Постановление суда № 140854978, 21.10.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1395/23

Провадження № 1-кс/702/7/26

У Х В А Л А

21.10.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

обвинувачена ОСОБА_4 ( в режимі відеоконференцзв`язку),

захисник адвокат ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференцзв`язку),

потерпіла ОСОБА_6 не з`явилася,

представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище заяву захисника адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Христинівського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №12021250320000936, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 06.09.2021 (справа №706/1395/23, провадження №1-кп/706/25/26),

в с т а н о в и в:

На адресу Монастирищенського районного суду Черкаської області в порядку ст. 34 КПК України 12.10.2026 надійшла заява захисника ОСОБА_5 про відвід судді Христинівського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №12021250320000936, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 06.09.2021, справа №706/1395/23, провадження №1-кп/706/25/26, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України.

Підставою для відводу заявник вважає те, що головуючий суддя ОСОБА_8 під час судового розгляду неодноразово проявляв необ`єктивність та упередженість і, замість створення необхідних умов для реалізації прав, перешкоджав стороні захисту реалізувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, водночас надавав перевагу прокурору та представнику потерпілої, проявляв до них свою прихильність.

Зокрема, 14.05.2026 за клопотанням захисника у суді проводився допит свідків захисту. Будучи обізнаним про предмет допитів і розуміючи, що показання свідків спростовують обвинувачення, суддя чинив психологічний тиск на свідків, щоб вони відмовились від дачі показань, заважав захиснику спокійно їх допитувати і не дозволяв поставити частину питань, перебивав свідків, чим перешкоджав їм вільно давати показання.

Задовольняючи заперечення прокурора, суддя, не повідомивши причини, зняв питання захисника, чим свідомо намагався добитися того, щоб свідки відмовилися від дачі показань про обставини, які виключають кримінальну відповідальність ОСОБА_4 і підлягають обов`язковому доказуванню у кримінальному провадженні.

Клопотання захисника про додаткове дослідження у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, що не досліджувалися у попередніх судових засіданнях, і допит експертів, які в суді не допитувались, суддя зняв з розгляду як таке, що подане не у письмовій формі.

Подане 03.06.2026 через «Електронний суд» захисником клопотання головуючий суддя не оголосив, не надав захиснику можливості навести свої доводи і аргументи щодо нього, а, з`ясувавши, що прокурор і представник потерпілої не ознайомлені з поданим клопотання, судове засідання у справі відклав.

У судовому засіданні 23.06.2026 суддя погодився із позицією прокурора і представника потерпілої та без наведення обґрунтувань постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заявленого 03.06.2026 захисником клопотання.

Захисник стверджує, що під час обговорення клопотання суддя висловив свою оцінку доказам, що є неприпустимим на стадії судового розгляду.

Окрім того, у судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2026, суддя проявляв свої емоції, вирішуючи питання про можливість переходу до стадії судових дебатів, на клопотання захисника надати час для підготовки до виступу, висловився, що захисник не обізнаний з нормами КПК України.

Після оголошення 23.06.2026 про перехід до судових дебатів, обвинувачена через підсистему «Електронний суд» подала клопотання про доповнення своїх показань, під час вирішення якого суддя емоційно та упереджено зауважив, що сторона захисту явно затягує розгляд справи.

Також, як на підставу для відводу судді захисник посилається на те, що обвинувальний акт у справі затвердила прокурор ОСОБА_9 , яка 04.07.2024 призначена на посаду судді Христинівського районного суду Черкаської області та є колегою головуючого судді ОСОБА_8 , а його дружина ОСОБА_10 входила до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та очолює Христинівський відділ Уманської окружної прокуратури.

Існування цих обставин, на думку захисника, свідчать, що суддя зацікавлений у результатах розгляду справи.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав подану заяву про відвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №12021250320000936, відомості про яке внесені 06.09.2021, посилаючись на наведені у датованій 29.07.2026 заяві.

Додатково захисник пояснив, що справа перебуває у провадженні суду з листопада грудня 2023 року, він у статусі захисника обвинуваченої у ній бере участь з 17.04.2026.

Підстави для відводу, на його переконання, виникли у судових засіданнях, які відбулися 14.05.2026, коли суд допитував свідків, 23.06.2026, коли розглядалося клопотання захисника про дослідження матеріалів кримінального провадження та допит експертів, та 14.07.2026 і 29.07.2026, коли вирішувалося клопотання про надання додаткових показів обвинуваченою.

Про те, що дружина судді входить до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, стороні захисту було відомо іще під час досудового розслідування, а ОСОБА_9 суддею призначена уже під час здійснення суддею ОСОБА_8 провадження у справі щодо ОСОБА_4 .

Обвинувачена ОСОБА_4 заяву свого захисника підтримала, просила її задовольнити. Додатково зазначила, що упереджені дії судді стали підставою для заміни нею захисника, оскільки адвокат ОСОБА_11 від функції її захисту відмовився з причин того, що суддя повідомив йому про результат розгляду справи.

Прокурор ОСОБА_3 вважає, що підстави для відводу судді відсутні, його дружина ОСОБА_10 фактично процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні не здійснювала, а лише входила до складу групи прокурорів.

Призначення ОСОБА_9 суддею Христинівського районного суду Черкаської області не дає підстав для висновку, що вона має особистий інтерес у кримінальному провадженні і, у зв`язку із цим, впливає на дії та рішення судді ОСОБА_8 .

Інші наведені у заяві обставини в понятті процесуального закону підставами для відводу судді не являються.

Заслухавши позиції обвинуваченої та її захисника, прокурора, дослідивши заяву та матеріали кримінального провадження в розрізі вирішуваної заяви про відвід судді, суд приходить до таких висновків і такого рішення.

Частиною 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою суду. Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006) орієнтують на те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

В той же час, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Тобто, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Отже, відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Суд вважає відвід необґрунтованим, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.

За результатами дослідження заявленого відводу, заслуховування учасників судового провадження, суд доходить до висновку, що більша частина доводів сторони захисту зводиться до незгоди з процесуальним рішеннями, які прийняті судом під головуванням судді ОСОБА_8 , та способом, в який ці рішення оголошувалися.

Однак незгода з процесуальним рішенням не може свідчити про його упередженість чи необ`єктивність та бути підставою для відводу. Перевірка доводів сторони захисту, які потребують оцінки процесуальних рішень суду першої інстанції, та визначення впливу таких рішень на повноту, об`єктивність та рівність судового процесу, є завданням судового провадження з перегляду судових рішень і не може здійснюватися в межах правового інституту відводу.

Тому, якщо сторона захисту не згодна з діями і рішеннями судді щодо додаткового дослідження доказів, допиту експертів, доповнень обвинуваченою своїх показань, то це не позбавляє сторону захисту можливості обстоювати цю позицію в судовому провадженні з перегляду судового рішення в межах цього кримінального провадження, у тому числі шляхом подання апеляційної скарги на остаточне судове рішення та включення до цієї скарги заперечень на ухвалу суду. Однак використання для цих цілей інституту відводу суперечить правовій меті та призначенню цього процесуального механізму.

Крім іншого, як зафіксовано у протоколі судового засідання від 14.07.2026 та зазначено у заяві про відвід, 23.06.2026 суд перейшов до стадії судових дебатів і надав сторонам можливість до них підготуватися.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Частиною третьою ст. 363 КПК України передбачено, що після з`ясування всіх обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, а також вирішення клопотань сторін, суд постановляє ухвалу про перехід до судових дебатів.

Судові дебати є самостійною частиною розгляду кримінального провадження, їх основу складають промови учасників судового розгляду, в яких вони дають оцінку діям обвинуваченого, аналізують досліджені в суді докази, висловлюють висновки щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого, кваліфікації дій, міри покарання, вирішення цивільного позову та інших питань, що повинен вирішити суд при постановленні вироку.

З огляду на вкладене та враховуючи положення ст. 364 КПК України, під час судових дебатів, крім промов учасників судового провадження, будь-яких інших процесуальних дій, за винятком рішення про відновлення з`ясування обставин, чинним законодавством не передбачено. Стадія судових дебатів не передбачає розгляду клопотань та заяв, зокрема про відвід суддів (постанова Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 477/2923/14-к).

За наведеного, заява про відвід судді подана з порушенням визначеного нормами процесуального закону порядку.

Також, вирішуючи заяву про відвід судді ОСОБА_8 , суд встановив, що 26.12.2023 захисником обвинуваченої адвокатом ОСОБА_11 заявлений відвід головуючому судді ОСОБА_8 з підстав того, що суддя є уродженцем села Попудня Уманського (колишнього Монастирищенського) району Черкаської області і з сім`єю потерпілого проживав у цьому селі. Заразом захисник зазначав, що суддя не може розглядати справу, оскільки його дружина ОСОБА_10 входила до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021250320000936.

Постановленою 28.02.2024 ухвалою Маньківський районний суд Черкаської області під головуванням судді ОСОБА_12 у задоволенні заяви про відвід за наведених підстав відмовив.

Отже, входження дружини головуючого судді до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, як підстава для відводу, вирішене іще до початку розгляду справи по суті.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку, що стороною захисту не доведено наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для відводу судді, у зв`язку з чим у задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №12021250320000936 (справа №706/1395/23, провадження №1-кп/706/25/26) слід відмовити.

Керуючись ст. 75-76, 80-82, 350, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді Христинівського районного суду Черкаської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №12021250320000936, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 06.09.2021, справа №706/1395/23, провадження №1-кп/706/25/26, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України - відмовити.

Оскарження ухвали діючим законодавством не передбачено.

Суддя ОСОБА_13