Решение № 140815817, 21.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3377/26

№ провадження 2/646/3097/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Демченко І.М., за участі секретаря судового засідання Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_4 , ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», ТОВ «ТЕЛЛУС-М», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ФОРМЛЕНД» про визнання права іпотекодержателя та застосування наслідків нікчемних правочинів,

за участі представника позивача Грекової Л.В., представників відповідачів Ашурової А.Р., Павлуненко К.Л.,

У С Т А Н О В И В :

27.03.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ», в інтересах якого діє адвокат Грекова Лариса Володимирівна, звернулося до Основ`янського районного суду міста Харкова з нижченаведеними позовними вимогами :

- визнання за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39409610) права іпотекодержателя за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 (з фізичною особою), посвідченим 24.12.2007 року Саврасовою І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованим в реєстрі за № 3650, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 , стосовно іпотечного майна: нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, про що зробити відповідний запис у державному реєстрі;

- скасувати державну реєстрацію права власності (номер відомостей про речове право: 39060330) ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на 1/2 частку нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101;

- застосувати наслідки нікчемного правочину та відновлення становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на 1/2 частку нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, та належать йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.05.2019 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної кантори Чернолясовою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 346;

- застосувати наслідків нікчемних правочинів та відновлення становище, яке існувало до порушення, шляхом визнання права власності ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на 1/2 частку на нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, та належать їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 14.05.2019 державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної кантори Чернолясовою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 348.

Ухвалою суду від 01.04.2026 провадження у справі відкрито та її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.04.2026 задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам, відділам та його територіальним органам, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09.07.2026 вищевказану ухвалу суду від 15.04.2026 про забезпечення позову залишено без змін.

16.04.2026 до суду надійшов відзив ОСОБА_3 про відмову у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та зроблено заяву про покладення на позивача за результатами розгляду справи витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи, орієнтовний розмір яких становить не менше 60 000, 00 грн. (правнича допомога), докази понесення яких будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

23.04.2026 до суду від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3

27.04.2026 27.04.2026 представником відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - адвокатом Ашуровою А.Р. подані відзиви про відмову у задоволенні позову та повідомлено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить не менше 60 000, 00 грн. кожним, докази понесення яких будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

05.05.2026 від позивача надійшли відповіді на відзиви ОСОБА_2 та ОСОБА_1

05.05.2026 представник позивача звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів з метою з`ясування нових обставин, необхідних для всебічного розгляду справи, а саме: витребувати у ПАТ «МТБ БАНК» (юридична адреса: 68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 28, фактичне місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ 21650966) розширену виписку по рахунку № НОМЕР_4 , відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» на ім`я ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 01.09.2020 по 30.11.2020; розширену виписку по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з 01.09.2020 по 30.11.2020 ; розширену виписку по рахунку № НОМЕР_6 , відкритому в ПАТ «МТБ БАНК» ТОВ «НІКА-2016», код ЄДРПОУ 40449929, за період з 01.09.2020 по 30.11.2020, у задоволенні якого ухвалою суду від 15.07.2026 відмовлено.

20.05.2026 представником відповідача Мазуренка О.В. подані заперечення на відповідь на відзив.

26.05.2026 представник позивача подала клопотання про поновлення строку на подання доказу - відповіді автора науково-правового висновку, доктора юридичних наук, професора кафедри цивільного права № 1, члена-кореспондента НАПрН України Спасибо-Фатєєвої І.В. від 05.05.2026 та долучення її до матеріалів справи. Ухвалою суду від 14.08.2026 клопотання задоволене.

05.06.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення на заперечення представника відповідача на відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2026.

Представник позивача адвокат Грекова Л.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» належали права вимоги до ОСОБА_5 за генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007, кредитними договорами № 014/3531/9/08306 та № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, які були забезпечені іпотекою за Договором іпотеки №010/2000/001/5/1 від 24.12.2007, згідно якого ОСОБА_5 передав в іпотеку ВАТ «Ерсте Банк» нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 9, 9-а, 10, 11, 12, 12-а, 13, 13-а; приміщення першого поверху №№ І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37; приміщення антресолі першого поверху №№ 6, 7, 7-а, 8, 8-а; приміщення другого поверху №№ ІІ, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14-а, 15, 15-а, 16, 16-а, 16-б, 17, 17-а, 18, 19; приміщення третього поверху № IV , 11, 12, 12-а, 13, 13-а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20-а; приміщення четвертого поверху №№ IV , 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; балкон площею 184,2 кв.м, в літ. «А-4», загальною площею 854,10 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, після скасування права власності ОСОБА_5 на нежитлову будівлю в літері «А-4» і повернення до минулої реєстрації на приміщення у літері «А-3», останній не вніс зміни до Договору іпотеки. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, спадкоємцями є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Спадкоємці зобов`язання спадкодавця перед ТОВ «ФК «Інновація» не виконали, при цьому погасили вимоги іншого кредитора - ТОВ «НІКА-2016», вимоги якого не були забезпечені іпотекою, у тому числі за рахунок вартості Предмету іпотеки, що не відповідає приписам Закону України «Про іпотеку», адже ТОВ «ФК «ІННОВАЦІЯ» має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами померлого ОСОБА_5 , зокрема ТОВ «НІКА-2016», у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку». Таким чином позивач вважає, що належним способом захисту прав позивача є звернення з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокат Ашурова А.Р. проти позовних вимог заперечувала, зазначила, що спадкоємцями було виконано кредитні зобов`язання перед кредиторами спадкодавця у повному обсязі за рахунок успадкованого майна, відповідно до ст. 1282 ЦК України, відтак іпотека припинена у зв`язку із повним виконанням. Також, представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 адвокат Ашурова А.Р. зазначила про пропуск строку позовної давності щодо вимоги про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна, у зв`язку із тим, що ще первісний кредитор ПАТ «Ерсте банк» був повідомлений самим померлим спадкодавцем ОСОБА_5 про скасування права власності на будівлю в літері «А-4» 23.04.2012.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Павлуненко К.Л. також проти позовних вимог заперечувала та зазначила про встановлення судами в інших справах факту розрахунку відповідачів з кредиторами спадкодавця як такого, що не потребує повторного доведення.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

24.12.2007 між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 було укладено генеральну кредитну угоду № 010/2000/001/5, згідно умов якої останній отримав кредит в розмірі 850 000 доларів США зі сплатою відсотків у порядку та на умовах передбачених цією генеральною кредитною угодою строком до 23.12.2014.

Додатковою угодою № 1 від 25.04.2008 до генеральної кредитної угоди ліміт кредитування був збільшений до розміру 1 100 000 доларів США. В рамках вказаної генеральної кредитної угоди ОСОБА_5 отримав кредит: у сумі 530 000 доларів США - за кредитною угодою № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 терміном до 23.12.2014 зі сплатою 12,5% річних на придбання нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; у сумі 320 000 доларів США за кредитною угодою № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 терміном до 23.12.2014 зі сплатою 12,5 % річних для проведення ремонтних робіт вищезазначеного нерухомого майна; у сумі 280 000 доларів США за кредитною угодою № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008, додатковими угодами до неї № 1 від 29.05.2008 та № 2 від 22.10.2008, терміном по 23.12.2014 із сплатою 13,5 % річних на поточні потреби.

24.12.2007 між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 010/2000/001/5/1, посвідчений 24.12.2007 Саврасовою І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 3650, згідно якого, ОСОБА_5 передав в іпотеку ВАТ «Ерсте Банк» нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 9, 9-а, 10, 11, 12, 12-а, 13, 13-а; приміщення першого поверху №№ І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37; приміщення антресолі першого поверху №№ 6, 7, 7-а, 8, 8-а; приміщення другого поверху №№ ІІ, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14-а, 15, 15-а, 16, 16-а, 16-б, 17, 17-а, 18, 19; приміщення третього поверху № IV , 11, 12, 12-а, 13, 13-а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20-а; приміщення четвертого поверху №№ IV , 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; балкон площею 184,2 кв.м, в літ. «А-4», загальною площею 854,10 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2003, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., реєстровий номер 4906 набув у власність нежитлові приміщення (підвалу, першого поверху, антресолі першого поверху, другого поверху, третього поверху та четвертого поверху) в літ. А-3 площею 895,3 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2007 року у справі №2-3297/07 за ОСОБА_5 було визнано право власності на нежитлові приміщення в літ. А-4 площею 854,1 кв.м, які 24.12.2007, які за Договором іпотеки №010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 були передані в іпотеку ВАТ «Ерсте Банк», в якості забезпечення вимог іпотекодержателя.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.12.2010 з урахуванням ухвали Апеляційного суду Харківської області від 21.09.2012 у справі №22ц-25574/2010 за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю скасовано рішення Червонозаводського районного суду від 13 вересня 2007 р. та відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні позову про визнання права власності на самочинно реконструйовані та прибудовані нежитлові приміщення у будинку в літ. А-4 по АДРЕСА_1 .

Згідно наданої представником позивача копії заяви ОСОБА_5 від 23.04.2012, останній повідомив банк, що «16 грудня 2010 року Рішенням апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області задоволено, чим скасовано рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2007 р., а відповідно скасовано право власності на прибудовані та реконструйовані нежитлові приміщення у вищезазначеній будівлі.». Цією заявою виявив намір зареєструвати право власності на нерухоме майно, яке перейшло до нього внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 01 листопада 2003 р., з урахуванням внесених змін та попросив надати оригінали правовстановлюючих документів строком на 1 місяць, для подання їх до міського бюро технічної інвентаризації.

04.07.2012 було укладено Додаткову угоду № 1 до Генеральної кредитної угоди №010/2000/001/5 від 24 грудня 2007 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 , згідно якої «З метою належного укладення договору про внесення змін до договору іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007, укладеного в забезпечення виконання зобов?язань за цією Угодою та укладеними в її марках кредитними договорами, Позичальник зобов?язується у строк до 1 (одного) місяця з дня отримання у Кредитора за актом приймання-передачі правовстановлюючого документу на предмет іпотеки - нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в літ. А-4 загальною пл. 854,10 кв.м - рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.09.2007 у справі № 2-3297/07 та технічного паспорту : отримати та зареєструвати право власності в бюро технічної інвентаризації на нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в літ. А-3 заг. пл. 669,5 кв.м за дублікатом договору купівлі-продажу від 21.11.2003 р., та передати зареєстровані та чинні на даний час правовстановлюючі документи та технічний паспорт на належні Позичальнику нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в літ. А-3 заг. пл. 669.5 кв.м за актом приймання-передачі Кредиту; укласти з Кредитором договір про внесення змін до договору іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 щодо уточнення опису предмету іпотеки та правовстановлюючого документу на предмет іпотеки, забезпечити за свій рахунок замовлення Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно «Для іпотеки» та нотаріальне посвідчення цього договору про внесення змін до договору іпотеки.

Відповідно до наданого представником позивача копії листа від 07.09.2020 №8966/0411/20 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради згідно матеріалів інвентаризаційної справи встановлено, що реєстрацію права власності на нежитлові приміщення підвалу №9, 9а, 10, 11, 12, 12а, 13, 13а, 1-го поверху № 30-37, I, антресолі 1-го поверху №6, 7, 8, 8а, 2-го поверху № 9-14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, 3-го поверху №11, 12, 12а, 13, 13а, 14-20, 20а, IV, 4-го поверху № IV, 2-15, балкон площею 184,2 кв.м, загальною площею 854,1 кв.м в літ. «А-4» за ОСОБА_5 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.09.2007, справа №2-3297/07 було погашено. Станом на 31.12.2012 право власності на нежитлові приміщення підвалу №9-16, 1-го поверху № 30-45, I, антресолі 1-го поверху №6-8, 2-го поверху № 5-15, 15а, 16-19, II, 3-го поверху №11-20, IV в літ. «А-3» загальною площею 895,3 кв.м зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого 21.11.2003 приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., р. № 4906.

Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 № 120402748 від 12.04.2018, наданої позивачем, ОСОБА_5 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого 21.11.2003 приватним нотаріусом ХМНО Алтуніною Л.А., р. № 4906 було зареєстроване право власності на нежитлові приміщення підвалу №9-16, 1-го поверху № 30-45, I, антресолі 1-го поверху №6-8, 2-го поверху № 5-15, 15а, 16-19, II, 3-го поверху №11-20, IV в літ. «А-3» загальною площею 895,3 кв.м 07.12.2012, реєстраційний номер майна 3795631.

30 жовтня 2014 року між ПАТ «Фідобанк» (який є правонаступником щодо прав і зобов`язань, зокрема, ПУАТ «Ерсте Банк») було укладено договір про відступлення права вимоги № 14-СК. Відповідно до вказаного договору ПАТ «Фідобанк» відступив ТОВ «Скай Кепітал» право вимоги за вказаними вище кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_5 .

25 травня 2015 року між ТОВ «Скай Кепітал» та ТОВ «Фінанс Траст Груп» було укладено договір відступлення права вимоги (факторингу) № 208. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Скай Кепітал» відступив ТОВ «Фінанс Траст Груп» право вимоги за вказаними вище кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_5 .

08 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» було укладено договір про відступлення права вимоги № 3. 10 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс Траст Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» було укладено додатковий договір №1 до договору про відступлення права вимоги № 3 від 08.02.2017.

Відповідно до умов даних договорів, ТОВ «Фінанс Траст Груп» відступив ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» право вимоги до ОСОБА_5 за Генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/5 від 24.12.2007, кредитними договорами № 014/3531/9/08306 та № 014/3531/9/08305 від 24 грудня 2007 року на загальну суму 975 333,74 дол. США.

Вимоги за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» не передавалися.

Права вимоги за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 були відступлені ТОВ «ФІНАНС ТРАСТ ГРУП» на користь ТОВ «АРМА ФАКТОРИНГ» за договором про відступлення права вимоги № 372 від 29.12.2015. ТОВ «АРМА ФАКТОРИНГ» за договором про відступлення права вимоги № 372 від 29.12.2015 відступило право вимоги за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 на користь ТОВ «ТЕЛЛУС-М», яке в свою чергу відступило право вимоги за кредитним договором № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 на користь ТОВ «НІКА-2016» на підставі договору відступлення права вимоги від 02.02.2018.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Спадкоємцями померлого боржника ОСОБА_5 стали - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 14.05.2019 спадкоємці ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) успадкували по часток майна, що складається: з нежитлових приміщень в літ. «А-3», загальною площею 671,30 кв.м, та складаються з наступних приміщень: приміщення підвалу №№ 9, 10, 11, 12, 13; приміщення першого поверху №№ І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38; антресолі першого поверху №№ 6, 7, 8; приміщення другого поверху №№ 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 15-а, 16, 17, 18, 19, ІІ; приміщення третього поверху №№ 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, IV , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - «Нежитлові приміщення «А-3»), та належали на праві власності ОСОБА_5 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого 21.11.2003 Алтуніною Л.А., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 4906 (дублікат видано Харківським обласним державним нотаріальним архівом 18.03.2019 року за реєстровим № 1-77); частки у статутному капіталі ТОВ «ТЕЛЛУС-М» (код ЄДРПОУ 38281048) та частки у статутному капіталі ТОВ «НЬЮТОН 2008» (код ЄДРПОУ 36225107).

11.12.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємці отримали вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-2016» про задоволення вимог кредитора спадкодавця на суму 354 125,49 доларів США, що станом на дату вимоги становило 9 836 472,91 грн.

11 червня 2019 року ТОВ «Фінансова Компанія «Інновація» було направлено на адресу Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області вимогу № 223 до спадкоємців померлого ОСОБА_5 про погашення залишку заборгованості за генеральною кредитною угодою № 010/2000/001/15 від 24.12.2007, кредитним договором з фізичною особою № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007, кредитним договором з фізичною особою № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 у розмірі 576 558,31 доларів США.

10 грудня 2019 року відповідачі звернулися до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого за наданням науково-правового висновку щодо вирішення наступного питання: «Який обсяг і черговість задоволення спадкоємцями вимог кредиторів у випадку наявності двох кредиторів, вимоги яких було пред`явлено в різний час». 30.01.2020 було надано відповідь: «за наявності кредиторів, вимоги яких було пред?явлено в різний час (тобто одну вимогу раніше, а іншу пізніше), спадкоємці, які задовольнили у повному обсязі вимогу кредитора, який пред?явив її першим, вважаються такими, що виконали свій обов?язок належним чином. Якщо для задоволення другої та подальших вимог кредиторів вартості майна, одержаного у спадщину, не вистачає, вони ці вимоги задовольняти не повинні.»

Стороною відповідачів було надано до матеріалів справи три звіти про оцінку майна.

Ринкова вартість успадкованого нежитлового об`єкту нерухомості - нежитлові приміщення підвалу №№ 9-13, першого поверху №№30-38, антресолі першого поверху №№ 6-8, другого поверху №№ 9-15, 15-а, 16-19, ІІ, третього поверху №№ 11-20, IV, в літ. «А-3», загальною площею 671,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку суб`єкту оціночної діяльності ТОВ «СІТ-Консалт» на дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 , становила 4 907 100,00 (чотири мільйони дев`ятсот сім тисяч сто) гривень.

Згідно висновку Звіту суб`єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 про вартість підприємства, ринкова вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮТОН 2008» (ідентифікаційний код юридичної особи 36225107) на дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 , становила 7100 (сім тисяч сто) гривень.

Згідно висновку Звіту суб`єкту оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 про вартість підприємства ринкова вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЛУС-М» (ідентифікаційний код юридичної особи 38281048) на дату смерті спадкодавця ОСОБА_5 , становила 247 000 (двісті сорок сім тисяч) гривень.

Таким чином, загальна вартість успадкованого відповідачами по майна склала 5 161 200 (п`ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча двісті) гривень.

На підтвердження того, що спадкоємці виконали свої зобов`язання перед кредитором у повному обсязі, до матеріалів справи надано довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКА-2016» від 01.03.2021 року про виконання та копії платіжних доручень №31743957 від 17.08.2020 року; №31744410 від 17.08.2020 року; №32136446 від 20.08.2020 року; №32136285 від 20.08.2020 року; №32515362 від 25.08.2020 року; №32515513 від 25.08.2020 року; №32982533 від 28.08.2020 року; № 32982406 від 28.08.2020 року; №33721417 від 03.09.2020 року; №34242101 від 08.09.2020 року; №34890703 від 14.09.2020 року; №35413613 від 18.09.2020 року; №37048683 від 02.10.2020 року; №37711867 від 08.10.2020 року; №38455995 від 15.10.2020 року; № 39627098 від 26.10.2020 року; №40772993 від 04.11.2020 року; №40773011 від 04.11.2020 року; №41581646 від 11.11.2020 року, щодо перерахування коштів кредитору.

Вищезазначені фактичні обставини також були встановлені та досліджені Жовтневим районним судом міста Харкова у рішенні від 27.11.2023 у справі №639/7628/19 та Господарським судом Харківської області у рішенні від 16.06.2022 року у справі № 922/5040/21.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства (пункт 3 частина перша статті 129 Конституції України).

У даній цивільній справі щодо успадкування відповідачами майна та обов`язків спадкодавця ОСОБА_5 , суд зазначає наступне:

Згідно з ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Порядок прийняття спадщини визначений Главою 87 ЦК України .

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218 , 1231 ЦК України ).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України, отже зобов`язання за кредитним договором та за договором іпотеки входять до складу спадщини.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

З правової позиції ВСУ у справі № 6-33 цс15 від 8 квітня 2015 року вбачається, що аналіз норм статей 1216,1218,1219,1231,1268,1269,1296,1297 ЦК України - дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які, спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця в разі порушення боржником своїх зобов`язань переходять обов`язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

Отже, аналізуючи вищезазначені цивільно-правові норми слід дійти висновку про те, що правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов`язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

У справі, яка розглядається, встановлено, що ОСОБА_5 був позичальником за кредитним договором і іпотекодавцем за договором іпотеки, тобто одночасно виступав і боржником, і іпотекодавцем. У зв`язку з його смертю відкрилася спадщина, яку прийняли відповідачі, перебравши на себе обов`язки іпотекодавців в межах вартості предмета іпотеки.

Смерть фізичної особи є підставою для припинення права власності цією особою на будь-яке майно (п.11 ст. 346 ЦК України).

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що з моменту смерті боржника за основним зобов`язанням, правовідносини між кредитором та боржником втратили ознаки зобов`язального права та повинні розглядатися у рамках спадкового права, а саме книги шостої ЦК України та Закону України «Про іпотеку».

Тобто, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

З огляду на ст. 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим стосовно законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Урахування вартості спадщини дає підстави стверджувати, що спадкоємець може задовольнити вимоги кредитора спадкодавця за рахунок іншого власного майна, що не входить до складу спадщини, якщо успадковане майно становить для спадкоємця більший інтерес, ніж те власне майно, яке спадкоємець може передати кредитору в рахунок погашення заборгованості.

Отже, спадкоємці померлого боржника є його правонаступниками, проте в частині виконання обов`язків такого боржника їх відповідальність обмежується вартістю майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, виконання судового рішення може відбуватися не лише за рахунок спадкового майна, а й за рахунок особистого майна та доходів спадкоємця боржника, який є правонаступником спадкодавця - боржника у виконавчому провадженні. Визначальним є не визначеність певного майна (спадщини), за рахунок якого здійснюється виконання судового рішення, а межі відповідальності спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця, які обмежені вартістю спадкового майна.

Такі ж висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 468/2121/14-ц (провадження № 61-18230св18), від 14 листопада 2018 року у справі № 191/405/15-ц (провадження № 61-17160св18), від 30 січня 2019 року у справі № 520/17508/15, (провадження № 61-18439св18), від 31 травня 2023 року у справі № 201/8989/14 (провадження № 61-13145св22).

Як встановлено судом, спадкоємцями було проведено оцінку успадкованого майна та в межах його вартості було погашено заборгованість перед кредитором ТОВ «Ніка-2016».

Як виходить із змісту ст. 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)).

У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17 вказано: «правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України. Принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у ст.81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Тому висновки суду про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не зазначено перелік спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на сторону позивача».

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 521/10631/20 вказано, що «до обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника, а до обов`язку спадкоємця позичальника, у разі заперечення проти заявлених вимог, належить обов`язок доведення розміру та вартості успадкованого ним майна. Таким чином, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна».

Аналогічний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду складі колегії від 19 березня 2025 року у справі № 201/8538/16-ц).

Судовий порядок застосування статей 1281 та 1282 ЦК України при розгляді справи про звернення стягнення на спадкове майно дозволяє вирішити й проблематику, пов`язану і з множинністю кредиторів та спадкоємців. Українське законодавство в певних сферах (зокрема, конкурсний процес, виконавче провадження) передбачає порядок у разі, коли існує множинність кредиторів (стягувачів) та боржників (спадкоємців). Натомість в спадковому праві на рівні ЦК України певних особливостей задоволення вимог у разі множинності кредиторів спадкодавця та його спадкоємців не має. Хоча з урахуванням сутності задоволення вимог при множинності кредиторів спадкодавця, воно має «підпорядковуватися» загальним правилам: встановлення спадкового активу і пасиву; з`ясування кола кредиторів та спадкоємців та визначення, в якому обсязі підлягають задоволенню їхні вимоги.

Згідно зі змістом статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Підстави для припинення зобов`язання визначені у статтях 598-609 ЦК України.

Згідно зі змістом ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про іпотеку» у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У зв`язку із виконанням спадкоємцями своїх зобов`язань перед кредиторами спадкодавця, всі основні зобов`язання вважаються припиненими, і як наслідок, відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека, на дату виплати спадкоємцями останнього платежу в рамках вартості успадкованого майна 11.11.2020, також є припиненою. Відтак, у позивача відсутнє право іпотекодержателя за договором іпотеки № 010/2000/001/5/1 (з фізичною особою), посвідченим 24.12.2007 Саврасовою І.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованим в реєстрі за № 3650, укладеним між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_5 , стосовно іпотечного майна: нежитлові приміщення підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101.

Щодо скасування державної реєстрації права власності (номер відомостей про речове право: 39060330) ОСОБА_1 та визнання прав власності за спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд зазначає таке.

У зв`язку із відсутністю прав іпотекодержателя у позивача і, відповідно, підстав задоволення основної вимоги, всі похідні вимоги також не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд відхиляє ці доводи з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.01.2019 у справі № 910/23277/16, за змістом статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це подано заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Отже, не відповідає вимогам закону відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням про сплив позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Так, в даній справі суд дійшов до висновку, що права та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом яких Товариство звернулося до суду, не порушений, і це є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові. Перевірка обставин дотримання строків позовної давності для звернення до суду та причин їх пропуску, в такому разі з боку суду не вимагається.

Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, визначивши спірні правовідносини та норми права, що підлягають застосуванню до них, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За положеннями частини 9 статті 158 ЦПК України у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання понесених позивачем витрат на правову допомоги вирішити в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 41 Конституції України, ст. ст. 5, 25, 216, 261, 526, 598-609, 1216, 1220, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 2-5, 10, 11-13, 19, 76-83, 89, 158, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку» суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», ТОВ «ТЕЛЛУС-М», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ФОРМЛЕНД», про визнання права іпотекодержателя та застосування наслідків нікчемних правочинів - відмовити.

Застосовані ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 15.04.2026 заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам, відділам та його територіальним органам, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно нежитлових приміщень підвалу № 9, 9а, 10, 11, 11a, 11б, 12, 12а, 13, 13а, 13б, першого поверху № І, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, антресолі першого поверху № 6, 7, 7а, 8, 8а, другого поверху № 9, 10, 11, 12, 13, 14, 14а, 15, 15а, 16, 16а, 16б, 17, 17а, 18, 19, II, третього поверху № 11, 12, 12а, 13, 13а, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 20а, IV у літ. «А-3», загальною площею 667,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ: 2064506963101, - скасувати.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІННОВАЦІЯ» (скорочена назва - ТОВ «ФК «ІННОВАЦЯ»), 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 39409610, e-mail: fc.innovation.llc@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

представник позивача - адвокат Грекова Лариса Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_7 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

представник відповідачів - адвокат Ашурова Аліна Рашидівна, РНОКПП НОМЕР_8 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

представник відповідача - адвокат Павлуненко Катерина Леонідівна, РНОКПП НОМЕР_9 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 ,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «АЛЕКС ІНВЕСТМЕНТ ЕНД МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», ЄДРПОУ 40935281, адреса: місто Харків, проспект Аерокосмічний, будинок 181, офіс 2, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ТЕЛЛУС-М», ЄДРПОУ 38281048, адреса: місто Харків, вулиця Кооперативна, будинок 6/8

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ФОРМЛЕНД», ЄДРПОУ 42581421, адреса: місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, 45, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 21.10.2026.

Головуючий І.М.Демченко