Постановление суда № 140865747, 23.10.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/696/26

Провадження № 2/513/862/26

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури Брічевської В.В., розглянувши позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня Одеської обласної ради» про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

у с т а н о в и в:

у травні 2026 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Саратського районного суду Одеської області від 26 травня 2026 року матеріали провадження передані для розгляду судді Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 29 травня 2026 року позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня Одеської обласної ради» про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання о 09 годині 00 хвилин 16 вересня 2026 року в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: вул. Крістіана Вернера, буд. 105, с. Сарата, Білгород-Дністровський район, Одеська область, з викликом учасників справи.

15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позов не підлягає задоволенню з таких основних підстав. По-перше, прокурор не довів належних підстав для звернення до суду в інтересах держави саме в особі Національної служби здоров`я України.

По-друге, п. 3 Порядку № 545 прямо розрізняє стягнення витрат при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора та стягнення після ухвалення вироку в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У даній справі позов подано вже після ухвалення вироку, однак його подано не закладом охорони здоров`я і не юридичною особою, яка безпосередньо надавала лікування, а прокурором в інтересах держави в особі НСЗУ. По-третє, НСЗУ, за викладеним у самій позовній заяві, повідомила прокуратуру про відсутність у неї повноважень представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, потерпілої від злочину. Відсутність повноважень не є бездіяльністю компетентного органу. По-четверте, у матеріалах кримінального провадження містяться істотні обставини, які прокурор належним чином не врахував: законний представник потерпілого повідомляв про оплату лікування, відшкодування збитків та відсутність матеріальних і моральних претензій, а суди у кримінальному провадженні врахували добровільне та повне відшкодування шкоди потерпілому. По-п`яте, позивач не довів, що сума 49909,27 грн є саме фактичними, невідшкодованими, причинно пов`язаними витратами на лікування саме ОСОБА_2 , а не розрахунковою часткою загальних витрат функціонування медичного закладу. По-шосте, позивач не довів, що заявлена сума не перетинається з витратами, які вже були оплачені відповідачем потерпілій стороні, у зв`язку з чим існує ризик подвійного стягнення.

На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд перевірити наявність належних процесуальних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної служби здоров`я України відповідно до ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Перевірити, чи має прокурор право на подання окремого цивільного позову після ухвалення вироку у цій категорії спорів. Надати оцінку діям прокурора щодо збирання інформації про відповідача, витребування матеріалів кримінального провадження та подання цього позову в контексті дотримання ст. 19 та ст. 32 Конституції України, ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та п. 3 Порядку № 545. У разі встановлення судом, що прокурор діяв за відсутності належних законних підстав, поза межами повноважень або у спосіб, не передбачений законом, врахувати це при вирішенні питання про залишення позову без розгляду або відмову в задоволенні позову. У разі встановлення судом порушень закону в діях прокурора вирішити питання про постановлення окремої ухвали відповідно до ст. 262 ЦПК України. У разі встановлення відсутності належних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Національної служби здоров`я України або відсутності права прокурора на подання такого позову після ухвалення вироку - залишити позов без розгляду. Перевірити, чи був судовий збір фактично сплачений, а у разі його несплати чи наявні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі. У разі розгляду справи по суті - відмовити у задоволенні позовної заяви керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого у повному обсязі.

15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, надання пояснень позивачем, визнання явки представника НЗСУ обов`язковою та перевірку питання судового збору.

15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про витребування доказів щодо розрахунку витрат, джерела фінансування, повноважень НСЗУ та можливих страхових виплат.

23 вересня 2026 року до канцелярії суду від керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури О. Сара надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 49909,27 грн.

28 вересня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення (на відповідь на відзив). після отримання повного тексту позову та відповіді на відзив позиція відповідача не змінилась. Навпаки, повні документи підтвердили, що прокурор: не усунув суперечності між визначенням НСЗУ компетентним позивачем та офіційним твердженням НСЗУ про відсутність відповідного повноваження; не назвав конкретної норми, яка надає НСЗУ право самостійно заявляти саме таку вимогу; не врахував у відповіді на відзив новий конституційно-правовий підхід, сформований Рішенням Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025 та застосований Верховним Судом у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25; не надав правового аналізу різниці між формулюваннями п. 3 Порядку № 545 щодо стягнення при ухваленні вироку та в окремому цивільному провадженні після вироку, хоча після внесення до цього пункту змін постановою КМУ № 868 від 19.09.2012 у зв`язку з прийняттям нового КПК ці різні формулювання були збережені; не пояснив, чому звернення прокурора було «єдиною можливістю», хоча сама лікарня повідомила про готовність підготувати власний цивільний позов; не врахував, що напрям зарахування стягнених коштів до Державного бюджету за ч. 3 ст. 1206 ЦК України сам по собі не визначає НСЗУ належним позивачем; не довів належного віднесення саме 49 909,27 грн до витрат, профінансованих НСЗУ у зв`язку з конкретним медичним випадком; не пояснив різницю між загальним розрахунком 51 576,00 грн, заявленими 49909,27 грн та рештою 1 666,73 грн; не надав вихідних медичних і бухгалтерських документів для перевірки розрахунку відповідно до п. 2 Порядку № 545; не розмежував витрати, понесені державою, медичним закладом, потерпілою стороною та вже компенсовані відповідачем; не надав нових доказів разом із відповіддю на відзив, які усували б зазначені у відзиві доказові недоліки. За таких обставин відповідь на відзив фактично повторює основні положення позовної заяви, але не спростовує ключових заперечень відповідача.

Разом з тим, 28 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі на обґрунтування клопотання від 15 червня 2026 року щодо судового збору.

08 жовтня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про невідкладне вирішення питання щодо судового збору та застосування частини 11 статті 187 ЦПК України, відповідно до якої відповідач просить суд вирішити питання щодо несплати судового збору на належних правових підстав для звільнення позивача від його сплати.

Прокурор у судовому засіданні зазначила, що відповідач у своєму клопотанні про витребування зазначив більше 40 вимог, однак по жодній не надав докази, що останнім вживались заходи по отриманню інформації. Також суд не витребує пояснення, а заслуховую сторін, питання щодо страхових виплат не предметом даного позову. Також, позивач звільнений від сплати судового збору на виконання вимог Закону України «Про судовий збір». Представник НЗСУ виклав позицію щодо своєї участі у своїй заяві. Питання щодо представництва вирішити під час розгляду справи по суті. Щодо вчасності подання відзиву, то це питання не оспорюється прокуром, а також після ознайомлення із відзивом у судовому засіданні, буди надані заперечення на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, в матеріалах справи є його заява про проведення судового засідання за його відсутності. Так, 16 жовтня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він просить суд провести підготовче засідання без його участі, та просить суд вважати, що неявка відповідача у підготовче засідання не є визнанням позовних вимог, відмовою від заперечень, доказів, заяв, клопотань, додаткових письмових пояснень або інших раніше поданих процесуальних документів. До закриття підготовчого провадження просить розглянути та процесуально вирішити всі раніше подані відповідачем заяви та клопотання, у тому числі клопотання від 15 червня 2026 року.

Представник Національної служби здоров`я України в судове засідання не з`явився, однак надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надала до суду письмові пояснення, а також заяву про розгляд справи без участі її представника.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані письмові заяви, суд дійшов таких висновків.

Щодо сплати судового збору при поданні позовної заяви, то суд зазначає таке.

Предметом заявлених позовних вимог у даній справі є відшкодування витрат, понесених Національної служби здоров`я України на стаціонарне лікування потерпілого від злочину особи.

При зверненні прокурора до суду з вимогою майнового характеру, зазначивши, що за подання даної позовної заяви судовий збір не сплачується відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути витрати на стаціонарне лікування потерпілого. Отже, предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Отже, прокурор заявив позов, який не відноситься до жодної категорії осіб, які згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.01.2019 у справі № 462/375/17, у постанові від 19.01.2024 у справі №736/993/24, у постанові від 04.01.2024 у справі №750/10822/23.

За таких обставин у даному випадку відсутні визначені законом підстави для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування витрат, витрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Судом при відкритті провадження у справі помилково у тексті ухвали було зазначено, що судовий збір сплачено, на що також у підготовчому засіданні вказала прокурор, у зв`язку із чим суд вважає за доцільне виправити дану помилку зазначену у ухвалі суду яка є технічною опискою і виключити з мотивувальної частини ухвали посилання на сплату судового збору.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подачі позову становить 3328,00 грн.

Сплата витрат за розгляд справи проводиться за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Одеській області/смт.Сарата/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA118999980313121206000015722, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У відповідності до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу час, достатній для усунення вищезазначених недоліків, а саме: шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків (ч. 12 ст. 187 ЦПК України).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 13 ст. 187 ЦПК України).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, ч.11 ст.187 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня Одеської обласної ради» про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в указаний строк, позовна заява буде повернута і вважатиметься неподаною.

Виправити описку в тексті ухвали судді від 29 травня 2026 року, виключивши з мотивувальної частини «судовий збір сплачено».

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя К. Ю. Рязанова