Решение № 140823677, 21.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10592/26

Провадження № 2-а/344/132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Атаманюка Б. М.

секретаря Бурянної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 04.06.2026 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16.06.2026 адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк для виправлення недоліків позовної заяви.

18.06.2026 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.06.2026 відкрито спрощене провадження в справі.

Ухвалою суду від 08.10.2026 у справі залучено у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2026р. інспектором Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Ковбасюк Олегом Володимировичем винесено стосовно ОСОБА_1 постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП України. У постанові відповідач стверджує, що позивачем порушено п. 11 ПДР. Позивач вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так, позивач звертає увагу суду на те, що дана ділянка дороги позначена дорожнім знаком 5.20.1 і позначає початок додаткової смуги руху на підйомі або смуги гальмування в одному або різних рівнях. Також там є розмітка 1.8 (широка переривчаста лінія), що позначає межу між основною смугою руху і смугами гальмування чи розгону (на перехрестях, перехрещеннях доріг на різних рівнях, у зоні автобусних зупинок тощо). Ділянка дороги, на яку позивач на думку інспектора поліції мав би перелаштуватись, є смугою гальмування, а не додатковою смугою для руху. Також те, що це «смуга гальмування» вказує той факт, що там є перехрещення з основною дорогою. В ПДР, а саме п 11.2 на який посилається інспектор поліції, чітко вказано, що вимога рухатись праворуч застосовується на дорогах, які мають дві або більше смуг для руху в одному напрямку. Оскільки даний елемент дороги не є «смугою для руху в одному напрямку», а «смугою гальмування», позивач не зобов`язаний був на неї перелаштовуватись з основної смуги для руху. Також позивач вказує, що не мав наміру повертати, а продовжував рух прямо, а тому не було підстав для зміни смуги руху. Окрім того, вважає, що відповідачем винесено оскаржувану постанову із істотним порушенням його прав, зокрема, постанову винесено «на місці вчинення правопорушення», позивач не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП України (подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо).

На підставі наведених обставин, позивач просить суд: постанову відповідача від 21.05.2026р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП України, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього - закрити.

Представник співвідповідача у справі - Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області скористався правом подання відзиву на позовну заяву в якому щодо задоволення позову заперечив, суду пояснив, що 21.05.2026 о 12:24 Позивач, керуючи транспортним засобом марки FORD FUSION, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автошляху Н-24 Благовіщенське-Миколаїв 32 км Кіровоградської області, рухався в крайній лівій смузі дороги, яка має дві полоси в одному напрямку, при вільній правій, чим порушив п. 11 ПДР України порушення розташування транспортних засобів на дорозі, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає винесену постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП - законною та обґрунтованою, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч.2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 11.1. ПДР кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Пункт 11.2 розділу 11 ПДР «Розташування транспортних засобів на дорозі» встановлює, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відповідно до п. 11.5 розділу 11 ПДР «Розташування транспортних засобів на дорозі»: на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи: зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, технічний засіб, ким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що 21.05.2026 року інспектором Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Ковбасюком Олегом Володимировичем винесено постанову серії ЕНА № 7233110 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на суму 510 грн. Відповідно до зазначеної постанови 21.05.2026 о 12:24 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки FORD FUSION, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автошляху Н-24 Благовіщенське-Миколаїв 32 км Кіровоградської області, рухався в крайній лівій смузі дороги, яка має дві полоси в одному напрямку, при вільній правій, чим порушив п. 11 ПДР України порушення розташування транспортних засобів на дорозі, і таким чином скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

До позовної заяви позивачем долучено зображення з карти «Coogle Maps» та фото вказаної ділянки дороги. При дослідженні ділянки дороги за фото наданими позивачем, із співставленням даних із сайту «Coogle Maps», на які посилається позивач, встановлено, що на даній ділянці дороги після проїзду мосту р. Деренюха наявна додаткова смуга руху, яка позначена розміткою 1.8. Тобто, по ходу руху автомобіля позивача, після проїзду моста, одна полоса для руху переходить у дві, що позначається дорожнім знаком 5.20.1. «Початок додаткової смуги». Вказаний дорожній знак інформує про початок додаткової смуги руху на підйомі або смуги гальмування.

Про наявність вказаного дорожнього знаку та розмітки позивач також зазначає у позові, що в сукупності доказів вважається встановленим.

Слід враховувати, що знак 5.20.1 «Початок додаткової смуги руху» сам по собі не зобов`язує кожного водія обов`язково зайняти крайню праву смугу, оскільки він є інформаційно-вказівним. Він лише інформує про появу додаткової смуги руху праворуч (на підйомі або як смуги гальмування).

У ПДР України існують два правила, коли водій зобов`язаний перестроїтися на праву смугу після дорожнього знаку 5.20.1.

У першому випадку, якщо всередині знака 5.20.1 зображено наказовий знак 4.12 «Обмеження мінімальної швидкості». У такому разі водій транспортного засобу, який через технічні характеристики або стан не може продовжувати рух по основній (лівій) смузі із зазначеною на знаку швидкістю або більшою, зобов`язаний перестроїтися на додаткову праву смугу руху. Вказані умови в даній справі не застосовуються.

Другий випадок пов`язаний із загальним правилом розташування транспортних засобів на дорозі, та стосується саме спірної між сторонами ситуації.

Так, водію інкримінується порушення п. 11. ПДР, підпункт 11.2 якого визначає, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Таким чином, з досліджених доказів та аналізу ПДР України слідує висновок, що позивач після проїзду дорожнього знаку 5.20.1 «Початок додаткової смуги руху» та з урахуванням наявності справа початку дорожньої розмітки 1.8 (широка переривчаста лінія), а також з урахуванням відсутності перешкоди з права повинен був рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, тобто, зайняти крайню праву смугу для руху. При цьому, позивач не посилається на наявність перешкоди у крайній правій смузі, і матеріали справи відповідних доказів не містить.

Позивач посилається на те, що додаткова смуга руху з права є смугою для гальмування, проте слід враховувати, що ця додаткова смуга руху буде смугою для гальмування в тому випадку, якщо водій буде повертати праворуч на іншу дорогу. В усіх інших випадках така смуга руху вважається додатковою смугою для руху, і за відсутності перешкоди на ній водії зобов`язані виконати вимоги п.11.2 ПДР України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не дотримався вимог ПДР України щодо розташування транспортних засобів на дорозі, цим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Оскільки порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови судом не встановлено, суд вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, що має наслідком відмови у задоволенні позову.

При цьому, відмовляючи у задоволенні позову, суд враховує процесуальний статус відповідачів та зазначає, що належним відповідачем в даній справі є Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, з яким інспектор Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах. Вищенаведені підстави відмови у позові стосуються саме цього відповідача.

Натомість Голованівський РВП ГУНП в Кіровоградській області не вважається належним відповідачем у справі, що має відмінну підставу для відмови у позові до цього відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову до ОСОБА_1 до Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя Богдан АТАМАНЮК