Решение № 140900993, 19.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2164/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участі представників сторін:

від позивача Аніщенко О.Г.;

від відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул.Брожка Володимира, буд. 19, м. Київ, 03069; код ЄДРПОУ 33965532);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АероТехПостач" (вул.Косовська, буд. 47, офіс 111, м. Одеса, 65074; код ЄДРПОУ 45898758);

про стягнення 492 100,59 грн, -

1. Суть спору.

28.05.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2213/26) Спеціального авіаційного загону Оперативнорятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Товариства з обмеженою відповідальністю "АероТехПостач" про стягнення з відповідача пені 254 107,59 грн та штрафу в розмірі 296 751,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про закупівлю №125 від 29.05.2025, в частині своєчасної поставки товару відповідно до умов Договору. У зв`язку з порушенням ТОВ "АероТехПостач" умов Договору позивачем було здійснено нарахування пені в розмір 254 107,59 грн та штрафу в розмірі 296 751,00 грн, які останній просить стягнути з відповідача.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.06.2026 позовну заяву ТОВ "АероТехПостач" було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

03.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви визначених ухвалою суду від 03.06.2026 (вх.№193393/26).

Ухвалою суду від 10.06.2026 було відкрито провадження у справі №916/2164/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.07.2026 о 14:00.

18.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№21340/26).

23.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№21862/26).

29.06.2026 до суду надійшли заперечення відповідача (вх.№22461/26).

08.07.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№23878/26).

Ухвалою суду від 21.07.2026 клопотання представника Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вх.№23878/26) про участь у судовому засіданні при розгляді справи №916/2164/26 в режимі відеоконференції задоволено, забезпечено участь представника Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій Селіванова Сергія Анатолійовича у всіх судових засіданнях з розгляду справи №916/2164/26 в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації.

У судовому засіданні 30.07.2026, за участі представника позивача, суд оголосив ухвалу, якою закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 10.09.2026 о 14:00.

У судовому засіданні 10.09.2026, за участі представника позивача, суд без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 08.10.2026 о 15:00.

У судовому засіданні 08.10.2026, за участі представника позивача, суд проголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та відклав проголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення у справі до 19.10.2026.

У судовому засіданні 19.10.2026, за участі представника позивача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 23.10.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за Договором відповідач зобов`язався поставити втулку рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8 у кількості 1 шт. вартістю 3 399 900,00 грн у строк до 31.07.2025 (п. 5.9 Договору) за місцем знаходження покупця (п. 5.8 Договору), проте у визначений строк товар не поставив.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача із вимогою про поставку товару, яка не була задоволена, а оскільки станом на 16.10.2025 поставка не відбулась, що, на його думку, є істотним порушенням умов Договору, 17.10.2025 направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору на підставі пп. 6.2.1 Договору, у зв`язку з чим Договір, за твердженням позивача, є розірваним з 28 жовтня 2025 року.

Також посилаючись на п. 7.2 Договору, позивач просить стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення що становить суму 254 107,59 грн та штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленого товару за прострочення понад 30 днів що становить суму 296 751,00 грн.

У відповіді на відзив, позивач посилається на те, що згідно з інформацією системи Прозорро закупівлю за номером UA-2025-05-05-005991-a «Втулка рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8 або еквівалент» оприлюднено 05.05.2025, відповідач був її учасником і подав цінову пропозицію в пункті 1 якої зазначив, що, вивчивши тендерну документацію, має можливість здійснити постачання визначеного товару.

Таким чином позивач вважає, що саме відповідач визначив і ідентифікував предмет поставки та зобов`язався поставити саме цей товар, не пропонуючи поставити втулку без серії, хоча не був позбавлений можливості запропонувати такий товар, зокрема як еквівалент.

Позивач вказує, що в системі закупівель відсутні звернення учасників, зокрема відповідача, зауваження чи скарги щодо тендерної документації, відповідача визнано переможцем згідно з протоколом від 15.05.2025, після чого укладено Договір.

Позивач визнає, що є замовником та розробником проєкту договору, проте стверджує, що коректність ідентифікації товару, який пропонується до поставки, є обов`язком і зоною відповідальності відповідача, а пропозиція «неіснуючого» товару є наслідком необачності відповідача і не звільняє його від відповідальності, з огляду на принципи обачності, розумності і добросовісності.

За твердженням позивача, у межах строку поставки, тобто до 31.07.2025, відповідач не звертався з пропозицією змінити ідентифікуючі ознаки товару, а лист від 28.08.2025 направлено вже після спливу цього строку.

Позивач наполягає, що не відмовлявся від прийняття втулки рульового гвинта 246-3914-000, проте відповідач цього товару не поставив і не надав доказів вжиття заходів для такої поставки.

Крім того, на думку позивача, Договір не потребував внесення змін до п. 1.1, оскільки зазначена у назві «серія 01» ідентифікує не втулку, а рульовий гвинт 246-3914-000, до складу якого вона входить.

З наведених підстав позивач вважає безпідставним застосування ст. 607 ЦК України та посилання відповідача на вжиття всіх необхідних заходів, і просить задовольнити позов у повному обсязі.

3.2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "АероТехПостач".

В якості заперечень проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що в межах строку дії Договору (п. 11.1 до 15.11.2025) він листом повідомив позивача про необхідність внесення змін до п. 1.1 Договору, оскільки згідно з технічною документацією вертольоту типу Ми-8 втулка рульового гвинта не має серії, а серію « 01» має рульовий гвинт у зборі (втулка та лопаті), тоді як предметом закупівлі є лише втулка.

За твердженням відповідача, він не відмовлявся від поставки втулки рульового гвинта 246-3914-000 без серії « 01», однак позивач листом № 81 01/01-4462/81 20/01/05 від 04.09.2025 наполягав на поставці товару з серією « 01».

Відповідач зазначає, що отримав вимогу від 19.09.2025 та повідомлення про розірвання від 17.10.2025, на яке відповів листом вих. № 04-12/1 від 04.12.2025, де заперечив факт порушення Договору та вказує про не існування замовленого товару.

Відповідач вважає, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не міг поставити неіснуючий товар, а нарахування санкцій за таких обставин, коли замовником та розробником проєкту договору є сам позивач, суперечить п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність).

Крім того, відповідач стверджує, що розірвання Договору є необґрунтованим, оскільки виконання стало неможливим внаслідок обставини, за яку жодна зі сторін не відповідає, а тому до відносин сторін підлягає застосуванню ст. 607 ЦК України.

Відповідач посилається на п. 15, 17, 28 Постанови КМУ № 1178, п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономрозвитку від 15.04.2020 № 708), п.п. 3, 8 ч. 2 ст. 22 та ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та доводить, що предмет закупівлі і проєкт договору визначає замовник, а тому договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків (ч. 5 ст. 203 ЦК України), позивач є кредитором, який прострочив (ч. 1 ст. 613 ЦК України), з чого випливає, що прострочення боржника не настає (ч. 4 ст. 612 ЦК України), а одностороння відмова від зобов`язання за ч. 1 ст. 615 ЦК України допускається лише у разі його порушення іншою стороною.

Також відповідач наголошує, що вживав усіх необхідних заходів для врегулювання ситуації, а позивач не спростував належними та допустимими доказами відсутність такого виробу, як втулка 246-3914-000 з серією « 01».

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказує, що твердження про визначення предмета закупівлі учасником суперечать п. 15 Постанови № 1178, відповідно до якого предмет закупівлі визначає замовник, який згідно з п. 14 цієї Постанови здійснює закупівлю на підставі наявної потреби, самостійно оприлюднює оголошення та тендерну документацію (п. 24) із зазначенням назви предмета закупівлі, тоді як цінова пропозиція, згідно з п. 30 Постанови, подається учасником уже після такого оприлюднення, а тому відповідач не міг змінити предмет закупівлі у ціновій пропозиції, оскільки це є виключним правом замовника.

Відповідач звертає увагу, що форму цінової пропозиції визначив сам позивач, а у Додатку № 1.1 до тендерної документації саме позивач вказав назву предмета закупівлі «Втулка рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8 або еквівалент»; посилання на «серію 01» міститься й у технічній специфікації, складеній позивачем, у якій, за твердженням відповідача, серію 01 віднесено саме до втулки, призначеної для передачі крутного моменту на лопаті, а не до рульового гвинта.

На думку відповідача відсутність звернень, скарг чи зауважень учасників торгів, не має значення, оскільки не спростовує факту неіснування предмета закупівлі; сам лише факт підписання Договору не свідчить про його спрямованість на реальне настання правових наслідків, а обов`язок щодо «коректності ідентифікації товару» законодавством для відповідача не передбачений.

Відповідач вважає, що позивач, визнавши себе розробником проєкту договору та відсутність втулки з серією « 01», надав цим обставинам неправильну правову оцінку, безпідставно перекладаючи відповідальність за визначення предмета закупівлі на відповідача.

Враховуючи викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

29.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АероТехПостач» (далі Постачальник), та Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (далі Покупець), було укладено Договір про закупівлю №125 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити втулку рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8 (далі Товар), а Покупець забезпечити його оплату в кількості і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією (код згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 34730000-3 - Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів).

Згідно зі специфікацією, Товар «Втулка рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8», одиниця виміру шт., кількість 1, ціна за одиницю та загальна вартість 3 399 900,00 грн з ПДВ 0%.

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна цього Договору становить 3 399 900,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що Постачальник повинен передати Замовнику Товар, якість якого відповідає вимогам, передбаченим для даного виду товару на території України, а пунктом 2.2 визначено, що Постачальник несе повну відповідальність за якість і кількість, комплектність Товару.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Товар, який не відповідає умовам Договору (неякісний, технічно непридатний, не в повній комплектації, без паспорта або/чи технічної документації), не вважається таким, що переданий Покупцю. Постачальник зобов`язаний замінити такий Товар, здійснити до комплектацію протягом 7 календарних днів від дня виявлення недоліків.

Згідно з п. 2.4 Договору, Гарантійний строк та умови гарантійних зобов`язань на Товари, що поставляються становить - 12 місяців з дня підписання видаткової накладної та підписання Акту приймання-передачі.

За пунктом 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем рахунку за Товар протягом 30 календарних днів після підписання Сторонами Акта приймання-передачі Товару.

За пунктом 4.2 Договору, до рахунку додаються - Акт приймання-передачі Товару, видаткова накладна.

Згідно з п. 4.4 Договору, оплата проводиться Покупцем в межах бюджетних призначень, на підставі п.1 ст. 49 Бюджетного кодексу України за фактом отримання Товару.

Відповідно до п. 4.5 Договору, у разі затримки бюджетного фінансування Покупець проводить оплату Товару протягом 7 банківських днів з дня зарахування органами Державної казначейської служби коштів на реєстраційний рахунок Покупця.

Згідно з п. 5.2 Договору, Покупець зобов`язаний прийняти Товар, здійснити перевірку його кількості та комплектності, а згідно з п. 5.3 Договору, приймання Товару за якістю (окрім прихованих дефектів) та перевірка комплектності здійснюється Покупцем протягом 7 (семи) робочих днів, після прибуття Товару до місця поставки. При передачі Товару Постачальник зобов`язаний передати Покупцю паспорт на Товар та технічну документацію виробника Товару.

Пунктом 5.4 Договору, передача Товару проводиться за накладними зі складанням Акту приймання-передачі Товару.

Пунктом 5.8 Договору визначено, що місцем передачі Товару є місцезнаходження Покупця.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється за адресою Замовника, до 31.07.2025, а пунктом 5.10 Доставка Товару здійснюється за рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 6.3.1 Договору, Постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору, Покупець має право достроково розірвати цей Договір у випадку настання однієї з умов, у випадку, зменшення кошторисних призначень Покупця, за умови коли відпала необхідність у закупівлі Товару Покупцем, невиконання зобов`язань Постачальником за цим Договором. Договір розривається шляхом направлення на адресу Постачальника відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним через 6 робочих днів від дня передачі повідомлення про розірвання поштовим організаціям (Нова пошта, Укрпошта тощо).

Згідно з п. 7.2 Договору, у разі порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості непоставленого Товару.

Пунктом 7.3 Договору, передбачено штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісного Товару за порушення умов щодо якості.

Згідно з п. 7.7 Договору, Покупець звільняється від відповідальності за не виконання взятих зобов`язань за цим договором у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, недофінансування, та за наявності обмежень, встановлених законодавчими актами, щодо використання бюджетних коштів, затримки проведення оплати органами Державної казначейської служби.

Відповідно до п. 8.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором на період надзвичайних обставин, які виникли після укладання даного Договору через обставини надзвичайного характеру, які Сторони не могли передбачити, або попередити власними діями.

Згідно з п. 11.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 15.11.2025 року, а в частині гарантійних зобов`язань до закінчення строку дії гарантії.

Пунктом 11.4 Договору визначено, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, шляхом укладення додаткової угоди та мають бути підписані повноважними представниками Сторін та завірені печатками Сторін.

28.08.2025 ТОВ "АероТехПостач" листом вих. №28-08/01 від 28.08.2025 звернувся до командира Спеціального авіаційного загону ДСНС України в якому, посилаючись на Договір №125 від 29.05.2025, зазначив, що згідно з технічною документацією вертольоту типу Мі-8 втулка рульового гвинта не має «серії», а «серію 01» має рульовий гвинт у зборі (втулка + лопаті). У листі повідомлено про намір поставити саме втулку рульового гвинта 246-3914-000 (рульового гвинта 246-3904-000 серія 01, серійний номер МХ-7010335) та запропоновано внести зміни до п. 1.1 Договору, виклавши найменування товару в редакції «втулка рульового гвинту 246-3914-000 для вертольоту типу Мі-8», із зазначенням, що додається копія паспорта на гвинт у зборі.

Листом №81 01/01-4462/81 20/01/05 від 04.09.2025 САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України, ТОВ "АероТехПостач" повідомлено, що відповідно до затвердженого плану закупівель у 2025 році та укладеного договору №125 для підтримання льотної придатності вертольота типу Мі-8 планує закупити втулку рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 або еквівалент в кількості 1 штука, та що зазначена закупівля здійснюється в межах виконання умов договору та є необхідною для забезпечення потреб нашої організації.

Листом за № 81 02/01-4715/81 20/01/05 від 19.05.2025 САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України повідомило ТОВ "АероТехПостач" про порушення умов Договору №125 від 29.05.2025 в частині строків поставки товару, зазначало, що невиконання зобов`язань за договором тягне за собою застосування штрафних санкцій згідно з умовами договору, а також , попросило надати пояснення причин затримки та здійснити поставу товару в найкоротші терміни.

Листом № 81 02/01-5242/81 20/01/05 від 17.10.2025 САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України повідомило, що за Договором Постачальник зобов`язався здійснити поставку товару на суму 3 399 900,00 грн у кількості 1 шт., що згідно з п. 5.9 Договору поставка мала бути здійснена до 31.07.2025 (включно), однак станом на 16.10.2025 поставка не відбулась. Посилаючись на пп. 6.2.1 розділу VI та пп. 7.2 розділу VII Договору, САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України просив сплатити штрафні санкції у розмірі 460 337,15 грн на зазначений у листі рахунок у Державній казначейській службі України, а також заявив про одностороннє розірвання Договору у зв`язку з тим, що, на його думку, Постачальник вчинив істотне порушення умов Договору, і попередив про звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості у разі несплати.

Також у матеріалах справи наявні докази направлення зазначеного листа, а саме копія опису вкладення поштового відправлення та поштової накладної.

Відповідно до наявного розрахунку пеню САЗ ОРС ЦЗ ДСНС України нараховано на суму 3 399 900,00 грн за період з 01.08.2025 по 27.10.2025 (88 днів прострочення) за обліковою ставкою НБУ 15,50% у розмірі подвійної облікової ставки, що становить 254 107,59 грн; штраф за прострочення понад 30 днів у розмірі 7% становить 237 993,00 грн; загальну суму штрафних санкцій визначено як 254 107,59 + 237 993,00 = 492 100,59 грн.

Листом вих. № 04-12/1 від 04.12.2025 ТОВ "АероТехПостачу відповідь на лист №8102/01-5242/8120/01/05 від 17.10.2025 повідомило, що після укладення Договору Постачальником було виявлено помилку в найменуванні товару в п. 1.1 Договору, оскільки згідно з технічною документацією вертольоту типу Мі-8 втулка рульового гвинта не має серії, а серію 01 має рульовий гвинт у зборі; про помилку Постачальник невідкладно повідомив Покупця.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а за ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Спірні правовідносини виникли з Договору про закупівлю № 125 від 29 травня 2025 року (далі Договір), який за правовою природою є договором поставки (ст. 712 ЦК України) і регулюється також Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити втулку рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01 вертольоту типу Ми-8 (далі Товар), а Покупець забезпечити його оплату в кількості і за цінами згідно з нижчевикладеною специфікацією.

Відповідно до п. 5.9 Договору, поставка Товару здійснюється за адресою Замовника, до 31.07.2025, а за п. 6.3.1 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені Договором.

Як було встановлено судом, відповідач не заперечує, що у встановлений строк, а саме до 31.07.2025, товар не поставлено і що поставка не відбулась і надалі, про що ТОВ "АероТехПостач" зазначає у листі № 04-12/1 від 04.12.2025 а також у своєму відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором. Отже, прострочення відповідача є встановленим, а предметом доказування є наявність обставин, які згідно з договором або законом звільняють його від відповідальності, правомірність розірвання Договору та правильність нарахування неустойки.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час проведення відповідної закупівлі), фізична або юридична особа мала право через електронну систему закупівель звернутися до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та/або з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Такі звернення автоматично оприлюднювалися в електронній системі закупівель. Крім того, статтею 18 цього Закону передбачалося право на оскарження умов тендерної документації до органу оскарження у встановлені законом строки.

Отже, за наявності заперечень щодо умов проєкту договору відповідач мав передбачені законом процесуальні можливості порушити відповідні питання на етапі проведення закупівлі. Водночас доказів звернення за роз`ясненнями, подання вимог про усунення порушень чи оскарження умов тендерної документації відповідачем не надано, а відомостей про такі звернення в електронній системі закупівель не встановлено.

Суд погоджується з тим, що замовник відповідає за визначення предмета закупівлі та зміст тендерної документації, проте це не змінює розподілу ризиків між сторонами вже укладеного договору.

Відповідач взяв участь у відкритих торгах (UA-2025-05-05-005991-a) за власним рішенням і у ціновій пропозиції вих. № 15-05/1 від 15.05.2025 підтвердив, що вивчив тендерну документацію, технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і має можливість здійснити постачання товару з найменуванням, зазначеним у ній, після чого за власним волевиявленням підписав Договір. Закон надає учаснику право звернутися до замовника за роз`ясненнями щодо тендерної документації та оскаржити її умови, однак доказів використання цих прав, як і будь-яких зауважень до моменту укладення Договору, відповідач не надав, у системі закупівель такі звернення, на що вказує позивач, також відсутні, і відповідач цього не спростував.

Відповідно до ст. 3, 6, 627 ЦК України, сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору.

У постанові від 04.11.2025 у справі № 911/2133/24 (пункти 56 -57) Верховний Суд зазначив, що сторони, за обставинами справи, що розглядається, сторони діяли на власний розсуд укладаючи Договір, та не були позбавлені можливості запропонувати зміни до його проєкту, зокрема, в частині відповідальності постачальника. У разі незгоди з умовами Договору чи неузгодження окремих умов сторони мали право не укладати його. Водночас з моменту, коли всі істотні умови Договору були досягнуті, він вважається укладеним (частина перша статті 638 ЦК України) та є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Так господарський суд вказує, що відповідач, діючи як суб`єкт підприємницької діяльності, зобов`язаний з розумною обачністю перевірити можливість виконання прийнятого зобов`язання до його прийняття. Взявши на себе зобов`язання поставити за ціною 3 399 900,00 грн товар, найменування якого, за його ж твердженням, не відповідає технічній документації, і не зробивши застережень ані на стадії торгів, ані під час підписання Договору, відповідач діяв у суперечності з вимогами добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Суд критично оцінює і твердження відповідача про те, що, виявивши після укладення Договору помилку в найменуванні товару, він невідкладно повідомив про неї покупця, що вбачається з наступного.

Відповідно до встановлених обставин справи, Договір укладено між сторонами 29.05.2025, строк поставки сплив 31.07.2025, а перше письмове звернення відповідача, що міститься в матеріалах справи це лист вих. № 28-08/01 від 28.08.2025, який направлено через 28 днів після спливу строку поставки і майже через три місяці після укладення Договору.

Також матеріали справи не містять доказів ведення листування на яке відповідач зазначав у своєму листі від 04.12.2025 та у відзиві.

Таким чином, відповідач не повідомив замовника про неможливість виконання або необхідність коригування предмета Договору в межах строку, встановленого для поставки, і не навів переконливих причин цього.

Крім того, згідно з п. 10.4 Договору, зміни і доповнення до цього Договору вносяться тільки в письмовій формі, без застосування електронної пошти, шляхом укладення додаткової угоди

Господарський суд зазначає, що Договір не надає постачальнику права в односторонньому порядку змінювати предмет поставки, а пункт 11.6 Договору передбачає, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених Договором. Натомість Лист від 28.08.2025 не є ані підписаною додатковою угодою, ані доказом того, що відповідач у передбаченому умовами Договору порядку, ініціював її укладення в межах строку виконання зобов`язання.

Суд вважає недоведеною обставину неможливості виконання Договору. Так відповідач стверджує, що товар «втулка рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01» не існує, оскільки серію « 01» має лише рульовий гвинт 246-3904-000 у зборі, у підтвердження чого надав лист АТ «УОП» ТОВ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» № 4340е від 03.12.2025 та технічний паспорт на виріб.

Даний лист датований 03.12.2025, тобто через чотири місяці після спливу строку поставки і після направлення повідомлення про розірвання, отриманий за запитом контрагента відповідача, не стосується обставин станом на 31.07.2025 і лише повідомляє про відсутність у заводу інформації про існування втулки з серією « 01». Відсутність інформації в одного підприємства не доводить об`єктивної неможливості виконання умов Договору. Також наданий відповідачем технічний паспорт, навпаки, підтверджує, що втулка 246-3914-000 є складовою частиною рульового гвинта 246-3904-000 серії « 01».

Таким чином господарський суд доходить висновку про порушення ТОВ "АероТехПостач" свого зобов`язання за Договором, в частині своєчасної поставки товару.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За частиною 1 статті 550 ЦК Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (в редакції яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який обраховується пеня, від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вартості непоставленого Товару.

У постанові від 1 червня 2021 року у справі №910/12876/19 (пункти 8.3, 8.4) Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Таким чином господарський суд вказує про можливість здійснення нарахування неустойки у формі пені та штрафу за прострочення виконання (невиконання) зобов`язання ТОВ "АероТехПостач"

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача, встановив, що прострочення тривало з 01.08.2025 по 27.10.2025 (88 днів), облікова ставка НБУ у цей період становила 15,5% річних, а пеня за формулою 3 399 900,00 грн Ч (2 Ч 15,5% : 365) Ч 88 днів становить 254 107,59 грн. Оскільки строк прострочення перевищує 30 днів, штраф у розмірі 7% вартості непоставленого Товару становить 237 993,00 грн.

Таким чином суд доходить висновку про арифметичну правильність та обґрунтованість розрахунку пені та штрафу в загальному розмірі 492 100,59 грн.

Частиною третьою статті 550 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу).

Статтею 617 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2022 по справі №910/15264/21, зробив такі висновки: «…відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п. 38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.»

У постанові від 09.05.2023 у справі №903/573/22 КГС ВС зазначив, що сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з`ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов`язання у конкретному випадку.

