Решение № 140875863, 23.10.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2-др/748/12/26

Єдиний унікальний № 751/2655/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" жовтня 2026 р. місто Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Костюкової Т.В.,

секретарі Охріменко К.Я. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові заяву представника відповідача Ісакова Дениса Геннадійовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат відповідача, ОСОБА_1 , на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - ОСОБА_2 , діючи на підставі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16 березня 2026 року, в системі «Електронний суд», звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №0631894507 від 09.02.2020 у розмірі 39344,88 грн, яка складається із: 2000 грн - заборгованості по тілу кредиту, 36294,90 грн - заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 1049,99 грн - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); та судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну допомогу у розмірі 13000 грн.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту №0631894507 від 09.02.2020, у загальному розмірі 3048,48 грн, з яких 1999,00 грн заборгованість по тілу кредиту та 1049,48 грн заборгованість за нарахованими відсотками, та понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 206,34 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У судовому засіданні представником відповідача, ОСОБА_1 , - адвокатом Ісакова Д.Г., відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, зроблено заяву про те, що протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у справі відповідачем буде подано докази на підтвердження понесених витрат у зв`язку із розглядом справи №751/2655/26.

02 жовтня 2026 року, представник відповідача, ОСОБА_1 , - адвокат Ісаков Денис Геннадійович, в системі «Електронний суд», подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №751/2655/26, щодо стягнення з позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з наданням їй правничої допомоги, при розгляді справи у розмірі 9225 грн, зважаючи на те, що витратив Дудченко І.М. на правничу допомогу склали 10000 грн, в той же час, рішенням Чернігівського районного суду у справі №751/2655/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено частково тільки на 7,75%, за таких підстав, судові витрати, пов`язані з розглядом справи задовольняються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

07.10.2026 року представником позивача ТОВ "Коллект Центр" подані заперечення на ухвалення додаткового рішення рішення у справі, згідно яких позивач вказує, що сума послгу заявлені представлеником відповідача складає 10 000, 00 грн.., вважають що зазначений розмір витрат не відповідає складності розглянутої справи, тому що підготовка такого документу як відзив на позовну заяву не вимагало значного обсягу юридичної й технічної роботи. У мережі Інтернет міститься велика кількість практики з аналогічних справ про стягнення заборгованості по кредитним договорам,та нормативно-правове регулювання аналогічних спірних правовідносин не змінювалося. Підготування вищезазначеного документу по малозначній справі не потребує спеціальних знань у галузі права. Таким чином, вважають, що надані адвокатом послуги (їх обсяг) на надання таких послуг по розглянутій справі не відповідають критерію співрозмірності. та розумності . Окремо вказують, що Чернігівський районний суд Чернігівської області в рішенні від 29 вересня 2026 року по даній справі вирішив питання стягнення судових витрат на сплату судового збору та на правову допомогу. Таким чином, будь-яка нова заява щодо стягнення витрат на правову допомогу є безпідставною, оскільки питання вже було вирішене судом і не підлягає повторному розгляду. Оскільки рішення суду є остаточним щодо питання витрат на правову допомогу, будьяке нове звернення з аналогічним питанням не може бути прийняте, оскільки суперечить принципам правової визначеності та стабільності судових рішень. Відповідно до вищезазначеного рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Отже, якщо Відповідач не погоджується з ухваленим рішенням, він має право оскаржити його в апеляційному порядку в межах, передбачених законодавством. З огляду на вищезазначене, просять суд відмовити у задоволенні заяви Представника Відповідача та залишити ухвалене рішення без змін.

У судове засідання, представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» не звився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки до електронного кабінету 21.10.2026 об 21:04:50. (а.с.236)

Представник відповідача, адвокат Ісаков Д.Г., у судове засіданні будучи повідомленим належним чином не зявився ( а.с 237)

Суд при вирішенні питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 ст.137 ЦПК України).

На зазначене звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, суду подано договір про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2026 року укладений між адвокатом Ісаковим Д.Г. та ОСОБА_1 (а.с.231), розрахунок від 01.10.2026 судових витрат, (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2026) (а.с.232), акт наданих послуг Дудченко І.М. від 01.10.2026 (а.с.233), квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 від 01.10.2026 на оплату 10000 грн за договором про надання правничої (правової ) допомоги від 30.04.2026 (а.с.234), рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених головою Ради адвокатів Чернігівської області від 16.05.2025 (а.с.225)

З вищезазначених доказів вбачається, що вартість правничої допомоги становить 10000 грн, перелік наданих послуг, які були прийняті клієнтом визначені в акті наданих послуг від 01.10.2026 року, та розрахунку судових витрат, (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2026) від 01.10.2026, до яких входить: усна консультація клієнта із вивченням документів (1 год); ознайомлення з матеріалами справи (1 год); підготовка відзиву на позов (1 год); підготовка заперечень на відзив позивача (1 год); участь у судових засіданнях, 3 засідання (3 год).

Безпосередня участь адвоката Ісакова Д.Г. у судових засіданнях підтверджується протоколами судових засідань (а.с.123-124, 163-166, 196-197)

Згідно з правилами п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Пунктами 1 та 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Так, у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що стороною позивача подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пунктах 34-47 Додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і відповідними нормами ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частинах 5 та 6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У судовому засіданні встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі представник відповідача Ісаков Д.Г. заявив, що у, відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, докази витрат відповідача, ОСОБА_1 , на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується матеріалами справи.

За результатами розгляду справи №751/2655/26 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задоволено частково, на 7,75% від заявлених до стягнення вимог.

Судом встановлено, що понесені стороною відповідача витрати на професійну правничу допомогу склали 10000 грн, а представник відповідача просить стягнути витрати на користь ОСОБА_3 у розмірі 9225 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ТОВ «Колект Центр» (10000 * 92,75%).

Відтак, з огляду на викладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, складність та категорію справи, клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, заява представника відповідача підлягає задоволенню, шляхом ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність «Колект Центр» на користь ОСОБА_1 судових витрат, а саме, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

Доводи сторони позивача, відносно того, що питання судових витрат вже вирішувалося у остаточному рішенні суд не приймає до уваги з огляду на те, що вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачки на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр», що в свою чергу не позбавляє права сторони відповідача, у звязку із частковим задоволеннм позовних вимог звернутися до суду для ухвалення додаткового рішення в якому ставити питання стягнення витрат на правничу допомогу, яка понесена у звязку із розглядом справи з позивача на користь відповідачки , що узгоджується з приписами п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В.Костюкова