Постановление суда № 140887942, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 жовтня 2026 року м.Київ № 320/50029/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенка В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 320/50029/24.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови в підготовці та видачі позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, та зобов`язано відповідача підготувати й видати таку довідку з включенням передбачених судовим рішенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.

Зазначене рішення набрало законної сили 14 червня 2026 року.

Заявник стверджує, що рішення суду відповідачем не виконано. На підтвердження своїх доводів зазначає про те, що 04 липня 2026 року він звернувся до ліквідаційної комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Київській області із заявою про належне виконання судового рішення, яка була вручена 07 липня 2026 року. Однак відповіді на звернення він не отримав, а доказів підготовки та видачі нової довідки не має. Крім того, заявник зазначив, що 29 червня 2026 року його представник звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа. На час подання заяви про встановлення судового контролю виконавчий лист не було видано, виконавче провадження не відкривалося. Посилаючись на обов`язковість судового рішення та відсутність підтвердження його виконання, заявник просить зобов`язати Головне управління ДФС у Київській області подати звіт про виконання рішення суду.

Розглянувши заяву та наведені в ній доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Водночас обов`язковість судового рішення та необхідність його виконання самі по собі не свідчать про наявність безумовних підстав для встановлення судового контролю у формі зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання такого рішення.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції та ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю є процесуальним механізмом, спрямованим на забезпечення належного виконання судового рішення. Водночас необхідність його застосування має бути обґрунтована конкретними обставинами справи, які свідчать про наявність ризику невиконання рішення або про істотні перешкоди для його виконання.

У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19 викладено правову позицію, згідно з якою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які дають підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.

Аналогічний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 806/2594/16, відповідно до якої застосування судового контролю має бути належним чином обґрунтоване з огляду на доцільність такого процесуального механізму або наявність у суду обґрунтованих сумнівів щодо виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення. Саме по собі застосування судового контролю за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Суд ураховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 320/50029/24 на відповідача покладено обов`язок підготувати та видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із включенням передбачених судовим рішенням складових.

Заявник посилається на відсутність відповіді на його звернення від 04 липня 2026 року та відсутність у нього доказів виконання рішення суду. Однак ці обставини, за відсутності інших належних і допустимих доказів, не дають достатніх підстав для висновку про те, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення або створює перешкоди для його виконання, а також про те, що без застосування додаткового судового контролю виконання рішення буде неможливим чи істотно ускладненим.

Суд також бере до уваги, що, як зазначено у самій заяві, виконавчий лист на час звернення із заявою про встановлення судового контролю не було видано, а виконавче провадження не відкривалося.

Відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю. Водночас ця норма не звільняє заявника від необхідності обґрунтувати потребу в застосуванні такого заходу та надати докази на підтвердження відповідних обставин.

За наведених обставин суд не встановив, що в межах процедури виконання судового рішення вже виникли об`єктивні перешкоди, які не можуть бути усунуті передбаченими законом засобами примусового виконання, або що поведінка відповідача свідчить про свідоме ухилення від виконання покладеного на нього судом обов`язку.

Набрання судовим рішенням законної сили та відсутність у заявника документального підтвердження його виконання не є достатніми підставами для застосування додаткового судового контролю без установлення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого заходу.

Суд наголошує, що рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню, а заявник не позбавлений можливості скористатися передбаченим законом механізмом його примусового виконання після отримання виконавчого листа. У межах відкритого виконавчого провадження державний виконавець уповноважений вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів для забезпечення виконання судового рішення.

Отже, на час розгляду заяви матеріали не містять достатніх об`єктивних доказів того, що без встановлення судового контролю рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 320/50029/24 залишиться невиконаним або його виконання буде істотно ускладнено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність достатніх фактичних і правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

При цьому відмова в задоволенні заяви не звільняє відповідача від обов`язку виконати судове рішення, яке набрало законної сили, та не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою про встановлення судового контролю за наявності належно обґрунтованих підстав і доказів, що підтверджують необхідність його застосування.

Керуючись статтями 248, 256, 370, 382 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у справі № 320/50029/24, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені статтями 293 297 КАС України.

Суддя Лисенко В.І.