставної сплати судового збору за відсутності вимоги закону щодо його сплати).

Ураховуючи те, що за подання даного позову судовий збір за законом сплаті не підлягав, суд роз`яснює право ОСОБА_1 звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА № 7829098 від 04.09.2026, винесену старшим сержантом поліції Метошопом М.А. поліцейського відділу поліцейської діяльності № 2 (м. Чигирин) ЧРУП ГУНП в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 57, м. Черкаси, Черкаська область.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н. С. Волкова