Також Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/8741/22, зазначив, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Водночас суд вказує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати про наявність відповідних обставин непереборної сили, які б перешкоджали відповідачу виконати свій обов`язок у встановлений договором строк. А відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення ТОВ «АероТехПостач" від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідач про зменшення неустойки не заявляв, однак суд має право зробити це з власної ініціативи, що відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 10.12.2025 у справі № 910/16193/24. Вирішуючи це питання, суд оцінює, чи є випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов`язання, причин порушення, наслідків порушення, поведінки сторін та їх майнового стану, а також враховує, що зменшення неустойки є обмеженням відповідальності, а не звільненням від неї, і має забезпечувати баланс інтересів. Заходи відповідальності не повинні перетворюватися із засобу стимулювання належного виконання на джерело безпідставного збагачення кредитора.

Суд бере до уваги, що позивач не надав доказів наявності збитків, завданих простроченням (інтерес позивача полягав у підтриманні льотної придатності вертольота, проте доказів негативних наслідків прострочення, у тому числі простою техніки, у матеріалах справи немає).

Умовами Договору (розділ IV) оплата здійснюється після підписання акта приймання-передачі, попередня оплата не передбачена, а тому кошти позивача у відповідача не перебували. Суд також враховує, що саме позивач як замовник сформував тендерну документацію та проєкт договору з найменуванням товару «втулка рульового гвинта 246-3914-000 сер. 01», яке, за встановленим судом, не відповідає технічній документації, що створило невизначеність щодо предмета поставки і сприяло виникненню спору; на лист відповідача від 28.08.2025 позивач відповів листом від 04.09.2025, що не містить чіткої позиції щодо можливості прийняття втулки без вказаної серії, хоча і передбачає закупівлю «еквівалента».

Відповідно до ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося у зв`язку з виною обох сторін, суд відповідно зменшує розмір відповідальності боржника. Одночасно суд зазначає, що причиною непоставки були насамперед дії самого відповідача, який не перевірив можливості виконання до укладення Договору, не повідомив замовника у строк поставки і не вжив заходів для виконання, а розмір неустойки (близько 14,5% ціни Договору) за 88 днів прострочення є значним порівняно з відсутністю доказів завданих збитків.

З огляду на викладене в сукупності, враховуючи дискреційність повноважень суду, необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, відсутність доказів збитків позивача, відсутність попередньої оплати, причини прострочення, зокрема те, що спір виник у тому числі через неточне найменування предмета закупівлі у документах замовника, а також відсутність доказів вжиття відповідачем заходів до виконання, суд вважає справедливим, обґрунтованим і таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру неустойки, а саме пені з 254 107,59 грн до 150 000,00 грн та штрафу з 237 993,00 грн до 150 000,00 грн, а всього до 300 000,00 грн. Підстав для більшого зменшення неустойки суд не вбачає, оскільки це фактично призвело б до звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язання, яке відповідач допустив без об`єктивних та обґрунтованих причин.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АероТехПостач" пені та штрафу за неналежне виконання умов Договору про закупівлю №125 від 29.05.2025 є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, між тим підлягають частковому задоволенню, з урахуванням зменшеного судом розміру неустойки.

Згідно ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог, без урахування зменшення судом штрафних санкцій з власної ініціативи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Подаючи у даній справі позовну заяву через підсистему "Електронний суд", Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій сплатило 7381,51 грн судового збору, згідно платіжної інструкції №1051 від 28.05.2026.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи Електронний суд, мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій позовної заяви через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору який підлягав сплаті позивачем становить суму 5 905,21 грн (492 100,59 грн х 1,5% х 0,8).

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору, в порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АероТехПостач" (вул.Косовська, буд. 47, офіс 111, м. Одеса, 65074; код ЄДРПОУ 45898758) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул.Брожка Володимира, буд. 19, м. Київ, 03069; код ЄДРПОУ 33965532) пеню в розмірі 150 000/сто п`ятдесят тисяч/грн 00 коп., штраф у розмірі 150 000/сто п`ятдесят тисяч/грн 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 905/п`ять тисяч дев`ятсот п`ять/грн 21 коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 23 жовтня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська