Решение № 140848615, 21.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4909/26

Провадження № 2/345/3321/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

21.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача за кредитним договором № 3715671 від 01.06.2023 в загальному розмірі 117196,20 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі Товариство) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3715671 (надалі Договір), відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 15300 грн. (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.2 договору). Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме: повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

21.02.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №21/02/2024. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3715671 від 01.06.2023.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становила 87209,18 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн.; заборгованість за процентами 71909,19 грн.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 364 днів. Дата надання кредиту 01.06.2023. Дата погашення кредиту 30.05.2024. Відповідно до п. 1.4.1. кредитного договору стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Враховуючи вищевикладене, станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 117196,2 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн. та заборгованість за процентами 101896,21 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 23). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 02.09.2026 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що міститься банківську таємницю.

18.09.2026 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувані докази (а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 23.09.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, відповідача викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча був повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не подав, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

01.06.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3715671 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 15300,00 грн. строком на 364 дні (п. 1.2, 1.3). Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В415.

Згідно з п. 1.4 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується на таких умовах.

Відповідно до 1.5 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 35611,18% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 35611,18% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 126684,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 126684,00 грн. (п. 1.6 договору).

Крім того, 01.06.2023 відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором А927 підписав Паспорт споживчого кредиту (Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), в якому містять основні умови кредитування, які відповідають тим, що зазначені у кредитному договорі.

Згідно з листом ТОВ «УПР» за вих. №1-1408 від 14.08.2026 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було повідомлено про перерахування та зарахування коштів, а саме: 01.06.2023 на суму 15300,00 грн. на карту № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист від 02.09.2026, в якому зазначило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та на неї 01.06.2023 зараховано кошти у розмірі 15300,00 грн., що підтверджується випискою за договором б/н за період з 01.06.2023 по 06.06.2023 (а.с. 17-18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 3715671 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2023 станом на 21.02.2024 у ОСОБА_1 була наявна заборгованість у розмірі 87209,18 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн.; заборгованість за процентами 71909,19 грн.

21.02.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №21/02/2024, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 3715671 від 01.06.2023 у розмірі 87209,18 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 3715671 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.06.2023 за період з 22.02.2024 по 30.05.2024 заборгованість становить 117196,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн. та заборгованість за процентами 101896,21 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 01.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладеного кредитний договір № 3715671, що не заперечується останнім.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов договору, з якими він погодився, що підтвердив своїм підписом у виді одноразового ідентифікатора.

Разом з тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором, яка складає 117196,20 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн. та заборгованість за процентами 101896,21 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування ним наданими йому позикодавцем кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.

А тому, враховуючи правомірність набуття позивачем права вимоги за спірним договором, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови договору про споживчий кредит № 3715671 від 01.06.2023, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовна заява ТзОВ «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обґрунтованою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 117196,20 грн.

Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при поданні позову судовий збір в сумі 2662,40 грн. (а.с. 6).

Зокрема, частиною другою вказаної статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19).

Відповідачем не подано ніяких заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт наданих послуг № 885 від 07.08.2026, детальний опис наданих послуг від 07.08.2026, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю та ордер від 02.07.2025.

Оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 8000,00 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 1048, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 3715671 від 01.06.2023 у розмірі 117196 (сто сімнадцять тисяч сто дев`яносто шість) гривень 20 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту 15299,99 грн. та заборгованість за процентами 101896,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 8000 (вісім тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя: