№ 140848735, 21.10.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1563/26

Номер провадження 3/350/299/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

23.09.2026 на розгляд Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №776920 від 20 вересня 2026 року, ОСОБА_1 20 вересня 2026 року о 18 год 49 хв у селищі Брошнів-Осада, вул. 22 Січня, керував транспортним засобом, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав. Не заперечував, що 20 вересня 2026 року керував транспортним засобом Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Пояснив, що того дня разом зі своєю дитиною перебував на святкуванні дня селища, після завершення якого вони поверталися додому. Стверджував, що алкогольних напоїв не вживав, оскільки мав намір керувати автомобілем. За його словами, під час святкування він пив лише безалкогольне пиво.

Зазначив, що саме вживання безалкогольного пива могло бути причиною того, що працівники поліції під час спілкування з ним відчули запах, схожий на запах алкогольного напою. Також пояснив, що на момент зупинки транспортного засобу він поспішав додому, оскільки його дитина хворіла та потребувала належного догляду.

ОСОБА_1 ствердив, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу. Не заперечував, що від запропонованого огляду на місці зупинки відмовився.

Водночас зазначив, що після спілкування з працівниками поліції та з`ясування правових наслідків відмови від проходження огляду він усвідомив, що така відмова може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності незалежно від фактичного стану сп`яніння. У зв`язку з цим, бажаючи підтвердити, що на момент керування транспортним засобом не перебував у стані алкогольного сп`яніння, він самостійно звернувся до спеціалізованого медичного закладу - наркологічного диспансеру, де пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння. Забір біоматеріалу відбувався через 2.5 год., однак у цьому нема його вини, оскільки він не міг відразу провести оплату за проведення аналізу. Також не зміг відразу здати біоматеріал та вимушений був випити води та очікувати позивів для його здачі. За результатами проведеного медичного огляду стану алкогольного сп`яніння у нього не встановлено. Зазначив, що отриманий результат був негативним, а отже підтвердив, що він перебував у тверезому стані. Просив не притягувати його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №776920 від 20.09.2026, згідно з яким 20 вересня 2026 року о 18 год. 49 хв. у селищі Брошнів-Осада на вул. 22 Січня ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7918488 від 20.09.2026, згідно з якою 20 вересня 2026 року о 18 год. 49 хв. у селищі Брошнів-Осада на вул. 22 Січня ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України. У зв`язку з цим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а.с.2);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.09.2026, відповідно до якого працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. У графі щодо результатів огляду зазначено, що водій від проходження огляду відмовився (а.с. 3);

- направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 20.09.2026 о 19 год. 00 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу для проходження відповідного огляду (а.с.4);

- відомості щодо посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , відповідно до яких останній має право керування транспортними засобами категорій В1, В, С1, С. Посвідчення водія видане 02.09.2017 та є чинним до 02.09.2047 (а.с. 5);

- рапорт працівника поліції на ім`я начальника відділення поліції №2 (селище Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області від 20.09.2026, у якому зазначено, що 20 вересня 2026 року о 18 год. 55 хв. до відділення поліції надійшов електронний рапорт щодо порушення Правил дорожнього руху в селищі Брошнів-Осада на вул. 22 Січня. Відомості про реєстрацію та опрацювання повідомлення щодо порушення Правил дорожнього руху за ЄО №4602 від 20.09.2026 (а.с.6);

- відеозаписи на оптичному диску DVD+R (а.с. 8), на яких зафіксовано:

1. факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- дії працівників поліції щодо з`ясування обставин події, встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який не був пристебнутий ременем безпеки, а також виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння;

- процедура пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, його відмова від проходження такого огляду, а також подальші дії працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови.

На підтвердження своєї невинуватості ОСОБА_1 надав суду пояснення, викладені вище, в яких не заперечував факту керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду на місці зупинки, однак зазначав, що така відмова була зумовлена необхідністю терміново повернутися додому з хворою дитиною.

Крім того, ОСОБА_1 додав результат токсикологічного дослідження №1674 початок аналізу 23.09.2026 о 12:37 ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого не виявлено етанол.

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що визначення суті правопорушення та його ідентифікація як кримінального правопорушення здійснюється не тільки з врахуванням того, що таке правопорушення відноситься до кримінального права у правовій системі держави, а і з урахуванням правової природи порушення, його характеру і ступеню суворості покарання, яке може понести правопорушник (справа "Озтюрк проти Німеччини", "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства").

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 19.12.2021 у справі № 487/4245/18 зазначив, що визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності.

При цьому, Європейський суд зазначав про те, що санкція у виді позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності».

