Решение № 140835448, 08.10.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/6977/26

Провадження №2/523/5093/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за переплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надміру виплачену пенсію за період з 17.11.2025 року по 31.01.2026 року в розмірі 1435,93 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058.

З 01.03.2025 розмір призначеної місячної пенсії в результаті проведеного масового перерахунку «Індексація заробітку» склав 3038,00 грн. До складу пенсії увійшла доплата особам, яким не виповнилося 70 років, у розмірі 677,00 грн.

В січні 2026 року при опрацюванні списків працюючих пенсіонерів було встановлено факт працевлаштування ОСОБА_1 з 17.11.2025, у зв`язку з чим він втратив право на доплату особам, якім не виповнилося 70 років. В результаті проведеного перерахунку пенсії у зв`язку з працевлаштуванням розмір пенсії з 17.11.2025 склав 2361,00 грн. Таким чином, по о/р № НОМЕР_1 виникла переплата пенсії у сумі 1435,93 грн за період з 17.11.2025 по 31.01.2026. Переплату пенсії прийнято на облік та винесено рішення від 03.02.2026 № 443, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом № 1500-0405- 8/17884 від 05.02.2026.

Станом на теперішній час переплата пенсії не погашена утримання переплати пенсії від ОСОБА_1 не отримано.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 07.05.2026 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності.

Позивачем, у зв`язку з неповідомленням ОСОБА_1 про працевлаштування, прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік №443 від 03.02.2026 року. У вказаному рішенні встановлено, що сума переплати становить 1435,93 грн й утворилась за період з 17.11.2025 року по 31.01.2026 року.

05.02.2026 року ГУ ПФ України в Одеській області надіслало на адресу ОСОБА_1 лист за вих. № 1500-0405-8/17884, в якому останньому запропоновано надати згоду на утримання переплати з пенсії або повернути суму переплати пенсії на рахунок Пенсійного фонду України, в сумі 1435,93 грн за період з 17.11.2025 року по 31.01.2026 року.

Відповідно до копії протоколу розрахунку боргу ОСОБА_1 за період з 17.11.2025 року по 31.01.2026 року (індивідуальний перерахунок) переплата становить 1435,93 грн.

Станом на дату ухвалення рішення переплата не погашена та згоди на утримання переплати від ОСОБА_1 не отримано.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За загальним правилом (частина 1 статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 3 частини другої статті 16 цього Закону передбачено, що застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Приписами статей 1, 14 Закону визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.

Відповідно до положень статті 102 Закону «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, у разі працевлаштування / звільнення особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів з дня працевлаштування / звільнення надається органу, що призначає пенсію, заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3), та за відсутності в органу, що призначає пенсію, документів, які підтверджують факт працевлаштування / звільнення, документи, які підтверджують, що особа працює/ не працює, зазначені у пункті 2.21 цього розділу.

Згідно з абзацом другим пункту пунктом 2.21 цього Порядку, у разі працевлаштування (початку діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) після призначення пенсії особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату працевлаштування (початок діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), вид зайнятості (укладення трудового договору, цивільно-правового договору, реєстрація як фізичної особи - підприємця, провадження незалежної професійної діяльності) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених сум пенсій, є допущення зловживань з боку пенсіонера (зокрема, неповідомлення про працевлаштування, реєстрацію як фізична особа-підприємець) або подання страхувальником недостовірних даних, що призвело до виплати сум пенсії в більшому розмірі, ніж потрібно було.

Позивачем, на підтвердження доводів щодо працевлаштування відповідача надано розпорядження про перерахунок пенсії від 23.01.2026 року де є запис про те, що ОСОБА_1 працює. Жодних інших доказів, щодо факту працевлаштування відповідача, суду не надано.

Таким чином, суду не надано жодних доказів працевлаштування відповідача, разом з цим, суд враховує наступне.

Стаття 626 Цивільного кодексу України, визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що цивільно-правові угоди регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові договори регулюються Кодексом законів про працю України.

Цивільно-правові договори укладаються про виконання певної роботи, яку працівник виконує самостійно і вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцією), тож цивільно-правовий договір розрахований на однократне застосування.

Основними ознаками цивільно-правового договору (угоди) є: - суб`єктами правовідносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; - предмет договору - результат виконання робіт; - правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором; - відносини між сторонами наказами не регулюються; - учасник угоди сам регулює процес виконання робіт; - оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт; - правові відносини регулюються нормами цивільного права.

За зобов`язаннями, які виникають із цивільно-правових угод не сплачуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та не заноситься запис до трудової книжки про прийняття на роботу.

Таким чином, припускаючи, що відповідач працевлаштований, суду не надано доказів, що останній входить до будь-якого складу трудового колективу працівників та підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, тому Головне управління пенсійного фонду дійшло помилкового висновку про працевлаштування відповідача, як підставу повернення раніше виплачених сум пенсії.

До того ж, зловживання пенсіонера може проявлятися у поданні ним органу Пенсійного фонду завідомо недостовірних відомостей із метою отримання пенсійних виплат у розмірі більшому від того, що передбачений Законом, однак при розгляді цієї справи таких обставин не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що доказів того, що відповідач був прийнятий на роботу (працевлаштований), надавав будь-які послуги та отримував заробітну плату або будь-які інші фінансові виплати, матеріали справи не містять, а позивачем при прийнятті рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік №443 від 03.02.2026 року не було перевірено ці обставини та не доведено наявності підстав для прийняття рішення, що позбавляє особу на гарантоване пенсійне забезпечення.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, позивачем не доведено факту безпідставності отримання пенсійного забезпечення, у зв`язку з чим відповідно до статті 1212 ЦК України, зазначена сума поверненню не підлягає.

Зважаючи на те, що наданими позивачем доказами не підтверджується ні факт працевлаштування відповідача, ні факт зловживання ним своїми правами чи обов`язками, ні факт подачі ним недостовірних даних до ПФУ, які призвели до надмірної виплати останньому пенсії, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання вказаного позову до суду слід залишити за позивачем.

На підставі ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 133, 141, 223, 247, 263-265, 277-279, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів за переплату пенсії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення виготовлено 08.10.2026 року.

Суддя О.М.Боков