Решение № 140883271, 23.10.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6070/25

Провадження № 2/369/3627/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н. С.,

за участю секретаря судового засідання Худинець Д.С.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 26.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК «Кредіплюс», первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця (веб-сайт https://finx.com.ua) укладено договір про споживчий кредит № 135283, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За умовами договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту та комісію за управління та обслуговування кредиту.

12.09.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу № 12092024, за яким клієнт відступив фактору право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 12.09.2024 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 135283 у розмірі 21 801,48 грн, з яких: 14 474,00 грн заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), 6 626,48 грн заборгованість за процентами, 701,00 грн заборгованість за комісією. Відповідач свої зобов`язання не виконав, жодного платежу ні первісному кредитору, ні позивачу не здійснив; з моменту набуття права вимоги позивач жодних нарахувань не проводив.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 135283 у розмірі 21 801,48 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.04.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. За інформацією Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 13.06.2025 відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення № 0610257337718 вручено адресату у м. Вишневе 12.06.2025. Відзив на позовну заяву, заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Сторони в судове засідання не викликалися, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що 26.03.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» (код ЄДРПОУ 40474269) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) уклали договір про споживчий кредит № 135283 (індивідуальна частина), невід`ємними частинами якого є графік платежів та паспорт споживчого кредиту. Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «2b2b5988» 26.03.2024 о 10:58:55, а з боку кредитодавця електронним підписом директора ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 2.2.1 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 14 474,00 грн, яка «надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 6505.11 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит № 130521 від 07.02.2024 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 4495.13 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3473.76 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини». Проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 240,00 % річних протягом строку кредитування (п. 2.3); комісія за надання кредиту становить 3 473,76 грн (24,00 % від суми кредиту) і сплачується одноразово в день укладення договору за рахунок кредиту (п. 2.5); знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф, який застосовується у наступному розрахунковому періоді в разі прострочення чергового платежу, 100,00 грн (п. 2.4); загальний строк кредитування 112 днів, з 26.03.2024 по 16.07.2024 (п. 2.6). Згідно з графіком платежів сума процентів за весь строк кредитування становить 6 626,48 грн, а загальна вартість кредиту 24 582,24 грн.

Відповідно до ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 205, 207, 639 ЦК України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19. Відтак суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем кредитного договору № 135283 від 26.03.2024 на викладених у ньому умовах.

Разом з тим сам по собі факт укладення кредитного договору не є доказом виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі. Отже, обов`язок позичальника повернути кредит і сплатити проценти за користування ним виникає лише за умови фактичного одержання ним кредитних коштів, а обов`язок доведення цієї обставини покладається на кредитора (його правонаступника), який звертається з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно зі ст. 7680 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження надання кредиту позивач подав лише складену первісним кредитором «Картку обліку виконання договору: 135283», у якій зазначено операцію «Надання кредиту 26.03.2024 14 474,00 грн» та щоденні нарахування процентів і комісії. Цей документ є внутрішнім обліковим документом кредитодавця, складеним в односторонньому порядку, не містить реквізитів жодної платіжної операції (номера платіжної інструкції, дати та суми переказу, надавача платіжних послуг, рахунку/картки отримувача) та за своїм змістом є розрахунком заборгованості, а не первинним документом у розумінні ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який фіксує факт здійснення господарської операції. Такий документ не підтверджує фактичного перерахування коштів позичальнику.

Матеріали справи не містять жодного належного доказу виконання первісним кредитором п. 2.2.1 договору, а саме: платіжної інструкції, довідки (квитанції) надавача платіжних послуг або платіжної системи, виписки з рахунку, які б підтверджували перерахування 4 495,13 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 ; доказів існування договору про споживчий кредит № 130521 від 07.02.2024, розміру заборгованості відповідача за ним та зарахування 6 505,11 грн у її погашення. Не надано позивачем і будь-якої інформації про ці операції, отриманої від первісного кредитора чи від емітента платіжної картки, клопотань про витребування таких доказів у порядку ст. 84 ЦПК України позивач не заявляв.

Окремо суд звертає увагу, що 3 473,76 грн із визначеної договором «суми кредиту» не передавалися позичальнику взагалі, а є комісією за надання кредиту, яку кредитодавець «погасив» за рахунок самого кредиту в день його укладення. Включення такої комісії до суми кредиту, на яку надалі нараховуються проценти за ставкою 240,00 % річних, не свідчить про отримання позичальником грошових коштів у цій частині. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15-ц дійшла висновку, що встановлення у договорі споживчого кредиту платежів за послуги, які фактично не надаються споживачу і супроводжують сам кредит, суперечить ч. 1, 2 ст. 8, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, обставина фактичного надання відповідачу кредитних коштів у сумі 14 474,00 грн (як і в будь-якій іншій сумі) позивачем не доведена. Суд не може встановити цю обставину на підставі одностороннього розрахунку кредитора та не може покласти на відповідача обов`язок доводити негативний факт неотримання коштів, оскільки відповідно до ст. 81 ЦПК України саме позивач, який посилається на виникнення у відповідача грошового зобов`язання, має довести факт видачі кредиту. Неподання відповідачем відзиву на позов не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається, та не є визнанням позову (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з ч. 1 ст. 1077, ст. 1078 ЦК України за договором факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ознаки договору факторингу узагальнено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19 (910/13492/21).

На підтвердження переходу права вимоги позивач подав копії договору факторингу № 12092024 від 12.09.2024, Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 12.09.2024 (кількість боржників 668; графа «Загальна сума заборгованості складає» не заповнена) та витягу з Реєстру боржників, сформованого представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» Грибановим Д. В. 21.03.2025, у якому щодо відповідача зазначено кредитний договір № 135283 та суму заборгованості 21 801,48 грн (14 474,00 грн основний борг, 6 626,48 грн проценти, 701,00 грн комісія). Доказів сплати фактором ціни продажу права вимоги (п. 3.3 договору факторингу) позивач не надав.

Водночас навіть за умови переходу до позивача права вимоги за кредитним договором № 135283 новий кредитор набуває його лише в тому обсязі, в якому воно існувало у первісного кредитора (ст. 514 ЦК України). Оскільки не доведено, що первісний кредитор виконав обов`язок з надання кредиту, не доведено й існування в ТОВ «ФК «Кредіплюс» дійсної грошової вимоги до відповідача про повернення тіла кредиту, а відповідно і похідних від неї вимог про сплату процентів за користування кредитом (6 626,48 грн) та комісії (701,00 грн). Відступлення недійсної (неіснуючої) вимоги не породжує обов`язку боржника перед фактором.

Суд також зазначає, що заявлена до стягнення комісія у сумі 701,00 грн складається з 1,00 грн за знижений тариф та 7 нарахувань по 100,00 грн за «стандартний (базовий) тариф», що застосовувався у зв`язку з простроченням чергових платежів (23.04.2024, 07.05.2024, 21.05.2024, 04.06.2024, 18.06.2024, 02.07.2024, 16.07.2024). За своєю правовою природою підвищення комісії саме внаслідок прострочення є санкцією за порушення зобов`язання, а не платою за реально надану послугу, що за умови доведеності боргу саме по собі виключало б її стягнення в силу ч. 1, 2 ст. 8, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (звільнення позичальника від неустойки за прострочення в період дії воєнного стану).

Згідно з розрахунком первісного кредитора проценти у сумі 6 626,48 грн нараховано в межах строку кредитування (з 27.03.2024 по 16.07.2024), а сума складових (14 474,00 + 6 626,48 + 701,00) арифметично відповідає заявленій ціні позову 21 801,48 грн. Однак правильність арифметичного розрахунку не може замінити доказів виникнення основного зобов`язання, на яке такий розрахунок спирається. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, суд зобов`язаний самостійно перевірити обґрунтованість розрахунку заявлених до стягнення сум незалежно від наявності заперечень відповідача.

З огляду на викладене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт надання відповідачу кредитних коштів за договором про споживчий кредит № 135283 від 26.03.2024 та, як наслідок, наявність у відповідача заборгованості перед ним у заявленому розмірі. Тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, сплачений позивачем згідно з платіжною інструкцією № 103397 від 18.03.2025, відшкодуванню не підлягає. Інших судових витрат, підтверджених доказами, позивач не заявив.

Керуючись ст. 512, 514, 516, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 7682, 141, 178, 247, 263265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2026 року.

Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