Решение № 140810470, 07.10.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18704/26

Провадження № 2/161/8831/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання Денис О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зняти арешти з нерухомого майна ОСОБА_1 , а саме:

- за реєстраційним №6742731, зареєстрований 06.03.2008 на підставі постанови вих.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старшого державного виконавця Велимчаниці І.І.

- за реєстраційним №6742749, зареєстрований 06.03.2008 згідно постанови, вих.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старшого державного виконавця Велимчаниці І.І.

Позов обґрунтовує тим, що у власності позивача ОСОБА_1 перебуває декілька земельних ділянок, а саме: із кадастровим номером 0721882700:01:001:0263 та 0725784600:05:002:0686.

B червні 2026 року у позивача виникла необхідність у здійсненні реєстраційних дій з нерухомим майном. Однак, при зверненні до нотаріуса, позивачу стало відомо, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт нерухомого майна, та нотаріус повідомив про неможливість здійснення будь - яких реєстраційних дій до вирішення питання про скасування арешту.

Згідно інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні два обтяження за реєстраційним номером №6742731 від 06.03.2008.

Параметрами якого є: тип обтяження: арешт (архівний запис); зареєстровано: 06.03.2008 о 17:16.57 за № 6742731, реєстратором: Друга луцька державна нотаріальна контора, 43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, кім. 308; підстава обтяження: постанова вих. 9380, 30.03.2004, Відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець Велимчаниця; власник ОСОБА_1 .

Та за реєстраційним номером №6742749 від 06.03.2008 параметрами якого є: тип обтяження: арешт (архівний запис); зареєстровано. 06.03.2008, о 17:17:40 за № 6742749, реєстратором: Друга луцька державна нотаріальна контора, 43005. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, кім. 308; підстава обтяження: постанова вих. 9380, 30.03.2004, Відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець Велимчаниця; власник ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернувся до ВДВС у місті Луцьку ЛМУМЮ України із заявою про зняття арешту з належного йому нерухомого майна.

Однак отримав відповідь, відповідно до якої у реєстрі обтяжень нерухомого майна стосовно ОСОБА_1 наявні наступні обмеження:

- обтяження № 6742731 від 06.03.2008 згідно постанови, ВИХ.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старий державний виконавець Велимчаниця;

- обтяження № 6742749 від 06.03.2008 згідно постанови, ВИХ.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старий державний виконавець Велимчаниця. Ідентифікувати в яких виконавчих провадженнях накладено арешти неможливо.

Також, ВДВС у місті Луцьку ЗМРУ МЮ повідомляє про відсутність підстав для зняття арешту згідно ст. 59 Закону України про «Виконавче провадження», а також посилається на ч. 5 даної статті, щодо можливості зняття арешту за рішенням суду.

Згідно АСВП слідує, що відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 станом на 27.08.2026 року немає.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, на даний період у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України немає відкритого виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , а також немає майнових претензій з боку стягувача, та будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, а тому арешт належного позивачу нерухомого майна підлягає зняттю.

З огляду на викладене, просив позов задовольнити.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників (повідомлення) сторін (а.с.34).

07.10.2026 року представник позивача подав до суду лист Волинського обласного державного нотаріального архіву №583/01-17 від 02.10.2026 року (а.с.47-48).

07.10.2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло повідомлення про неможливість надання запитуваної судом інформації (а.с.49-55)

Позивач, та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

У власності позивача ОСОБА_1 перебувають земельні ділянки, із кадастровим номером 0721882700:01:001:0263 та 0725784600:05:002:0686, що підтверджується інформаційною довідкою №486648983 від 20.07.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.16-17).

Крім того, як вбачається з вказаної довідки, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні два обтяження за реєстраційним номером №6742731 від 06.03.2008.

Параметрами якого є: тип обтяження: арешт (архівний запис); зареєстровано: 06.03.2008 о 17:16.57 за № 6742731, реєстратором: Друга луцька державна нотаріальна контора, 43005, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, кім. 308; підстава обтяження: постанова вих. 9380, 30.03.2004, Відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець Велимчаниця; власник ОСОБА_1 .

Та за реєстраційним номером №6742749 від 06.03.2008 параметрами якого є: тип обтяження: арешт (архівний запис); зареєстровано. 06.03.2008, о 17:17:40 за № 6742749, реєстратором: Друга луцька державна нотаріальна контора, 43005. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 67, кім. 308; підстава обтяження: постанова вих. 9380, 30.03.2004, Відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, старший державний виконавець Велимчаниця; власник ОСОБА_1 (а.с.16-17).

30 червня 2026 року позивач звернувся до ВДВС у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту накладеного за номерами №№6742749 від 06.03.2008 та № 6742731 від 06.03.2008 (а.с.13).

З листа № 96036 від 14.07.2026 року Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що у реєстрі обтяжень нерухомого майна стосовно ОСОБА_1 наявні наступні обмеження:

- обтяження № 6742731 від 06.03.2008 згідно постанови, ВИХ.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старий державний виконавець Велимчаниця;

- обтяження № 6742749 від 06.03.2008 згідно постанови, ВИХ.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старий державний виконавець Велимчаниця. Ідентифікувати в яких виконавчих провадженнях накладено арешти неможливо.

Також, ВДВС у місті Луцьку ЗМРУ МЮ повідомляє позивача про відсутність підстав для зняття арешту згідно ст. 59 Закону України про «Виконавче провадження», а також посилається на ч.5 даної статті, щодо можливості зняття арешту за рішенням суду (а.с.14-15).

Згідно АСВП слідує, що відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 станом на 27.0.82026 року немає (а.с.18-25).

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15,16 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені вст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

Заст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказував у своїх рішеннях, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», № 18357/91, § 40).

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язки і права виконавців встановлені статтею 18 Закону, частиною другою якої передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції 2016 року) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи, що накладений арешт перешкоджає позивачу реалізувати своє право на вільне розпорядження своїм майном, враховуючи, що такий арешт втратив свою актуальність у зв`язку із відсутністю відкритих виконавчих проваджень, а також відомостей про будь-які невиконані грошові вимоги позивача, тривалий час дії таких обмежень (більш ніж 20 років), суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,279,352,354,430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,- задовольнити.

Скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 :

- за реєстраційним №6742731, зареєстрований 06.03.2008 на підставі постанови вих.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старшого державного виконавця Велимчаниці І.І.

- за реєстраційним №6742749, зареєстрований 06.03.2008 згідно постанови, вих.9380, 30.03.2004, ВДВС Луцького міського управління юстиції старшого державного виконавця Велимчаниці І.І.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Луцьк, вул. Винниченка, буд.27А, код ЄДРПОУ 35041461.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова