Решение № 140839419, 22.10.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Справа № 640/17079/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №640/17079/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним видане ГУ ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 80182-3313-2615, відповідно до якого ОСОБА_1 нарахована сума податкового зобов`язання за податковий період 2020 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 2787,46 грн;

- скасувати видане ГУ ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 80182-3313-2615, відповідно до якого ОСОБА_1 нарахована сума податкового зобов`язання за податковий період 2020 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 2787,46 грн.

Вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 не володіє жодними зареєстрованими речовим правами на земельну ділянку за адресою знаходження вищезазначених нежитлових приміщень, які є вбудованими в житловий будинок. Тобто, відповідно до оскаржуваного ППР ОСОБА_1 нараховано податкове зобов`язання по сплаті земельного податку за фактом належності йому на праві власності нежитлових приміщень, а не земельної ділянки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що долучено до матеріалів справи.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Сумському окружному адміністративному суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Сумського окружного адміністративного суду Глазьку С.М.

Ухвалою суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження судді Глазька С.М.

Ухвалою суду від 22.04.2025 замінено відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 394/2026 від 19.05.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 № 24-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Восьмого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 2578 від 28.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 640/17079/20.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., ухвалою суду від 29.05.2026 суддею Шаповалом справу прийнято до свого провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 80182-3313-2615, відповідно до якого ОСОБА_1 нарахована сума податкового зобов`язання за податковий період 2020 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 2787,46 грн та повідомлення-рішення від 07.04.2020 № 80182-3313-2615, відповідно до якого ОСОБА_1 нарахована сума податкового зобов`язання за податковий період 2020 рік за платежем: земельний податок з фізичних осіб в сумі 2787,46 грн.

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, а справляння плати за землю розділом XII "Податок на майно" Податковим кодексом України.

Згідно вимог ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Так, відповідно до ст.ст. 269, 270 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до вимог п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК України.

Статтею 120 Земельного кодексу визначено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони позміїрені. без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПК України).

Згідно з п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб відповідно до п. 286.6 ст. 286 ПК України.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення ст. 377 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. 287.8 ст. 287 ПК України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, у разі придбання будівлі або споруди на підставі цивільно - правової угоди, фізична особа (фізична особа - підприємець) повинна з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташована така будівля (споруда, її частина), з урахуванням площі прибудинкової території.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року справа № 21-775а15.

Відповідно до ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-VІ (із змінами та доповненнями) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. 1 і 2 частини першої ст. 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Як встановлено судом, за позивачем на підставі договору купівлі - продажу від 07.06.2007 № 11-1575 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційна площа земельної ділянки складає 0,0014 га. (14 кв.м.).

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належать нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційна площа земельної ділянки складає 0,0014 га. (14 кв.м.), що обліковується за позивачем.

Враховуючи вищевикладене позивача було взято на облік, як платника плати за землю з фізичних осіб за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 8000000000:91:157:0024.

Пунктом 287.6 ст. ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто, фізична особа-власник приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Отже, оскільки позивач є власником нежитлового приміщення, за земельну ділянку під яким відповідачем нараховано земельний податок, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5_2 ст. 5 ПК України обов`язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищенаведене, та, зокрема, приписи ст. 206 Земельного кодексу, а саме, що використання землі в Україні є платним, позивач, що є власником нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , пропорційна площа земельної ділянки складає 0,0014 га. (14 кв.м.) повинен з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташована така будівля (споруда, її частина), з урахуванням площі прибудинкової території.

Судом встановлено, що відповідачем розрахунок податку на землю було проведено наступним чином: 14x2690,92x3,0x1,3x1,249x1,433x1,06х1%=2787,46 грн, де: 14 кв. м. - площа земельної ділянки; 2690,92 грн за 1 кв. м. - базова вартість 1 кв. м. території в межах економіко - планувальної зони (Рішення Київської міської Ради від 03.07.2014р. № 23/23, введено в дію з 01.07.2015 Рішенням Київської міської ради від 10.12.2014 № 565/565);

З - коефіцієнт на функціональне використання землі (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016р. № 489 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" із змінами та доповненнями в редакції Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018.

№ 162 "Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів";

1,3 - узагальнюючий локальний коефіцієнт на місцезнаходження земельної ділянки (Рішення Київської міської Ради від 03.07.2014 № 23/23 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва");

1,249 - коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 № 6-28-0.22-215/2-15 та ст. 289 ПКУ;

1,433 - коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 № 6-28-0.22-201/2-16 та ст. 289 ПКУ;

1,06 - коефіцієнт індексації грошової оцінки, відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 № 22-28-0.22-443/2-16 та ст. 289 ПКУ;

1 - коефіцієнт індексації грошової оцінки (відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого витягом з листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель");

1% - ставка земельного податку (відповідно до таблиці 1 до додатку 3 Положення "Про плату за землю в місті Києві» затвердженого Рішенням Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" від 23.06.2011 № 42/5629 із змінами та доповненнями у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974).

Дане податкове повідомлення-рішення було направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер поштового відправлення 0100177810422) на адресу: АДРЕСА_2 та відповідно до відмітки пошти було вручено адресату 25.05.2020 (вкладено до особової скриньки).

З огляду на викладене, Суд приходить до висновку, що відповідачем у відповідності до п.п. 286.1, 286.5 ст.286, ст.274, ст.276 ПК України та з урахуванням п.3 Положення "Про плату за землю в місті Києві" затвердженого Рішенням Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" від 23 червня 2011 року № 242/5629 (в редакції Рішення КМР від 28.01.2015 № 58/923) із змінами та доповненнями за 2016 р. цілком правомірно та обґрунтовано нараховано позивачу земельний податок.

Відтак, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал