Постановление суда № 140887912, 22.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

22 жовтня 2026 року м. Київ № 320/44057/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду через свого представника - адвоката Гончар Л.В. звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві, в якому позивачка просить суд (із урахуванням уточненої позовної заяви):

визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 17910240207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 020,00 грн. за порушення п.44.1. п.44.3 п. 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, за період 2017 рік.

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 17908240207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (далі - ВЗ) на 35 896,40 грн., у т.ч. 28 717.21 грн. за податковим зобов`язанням і 7 179,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), за порушення п.16'1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині заниження податкових зобов`язань з ВЗ за 2017 рік на суму 28 717,12 грн.

Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 № 17901240207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» (далі - ПДФО) на 430 756,88 грн., у т.ч. 344 605,50 грн. за податковим зобов`язанням і 86 151,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), за порушення п.177,2 ст.177 ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з ПДФО за 2017 рік на суму 344 605.50 грн.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 17776240207 від 08.03.2024, яким застосовано штраф у розмірі 50 638,50 грн., що становить 50% від донарахованого за 2017 ЄСВ в сумі 101 277,00 грн., за порушення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 17777240207 від 08.03.2024, на загальну суму 7 572,87 грн., яким застосовано штраф у розмірі 4 315,58 грн., що становить 20% за період з 28.09.2015 по 09.02.2018 та пеню у розмірі 3 257,29 грн., що становить 0,1% недоїмки.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 17778240207 від 08.03.2024, на загальну суму 216,32 грн., яким застосовано штраф у розмірі 102,04 грн., що становить 10% за період з 28.09.2015 по 09.02.2018 та пеню у розмірі 114,28 грн, що становить 0,1% недоїмки.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановлено формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 17788240207 від 08.03.2024, яким застосовано штраф у розмірі 170,00 грн., за 2017 за порушення п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 17859 від 11.03.2024 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) у сумі 101 277,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу № 0011644-1306-2615 від 09.05.2024 про сплату податкового боргу, наявного станом на 08.05.2024, в сумі 620 105,41 грн., у т.ч. 373 322,62 грн. податкових зобов`язань, 94 350.66 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 152 432,13 грн. пені;

Визнати протиправним та скасувати Рішенням про опис майна у податкову заставу № 0011644-1306-2615 від 09.05.2024;

Визнати незаконними бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві з не проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 18.12.2017 з підстав, передбачених пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України, в межах встановленого абзацом першим п.102.1 ст.102 ПК України строку давності, та дії Головного управління ДПС у м. Києві пов`язані з виданням Наказу від 22.12.2023 № 6454-п та направленням Повідомлення від 22.12.2023 № 565/6/26-15-24-02-07 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 й оформленням її результатів Актом перевірки від 05.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф- 50634-2615 від 04.09.2024 р. про сплату заборгованості (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску 153 054,48 грн., у т.ч. 101 277,00 грн недоїмка, 50 910,54 грн штрафи, 866,94 грн пеня.

22.10.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, зокрема:

зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 82239617 з примусового виконання виконавчого документа - Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р. про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 101 277,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №320/44057/24.

Частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що предметом оскарження позову є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024.

Водночас, оскарження позивачем до суду Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 101 277,00 грн. не зупинило її виконання та наразі вказана вимога вже звернена до виконання посадовими особами Державної податкової служби України ГУ ДПС у м. Києві.

Зокрема, вказує, що 20.10.2026 року головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лук`янчук Юлією Володимирівною винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №82239617 по виконанню Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р.

Згідно постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 від 20.10.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 111 704,70 грн.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення представник позивача зазначає, що Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 101 277,00 грн. є виконавчим документом. Невжиття заходів забезпечення позову може спричинити істотні негативні наслідки для позивача, як потенційного боржника у виконавчому провадженні. Позивач звертає увагу, що правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р. буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи. У разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання оскаржуваної Вимоги так, як станом на 20.10.2026 вже накладено арешт на кошти боржника.

До того ж, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову у справі може зумовити виникнення інших спорів, для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів, що потягне за собою матеріальні витрати.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.

Видами забезпечення позову за приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною третьою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5).

За приписами частини шостої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, покликаним забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки.

З огляду за спірні в справі правовідносини, для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору, а позивачем мають бути обґрунтовані підстави, за якими він вважає, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, із доданих до заяви документів, судом встановлено, що головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лук`янчук Юлією Володимирівною було винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №82239617 з примусового виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024.

Згідно постанови про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 від 20.10.2026, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/ електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 111 704,70 грн.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Беручи до уваги наведені норми та той факт, що державним виконавцем розпочато примусове виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-17859 від 11.03.2024 р. про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 101 277,00 грн, яка є виконавчим документом, суд доходить висновку, що невжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі вказаної вимоги може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь.

Суд враховує, що частиною п`ятою статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Отже, обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди відповідачу, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі примусове виконання цих рішень продовжиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, заяву представника позивача про забезпечення позову слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову у справі №320/44057/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій задовольнити.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №82239617 з примусового виконання виконавчого документа - Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-17859 від 11.03.2024 про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки у розмірі 101 277,00 грн - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/44057/24.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановляння.

Позивач/боржник: ОСОБА_1 - РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач/стягувач: Головне управління ДПС у м. Києві ЄДРПОУ 44116011; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19.

Оригінал та копію даної ухвали видати (направити) сторонам та до головного державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лук`янчук Юлії Володимирівни для виконання.

Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Шевченко А.В.