Отже, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, необхідно прийти до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносити у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то визначені склади об`єктивної сторони даного правопорушення полягають у :

- керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом в стані іншого сп`яніння;

- керуванні транспортним засобом під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння;

- передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває під впливом таких лікарських препаратів;

- відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України спеціальний водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом в стані сп`яніння або відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом п.1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення відповідної категорії.

Згідно із п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 № 4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП є керування транспортним засобом водієм в стані сп`яніння або його відмова від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Суд звертає увагу, що у цій справі ОСОБА_1 інкримінується одна із самостійних форм об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення суду необхідно встановити, чи керував він транспортним засобом, чи існували передбачені законом підстави для проведення його огляду на стан сп`яніння та чи відмовився він від проходження такого огляду.

ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. У судовому засіданні пояснив, що 20 вересня 2026 року разом із дитиною перебував на святкуванні, після якого вони поверталися додому. Стверджував, що алкогольних напоїв не вживав, пив лише безалкогольне пиво, від якого, на його думку, працівники поліції могли відчути запах, схожий на запах алкоголю. Вважає, що оскільки фактично перебував у тверезому стані, то підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає.

Однак доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не спростовують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та підлягають оцінці з урахуванням сукупності досліджених судом доказів.

Зокрема, обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджуються такими матеріалами справи:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №776920 від 20.09.2026, згідно з яким 20 вересня 2026 року о 18 год. 49 хв. у селищі Брошнів-Осада на вул. 22 Січня ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України;

постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7918488 від 20.09.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.09.2026, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку з його відмовою;

направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 20.09.2026 о 19 год. 00 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу для проведення відповідного огляду.

рапортом працівника поліції від 20.09.2026, у якому зазначено, що під час патрулювання у селищі Брошнів-Осада на вул. 22 Січня працівниками поліції виявлено порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , який керував автомобілем Mercedes-Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

При цьому сам ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечив факту керування транспортним засобом та відмови від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан алкогольного сп`яніння. Причиною такої відмови назвав необхідність терміново повернутися додому з хворою дитиною.

Суд ураховує наведені пояснення ОСОБА_1 , однак зазначає, що обов`язок водія пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння прямо передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України.

Вказаний обов`язок виникає за наявності законних підстав для проведення огляду та не залежить від суб`єктивної впевненості водія у власному тверезому стані.

Тому посилання ОСОБА_1 на те, що він не вживав алкогольних напоїв, а пив лише безалкогольне пиво, саме по собі не спростовує обставин відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд також бере до уваги, що виявлені працівниками поліції ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та порушення мови, відповідно до складених ними адміністративних матеріалів стали підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

При цьому для кваліфікації дій особи за ознакою відмови від проходження огляду не вимагається доведення фактичного перебування водія у стані алкогольного сп`яніння, оскільки така відмова є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо доводів ОСОБА_1 про необхідність терміново повернутися додому у зв`язку з хворобою дитини, суд зазначає, що такі обставини можуть пояснювати мотиви його поведінки, однак самі по собі не звільняють водія від установленого законом обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння на законну вимогу працівника поліції.

Матеріали справи не містять документального підтвердження наявності на момент події таких невідкладних обставин, які об`єктивно унеможливлювали б проходження ОСОБА_1 запропонованого огляду.

Доводи ОСОБА_1 про те, що після оформлення адміністративних матеріалів він самостійно звернувся до спеціалізованого медичного закладу, де пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого перебування у стані сп`яніння не встановлено суд оцінює критично, і вважає результат токсилогічного дослідження № 1674 від 02.10.2026 неналежними доказом , який не спростовує винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.5 ПДР, оскільки таве дослідження відбулося з цого власної ініціативи а не за направленням працівника поліції, а також, забір біоматеріалу відбувся 20.09.2026 о 21. 30 хв., а правопорушення вчинено о 18 год.49 хв. 20.09.2026. Тобто забір біоматеріалу відбувся більше як через дві години з моменту вчинення правопорушення, що є порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 інкримінується не керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Підтверджений належним медичним документом факт відсутності алкогольного сп`яніння під час подальшого самостійного звернення до медичного закладу не спростовує факту попередньої відмови від проходження огляду, запропонованого працівниками поліції.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом та маючи ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Застосовуючи стягнення, враховую характер вчиненого правопорушення та особу яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан та обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. З врахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті інкримінованих йому правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

V. Вирішення питання судових витрат.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст . 130, 279, 283 КУпАП, -

постановив :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф сплатити на рахунок: UA148999980313070149000009001; отримувач коштів: ГУК в Iвано-Франківській області 21081300; код отримувача: ЄДРПОУ 37951998; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: